§ 39. Південно-Західна та Центральна Азія

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО

1. Позначте на контурній карті Південно-Західної Азії країни субрегіону. Вкажіть столиці цих країн.

✏️ Покрокова інструкція для позначення на контурній карті:

1. Знайдіть субрегіон Південно-Західна Азія та позначте кордони й столиці 18 держав субрегіону:
   • Туреччина — Анкара
   • Сирія — Дамаск
   • Ліван — Бейрут
   • Ізраїль — Єрусалим
   • Держава Палестина — Рамалла
   • Йорданія — Амман
   • Кіпр — Нікосія
   • Саудівська Аравія — Ер-Ріяд
   • Ємен — Сана
   • Оман — Маскат
   • Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) — Абу-Дабі
   • Катар — Доха
   • Бахрейн — Манама
   • Кувейт — Ель-Кувейт
   • Ірак — Багдад
   • Грузія — Тбілісі
   • Вірменія — Єреван
   • Азербайджан — Баку
2. Позначте столиці точками (пунсонами) відповідного розміру та підпишіть їхні назви друкованими літерами. Межі кожної держави виділіть різними кольорами.

2. До яких водойм Світового океану мають вихід країни регіону? Покласифікуйте їх за цією ознакою.

✏️ Країни Південно-Західної Азії мають вихід до водойм двох океанів або не мають прямого виходу до Світового океану:

3. Розгляньте фото (мал. 183). Опишіть природні умови регіону, які змушують використовувати такі інженерні рішення для сільського господарства.

На знімку показано кругові зрошувальні системи в пустелі Саудівської Аравії. Регіон розташований у зоні тропічного пустельного клімату з надзвичайно високими температурами, постійною посухою, майже повною відсутністю опадів і відкритих річок чи прісних озер. Вести землеробство тут можливо лише штучним поливом водою з глибоких підземних горизонтів.

4. Які культури, на вашу думку, вирощують у цих оазисах і чому?

У таких зрошувальних оазисах вирощують пшеницю, ячмінь, люцерну й кормові трави для тваринництва, а також овочі та фінікові пальми. Ці культури забезпечують населення базовим продовольством і кормами для ферм в умовах пустелі.

5. Проаналізуйте, як використання зрошення впливає на економіку та продовольчу безпеку країни.

Штучне зрошення дозволяє пустельним країнам зменшити залежність від імпорту їжі та самостійно виробляти свіжі овочі, зерно й корми. Водночас це вимагає величезних фінансових витрат на буріння свердловин, купівлю техніки та опріснення води.

6. Які екологічні загрози створює така система господарювання?

1. Швидке вичерпання непоновлюваних підземних водних пластів (викопних вод).
2. Вторинне засолення ґрунтів через інтенсивне випаровування води на сонці, що поступово перетворює поля на солончаки.

7. Проаналізуйте роль природних ресурсів (передусім нафти й газу) у формуванні політичної та економічної ситуації в Південно-Західній Азії.

Поклади нафти й газу перетворили Південно-Західну Азію на центр світової енергетики та глобальної торгівлі. З одного боку, нафтодолари забезпечили швидку модернізацію інфраструктури, будівництво сучасних міст і високі доходи населення в монархіях Перської затоки. З іншого боку, боротьба світових держав і місцевих режимів за контроль над родовищами й нафтопроводами стала головною причиною тривалих воєн, переворотів і політичної нестабільності в субрегіоні.

8. Наведіть конкретні приклади країн із різними наслідками ресурсної залежності.

1. ОАЕ, Катар і Саудівська Аравія успішно використали прибутки від нафти для збагачення, розвитку туризму, транспорту, технологій та фінансового сектору.
2. Ірак через нераціональне управління, корупцію, санкції та боротьбу за нафтові ресурси пережив тривалі війни та руйнування економіки.

9. Поясніть, як географічне положення Туреччини (на межі Європи й Азії, контроль над протоками Босфор і Дарданелли) впливає на її роль у сучасних міжнародних відносинах.

Туреччина контролює єдиний морський шлях між Чорним і Середземним морями, тому регулює рух військових та торговельних кораблів за конвенцією Монтре. Країна слугує головним сухопутним і трубопровідним коридором для транспортування нафти, газу й товарів з Азії до Європи, завдяки чому є ключовим членом НАТО та впливовим посередником у міжнародних конфліктах.

10. Наведіть приклади регіонів, де Туреччина виступає як активний геополітичний гравець.

✏️ 1. У Чорноморському регіоні країна контролює протоки Босфор і Дарданелли та відіграє вирішальну роль у морській безпеці й судноплавстві.
2. На Кавказі Туреччина надає політичну та військову підтримку Азербайджану й виступає транзитним хабом для каспійської нафти й газу.
3. На Близькому Сході держава має прямий військово-політичний вплив на події в Сирії та Іраку та бере активну участь у розв’язанні регіональних питань.

11. Поясніть, чому країни Центральної Азії, маючи значні запаси мінеральних ресурсів, демонструють різний рівень економічного розвитку.

Рівень розвитку відрізняється через різний обсяг запасів, розмір населення та обрану економічну модель:

1. Казахстан і Туркменістан мають велетенські поклади нафти й газу на відносно невелику кількість населення, що дає високі доходи від експорту.
2. Узбекистан володіє значними надрами, але має найбільше в регіоні населення (понад 35 млн осіб), тому доходу на одну людину виходить значно менше.
3. Киргизстан і Таджикистан — це переважно гірські країни з обмеженими запасами нафти й газу, тому вони залишаються найбіднішими і залежать від грошових переказів трудових мігрантів.

12. Проаналізуйте, яку роль у цьому відіграла спадщина радянської планової економіки.

1. Республіки розвивалися як сировинні придатки: Узбекистан і Туркменістан змушені були вирощувати бавовну, а Казахстан постачав руду, нафту й зерно без глибокої переробки на місці.
2. Уся транспортна та трубопровідна мережа будувалася виключно в бік Москви, через що після розпаду СРСР країнам було важко знайти прямі виходи на світові ринки.
3. Перехід до ринку затягнувся через збереження сильної державної монополії, повільні ринкові реформи та брак іноземних інвестицій у більшості країн субрегіону (окрім Казахстану).

13. За допомогою інтернет-джерел проаналізуйте роль Казахстану як космічної держави (космодром Байконур) у світовій науці та геополітиці. Підготуйте повідомлення.

Повідомлення на тему: «Роль Казахстану як космічної держави у світовій науці та геополітиці»

1. Казахстан є колискою практичної космонавтики, оскільки саме на його території розташований найбільший у світі космодром Байконур.
2. Для світової науки Байконур став стартовим майданчиком для історичних проривів: запуску першого штучного супутника Землі, першого польоту людини в космос та десятків наукових експедицій на орбітальні станції «Мир» і МКС.
3. У геополітичному плані Казахстан тривалий час мав унікальний важіль впливу, орендуючи космодром Росії, що приносило державі стабільний прибуток та статус ключового логістичного вузла для міжнародних космічних місій.
4. Нині держава активно розвиває власне космічне агентство «Казкосмос», створює національну супутникову систему зв’язку й дистанційного зондування Землі «KazSat».
5. Для зміцнення свого суверенітету Казахстан розширює міжнародну співпрацю у сфері високих технологій з країнами Європейського Союзу, Туреччиною та Китаєм, поступово зменшуючи залежність від одного партнера.