§ 8. ТИПІЗАЦІЯ КРАЇН СВІТУ ЗА РІВНЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. За якими показниками визначають рівень економічного розвитку країни?

Рівень економічного розвитку визначають за показником валового внутрішнього продукту (ВВП) або валового національного доходу (ВНД) у розрахунку на одну особу. Також ураховують галузеву структуру господарства (яка частка припадає на сферу послуг, промисловість чи сільське господарство), обсяги виробництва товарів на душу населення, якість життя людей та рівень продуктивності праці.

2. Що таке індекс людського розвитку (ІЛР), які його показники?

Індекс людського розвитку (ІЛР) — це загальний показник, за яким порівнюють якість життя та розвиток населення в різних державах світу. Його обчислюють за трьома основними показниками: середня очікувана тривалість життя людини при народженні, рівень освіченості населення (роки навчання) і рівень добробуту (ВНД на душу населення за купівельною спроможністю).

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 30

1. На які типи й підтипи та за якими ознаками поділяють країни? Якого типу країн чисельно більше?

Країни поділяють за рівнем економічного й соціального розвитку, структурою економіки, зрілістю державних органів влади та роллю у світовій політиці. За класифікацією ООН виділяють чотири соціально-економічні типи:

• Високорозвинені країни (підтипи: країни «Великої сімки», малі високорозвинені країни Європи, переселенські країни, країни середнього рівня розвитку).
• Країни, що розвиваються (підтипи: нові індустріальні країни, нафтодобувні країни, країни-дрібні острови, країни великого потенціалу, найменш розвинені країни).
• Країни з перехідною економікою.
• Країни з плановою економікою (підтипи: країни з елементами ринкової економіки, країни з централізовано керованою економікою).

Чисельно найбільше країн належить до типу тих, що розвиваються (близько 130 держав із 194 суверенних).

2. Підготуйте інформацію про характерні риси однієї з груп країн.

Країни «Великої сімки» (G-7) — це група провідних держав, до якої входять США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Канада. Вони мають високі прибутки на душу населення (35 000–80 000 доларів на рік) і дуже високий рівень ІЛР (понад 0,9). Більшість жителів у них зайнята у сфері послуг (70–80%), а самі країни експортують передову техніку, електроніку, ліцензії та інвестують свій капітал по всьому світу.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 31

1. Які спільні риси притаманні високорозвиненим країнам?

Вони мають великий показник ВВП на душу населення, високий рівень ІЛР і переважання сфери послуг над виробництвом. Ці держави виробляють майже 3/4 світового продукту, володіють сучасними технологіями та відіграють головну роль у світовій торгівлі, політиці й міжнародних організаціях (ЄС, НАТО, ООН).

2. За картою з’ясуйте, в яких регіонах світу розташовані високорозвинені країни. Поясніть, із чим це пов’язано.

Високорозвинені країни розташовані переважно в Північній Америці, Західній та Північній Європі, Східній Азії (Японія), Австралії та Океанії. Це пов’язано з тим, що вони раніше за інших провели промисловий переворот, накопичили великі капітали, створили передову наукову базу й закріпили провідні позиції у світовій економіці.

3. За легендою карти назвіть підтипи високорозвинених країн. З’ясуйте, за якими ознаками відбувається їхнє розмежування.

За картосхемою виділяють чотири підтипи: країни «Великої сімки» (G-7), малі високорозвинені країни Європи, переселенські країни та країни середнього рівня розвитку. Їх розрізняють за масштабом економіки, розміром ВВП на одну людину, спеціалізацією виробництва, ступенем залежності від зовнішніх ринків та їхнім політичним впливом у світі.

4. Наведіть приклади високорозвинених країн, що належать до різних підтипів. Підготуйте інформацію про один із підтипів високорозвинених країн та презентуйте її однокласникам/однокласницям.

Прикладами є: Велика Британія, Німеччина (країни «Великої сімки»); Швейцарія, Норвегія (малі високорозвинені країни Європи); Австралія, Нова Зеландія (переселенські країни); Іспанія, Греція (країни середнього рівня розвитку).

Малі високорозвинені країни Європи об’єднують 15 держав, які мають найвищі прибутки на душу населення (50 000–130 000 доларів на рік) та очолюють світові рейтинги за рівнем життя. Через нестачу власної сировини й малий внутрішній ринок вони зосередилися на якісних товарах на експорт (швейцарські годинники, норвезька риба), а також на туризмі й надійних банківських послугах.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 32

1. За картою з’ясуйте, які підтипи країн представлені в різних частинах Європи.

У Західній Європі розміщені країни «Великої сімки» (Франція, Німеччина, Велика Британія) та малі високорозвинені країни (Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Австрія, Ірландія). У Північній Європі переважають малі високорозвинені держави (Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія). У Південній Європі знаходяться країна G-7 (Італія), країни середнього рівня розвитку (Іспанія, Португалія, Греція) та малі держави-карлики. У Східній Європі розташовані країни з перехідною економікою (Україна, Польща, Чехія, Словаччина, Румунія тощо).

2. Наведіть приклади високорозвинених країн Європи, що належать до різних підтипів. Які з них вирізняються найбільшим політичним та економічним впливом, а які — найвищими стандартами життя та показниками ВВП на душу населення?

До країн «Великої сімки» належать Німеччина, Велика Британія, Франція та Італія; до малих високорозвинених — Норвегія, Швеція, Швейцарія, Нідерланди, Люксембург; до країн середнього рівня — Іспанія, Португалія, Греція. Найбільший політичний та економічний вплив мають держави «Великої сімки». Найвищими стандартами життя та показниками ВВП на людину вирізняються малі високорозвинені держави Північної та Західної Європи (Люксембург, Норвегія, Швейцарія).

3. Установіть, до якого типу країн відносять Україну.

Україну на карті віднесено до типу країн з перехідною економікою.

4. Відшукайте країни середнього рівня розвитку в Європі. Знаючи історичне минуле, спробуйте пояснити, чому їм вдалося досягти лише середнього рівня економічного розвитку. Чим відрізняється шлях економічного розвитку від інших країн цього підтипу: а) Іспанії, Португалії, Греції; б) Ірландії, Мальти; в) країн Східної Європи?

Ці країни досягли лише середнього рівня через тривалу політичну нестабільність, диктатури у XX столітті або пізній початок промислової модернізації, через що вони довго залежали від фінансів і технологій багатших сусідів. Шляхи розвитку груп країн відрізнялися:

• а) Іспанія, Португалія та Греція у другій половині XX століття позбулися авторитарних режимів, увійшли до Європейського Союзу, модернізували сільське господарство й розвинули сферу туризму та послуг.
• б) Ірландія та Мальта раніше залежали від Великої Британії; Ірландія зробила економічний стрибок завдяки низьким податкам та залученню світових ІТ-компаній, а Мальта зосередилася на морських перевезеннях, туризмі та банківських послугах.
• в) Країни Східної Європи тривалий час перебували в соціалістичному таборі з плановою економікою, а після розпаду СРСР провели швидкі ринкові реформи й переорієнтувалися на ринки ЄС.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 33

1. Поясніть, які спільні риси притаманні країнам, що розвиваються.

Майже всі вони були колоніями чи залежними територіями, тому досі намагаються подолати бідність і залежність від колишніх метрополій. Їхня економіка здебільшого спирається на видобуток корисних копалин або вирощування сільськогосподарських культур. У більшості з них рівень життя й доходи людей залишаються порівняно низькими, а державам не вистачає власних грошей для швидкого оновлення заводів та інфраструктури.

2. За картою з’ясуйте, у яких регіонах світу розташовані країни, що розвиваються. Поясніть, із чим це пов’язано.

Вони займають більшість території Африки, Латинської Америки, Південної, Південно-Східної та Західної Азії, а також Океанії. Це пов’язано з історією: ці регіони століттями перебували під колоніальним володінням європейських імперій, які використовували їх як джерело дешевої сировини і не розвивали там місцеву переробну промисловість.

3. За легендою карти назвіть підтипи країн, що розвиваються. З’ясуйте, за якими ознаками відбувається їхнє розмежування? Для яких із них характерні високі прибутки, а для яких низькі?

За картою виділяють такі підтипи: нові індустріальні країни, нафтодобувні країни, країни-дрібні острови, країни великого потенціалу та найменш розвинені країни. Їх розмежовують за рівнем ВВП на людину, темпами росту економіки, спеціалізацією (нафта, промислові товари, туризм чи сировина) та рівнем освіти населення. Високі прибутки мають нові індустріальні держави, нафтодобувні країни та дрібні острови-курорти. Низькі доходи характерні для країн великого потенціалу та найменш розвинених держав.

4. Наведіть приклади країн, що розвиваються, які належать до різних підтипів. Підготуйте інформацію про один із підтипів країн, що розвиваються, та презентуйте її однокласникам/однокласницям.

Прикладами є: Республіка Корея, Малайзія, Бразилія (нові індустріальні країни); Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак (нафтодобувні країни); Багамські Острови, Мальдіви (країни-дрібні острови); Індія, Єгипет, Пакистан (країни великого потенціалу); Нігер, Ефіопія, Гаїті (найменш розвинені країни).

Нові індустріальні країни (НІК) — це найбільш динамічна група держав, яка за короткий час зробила економічний прорив. Спершу вони залучили іноземні інвестиції й дешеву робочу силу для збирання техніки та пошиття одягу, а зараз збудували власні технопарки, виготовляють мікрочипи, комп’ютери та сучасні автомобілі світового рівня.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть соціально-економічні типи країн сучасного світу.

ООН поділяє країни на чотири типи: високорозвинені країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою та країни з плановою економікою.

2. За якими ознаками розрізняють країни, що належать до різних соціально-економічних типів?

Країни розрізняють за показником ВВП на одну особу, рівнем індексу людського розвитку (тривалість життя, освіта, добробут), переважанням певної галузі в господарстві (послуги, промисловість або сільське господарство) та ступенем їхньої участі у світовій економіці й політиці.

3. Покажіть на карті приклади високорозвинених країн, що належать до різних підтипів.

• Країни «Великої сімки»: США та Канада (у Північній Америці), Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія (у Європі), Японія (у Східній Азії).
• Малі високорозвинені країни Європи: Норвегія, Швеція, Фінляндія на півночі континенту; Швейцарія, Австрія, Бельгія, Нідерланди у центрі та на заході.
• Переселенські країни: Австралія, Нова Зеландія (в Океанії), Ізраїль (у Західній Азії).
• Країни середнього рівня розвитку: Іспанія, Португалія, Греція на півдні Європи.

4. Порівняйте економічні та соціальні показники країн «Великої сімки» та малих високорозвинених країн Європи.

Малі високорозвинені країни Європи мають навіть вищий ВВП на душу населення (50 000–130 000 доларів), ніж країни G-7 (35 000–80 000 доларів), і посідають найвищі сходинки у світі за індексом людського розвитку. Країни G-7 відрізняються величезними масштабами внутрішнього ринку, виробляють повний спектр складної техніки та керують світовою політикою. Малі європейські держави більше залежать від зовнішньої торгівлі, виробляють окремі висококласні товари на експорт і спеціалізуються на банківських послугах та туризмі.

5. Деякі країни, що розвиваються, мають показники ВВП на душу населення вищі, ніж низка високорозвинених країн. Чому за цієї умови їх не відносять до типу високорозвинених?

Ці країни (переважно нафтодобувні монархії Перської затоки) отримують високі доходи виключно завдяки продажу одного ресурсу — нафти чи природного газу. Їхня економіка залишається однобокою та залежною від світових цін, а власні переробні заводи, науково-дослідні інститути та якісна середня й вища освіта для всього суспільства там ще не набули належного рівня розвитку.

6. Які переваги й недоліки економіки нових індустріальних країн? Чи варто Україні запозичити їхній досвід? Що привабило іноземний капітал у ці держави?

Перевагами є високі темпи економічного зростання (7–12% на рік), швидке впровадження нових технологій та висока зайнятість населення. Недоліками є первинна сильна залежність від іноземних креслень і капіталу, перевантаження робітників та екологічне забруднення міст.

Іноземний капітал привабили низька оплата праці, висока дисципліна робітників, податкові пільги у вільних економічних зонах і вигідне розташування на морських торгових шляхах. Україні варто взяти з цього досвіду підтримку наукових парків, розвиток сучасної освіти та створення сприятливих умов для приходу закордонних інвестицій у виробництво.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема: Складання таблиці типізації країн світу за рівнем економічного розвитку.

1. Користуючись картами-схемами на мал. 31–33, розподіліть у формі таблиці країни, що належать до різних соціально-економічних типів та підтипів (за вибором), за їхнім положенням у різних регіонах світу.

2. Поділіться результатами своїх досліджень із однокласниками. Зробіть висновок, у яких регіонах світу та з яких причин переважають країни певного типу.

У Європі та Північній Америці зосереджені високорозвинені країни, тому що вони історично першими розпочали індустріалізацію, накопичили значні капітали та володіють передовими науковими технологіями. В Африці, Латинській Америці та Південній Азії переважають країни, що розвиваються, через тривале колоніальне минуле, сировинну орієнтацію господарства та нестачу внутрішніх інвестицій для швидкої модернізації. У Центральній та Східній Європі більшість держав належить до країн з перехідною економікою через спільне перебування в соціалістичному таборі в минулому.

3. Підготуйте інформацію про один із соціально-економічних типів (підтипів) країн та презентуйте її однокласникам та однокласницям.

Нові індустріальні країни (НІК) становлять найуспішніший підтип серед держав, що розвиваються. Спершу азійські «тигри» (Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг), а згодом Малайзія, Таїланд і країни Латинської Америки зуміли за кілька десятиліть перетворитися з бідних аграрних територій на потужні індустріальні держави. Вони зробили ставку на якісну технічну освіту населення, державну підтримку експорту та залучення інвестицій транснаціональних корпорацій. Сьогодні ці країни випускають значну частину світових чипів, ноутбуків, смартфонів, телевізорів і суден.