§ 13. Сільське господарство як вид економічної діяльності

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО

1. Якщо економіка країни залежить від первинного сектора, то які це має наслідки для добробуту її населення?

Сировинні товари мають низьку додану вартість, а світові ціни на них постійно коливаються на біржах. Через це доходи сировинних країн є нестабільними, а рівень життя та заробітні плати більшості населення залишаються низькими.

2. Уявіть, що через 20 років роботи в первинному секторі будуть повністю автоматизовані. Які наслідки це матиме для зайнятості населення, міграцій, освіти?

1. Потреба у звичайній фізичній праці зникне, тому кількість зайнятих у сільському господарстві та видобувній галузі різко скоротиться.
2. Мільйони людей почнуть масово переїжджати із сіл до великих міст у пошуках роботи у сфері послуг або на виробництві.
3. В освіті виникне великий попит на інженерів, операторів дронів, IT-спеціалістів та техніків з обслуговування автоматизованих систем замість робітничих професій.

1. Чому саме в регіонах «Родючого півмісяця» та «Семиріччя» виникло землеробство? Проаналізуйте природні передумови.

Ці території мали унікальне поєднання природних умов:

1. Тут було багато сонячного світла, теплий субтропічний клімат і постійний доступ до прісної води завдяки великим річкам.
2. Річкові розливи регулярно приносили мул, що формував надзвичайно родючі ґрунти.
3. У цих регіонах у дикому вигляді росли предки сучасних злаків (пшениці, ячменю) та водилися тварини, придатні для одомашнення.

2. Назвіть сучасні країни, на території яких розташована прабатьківщина сільського господарства. Як це вплинуло на їх розвиток у минулому та сьогодні?

✏️ «Родючий півмісяць» охоплює землі таких сучасних держав, як Ірак, Сирія, Ліван, Ізраїль, Йорданія, Палестина, Туреччина (південний схід) та Іран (захід), а також Єгипет. «Семиріччя» охоплює південно-східну частину сучасного Казахстану та прилеглі райони Киргизстану (а в ширшому історико-географічному сенсі річкових басейнів — також прилеглі території басейну річки Інд у Пакистані й Індії). Крім того, раннім осередком є Ефіопія на однойменному нагір’ї.

У минулому виникнення землеробства сприяло переходу до осілого способу життя, демографічному зростанню та зародженню найдавніших цивілізацій світу. Сьогодні ці держави зберігають багаті аграрні традиції, але більшість із них потерпає від дефіциту прісної води, ерозії та деградації ґрунтів, через що їхній розвиток значною мірою залежить від видобутку викопної сировини або потребує високовартісних сучасних систем зрошення.

Проаналізуйте мал. 61, порівняйте зміни в землекористуванні між 2000 і 2022 роками в різних частинах світу. Які тенденції спостерігаються?

У країнах Південної Америки та Африки площа лісів помітно скорочується, натомість зростає частка сільськогосподарських угідь. У Європі спостерігається зворотний процес: частка лісових площ трохи збільшується за рахунок відновлення лісів і скорочення частини ріллі. Загалом у світі триває поступове зменшення площі лісового фонду на користь аграрних та інших земель.

Який регіон демонструє найменші зміни у структурі земель за 22 роки?

Найменші зміни демонструє Океанія, де співвідношення лісів, сільськогосподарських та інших земель за цей період практично не змінилося.

Які екологічні наслідки можуть мати зміни у співвідношенні сільськогосподарських і лісових земель?

Вирубування лісів заради нових полів призводить до водної та вітрової ерозії ґрунтів, їхнього швидкого збіднення та опустелювання. Знищення лісових масивів зменшує поглинання вуглекислого газу, що прискорює зміни клімату, порушує водний баланс річок і руйнує природне середовище існування диких тварин.

1. Поясніть, яке значення має кількість працездатного населення для ефективності сільського господарства.

Кількість і якість робочих рук визначають рівень розвитку та технологічність агросектору. У слаборозвинених країнах висока частка зайнятих людей свідчить про переважання неефективної ручної праці з низькою врожайністю, тоді як у розвинених країнах завдяки машинам лише 1–3% населення здатні повністю забезпечити продовольством свою країну та експортувати продукцію.

2. Обґрунтуйте, у чому полягає проблема ручної праці в агросекторі розвинених країн.

Населення розвинених країн не хоче йти на важку й низькооплачувану фізичну роботу зі збору ягід, фруктів, овочів або догляду за худобою. Через це фермери постійно стикаються з дефіцитом кадрів, змушені залучати сезонних трудових мігрантів або витрачати значні кошти на впровадження збиральних роботів і комбайнів.

1. Проаналізуйте, як змінюється аграрна спеціалізація країни, якщо змінюються традиції харчування її населення. Наведіть приклади.

Зміна попиту на продукти змушує фермерів швидко скорочувати одні посіви та збільшувати площі під новими культурами. Наприклад, зростання споживання м’яса у світі призвело до масового розширення посівів сої та кукурудзи на корм худобі, а збільшення споживання хлібобулочних виробів у країнах Азії зумовило скорочення площ під рисом на користь пшениці.

2. Поясніть, що означає принцип «географічного конвеєра» і як він впливає на глобальне сільське господарство. Які переваги та ризики це створює?

Принцип «географічного конвеєра» — це безперервне цілорічне постачання свіжих овочів, ягід та фруктів на світові ринки завдяки різниці в кліматичних умовах і протилежності сезонів у Північній та Південній півкулях (наприклад, постачання винограду і яблук із Чилі чи ПАР до Європи взимку).

Перевагою є цілорічний доступ людей до свіжих вітамінів і високі прибутки для країн-експортерів.

Головними ризиками є висока собівартість складної логістики, залежність від безперебійного транспортування швидкопсувних продуктів і значні викиди вуглецю під час перевезень літаками чи кораблями.

ЩО КАЖЕ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ?

Агробізнес майбутнього: яким він буде?

Агробізнес майбутнього стане повністю автоматизованим, екологічним і високоточним комплексом, який мінімально залежатиме від погоди:

1. Поля оброблятимуть безпілотні трактори та комбайни, а дрони й супутники самостійно моніторитимуть стан посівів та вологість ґрунту.
2. У великих містах масово будуватимуть багатоповерхові вертикальні ферми, де овочі та зелень вирощуватимуть цілий рік без ґрунту на гідропоніці.
3. Штучний інтелект керуватиме точковим внесенням води та органічних добрив до кожного окремого паростка, що збереже ресурси природи.
4. Тваринництво працюватиме на роботизованих фермах із чипами контролю здоров’я кожної тварини, а частину традиційного м’яса замінить культивоване лабораторне м’ясо та рослинні білки.