§10.4. Кільчасті черви

• Назад до змісту

Що відрізняє кільчасті черви?

Кільчасті черви (Аннеліди) відрізняються тим, що їх тіло поділене на сегменти, мають шкірно-м’язовий мішок з кутикулою, гідроскелет, замкнену кровоносну систему без серця, видільні трубки та ланцюжкову нервову систему. Також вони мають особливі органи руху – параподії.

Опорна схема «Дерево» для аналізу. Кільчасті черви.

Кільчасті черви (Аннеліди) – це двобічно-симетричні тришарові тварини з сегментованим тілом, шкірно-м’язовим мішком, гідроскелетом, замкненою кровоносною системою, ланцюжковою нервовою системою та видільними трубками.

Основні ознаки кільчастих червів:

1. «Сегментація тіла» – Тіло поділене на сегменти (метамери), які повторюють будову внутрішніх органів. Сегменти відокремлені перегородками, що забезпечує локалізацію ушкоджень.
2. «Шкірно-м’язовий мішок з кутикулою» – Складається з одношарового епітелію, який виділяє слиз і кутикулу, та двох шарів м’язів (кільцевих і поздовжніх). Забезпечує рухливість і захист.
3. «Вторинна порожнина тіла» – Заповнена рідиною, яка виконує функції гідроскелета та транспорту речовин.
4. «Замкнена кровоносна система» – Кровоносна система складається з судин, але серця немає; кров рухається через скорочення судин.
5. «Ланцюжкова нервова система» – Складається з навкологлоткового нервового кільця та черевного нервового ланцюжка з вузлами в кожному сегменті
6. «Видільні трубки» – Видільна система представлена багатьма попарно розташованими видільними трубками в кожному сегменті.

Схема КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ:

КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ (Аннеліди)
├── Загальні ознаки:
│ ├── Сегментація тіла
│ ├── Шкірно-м'язовий мішок з кутикулою
│ ├── Вторинна порожнина тіла
│ ├── Замкнена кровоносна система
│ ├── Ланцюжкова нервова система
│ └── Видільні трубки
├── Органи руху:
│ ├── Параподії (орган руху з щетинками)
│ └── Щупальця навколо рота
└── Середовище існування:
├── Морське
├── Прісні водойми
└── Ґрунт

Особливості КІЛЬЧАСТИХ ЧЕРВІВ висновок:

Кільчасті черви є високоорганізованими безхребетними тваринами, які завдяки сегментації тіла, замкненій кровоносній системі, шкірно-м’язовому мішку та вторинній порожнині тіла пристосувались до різноманітних умов існування. Їхня будова дозволяє ефективно виконувати життєві функції та адаптуватися до середовища проживання.

Чи взаємопов’язані будова та рух тварин?

Так, будова тварин взаємопов’язана з їх рухом. У кільчастих червів шкірно-м’язовий мішок, гідроскелет та параподії (органі руху) дозволяють їм переміщатися в різних середовищах. М’язова система (поздовжні й кільцеві м’язи) допомагає тілу подовжуватися, укорочуватися, стискатися та розширюватися, що необхідне для руху в ґрунті або воді. Параподії з щетинками забезпечують додаткове схоплення поверхонь під час руху. Таким чином, структура органів безпосередньо впливає на ефективність руху тварини.

Лабораторна вправа. Зовнішня будова та рух дощового черв**‘**яка.

Об’єкт: Дощовий черв’як.

Предмет: Зовнішня будова та особливості руху.

Проблема: Як зовнішня будова дощового черв’яка пов’язана з його здатністю рухатися?

Розташування частин тіла дощового черв’яка:

• Головна лопать – передній кінець.
• Сегмент з ротовим отвором – перший сегмент тіла.
• Сегменти тулуба – тіло поділене на кільця.
• Поясок – розташований біля середини тіла, виглядає як ширша частина.
• Анальна лопать – задній кінець.

Покриви тіла:

• Шкірно-м’язовий мішок складається з кутикули, одношарового епітелію та двох шарів м’язів: поздовжнього і кільцевого
• На кожному сегменті тіла є чотири групи щетинок (попарно), розташованих навколо тіла.

Особливості будови тіла, що визначають рухи тварини:

• М’язова система (поздовжні та кільцеві м’язи): дозволяє тілу подовжуватися та укорочуватися.
• Щетинки: забезпечують схоплення з поверхнею.

Взаємозв’язок будови тіла і способів руху тварин.

Сегментоване тіло дощового черв’яка дозволяє йому рухатися за допомогою скорочення кільцевих і поздовжніх м’язів у шкірно-м’язовому мішку. Щетинки забезпечують утримання в ґрунті під час руху вперед або назад. Слиз зменшує тертя і полегшує ковзання в ґрунті.

Висновок: Зовнішня будова дощового черв’яка, зокрема сегментація тіла, наявність щетинок і слизу, а також робота м’язів, забезпечує ефективний рух у ґрунті та пристосування до життя в ньому.

У чому наукова цінність кільчаків для проєктування суден?

Кільчасті черви мають унікальні біологічні особливості, які можуть бути корисними для запозичення елементів їх будови для суднобудування. Їхні адаптації до руху можуть надихнути на створення нових технічних рішень.

Вправа для переконаності. Сегментація кільчаків.

Твердження про наукову цінність кільчаків для проєктування суден.

Кільчасті черви мають унікальну структуру тіла, яка може бути використана для моделювання інженерних рішень у судноплавстві. Гідроскелет, м’язова система та механізми руху дозволяють ефективно переміщатися в рідині або ґрунті, що надає корисні приклади для технічних інновацій.

Приклади

1. Сегментація: Тіло кільчаків поділене на сегменти, кожен із яких має власну порожнину, кровоносні судини та нервові вузли. Це дозволяє їм виживати навіть при пошкодженні окремих частин.
2. Гідроскелет: Рідина в порожнинах тіла створює опору для м’язів, забезпечуючи рух і стабільність. Цей принцип можна використовувати для розробки суден із внутрішньою стабілізацією.
3. Зменшення тертя: Слиз кільчаків зменшує тертя при русі в ґрунті чи воді, що може надихнути на створення покриттів для кораблів.

Ставлення та обґрунтування твердження

Сегментація тіла кільчастих червів є прикладом використання природних механізмів та особливостей живих організмів для створення технічних рішень та винаходів, яка демонструє, як природа вирішує складні завдання адаптації та виживання. Їхня будова доводить свою ефективність у природних умовах, тому застосування цих принципів у технічних рішеннях, таких як суднобудування, є логічним і перспективним кроком. Це підтверджує важливість вивчення біологічних структур для розвитку інженерних технологій