· ГДЗ · 6 хв. читати

§1. Рівні організації живого - Задорожний

Поміркуй, які зміни відбулися б зараз на невеликій території, якби там зникли рослини? А якби у лісі чи водоймі зникли хижаки? Спрогнозуй, які зміни відбудуться в такому разі. Обґрунтуй свої припущення.

Якщо на невеликій території зникнуть рослини, то це матиме суттєвий вплив на екосистему цієї території. Рослини є продуцентами, які виробляють органічні речовини в процесі фотосинтезу, використовуючи енергію сонячного світла. Вони є основою харчових ланцюгів, забезпечуючи їжею рослиноїдних тварин. Якщо рослини зникнуть, то рослиноїдні тварини втратять свою кормову базу і почнуть вимирати, що, своєю чергою, призведе до браку їжі для хижаків. Крім того, рослини є середовищем існування для багатьох видів організмів. Тому зникнення рослин матиме катастрофічні наслідки для усієї екосистеми території.

Якщо в лісі чи водоймі зникнуть хижаки, то це також матиме вплив на екосистему, але не такий радикальний, як у випадку зі зникненням рослин. Хижаки відіграють важливу роль у регулюванні чисельності популяцій жертв. Без хижаків популяції рослиноїдних тварин можуть почати невпинно зростати, що призведе до надмірного випасу рослин та порушення балансу в екосистемі. Відсутність хижаків може спричинити певні зміни у видовому складі та структурі екосистеми.

Запропонуй та обґрунтуй гіпотезу, яка пояснить, чому знищення одного виду стало причиною катастрофи для всієї екосистеми.

Знищення популяції горобців у Китаї призвело до екологічної катастрофи через порушення балансу в екосистемах. Горобці є комахоїдними птахами, які поїдали багато шкідливих для сільського господарства комах. Після масового знищення горобців популяції цих комах почали невпинно зростати, оскільки одного з їхніх основних природних ворогів не стало. Комахи, своєю чергою, стали масово пошкоджувати посіви, знищуючи врожаї. Таким чином, усунення одного виду з екосистеми призвело до порушення балансу і спричинило ланцюгову реакцію, що зрештою негативно вплинуло на сільське господарство та населення країни.

Чому порушення роботи тільки однієї молекули може впливати на весь організм?

Порушення роботи однієї молекули може вплинути на весь організм через ієрархічність організації живих систем. Навіть зміна на молекулярному рівні може спричинити наслідки на вищих рівнях організації, оскільки кожен вищий рівень включає в себе попередні й залежить від їх функціонування.

Молекули утворюють клітини, клітини - тканини і органи, які забезпечують життєдіяльність усього організму. Тому порушення роботи однієї критично важливої молекули може призвести до збоїв у роботі клітин, органів і навіть усього організму. Наприклад, ціанистий калій пригнічує роботу ферментів дихального ланцюга в мітохондріях, що порушує процеси енергозабезпечення в клітинах і може призвести до загибелі організму.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Установи відповідність між природними об’єктами та рівнями організації життя.

  • 1 Озеро - Б Екосистемний
  • 2 Зграя вовків - Д Популяційно-видовий
  • 3 Лелека - В Організмовий
  • 4 ДНК - А Молекулярний
  • 5 Нейрон — нервова клітина Г Клітинний

Пояснення:

  1. Озеро є екосистемою, тобто сукупністю різних організмів та середовища їх існування.
  2. Зграя вовків - це частина популяції виду вовків, тобто популяційно-видовий рівень.
  3. Лелека - окремий організм, тобто організмовий рівень.
  4. ДНК - молекула, тобто молекулярний рівень.
  5. Нейрон - окрема клітина організму, тобто клітинний рівень.

2. Які рівні організації живого відсутні у вірусів і чому?

У вірусів відсутні клітинний та організмовий рівні організації живого. Це пояснюється тим, що віруси є неклітинними формами життя, які не мають клітинної структури та не є окремими організмами. Віруси складаються лише з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК), вкритої білковою оболонкою. Вони позбавлені клітинних органел та метаболізму, необхідного для самостійного існування. Віруси можуть реплікуватися (відтворюватися) лише всередині живих клітин господарів, використовуючи їхні ресурси та механізми.

3. Яким чином зміни на нижчих рівнях організації живого можуть відбиватися на функціонуванні систем вищих рівнів організації?

Зміни на нижчих рівнях організації живого можуть відбиватися на функціонуванні систем вищих рівнів організації через тісний взаємозв’язок між різними рівнями. Це пояснюється ієрархічною структурою організації життя, де кожен вищий рівень включає в себе попередні рівні та базується на їх взаємодії.

Наприклад, зміни на молекулярному рівні (мутації в ДНК або зміни у структурі білків) можуть призвести до порушень функціонування клітин (клітинний рівень), що, своєю чергою, може вплинути на стан та діяльність цілого організму (організмовий рівень). Зміни на рівні організму (захворювання, травми тощо) можуть відбитися на чисельності та життєздатності популяції цього виду (популяційно-видовий рівень). Зміни у популяціях певних видів можуть спричинити перебудову взаємодій у межах екосистеми (екосистемний рівень), що, зрештою, може вплинути на біосферу в цілому (біосферний рівень).

Таким чином, завдяки ієрархічній організації живого та тісним взаємозв’язкам між різними рівнями, зміни на нижчих рівнях можуть мати каскадний ефект і відбиватися на функціонуванні систем вищих рівнів організації життя.

4. Наведи приклади взаємодій між організмами різних видів на екосистемному рівні. Чи завжди такі взаємодії позитивні для обох видів? Поясни

Взаємодії між організмами різних видів на екосистемному рівні можуть бути різноманітними і не завжди позитивними для обох видів. Ось деякі приклади таких взаємодій:

  1. Хижацтво - коли один вид (хижак) полює та споживає інший вид (жертву). Ця взаємодія позитивна для хижака, але негативна для жертви.
  2. Паразитизм - коли один вид (паразит) живиться за рахунок іншого виду (господаря), часто завдаючи йому шкоди. Позитивно для паразита, негативно для господаря.
  3. Конкуренція - коли два види конкурують за обмежені ресурси (простір, їжу, світло тощо). Ця взаємодія негативна для обох конкурентних видів.
  4. Мутуалізм - взаємовигідне співіснування двох видів, коли кожен отримує певну користь від іншого (наприклад, запилювачі та квіткові рослини). Позитивно для обох видів.
  5. Коменсалізм - коли один вид отримує користь, а інший не зазнає ні користі, ні шкоди (наприклад, епіфітні рослини, що ростуть на деревах).

Отже, взаємодії між видами на рівні екосистеми можуть бути вигідними для обох видів (мутуалізм), вигідними для одного виду (хижацтво, паразитизм, коменсалізм) або негативними для обох видів (конкуренція). Ці взаємодії є важливими для підтримання стабільності екосистеми та біорізноманіття.

5. Який рівень організації життя зображено на малюнку 1.4? Відповідь обґрунтуй. Який з біологічних об’єктів займає одразу два рівні організації життя: бактерія, вірус, окунь, подорожник?

На цьому зображенні більше відображається екосистемний рівень організації життя, а не лише організмовий. Тут ми бачимо взаємодію між різними організмами - метеликом та квіткою.

Щодо другої частини питання, біологічним об’єктом, який займає одразу два рівні організації життя, є бактерія. Бактерія є одноклітинним організмом, тому для неї клітинний та організмовий рівні організації життя збігаються.

Вірус знаходиться лише на молекулярному рівні, а окунь та подорожник є багатоклітинними організмами, де клітинний та організмовий рівні розділені.

СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася після опанування параграфа

  • Біологія вивчає життя в усіх його проявах, включаючи будову, функціонування та взаємодії організмів з навколишнім середовищем.
  • Однією з характерних ознак живих систем є ієрархічність їхньої організації: від молекулярного до біосферного рівня.
  • Віруси є неклітинними формами життя, тому не мають клітинного рівня організації.

2. Закінчи одне з речень:

Я став більш обізнаним щодо різних рівнів організації життя та їх взаємозв’язків. Мене здивував факт, що в одноклітинних організмів клітинний і організмовий рівні співпадають. Я також побачив зв’язок між різними рівнями організації та тим, як вони утворюють цілісні живі системи.

3. З якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася підчас опанування параграфа? Як ти подолав/подолала труднощі?

Під час опанування параграфа я зіткнувся з деякими незнайомими термінами та концепціями. Однак, ретельно вивчивши пояснення та приклади у тексті, мені вдалося подолати ці труднощі.

4. Де і як ти зможеш використати знання і набутий досвід?

Знання про рівні організації життя та їх взаємозв’язки я зможу використати у вивченні інших біологічних дисциплін, таких як екологія, ботаніка, зоологія тощо. Крім того, це допоможе мені краще зрозуміти складні процеси та явища, що відбуваються в живих системах. Набутий досвід роботи з інформацією також стане у пригоді в подальшому навчанні та дослідженнях.

Назад