§ 32. Західна та Північна Європа

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО

Поясніть, чому Західну Європу вважають економічним локомотивом усього Європейського регіону. Назвіть мінімум три чинники.

Західна Європа є головним економічним рушієм континенту завдяки зосередженню найбільших капіталів, передових технологій та високому рівню промислового розвитку.

Чинники, які це зумовлюють:

1. Тут розташовані дві держави «Великої сімки» — Німеччина та Франція, які мають найпотужніші економіки в Європі.
2. Регіон володіє розвиненою науковою базою, сучасною транспортно-енергетичною інфраструктурою та високою якістю трудових ресурсів.
3. Тут розміщені провідні світові фінансові центри, фондові біржі й штаб-квартири найбільших транснаціональних корпорацій.

Уявіть, що ви — економічний радник / радниця ЄС. Складіть коротку стратегію, як Західна Європа може залишатися конкурентоспроможною на світовому ринку, враховуючи високу вартість праці.

1. Максимально автоматизувати та роботизувати підприємства, щоб зменшити витрати ручної праці у вартості готової продукції.
2. Зосередитися на випуску складної та наукомісткої продукції (аерокосмічна техніка, точні прилади, ліки, сучасна хімія), яку важко повторити іншим країнам.
3. Збільшувати витрати на наукові дослідження, інновації та постійне підвищення кваліфікації інженерів і техніків.
4. Розвивати дорогі послуги високого рівня — цифровий сектор, міжнародні фінанси, бізнес-консалтинг та зелені технології.

ДПА / НМТ

Порівняйте місце Німеччини та України в міжнародному поділі праці. Укажіть види діяльності, для розвитку яких в Україні доцільно використовувати досвід Німеччини (освоєння родовищ природного газу в екстремальних природних умовах, будівництво потужних гідравлічних і припливних електростанцій, участь у міжнародних проєктах з виробництва авіаракетної техніки, реіндустріалізація районів видобування корисних копалин, розвиток інфраструктури транспорту й зв’язку, переведення тваринництва на екстенсивний шлях розвитку, будівництво житла в умовах високої сейсмічності).

Німеччина в міжнародному поділі праці виступає глобальним лідером у сфері високотехнологічного машинобудування (автомобілі, прилади, верстати й обладнання), хіміко-фармацевтичної індустрії та банківсько-страхових послуг. Україна переважно постачає на зовнішній ринок аграрну сировину, прокат чорних металів і залізорудну сировину, а також надає послуги в галузі IT.

Види діяльності, для яких Україні доцільно використати німецький досвід:

• Реіндустріалізація районів видобування корисних копалин (перетворення застарілих шахтарських і металургійних регіонів на сучасні інноваційно-промислові парки та рекреаційні зони за зразком Рурського басейну).
• Розвиток інфраструктури транспорту й зв’язку (будівництво мережі швидкісних автомагістралей, модернізація залізниць, розбудова логістичних терміналів та цифровізація зв’язку).
• Участь у міжнародних проєктах з виробництва авіаракетної техніки (кооперація українських авіаційних і космічних підприємств із європейськими аерокосмічними програмами).

ПРАКТИКУЙМО

Франція є лідером у виробництві вина, сиру та парфумерії. Проаналізуйте, чому сільське господарство при цьому формує лише невелику частку ВВП.

✏️ 1. Франція є постіндустріальною високорозвиненою державою, де основу економіки складає третинний сектор, який створює понад 70% ВВП (фінансові конгломерати, біржова діяльність, міжнародний туризм і транспортні хаби).
2. Виробництво сиру та вина належить до харчової промисловості, а парфумерія — до хімічної; ці галузі створюють високу додану вартість уже на етапі промислової переробки сировини, а не в самому аграрному секторі.
3. Французьке сільське господарство є високоінтенсивним і механізованим, тому невелика частка зайнятих забезпечує значні обсяги врожаю та тваринництва з мінімальними витратами національних ресурсів.

На основі інформації про автовиробників та авіабудівні підприємства Франції запропонуйте напрямки співпраці України та Франції у промисловості.

1. Співпраця українських підприємств авіаційної та аерокосмічної галузей («Антонов», «Мотор Січ», «Південмаш») із міжнародним концерном «Ейрбас» щодо постачання титанових виробів, деталей фюзеляжу та участі в спільних космічних пусках.
2. Розміщення в Україні складальних потужностей або локалізація виготовлення автокомплектуючих (джгути проводів, електроніка, пластикові вузли) для французьких автомобільних концернів (Renault, Peugeot, Citroën).
3. Спільне виробництво оборонної продукції: систем протиповітряної оборони, гелікоптерів, радіолокаційного обладнання та бронетехніки.
4. Технологічна співпраця та залучення інвестицій французьких компаній для оновлення рухомого складу швидкісних залізниць України та розвитку міського електротранспорту.

Проаналізуйте перехід нордичних країн від «скандинавського соціалізму» до ліберального капіталізму. Які фактори спричинили цю зміну? Знайдіть в інтернет-джерелах переваги і недоліки їхньої моделі економіки.

Причини зміни моделі:

1. Надмірно високе податкове навантаження на підприємства знижувало їхню конкурентоспроможність на світовому ринку та гальмувало приплив капіталу.
2. Занадто щедрі соціальні виплати зменшували мотивацію працездатного населення та молоді шукати роботу чи засновувати власний бізнес.
3. Стрімке зростання витрат державного бюджету на соціальне забезпечення створило загрозу фінансовій стабільності держав, що змусило обмежити пряме втручання в економіку.

Переваги нордичної моделі:

1. Найвищі у світі показники індексу людського розвитку та мінімальний рівень соціальної нерівності й бідності.
2. Безоплатний доступ усіх верств населення до якісної системи вищої освіти та високотехнологічної охорони здоров’я.
3. Надійний соціальний захист працівників, високий рівень безпеки та довіри до державних інституцій.

Недоліки нордичної моделі:

1. Високі ставки прямих податків на доходи фізичних осіб і бізнесу.
2. Ризик виникнення соціального утриманства через гарантовані державні виплати.
3. Висока чутливість бюджету до демографічного старіння населення та уповільнення економічного зростання.

Балтійські країни успішно реформували економіку після розпаду СРСР. Наведіть приклади їхніх пріоритетних галузей та поясніть, чому вони обрали саме ці напрямки. Окресліть, як Україна могла б розвивати співпрацю з Північною Європою і конкретно з Балтійськими країнами.

Приклади пріоритетних галузей Балтійських країн:

1. Естонія зробила акцент на сфері ІКТ, виробництві електроніки, цифровому врядуванні та видобутку горючих сланців.
2. Латвія зосередилася на деревопереробці, біотехнологіях, фармацевтиці та фінансово-ділових послугах.
3. Литва розвиває нафтопереробку, лазерні технології, біотехнології та харчову промисловість.
4. Усі три країни зробили ставку на транспортно-логістичні послуги через розвинену портову інфраструктуру Балтійського моря.

Причини вибору цих напрямків:

1. Вигідне приморське розташування дозволило перетворити регіон на сполучний транспортний вузол між Європою та іншими ринками.
2. Невеликі розміри територій і дефіцит сировинних мінеральних ресурсів спонукали розвивати наукомісткі технології, ІТ та галузі з високою часткою доданої вартості.

Напрямки співпраці України з країнами Балтії та Північної Європи:

1. Запозичення естонського досвіду побудови цифрової держави, кіберзахисту та електронного документообігу.
2. Розвиток інтермодального транспортного коридору «Балтійське море — Чорне море» для збільшення транзиту вантажів.
3. Спільні проєкти у сфері вітрової, сонячної та біоенергетики за передовими стандартами Данії та Швеції.
4. Військово-технічна співпраця, закупівля високотехнологічних засобів зв’язку, спільне виробництво БПЛА та медична реабілітація ветеранів.

Визначте три ключові фактори, які зробили Велику Британію центром наукової та промислової революцій.

1. Наявність багатих покладів кам’яного вугілля та залізної руди, що залягали близько один до одного й забезпечили промисловість дешевим паливом та конструкційним металом.
2. Володіння величезною колоніальною імперією, яка забезпечувала безперебійне надходження дешевої промислової сировини (зокрема бавовни) та була гарантованим ринком збуту для фабричних товарів.
3. Розвинена фінансово-банківська система, правовий захист приватної власності та патентна підтримка винахідників, що сприяло створенню парового двигуна, механічного верстата й розбудові перших фабрик.

Чому Велику Британію називають «Туманним Альбіоном»? Проаналізуйте, які природні, кліматичні та історичні чинники вплинули на виникнення цього образного визначення.

1. Назва «Альбіон» є найдавнішим найменуванням Британських островів, що походить від латинського слова albus («білий»); так римляни назвали острів через величні білі крейдяні скелі Дувра, які першими відкривалися мореплавцям з боку протоки Па-де-Кале.
2. Означення «Туманний» виникло через атлантичний помірний морський клімат і вплив теплої Північноатлантичної течії, які приносять регулярні циклони, підвищену вологість, часті опади й густі природні тумани.
3. В епоху бурхливого розвитку промисловості в XIX столітті природні тумани Лондона та Манчестера змішалися з густим чорним димом вугільних котелень, утворивши знаменитий густий смог, що закріпило образне найменування в культурі.

Складіть маршрут подорожі «Двотижневі канікули в країнах Західної та Північної Європи» з визначенням напрямку, міст, туристичних об’єктів, що хочете відвідати.

✏️ Напрямок маршруту: Західна Європа → Велика Британія → Скандинавія → Балтія.

Програма подорожі по днях:

1. У перші два дні відвідати Париж у Франції, щоб оглянути Ейфелеву вежу, Лувр, прогулятися набережною Сени та побачити собор Паризької Богоматері.
2. На третій і четвертий дні вирушити до Лондона у Великій Британії, щоб відвідати Біг-Бен, Вестмінстерське абатство, Тауерський міст і Британський музей.
3. На п’ятий день побувати в Амстердамі в Нідерландах, покататися на човні каналами міста та відвідати Музей Ван Гога і площу Дам.
4. На шостий і сьомий дні поїхати до Берліна в Німеччині, щоб побачити Бранденбурзькі ворота, будівлю Рейхстагу, Музейний острів і залишки Берлінського муру.
5. На восьмий і дев’ятий дні переїхати до Копенгагена в Данії, щоб прогулятися набережною Нюгавн, палацовим комплексом Амалієнборг, парком Тіволі та побачити статую Русалоньки.
6. На десятий і одинадцятий дні дістатися до Стокгольма у Швеції, оглянути середньовічне Старе місто Гамла-Стан, Королівський палац і музей старовинного корабля «Ваза».
7. На дванадцятий день поромом вирушити до Гельсінкі у Фінляндії, оглянути Сенатську площу, Кафедральний собор і морську фортецю Суоменлінна.
8. На тринадцятий і чотирнадцятий дні завершити мандрівку в Таллінні в Естонії, оглянувши середньовічні оборонні вежі, замок Тоомпеа та Ратушну площу, після чого повернутися додому.