· Ілля Добрий · ГДЗ · 10 хв. читати

§10. Дізнаємося про силу - Засєкіна

Чим фізичне поняття «сила» відрізняється від звичного значення?

У повсякденному житті словом «сила» називають фізичну міць людини, інтенсивність почуттів, характер або вплив чогось. У фізиці ж сила — це точна фізична величина, яка кількісно характеризує взаємодію тіл: вона має числове значення (вимірюється в ньютонах), напрямок і точку прикладання.

ДОСЛІДЖУЙ

1. Знайди в цитатах із художніх творів слово сила, якщо йдеться про фізичну величину. Поясни відмінність між силою — фізичною величиною й силою — художнім образом.

  • «Раптом побачив перед собою маленькі зелені вогники й вирішив, що то його манить нечиста сила» (В. Королів-Старий) — художній образ (міфічна, таємнича істота).
  • «Море лютувало, але сила хвиль ще відставала від сили вітру» (М. Трублаїні) — ідеться про фізичну величину (механічну дію хвиль і вітру на навколишні тіла).
  • «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була» (П. Тичина) — художній образ (духовна міць, справедливість, незламність).
  • «Як видно, реактивна сила в умовах невагомості — це не жарти» (М. Носов) — фізична величина (сила, яка виникає під час відштовхування газів або рідини в реактивному русі).
  • «Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився» (О. Гаврош) — власна назва (прізвисько богатиря).
  • «Вона може, подолавши силу земного тяжіння, піднятися на повітряній кулі» (Г. Веллс) — фізична величина (сила притягання тіл до Землі).

Фізична сила кількісно описує взаємодію тіл і вимірюється приладами (динамометром), а сила як художній образ є метафорою чи порівнянням, яку неможливо виміряти у ньютонах.

2. Розглянь зображення (мал. 10.1, а–д) і опиши, як взаємодіють тіла. Укажи малюнки, де зображено: випадки механічної взаємодії тіл, які контактують між собою; випадки безконтактної взаємодії тіл. У яких випадках, на твою думку, стрілочкою позначено: дію земного тяжіння; дію тертя кочення; пружну взаємодію тіл? Доведи, що дія завжди є взаємодією, тобто якщо одне тіло діє на друге, то й друге тіло діє на перше.

На малюнках зображено такі взаємодії тіл:

  • а) Дівчинка на самокаті котиться по схилу: колеса контактують із дорогою, ноги й руки — із самокатом, а Земля притягує їх безконтактно.
  • б) Іграшка-клоун вистрибує з коробки на пружині: стиснута пружина при контакті штовхає клоуна вгору, а Земля притягує його вниз.
  • в) Штангіст утримує штангу над головою: руки безпосередньо контактують із грифом штанги, долаючи земне тяжіння.
  • г) Підковоподібний магніт безконтактно (через електромагнітне поле) притягує металеві скріпки.
  • ґ) Наелектризований гребінець безконтактно (через поле) притягує дрібні клаптики паперу.
  • д) Випущений із руки тенісний м’яч падає вниз унаслідок безконтактної дії гравітаційного поля Землі.

Контактну взаємодію показано на малюнках а, б, в, а безконтактну — на малюнках г, ґ, д (а також дію земного тяжіння на малюнках а, б, в).

Стрілочками позначено:

  • дію земного тяжіння — червоною стрілкою вниз на малюнках а, б, в, д;
  • дію тертя кочення — зеленою стрілкою вздовж поверхні дороги на малюнку а;
  • пружну взаємодію тіл — синьою стрілкою вгору біля пружини на малюнку б.

Будь-яка дія є взаємодією, бо тіла завжди діють одне на одне одночасно: пружина штовхає клоуна вгору, а клоун стискає її вниз; штангіст підіймає штангу вгору, але й штанга тисне на його руки вниз; не лише магніт притягує скріпку, а й скріпка так само притягує магніт.

ДУМАЙ

1. Наведи приклади взаємодії тіл (контактних і безконтактних).

Контактні взаємодії: штовхання дверей, натискання на клавіші, удар ногою по м’ячу.

Безконтактні взаємодії: магніт притягує металеві скріпки, гравітація Землі притягує м’яч, наелектризований гребінець притягує клаптики паперу.

2. Що відбувається з тілом, коли дії на нього інших тіл не скомпенсовані?

Якщо дії на тіло інших тіл не скомпенсовані, воно змінює свою швидкість (розганяється, сповільнюється або змінює напрямок руху) або деформується.

3. Як графічно зображають силу на малюнках?

Силу зображають у вигляді напрямленого відрізка (стрілки), початок якого збігається з точкою прикладання сили, а напрямок вказує напрямок її дії. Довжину стрілки обирають у певному масштабі пропорційно до модуля (значення) сили.

4. Чому сила характеризується не тільки значенням, а й напрямком?

Тому що сила є векторною величиною: результат її дії на тіло залежить не лише від величини прикладеної сили, а й від того, у який бік вона напрямлена (наприклад, розганяє чи гальмує тіло).

5. За якої умови тіло перебуватиме в стані спокою або рухатиметься рівномірно і прямолінійно?

Тіло перебуватиме в стані спокою або рухатиметься рівномірно і прямолінійно, якщо на нього не діють інші тіла або дія всіх сил, прикладених до нього, скомпенсована (рівнодійна сила дорівнює нулю).

6. Опиши сили, що зараз діють на тебе. Який результат дії цих сил? Які сили створюєш у цей момент ти?

На мене діють сила тяжіння Землі (напрямлена вертикально вниз) та сила пружності опори — стільця і підлоги (напрямлена вертикально вгору). Ці сили врівноважують одна одну (рівнодійна дорівнює нулю), тому я перебуваю в стані спокою. Водночас я сам дію своєю вагою на стілець і підлогу, притискаючи їх вниз, а також притягую Землю з такою самою силою, з якою вона притягує мене.

7. Розглянь малюнок 10.8, а, б. Чи однакові сили діють на велосипедиста в кожному випадку? Як графічно це показати?

Сили, що діють на велосипедиста, не однакові. Хоча в обох випадках він їде по горизонтальній дорозі й сили тяжіння та опору дороги однакові, на малюнку 10.8, а велосипедист низько нахилився вперед, а на малюнку 10.8, б сидить прямо. Через різну посадку на нього діє різна сила опору повітря (у низькій посадці опір повітря менший), а також може відрізнятися сила, яку він прикладає до педалей. Графічно це можна показати стрілками в обраному масштабі: довшою стрілкою зобразити більшу силу опору повітря у випадку б, а коротшою — меншу силу опору у випадку а.

8. Установи відповідність між співвідношенням напрямку дії сили й напрямку руху тіла (1–4) та відповідним наслідком (А–Д).

1 — Г (Напрямок сили збігається з напрямком руху тіла — значення швидкості руху тіла збільшується).

2 — А (Напрямок сили протилежний напрямку руху тіла — значення швидкості руху тіла зменшується).

3 — В (Напрямок сили перпендикулярний до напрямку руху тіла — змінюється лише напрямок швидкості руху тіла).

4 — Б (Сила напрямлена під кутом до напрямку руху тіла — змінюються значення й напрямок швидкості руху).

ДІЙ. РОЗВ’ЯЖИ ЗАДАЧІ

1. Обери довільне тіло і схематично зобрази сили 5 Н і 8 Н, що діють на нього. Порівняй свій малюнок із малюнками однокласників й однокласниць. Як потрібно змінити умову задачі, щоб ваші малюнки були однаковими?

1. Обери довільне тіло і схематично зобрази сили 5 Н і 8 Н, що діють на нього. Порівняй свій малюнок із…

Щоб малюнки у всіх однокласників та однокласниць вийшли однаковими, в умові задачі потрібно додатково вказати:

  • масштаб для зображення сил (наприклад, 1 см=1 Н1\text{ см} = 1\text{ Н});
  • точку прикладання та напрямок дії кожної сили (наприклад, обидві сили прикладені до центра тіла і напрямлені горизонтально праворуч).

2. До однієї точки тіла прикладені сили 10 Н і 15 Н, напрямлені вздовж однієї прямої. Укажи значення, якому може дорівнювати їх рівнодійна.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
F1=10 НF_1 = 10\text{ Н}
F2=15 НF_2 = 15\text{ Н}
F−?F - ?
1) Сили напрямлені в один бік:
F=F1+F2=10 Н+15 Н=25 НF = F_1 + F_2 = 10\text{ Н} + 15\text{ Н} = 25\text{ Н}
2) Сили напрямлені в протилежні боки:
F=F2−F1=15 Н−10 Н=5 НF = F_2 - F_1 = 15\text{ Н} - 10\text{ Н} = 5\text{ Н}

Відповідь: 25 Н25\text{ Н}, 5 Н5\text{ Н}.

3. На тіло вздовж однієї прямої діють сили 3 Н; 4 Н; 5 Н. Чи може рівнодійна цих сил становити 1 Н; 2 Н; 3 Н; 4 Н; 6 Н; 10 Н; 12 Н; 15 Н?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
F1=3 НF_1 = 3\text{ Н}
F2=4 НF_2 = 4\text{ Н}
F3=5 НF_3 = 5\text{ Н}
F−?F - ?
Перевіримо всі можливі комбінації напрямків трьох сил вздовж однієї прямої:
1) усі сили в один бік: F=F1+F2+F3F = F_1 + F_2 + F_3
2) одна сила в протилежний бік: F=∣F1+F2−F3∣F = \lvert F_1 + F_2 - F_3 \rvert
  1. Усі сили мають однаковий напрямок:

F=3 Н+4 Н+5 Н=12 НF = 3\text{ Н} + 4\text{ Н} + 5\text{ Н} = 12\text{ Н}

  1. Сили F1F_1 і F2F_2 напрямлені в один бік, а F3F_3 — у протилежний:

F=3 Н+4 Н−5 Н=2 НF = 3\text{ Н} + 4\text{ Н} - 5\text{ Н} = 2\text{ Н}

  1. Сили F1F_1 і F3F_3 напрямлені в один бік, а F2F_2 — у протилежний:

F=3 Н−4 Н+5 Н=4 НF = 3\text{ Н} - 4\text{ Н} + 5\text{ Н} = 4\text{ Н}

  1. Сили F2F_2 і F3F_3 напрямлені в один бік, а F1F_1 — у протилежний:

F=4 Н+5 Н−3 Н=6 НF = 4\text{ Н} + 5\text{ Н} - 3\text{ Н} = 6\text{ Н}

Відповідь: може становити 12 Н12\text{ Н}; 6 Н6\text{ Н}; 4 Н4\text{ Н}; 2 Н2\text{ Н} (значення 1 Н1\text{ Н}; 3 Н3\text{ Н}; 10 Н10\text{ Н}; 15 Н15\text{ Н} отримати неможливо).

4. До тіла вздовж однієї прямої прикладено три сили, що дорівнюють відповідно 20 Н, 30 Н і 50 Н. Чому може дорівнювати рівнодійна цих сил? Спробуй знайти всі можливі варіанти. Відповідь проілюструй.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
F1=20 НF_1 = 20\text{ Н}
F2=30 НF_2 = 30\text{ Н}
F3=50 НF_3 = 50\text{ Н}
F−?F - ?
Розглянемо всі можливі випадки напрямків сил вздовж однієї прямої (масштаб: 1 поділка=10 Н1\text{ поділка} = 10\text{ Н}).

1. Усі три сили напрямлені в один бік (праворуч):

1. Усі три сили напрямлені в один бік (праворуч):

F=F1+F2+F3=20 Н+30 Н+50 Н=100 НF = F_1 + F_2 + F_3 = 20\text{ Н} + 30\text{ Н} + 50\text{ Н} = 100\text{ Н}

2. Сила F1=20 НF_1 = 20\text{ Н} напрямлена в протилежний бік (ліворуч), а F2F_2 і F3F_3 — праворуч:

2. Сила F_1 = 20\text{ Н} напрямлена в протилежний бік (ліворуч), а F_2 і F_3 — праворуч:

F=F2+F3−F1=30 Н+50 Н−20 Н=60 НF = F_2 + F_3 - F_1 = 30\text{ Н} + 50\text{ Н} - 20\text{ Н} = 60\text{ Н}

3. Сила F2=30 НF_2 = 30\text{ Н} напрямлена в протилежний бік (ліворуч), а F1F_1 і F3F_3 — праворуч:

3. Сила F_2 = 30\text{ Н} напрямлена в протилежний бік (ліворуч), а F_1 і F_3 — праворуч:

F=F1+F3−F2=20 Н+50 Н−30 Н=40 НF = F_1 + F_3 - F_2 = 20\text{ Н} + 50\text{ Н} - 30\text{ Н} = 40\text{ Н}

4. Сила F3=50 НF_3 = 50\text{ Н} напрямлена в протилежний бік (ліворуч), а F1F_1 і F2F_2 — праворуч:

4. Сила F_3 = 50\text{ Н} напрямлена в протилежний бік (ліворуч), а F_1 і F_2 — праворуч:

F=F1+F2−F3=20 Н+30 Н−50 Н=0 НF = F_1 + F_2 - F_3 = 20\text{ Н} + 30\text{ Н} - 50\text{ Н} = 0\text{ Н}

Відповідь: 0 Н0\text{ Н}; 40 Н40\text{ Н}; 60 Н60\text{ Н}; 100 Н100\text{ Н}.

5. На малюнку 10.9, а, б зображено сили, що діють на тіло. Визнач у кожному випадку: модулі сил; величину й напрямок рівнодійної сил. Схарактеризуй рух тіла для обох випадків.

Випадок а (мал. 10.9, а):

За масштабом на малюнку 1 поділка відповідає 10 Н10\text{ Н}. Праворуч напрямлені дві сили: F1F_1 (5 поділок) і F2F_2 (3 поділки), ліворуч — сила F3F_3 (2 поділки).

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
F1=50 НF_1 = 50\text{ Н}
F2=30 НF_2 = 30\text{ Н}
F3=20 НF_3 = 20\text{ Н}
F−?F - ?
F=F1+F2−F3F = F_1 + F_2 - F_3
F=50 Н+30 Н−20 Н=60 НF = 50\text{ Н} + 30\text{ Н} - 20\text{ Н} = 60\text{ Н} (праворуч)

Оскільки рівнодійна сила не дорівнює нулю (F=60 НF = 60\text{ Н} праворуч), тіло рухатиметься нерівномірно (змінюватиме свою швидкість: розганятиметься, якщо рухалося праворуч або перебувало у спокої, чи гальмуватиме, якщо рухалося ліворуч).

Випадок б (мал. 10.9, б):

За масштабом на малюнку 1 поділка відповідає 0,1 кН=100 Н0{,}1\text{ кН} = 100\text{ Н}. Вгору напрямлені дві сили: F1F_1 (3 поділки) і F2F_2 (2 поділки), вниз — дві сили: F3F_3 (3 поділки) і F4F_4 (4 поділки).

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
F1=0,3 кН=300 НF_1 = 0{,}3\text{ кН} = 300\text{ Н}
F2=0,2 кН=200 НF_2 = 0{,}2\text{ кН} = 200\text{ Н}
F3=0,3 кН=300 НF_3 = 0{,}3\text{ кН} = 300\text{ Н}
F4=0,4 кН=400 НF_4 = 0{,}4\text{ кН} = 400\text{ Н}
F−?F - ?
F=(F3+F4)−(F1+F2)F = (F_3 + F_4) - (F_1 + F_2)
F=(300 Н+400 Н)−(300 Н+200 Н)=200 НF = (300\text{ Н} + 400\text{ Н}) - (300\text{ Н} + 200\text{ Н}) = 200\text{ Н} (вниз)

Оскільки рівнодійна сила не дорівнює нулю (F=200 НF = 200\text{ Н} вниз), тіло змінюватиме свою швидкість (рухатиметься прискорено вниз, якщо початково рухалося вниз або перебувало у спокої, чи сповільнюватиметься, якщо рухалося вгору).

Відповідь: а) модулі сил 50 Н50\text{ Н}, 30 Н30\text{ Н}, 20 Н20\text{ Н}; рівнодійна 60 Н60\text{ Н} праворуч; тіло змінює швидкість руху; б) модулі сил 300 Н300\text{ Н}, 200 Н200\text{ Н}, 300 Н300\text{ Н}, 400 Н400\text{ Н}; рівнодійна 200 Н200\text{ Н} вниз; тіло змінює швидкість руху.

Поширити:
Назад