§ 24. Виробництво харчових продуктів

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО

Проаналізуйте, чому харчова промисловість є стратегічно важливою галуззю для кожної держави. Зверніть увагу на такі аспекти: забезпечення населення продуктами харчування, вплив на зайнятість населення, виробництво товарів щоденного попиту, зовнішньоекономічна діяльність (експорт продуктів).

Харчова промисловість безпосередньо гарантує продовольчу безпеку та незалежність країни, забезпечуючи громадян життєво необхідними продуктами щоденного вжитку.

Ця галузь забезпечує високу зайнятість населення, створюючи робочі місця не лише на харчових комбінатах і фермах, а й у сфері транспортування, фасування та роздрібної торгівлі.

Виробництво продуктів харчування підтримує стабільний внутрішній ринок, оскільки попит на їжу залишається високим за будь-якої економічної ситуації.

Експорт переробленої сільськогосподарської продукції приносить державі вагомі валютні доходи та підвищує її авторитет на світовому ринку.

Дослідіть етикетки 5–10 харчових продуктів удома. З’ясуйте, де вони виготовлені, чи мають вони географічне зазначення, чи відповідають споживчим / культурним стандартам певної країни (наприклад, халяль, кошер).

Створіть постер «Що я їм: звідки походять продукти на моїй тарілці?».

ЩО КАЖЕ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ?

Що ми їстимемо в майбутньому?

✏️ У майбутньому раціон базуватиметься на альтернативних джерелах білка (культивоване в біореакторах м’ясо, білок із водоростей та комах) і рослинних замінниках. Активно розвиватимуться міські вертикальні ферми, гідропоніка, персоналізоване харчування за ДНК-тестами та 3D-друк страв із заданим балансом нутрієнтів під індивідуальні потреби людини.

РОБОТА В ГРУПІ

Проведіть дискусію «Малий бізнес у виробництві харчових продуктів: переваги й ризики». Об’єднайтесь у дві групи. Група І. Прихильники розвитку малого бізнесу в харчовій промисловості. Група ІІ. Критики розвитку малого бізнесу в харчовій промисловості, які вказують на складнощі та ризики.

Група І (Прихильники малого бізнесу):

1. Малі сімейні та крафтові пекарні, сироварні чи броварні пропонують покупцям натуральну, свіжу та унікальну за смаком продукцію.
2. Невеликі підприємства можуть миттєво змінювати асортимент і підлаштовуватися під локальні смаки й сезонні потреби споживачів.
3. Крафтові виробники відроджують старовинні кулінарні звичаї, традиційні рецепти та підтримують гастрономічну спадщину регіонів.
4. Розвиток дрібних переробних цехів створює робочі місця безпосередньо в селах та селищах, підтримуючи місцевих фермерів.

Група ІІ (Критики малого бізнесу та ризики):

1. Малі фірми мають обмежений бюджет, тому їм важко купувати сучасні автоматизовані лінії та сучасне лабораторне обладнання.
2. Невеликим виробникам надзвичайно важко конкурувати за ціною та потрапити на полиці великих торговельних мереж через тиск потужних ТНК.
3. Малому виробництву набагато складніше забезпечити бездоганне дотримання суворих санітарних стандартів контролю якості.
4. Дрібні підприємства суттєво залежать від сезонності врожаю місцевої сировини та коливань цін на енергоносії.

ПРАКТИКУЙМО

Цукровий завод за рік переробляє 500 тис. т цукрової тростини, з яких отримують 50 тис. т цукру. Обчисліть, скільки тонн тростини потрібно для виробництва 1 т цукру. Який відсоток маси тростини перетворюється на готовий продукт?

✏️ Дано:

• Маса цукрової тростини = 500 000 т
• Маса отриманого цукру = 50 000 т

Знайти:

• Витрати тростини на 1 т цукру
• Відсоток виходу готового продукту

Розв’язання:

1. Розраховуємо кількість сировини для виготовлення 1 т цукру:
   500 000 т / 50 000 т = 10 т тростини.
2. Обчислюємо відсоток маси сировини, що перетворюється на готовий продукт:
   (50 000 т / 500 000 т) * 100% = 10%.

Відповідь: для виробництва 1 т цукру потрібно 10 т цукрової тростини; на готовий продукт перетворюється 10% маси сировини.

ДПА / НМТ

Установіть відповідність між країною та видом олії, яку традиційно виробляють із власної сировини й споживає населення цієї країни:

1 Греція — Д оливкова
2 Україна — В соняшникова
3 Китай — Г соєва
4 Бенін — Б пальмова

ПРАКТИКУЙМО

Проаналізуйте дані на мал. 136 та дайте відповіді. Виробництво якої олії зросло найбільше? Якої зменшилося? Чим пояснити загальне збільшення виробництва олії у світі? Які чинники сприяли цьому?

Найбільше зросло виробництво пальмової олії — її частка у світовому обсязі збільшилася з 24% до 37%, а обсяги виробництва зросли в рази.

Зменшилася частка інших другорядних видів олії (з 23% до 13%), а також дещо знизилися відносні частки соняшникової (з 11% до 9%) та ріпакової олій (з 15% до 12%).

Загальне збільшення виробництва олії у світі пояснюється стрімким зростанням чисельності населення Землі та розвитком харчової промисловості, де олії використовують для виготовлення напівфабрикатів, соусів і кондитерських виробів.

Цьому сприяли такі чинники:

1. Висока врожайність та низька собівартість олійної пальми дозволили дешево отримувати величезні обсяги сировини.
2. Зростання споживання фасованих харчових продуктів і фастфуду у світі підвищило попит на рослинні жири.
3. Розвиток технологій виробництва біопалива створив додатковий технічний попит на ріпакову, соєву та пальмову олії.

Опрацюйте текст параграфа. Поясніть особливості розміщення молочної промисловості з урахуванням кліматичних, економічних та історичних факторів.

1. Кліматичний фактор зумовлює наявність соковитих пасовищ і луків у помірному та субтропічному поясах, завдяки чому молочне скотарство розвивається в Європі, Північній Америці та Новій Зеландії.
2. Економічний фактор ділить галузь на дві групи: підприємства з виробництва свіжого молока, кефіру та сметани розміщуються біля споживачів у великих містах через швидке псування продукції, а виробництво масла, сиру, сухого і згущеного молока орієнтується на райони сировини.
3. Історичний фактор закріпив традиції сироваріння та культуру молочного виробництва за країнами Західної та Північної Європи (Франція, Нідерланди, Швейцарія) і Новою Зеландією, які стали провідними світовими експортерами.

Розгляньте роль ТНК харчової промисловості у глобалізації економіки. Які позитивні і негативні наслідки їх діяльності можна виділити для національних економік різних країн? Як присутність транснаціональних корпорацій впливає на конкурентоспроможність української продукції на світовому ринку?

ТНК харчової промисловості об’єднують світові ринки, запроваджують єдині стандарти якості та формують глобальні бренди, забезпечуючи швидкий рух капіталу й технологій між країнами.

Позитивні наслідки для національних економік:

1. Корпорації вкладають значні інвестиції в модернізацію місцевих заводів і фабрик.
2. Створюються нові робочі місця та впроваджуються передові світові стандарти безпеки й контролю якості їжі.
3. Національна сировина отримує гарантований вихід на міжнародні ринки через збутові мережі ТНК.

Негативні наслідки для національних економік:

1. Великі корпорації часто витісняють або поглинають місцевих дрібних виробників, які не витримують цінової конкуренції.
2. Значна частина прибутків виводиться з країни до материнських компаній за кордон.
3. Споживання стандартизованої продукції ТНК поступово витісняє традиційні національні харчові продукти.

Присутність ТНК стимулює українські підприємства підвищувати якість, оновлювати обладнання та пакування, щоб витримувати високу конкуренцію, а також допомагає інтегрувати українські виробничі потужності у світові ланцюги експорту.

Розгляньте вплив виробництва харчових продуктів на довкілля в Україні. Які екологічні виклики стоять перед харчовою промисловістю та які заходи можна впровадити для сталого розвитку галузі?

Екологічні виклики харчової промисловості:

1. Галузь утворює великі обсяги органічних відходів (жом, меляса, молочна сироватка, лушпиння насіння), які потребують термінової утилізації.
2. Стічні води цукрових, м’ясних, молочних і спиртових заводів містять багато органіки і в разі поганого очищення забруднюють річки.
3. Використання неекологічної полімерної упаковки призводить до накопичення пластикового сміття на звалищах.

Заходи для сталого розвитку:

1. Впровадження безвідходних технологій та переробка органічних відходів на біогаз, тверде біопаливо (пелети) або кормові добавки для тварин.
2. Будівництво і реконструкція сучасних локальних очисних споруд замкненого циклу на всіх переробних підприємствах.
3. Перехід на біорозкладне та екологічне пакування з паперу, скла або рослинних полімерів.

Розробіть пропозиції для підвищення доданої вартості української харчової продукції у світі, використовуючи приклад олії. Як саме переробка і фасування можуть вплинути на виручку?

Пропозиції для підвищення доданої вартості української олії:

1. Відмовитися від експорту сирого насіння соняшнику та сирої нерафінованої олії наливом у цистернах і танкерах.
2. Продавати за кордон бутильовану рафіновану олію під власними українськими торговими марками.
3. Розвивати виробництво високомаржинальних видів олії: високоолеїнової, органічної, соєвої, ріпакової та олії холодного віджиму.
4. Поглиблювати переробку олії на кінцеві готові продукти харчування (соуси, майонези, маргарини) та технічну продукцію для фармацевтики й косметики.

Вплив переробки і фасування на виручку:
Переробка насіння в бутильовану олію та готові соуси збільшує виручку в 2–3 рази порівняно з експортом необробленої сировини, оскільки додатковий прибуток за фасування, очищення, брендинг та доставку кінцевому споживачу залишається в економіці України і створює додаткові робочі місця.

Проаналізуйте природні умови, які сприяють формуванню мінеральних вод відомих брендів. Обговоріть, як виробництво мінеральних вод впливає на економіку регіонів і які соціальні переваги воно дає місцевому населенню. Які перспективи має українська індустрія у світовому контексті?

✏️ Формуванню мінеральних вод сприяє специфічна геологічна будова з чергуванням водопроникних і водотривких пластів порід (Карпатський регіон, Український кристалічний щит, Дніпровсько-Донецька западина). Просочуючись на значну глибину, підземні води під високим пластовим тиском очищуються й насичуються мінеральними солями, мікроелементами та газами.

Виробництво та розлив мінеральних вод суттєво наповнює місцеві бюджети податками, приваблює внутрішні й зовнішні інвестиції, стимулює розвиток транспорту, сфери послуг, а також санаторно-курортного комплексу. Для місцевих мешканців це гарантує створення робочих місць на заводах і в рекреаційних закладах, розбудову доріг та підвищення рівня життя.

Українська індустрія має потужний потенціал на світовому ринку завдяки унікальному складу та високій якості природних столових і лікувальних вод (Миргород, Моршин, Трускавець, Свалява). Головні перспективи полягають у розширенні експорту до країн Європейського Союзу та Близького Сходу, просуванні екологічних українських брендів і міжнародній сертифікації географічних зазначень.

На контурній карті України позначте основні регіони розвитку цукрової, олійної, молочної, м’ясної та кондитерської промисловості. Обґрунтуйте розміщення цих галузей, враховуючи природні, економічні та історичні фактори. Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/srERgLCP або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу «Виробництво харчових продуктів».

Покрокова інструкція для позначення на контурній карті:

1. Для цукрової промисловості зафарбуйте зеленим кольором провідні бурякосійні області Лісостепу та заходу України (Вінницьку, Черкаську, Тернопільську, Хмельницьку) та позначте пунсоном Радехів (Львівська область).
2. Для олійної промисловості виділіть жовтим кольором основну соняшникову зону (Дніпропетровську, Запорізьку, Полтавську, Кіровоградську, Миколаївську та Одеську області) й підпишіть центри Дніпро, Запоріжжя, Полтава.
3. Для молочної промисловості синіми пунсонами позначте та підпишіть міста Яготин, Біла Церква, Тернопіль, Радивилів, Первомайськ, Тульчин, Канів, Шостка, Полтава.
4. Для м’ясної промисловості виділіть червоними кружками Київську, Харківську й Дніпровську агломерації, а також центри Кропивницький, Кременчук, Глобине та Житомир.
5. Для кондитерської промисловості позначте коричневими значками міста Київ, Вінниця, Львів, Дніпро, Тростянець, Харків, Житомир, Черкаси та Дубно.
6. У легенді карти розшифруйте всі використані штрихування, кольори та умовні позначки.

Обґрунтування розміщення галузей:

1. Цукрова та олійна галузі орієнтуються суворо на сировинний чинник (зони вирощування буряку та соняшнику) і морські порти для експорту, спираючись на сформовану базу переробки.
2. Молочна та м’ясна промисловість поєднують сировинний чинник (наявність кормової бази тваринництва в Лісостепу й на Поліссі) зі споживчим, оскільки свіжа продукція має короткий термін зберігання і виробляється поблизу місць реалізації.
3. Кондитерська індустрія розміщується переважно у великих містах і вузлах сполучення з орієнтацією на масового споживача, кваліфіковані кадри та відомі історичні бренди.

Для виконання інтерактивної вправи перейдіть за вказаним посиланням або відскануйте QR-код підручника, де необхідно встановити відповідність між галузями харчової промисловості, їхніми головними центрами в Україні та чинниками розміщення підприємств.