§ 12. Національна економіка. Секторальна структура господарства. Типи країн

• До змісту відповідей

ПРАКТИКУЙМО (с. 80)

1. Поясніть, у чому полягає ризик для країн, які орієнтуються лише на один вид продукції в системі МПП (наприклад, лише на нафту або текстиль).

Головний ризик полягає в тотальній залежності від коливань світових цін та попиту. Якщо ціни на єдиний експортний товар різко впадуть або з’явиться дешевший замінник, бюджет країни зазнає краху, почнеться криза та знецінення національної валюти.

2. Назвіть щонайменше три чинники, які потрібно враховувати країні, що прагне стати успішним учасником міжнародного поділу праці.

1. Наявність кваліфікованих кадрів, сучасних технологій і високої продуктивності праці.
2. Вигідне географічне положення та помірні витрати на доставку продукції до споживача.
3. Природно-ресурсний потенціал і реальний попит на цю продукцію на світовому ринку.

ПРАКТИКУЙМО (с. 82)

Опрацюйте текст параграфа, джерела інтернету і заповніть таблицю, порівнявши дві крайні моделі — вільну ринкову та авторитарну командно-адміністративну.

✏️ | Критерій порівняння | Вільна ринкова економіка | Авторитарна командно-адміністративна економіка |
| :--- | :--- | :--- |
| Регулювання з боку держави | Мінімальне (держава захищає правила гри, конкуренцію та право приватної власності) | Повне й жорстке централізоване планування (директивне управління всіма процесами) |
| Форма власності | Панування приватної власності на засоби виробництва | Державна монополія на засоби виробництва й ресурси |
| Ціноутворення | Вільне, формується ринковим співвідношенням попиту та пропозиції | Директивне, фіксовані ціни встановлюються державними органами |
| Конкуренція | Вільна та відкрита між приватними виробниками | Відсутня через повну державну монополію |
| Стимули до праці та виробництва | Отримання прибутку, зростання доходу та особиста ініціатива | Виконання плану, адміністративний примус, ідеологічні вимоги |
| Економічна ефективність | Висока завдяки швидкій адаптації до потреб ринку та інноваціям | Низька через брак стимулів, неефективне планування та дефіцит товарів |
| Соціальні гарантії | Залежать від індивідуального успіху та базових державних стандартів | Формально гарантуються державою для всіх (робота, житло, медицина) |
| Приклади (історичні / сучасні) | США, Велика Британія, Сінгапур | СРСР, Північна Корея (КНДР), Куба |

Чому зміна власника потужного підприємства може призводити до його банкрутства?

Новий власник, особливо іноземний конкурент, може навмисно викупити завод, щоб закрити його, звільнити працівників і ліквідувати суперника на ринку. Також причиною можуть стати неефективне керування, скорочення інвестицій або розпродаж обладнання заради швидкої наживи.

ПРАКТИКУЙМО (с. 83)

Назвіть конкурентні переваги України, які могли б стати основою для формування нової ефективної національної економіки. Запропонуйте кроки для модернізації національної економіки у найближчі 10 років. Обґрунтуйте їх.

Конкурентні переваги України:

1. Родючі чорноземи та сприятливий клімат для високопродуктивного агровиробництва.
2. Потужний інтелектуальний потенціал, сильна школа програмістів та інженерів.
3. Вигідне географічне розташування на перетині торговельних шляхів між Європою та Азією.
4. Багаті запаси корисних копалин (залізна та марганцева руди, титан, уран, газ).

Кроки для модернізації економіки на найближчі 10 років:

1. Перехід від експорту сировини (зерна, залізної руди) до виробництва готової продукції з високою доданою вартістю (біопаливо, якісні продукти харчування, готова сталь і техніка). Це забезпечить зростання доходів бюджету та нові робочі місця.
2. Розвиток інноваційних секторів: IT, оборонних технологій (MilTech), авіа- й ракетобудування та виробництва безпілотників. Це дасть змогу зайняти передові ніші у світовому поділі праці.
3. Відбудова та інтеграція транспортної інфраструктури в систему Євросоюзу разом із розвитком «зеленої» енергетики. Це приверне європейські інвестиції та зробить виробництво дешевшим і екологічнішим.

Уявіть, що через двадцять років автоматизація, штучний інтелект і «зелена» трансформація змінять економіку світу. Передбачте: які сектори зростуть, а які можуть втратити значення; які нові професії можуть виникнути в кожному секторі; як країни з різним рівнем розвитку пристосуються до цих змін.

1. Зростання та скорочення секторів: зростуть третинний і четвертинний сектори (IT, наукові дослідження, біотехнології, відновлювана енергетика, медичні послуги). Втратять значення традиційні галузі видобутку викопного палива (вугілля, нафта) та промислові виробництва з низькокваліфікованою ручною працею.
2. Нові професії за секторами:

• Первинний сектор: оператор агродронів, проєктувальник вертикальних автоматизованих ферм, аналітик ґрунтових сенсорів.
• Вторинний сектор: інженер промислових 3D-принтерів, налагоджувальник робототехніки, фахівець із переробки акумуляторів та утилізації композитних матеріалів.
• Третинний сектор: тренер штучного інтелекту, архітектор віртуальних просторів, консультант із кліматичного менеджменту та фахівець із кібербезпеки.

3. Пристосування країн з різним рівнем розвитку: розвинені держави стануть лідерами розробок штучного інтелекту, автоматизують виробництва та перейдуть на економіку знань. Країни, що розвиваються, втратять перевагу дешевої робочої сили, тому змушені будуть купувати готові технології, модернізувати систему освіти та розвивати обслуговування роботизованих систем і сферу відновлюваних ресурсів.

ПРАКТИКУЙМО (с. 85)

1. Розташуйте етапи ланцюга створення доданої вартості у правильній послідовності: а) логістика і продаж; б) постачання сировини; в) наукові дослідження й розробка; г) переробка і виготовлення продукції; д) маркетинг і обслуговування споживача. Поясніть, на яких етапах створюється найбільша додана вартість у розвинених країнах.

✏️ Правильна послідовність етапів створення доданої вартості:

1. в) наукові дослідження й розробка
2. б) постачання сировини
3. г) переробка і виготовлення продукції
4. а) логістика і продаж
5. д) маркетинг і обслуговування споживача

(Послідовність: в → б → г → а → д).

У розвинених країнах найбільша додана вартість створюється на початковому етапі (наукові дослідження, розробка технологій та промисловий дизайн) і на фінальному етапі (маркетинг, бренд-менеджмент та післяпродажне обслуговування), де вирішальну роль відіграють висока кваліфікація працівників та інтелектуальна власність.

2. Проаналізуйте, чому високорозвинені країни прагнуть контролювати «верхні» ланки ланцюга створення вартості (наприклад, R&D, дизайн, брендинг), а країни, що розвиваються, частіше спеціалізуються на видобутку та первинній обробці сировини.

Розвинені країни зосереджуються на дослідженнях і брендах, тому що вони вимагають високої кваліфікації інтелекту й дають найбільший фінансовий прибуток. Країни, що розвиваються, займаються сировиною, оскільки не мають достатнього капіталу і передових технологій, але мають доступні природні ресурси та дешевшу робочу силу.

Поясніть, чому первинний сектор економіки переважає в слаборозвинених країнах, а третинний — у високорозвинених. Наведіть приклади країн.

У слаборозвинених країнах бракує коштів на заводи й науку, тому більшість населення працює на землі чи видобуває сировину (наприклад, Чад, Нігер, Сомалі). У високорозвинених країнах виробництво автоматизоване, рівень доходів громадян високий, тому головний попит і прибутки зосереджені у сфері науки, фінансів, IT та послуг (наприклад, США, Німеччина, Велика Британія).

ПРАКТИКУЙМО (с. 86)

1. Проаналізуйте дані мал. 57. Поясніть, чому за таких показників Україну вважають аграрно-індустріальною, а не постіндустріальною країною, попри домінування третинного сектора.

Третинний сектор України формується переважно торгівлею та базовими побутовими послугами з низькою продуктивністю праці, а не наукоємними глобальними ІТ чи фінансами світового рівня. Водночас первинний сектор займає близько 20% ВВП (проти 1–3% у постіндустріальних державах), а основу експорту та реальних надходжень валюти складають саме сировинні галузі — сільське господарство та гірничо-металургійний комплекс.

2. Запропонуйте шляхи підвищення ролі й ефективності третинного сектора в Україні (з урахуванням світових тенденцій: цифровізація, ІТ, туризм, фінанси тощо).

1. Державна підтримка IT-компаній та стимулювання розробки власних технологічних продуктів і стартапів із високою доданою вартістю.
2. Подальша цифровізація публічних, медичних, освітніх та банківських послуг для полегшення ведення підприємницької діяльності.
3. Модернізація транспортної, логістичної та готельної інфраструктури для розвитку внутрішнього і міжнародного туризму після стабілізації безпекової ситуації.
4. Створення прозорих умов для банківської сфери та залучення міжнародних інвестиційних фондів.
5. Оновлення програм вищої та професійної освіти відповідно до актуальних вимог глобального ринку праці.

3. Вам подано дані про частку секторів економіки (у ВВП) для кількох країн. Користуючись моделлю секторної структури, визначте тип економіки кожної країни та сформулюйте характеристику її рівня розвитку. Спробуйте назвати реальні приклади таких країн.

✏️ | Країна | Первинний сектор | Вторинний сектор | Третинний сектор | Тип економіки за секторною структурою | Характеристика рівня розвитку | Реальні приклади країн |
| :--- | :---: | :---: | :---: | :--- | :--- | :--- |
| Країна A | 45% | 25% | 30% | Доіндустріальна (аграрна) | Низький рівень економічного розвитку, висока зайнятість у традиційному сільському господарстві, низька продуктивність праці та малий ВВП на душу населення. | Нігер, Чад, Малі, Ефіопія |
| Країна B | 5% | 22% | 73% | Постіндустріальна | Високий рівень розвитку, переважання сфери послуг, науки та високих технологій, високий рівень доходів і якості життя населення. | США, Велика Британія, Франція, Німеччина |
| Країна C | 10% | 40% | 50% | Індустріальна | Середній або вище середнього рівень розвитку, потужний промисловий сектор (фабрики, заводи, будівництво), значна роль експорту готової промислової продукції. | Китай, Польща, В’єтнам, Індонезія |

ПРАКТИКУЙМО (с. 88)

1. На контурній карті світу позначте по п’ять країн, які належать до різних типів за рівнем економічного розвитку. Створіть систему умовних позначень до карти. Спеціальними значками позначте країни G7 і G20.

Інструкція для виконання роботи на контурній карті:

1. Створіть систему колірних позначень у легенді карти:
   • Зелений (або синій) колір — країни з розвиненою економікою: США, Канада, Німеччина, Франція, Японія.
   • Жовтий колір — країни з перехідною економікою: Україна, Казахстан, Молдова, Грузія, Сербія.
   • Помаранчевий (або коричневий) колір — країни, що розвиваються: Бразилія, Індія, Саудівська Аравія, Єгипет, Індонезія.
2. Зафарбуйте обрані країни на контурній карті відповідними кольорами та підпишіть їхні назви.
3. Нанесіть спеціальні умовні значки на відповідні держави:
   • Зірочка (★) — країни «Великої сімки» (G7): США, Канада, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Японія.
   • Кружечок (●) — інші країни «Великої двадцятки» (G20): Мексика, Бразилія, Аргентина, Китай, Індія, Індонезія, Саудівська Аравія, Туреччина, ПАР, Австралія, Південна Корея.

2. Проаналізуйте виконану роботу. В яких регіонах світу найбільше сконцентровано розвинених країн? А де найменш розвинені країни?

Розвинені країни найбільше сконцентровані в Західній та Північній Європі, Північній Америці (США, Канада), а також у Східній Азії (Японія, Південна Корея, Сінгапур) та Океанії (Австралія, Нова Зеландія).

Найменш розвинені країни зосереджені в Центральній, Східній і Західній Африці (на південь від Сахари), а також в окремих регіонах Азії (Афганістан, Ємен). Єдиною такою країною в Західній півкулі є Гаїті.