§ 14-16. Рослинництво та тваринництво. Лісове господарство. Рибальство й аквакультура

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО

1. Чому «три основні хліби людства» відіграють ключову роль у глобальному продовольчому забезпеченні?

Пшениця, рис і кукурудза забезпечують більшу частину калорій у раціоні жителів Землі завдяки високій врожайності, тривалому зберіганню зерна та універсальності у використанні як продовольства і корму для тваринництва.

2. Опишіть перспективи розвитку рослинництва у світі з урахуванням кліматичних змін і продовольчих потреб людства.

Зростання населення змушує виводити більш посухостійкі та врожайні сорти рослин і розширювати площі штучного зрошення. Через глобальне потепління зони вирощування теплолюбних культур поступово зміщуються далі на північ, а головний акцент робиться на ресурсоощадних технологіях обробітку ґрунту.

Опишіть, які природні та економічні фактори визначають основні райони вирощування зернових у світі?

Природними чинниками є родючі ґрунти (степові чорноземи, алювіальні ґрунти річкових долин), достатнє сонячне тепло та рівень зволоження. Економічними факторами є наявність робочої сили, розвиток агротехніки, наявність добрив і високий попит на внутрішньому та світовому ринках.

Чому Китай та Індія залишаються провідними виробниками рису та пшениці?

Ці держави мають величезні площі сприятливих земель з мусонним та помірним кліматом, достатньо робочих рук для працемісткої обробки полів і колосальний внутрішній попит на продовольство для власного багатомільярдного населення.

З’ясуйте, чому вирощування цукрового буряка було історично важливим для України і що змінилося у XXI столітті.

Історично цукровий буряк був головною технічною культурою України, яка давала сировину сотням заводів і забезпечувала цукром значну частину Європи завдяки ідеальним умовам лісостепу. У XXI столітті посіви буряка скоротилися через високу енергозатратність переробки, сильну світову конкуренцію з дешевшим тростинним цукром і перехід агрохолдингів на вигідніші експортні культури — кукурудзу, соняшник та ріпак.

Опрацюйте інформацію з тексту параграфа про олійні культури і заповніть таблицю.

Проаналізуйте, яким чином історичні, економічні та природні фактори вплинули на домінування бавовнику серед текстильних культур у світі та які перспективи мають альтернативні культури, як-от льон і джут.

Бавовник став головною текстильною культурою завдяки поєднанню сприятливих умов і технологій:

1. Бавовник чудово росте в теплому сонячному кліматі тропіків і субтропіків, де є довге літо й можливість штучного зрошення.
2. Промислова революція започаткувала масове машинне очищення та прядіння бавовни, що зробило бавовняні тканини дешевими, міцними та універсальними для всього світу.
3. Льон потребує значно менше хімікатів і води, тому має чудові перспективи як екологічна преміальна тканина для літнього одягу в помірних широтах.
4. Джут є дешевим рослинним волокном, попит на яке стрімко зростає у виробництві екосумок, мотузок і пакувальних матеріалів замість шкідливого пластику.

Чи можна сказати, що кава і какао — це «глобалізовані» продукти? Чому?

Так, оскільки майже весь їхній урожай збирають у тропічних країнах Латинської Америки, Африки та Азії, а переробляють, продають і масово споживають у всьому світі через міжнародні біржі та торговельні мережі.

Як зміна клімату впливає на «географію смаку» кави та какао?

Посухи та аномальна спека скорочують площі традиційних плантацій і змушують переносити посіви вище в гори або в нові регіони. Через стрес рослин змінюється хімічний склад бобів, втрачаються унікальні відтінки аромату та кислотності, а ціни на якісні сорти різко зростають.

Чому прянощі довгий час вважалися «золотом Сходу»?

Вони коштували дорожче за дорогоцінні метали через унікальну здатність зберігати свіжість м’яса, лікувальні властивості, вишуканий смак та надзвичайно важкий і небезпечний сухопутний шлях доставки з Азії.

Як поширення прянощів сприяло розвитку світових морських маршрутів?

Величезний прибуток від торгівлі прянощами спонукав європейських мореплавців шукати прямий морський шлях до Індії в обхід посередників, що дало поштовх Епосі великих географічних відкриттів і з’єднало континенти морськими торговельними шляхами.

Які екологічні проблеми спричинило масове вирощування авокадо?

Масове насадження плантацій призводить до масового вирубування природних лісів, катастрофічного вичерпання запасів питної води через цілорічний полив, а також до отруєння ґрунтів і річок пестицидами.

Створіть інфографіку «Ціна авокадо для природи».

Опишіть, які ризики й переваги має вирощування ягід і фруктів далеко від ринку збуту.

Переваги віддаленого вирощування:

1. Використання ідеального теплого клімату, що дає змогу отримувати великі врожаї за низьких витрат на робочу силу та землю.
2. Можливість продавати свіжі фрукти та ягоди в Європу і Північну Америку під час їхньої зими завдяки різниці сезонів у Південній півкулі.

Ризики віддаленого вирощування:

1. Висока ймовірність псування ніжної продукції в дорозі та значні витрати на дорогі рефрижератори або авіадоставку.
2. Залежність виробників від коливань цін на пальне, збоїв у міжнародній логістиці та митних правил країн-імпортерів.

Позначте на контурній карті основні райони вирощування сільськогосподарських культур у світі.

Покрокова інструкція для роботи з контурною картою світу:

1. Позначте штрихуванням або кольоровими позначками райони вирощування «трьох основних хлібів людства»:

• Пшениця: степи Північного Причорномор’я (Україна), Великі рівнини Північної Америки (США, Канада), Східний та Південний Китай, Індо-Гангська низовина (Індія), Південно-Східна Австралія.
• Рис: мусонні райони Східної, Південної та Південно-Східної Азії (Китай, Індія, В’єтнам, Індонезія, Бангладеш).
• Кукурудза: «Кукурудзяний пояс» США, Лісостепова зона України, східні райони Китаю, південь Бразилії та Аргентина.

2. Позначте головні регіони вирощування олійних культур:

• Соняшник: Україна та південь Східної Європи.
• Соя: США, Бразилія, Аргентина, Китай.
• Олійна пальма: екваторіальні острови Індонезії та Малайзії.
• Оливки: узбережжя Середземного моря (Іспанія, Італія, Греція, Туніс).
• Ріпак: Канада, країни ЄС.

3. Позначте провідні райони технічних і тонізуючих культур:

• Цукрова тростина: Бразилія, Індія, Куба.
• Цукровий буряк: країни Європи, західний Лісостеп України.
• Бавовник: басейни річок Китаю, Індії, Пакистану, США, Середня Азія (Узбекистан), Єгипет.
• Чай, кава, какао: чай — Китай, Індія, Шрі-Ланка, Кенія; кава — Бразилія, Колумбія, В’єтнам, Ефіопія; какао — Західна Африка (Кот-д’Івуар, Гана).

4. Підпишіть умовні позначення в легенді карти.

Поясніть, як релігійні заборони на споживання певного м’яса впливають на географію розміщення тваринництва. Наведіть приклади з різних регіонів світу.

Релігійні правила прямо формують попит на продукти, тому фермери не вирощують тих тварин, м’ясо яких заборонено їсти в конкретному регіоні:

1. В ісламських країнах Близького Сходу, Північної Африки та Центральної Азії свинина заборонена шаріатом, тому свинарство там практично відсутнє, а замість нього розвинене вівчарство, скотарство та птахівництво.
2. В індуїзмі корова є священною твариною, через що в Індії заборонено забій корів на м’ясо, а велику рогату худобу розводять майже винятково заради молока та як тяглову силу.
3. В юдаїзмі діють правила кашруту (заборона вживати свинину), тому в Ізраїлі попит і виробництво орієнтовані на м’ясо птиці та яловичину.

Як би змінилася структура тваринництва у світі, якби релігійні заборони втратили своє значення для населення?

Зняття релігійних обмежень призвело б до стрімкого зростання свинарства та м’ясного скотарства в регіонах, де вони раніше були під забороною:

1. В Індії з’явився б гігантський ринок якісної яловичини, а поголів’я корів почали б масово використовувати для м’ясного перероблення.
2. У країнах мусульманського світу виникли б промислові свинокомплекси як джерело дешевого та швидкого у виробництві м’яса, що частково витіснило б дороге вівчарство.
3. Збільшився б світовий попит на кормові культури (кукурудзу та соєвий шрот), оскільки свинарство потребує концентрованих рослинних кормів.

Уявіть себе бізнесменом, який планує будівництво тваринницького комплексу. Оберіть регіон світу та обґрунтуйте, який напрямок тваринництва там буде найефективнішим, з урахуванням клімату, традицій, економічного рівня.

Обраний проєкт: промисловий комплекс із вирощування бройлерів у Лісостепу України (Черкаська або Вінницька область).

Обґрунтування вибору:

1. Помірний клімат не потребує надмірних витрат на цілорічне охолодження пташників, а поруч є величезна кормова база у вигляді кукурудзи, пшениці та соняшникового шроту.
2. М’ясо птиці є основою повсякденного раціону в Україні та не має жодних релігійних чи культурних обмежень на експортних ринках Європи та Близького Сходу.
3. Птахівництво відрізняється найшвидшою окупністю капіталу (бройлер росте 40–45 днів), що зменшує фінансові ризики за високих відсоткових ставок за кредитами.

Розгляньте ситуацію. Країна Х має вибір: розвивати інтенсивне птахівництво або екстенсивне скотарство. Які економічні, екологічні та соціальні переваги та ризики має кожна модель?

РОБОТА В ГРУПІ

Оберіть одну з проблем агробізнесу України та запропонуйте короткий план її вирішення.

Група 1. Виснаження ґрунтів

1. Впровадити обов’язкову науково обґрунтовану сівозміну із забороною сіяти соняшник та ріпак на одному полі частіше, ніж раз на 4–5 років.
2. Збільшити посіви бобових культур (сої, гороху, люцерни), які природно насичують ґрунт азотом.
3. Переходити на ґрунтозахисні безвідвальні технології обробітку землі (No-Till, Strip-Till).
4. Застосовувати органічні добрива та біопрепарати замість надмірного внесення хімікатів.

Група 2. Зниження поголів’я тварин

1. Надати державні пільгові кредити та дотації фермерам на закупівлю високопродуктивного племінного молодняка.
2. Створювати сучасні автоматизовані сімейні ферми на базі колишніх особистих господарств.
3. Гарантувати стабільні закупівельні ціни на сире молоко та м’ясо через довгострокові контракти з переробниками.
4. Розвивати внутрішню кормову базу шляхом здешевлення комбікормів для малих ферм.

Група 3. Залежність від експорту сировини

1. Ввести стимулюючі мита та податкові пільги для підприємств, що експортують готову фасовану їжу, а не зерно.
2. Інвестувати в глибоку переробку зернових культур (виробництво борошна, макаронів, крохмалю, глютену, біоетанолу).
3. Розвивати внутрішній ринок тваринництва, щоб зерно споживалося всередині країни як корм і перетворювалося на дороге м’ясо.
4. Просувати українські продуктові торгові марки на полиці закордонних супермаркетів.

Група 4. Недостатня переробка продукції в Україні

1. Будувати мережу сучасних овоче- та фруктосховищ із регульованим газовим середовищем у ключових аграрних регіонах.
2. Відкривати заводи з виробництва фруктових концентратів, соків, сублімованих ягід, овочевих консервів і заморозки.
3. Створювати агропромислові парки з готовими підведеними комунікаціями та звільненням від податку на прибуток для нових заводів.
4. Впроваджувати міжнародні стандарти якості харчової безпеки (HACCP, ISO), щоб безперешкодно постачати перероблену продукцію до ЄС.

ПРАКТИКУЙМО

Напишіть коротке есе «Як сільське господарство може зробити Україну сильнішою?».

Сільське господарство вже сьогодні є надійним фундаментом нашої економіки, оскільки гарантує продовольчу безпеку та приносить значні валютні надходження від експорту. Щоб перетворити цю галузь на рушій потужного розвитку держави, Україні необхідно перейти від простого вивезення зерна та насіння до власної глибокої переробки сировини. Виробництво готових харчових продуктів, біопалива та кормів усередині країни створить тисячі нових робочих місць, збільшить доходи державного бюджету і зміцнить статус України як провідного гаранта світової продовольчої стабільності.

Чи є доцільним відновлення рисосіяння на півдні Одеської області? Обґрунтуйте свою думку з огляду на ресурси та клімат.

Так, це є доцільним, оскільки південь Одещини має достатню кількість сонячного тепла й тривалий безморозний період для повного визрівання культури. Наявність повноводного Дунаю та придунайських озер забезпечує необхідний водний ресурс для постійного зрошення рисових полів, що частково заміщує втрачені зрошувальні системи Лівобережжя.

Опрацюйте інформацію з тексту параграфа. Назвіть три культури, посіви яких скоротилися в Україні через зміни клімату або економічну ситуацію.

1. Жито суттєво зменшило площі посівів через потепління і посухи, тому країна ним майже не покриває власні потреби.
2. Цукровий буряк скоротився в рази через економічні зміни, хоча висока врожайність дозволяє забезпечувати внутрішній ринок.
3. Льон майже перестав вирощуватися як текстильна культура через економічні труднощі в легкій промисловості.

Уявіть, що ви фермер. Яку культуру ви обрали б для вирощування у своїй області (назвіть область) і чому? Врахуйте клімат, попит, термін дозрівання, потребу в техніці.

Полтавська область — соя.

1. Лісостеповий клімат Полтавщини з достатнім теплом і родючими ґрунтами забезпечує високу врожайність цієї культури.
2. На сою діє постійний високий попит на зовнішньому ринку та з боку українських птахофабрик для виготовлення кормів.
3. Період дозрівання триває приблизно 100 днів, що дозволяє безпечно зібрати зерно за сприятливої погоди до настання осінніх заморозків.
4. Для обробітку та жнив можна використовувати звичайні трактори, сівалки та зернові комбайни з мінімальним дообладнанням без купівлі унікальних машин.

1. Які галузі тваринництва можна вважати експортно орієнтованими в сучасній Україні?

1. Птахівництво продає за кордон значні обсяги курятини та яєць завдяки потужним промисловим птахофабрикам.
2. Бджільництво постачає український натуральний мед у десятки країн світу та має значний експортний попит.

2. Україна вже експортує мед у десятки країн, але щоб «завоювати світ» — потрібна репутація, бренд і якість. І тоді «Made in Ukraine» на банці меду стане синонімом справжнього золотого стандарту. Запропонуйте кроки для того, щоб Україна підкорила світ своїм медом.

Для виходу на світове лідерство з продажу меду потрібно:

1. Експортувати фасований і брендований мед у споживчій тарі з високою доданою вартістю замість продажу дешевої сировини в бочках.
2. Запровадити суворий контроль якості та повну простежуваність кожної партії, гарантуючи відсутність антибіотиків і домішок цукрового сиропу.
3. Розвивати виробництво нішевих і регіональних сортів меду (гречаний, липовий, акацієвий, карпатський) із захищеним географічним зазначенням.
4. Отримувати міжнародні сертифікати органічної продукції, оскільки органічний мед має найвищу ціну на ринках ЄС, США та Японії.
5. Просувати єдиний національний бренд українського меду на міжнародних харчових виставках та ярмарках.

Проаналізуйте діаграму мал. 77. Порівняйте зміни, які відбулися в різних країнах у заготівлі лісу.

За період з 2000 по 2021 рік у динаміці заготівлі лісу провідних країн відбулися такі зміни:

1. США залишаються світовим лідером за обсягами заготівлі лісу, хоча їхній показник зменшився з приблизно 500 до понад 400 млн м³.
2. В Індії заготівля лісу помітно зросла і досягла близько 350 млн м³, проте переважна більшість цього обсягу використовується як паливні дрова, а не ділова деревина.
3. У Китаї та Бразилії спостерігається стабільне зростання обсягів заготівлі деревини внаслідок розширення внутрішнього промислового попиту та розвитку лісових плантацій.
4. У Росії обсяги заготівлі лісу також зросли порівняно з 2000 роком і перевищили 200 млн м³.

Порівняйте традиційне рибальство й аквакультуру як способи забезпечення продовольчої безпеки. Які переваги та недоліки має кожен із цих способів?