§ 27. ХІМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які родовища нерудної хімічної сировини є в Україні? Які хімічні виробництва можуть розвиватися на їх основі?

⚠️

Родовища кухонної солі на Донбасі (Бахмутське) та в Закарпатті (Солотвинське), калійних солей у Прикарпатті (Калуське, Стебницьке), сірки у Львівській області (Яворівське), фосфоритів на Поділлі та Сумщині. На їхній основі можуть успішно працювати заводи з випуску соди, хлору, соляної та сірчаної кислот, а також калійних і фосфатних добрив.

2. Яку продукцію хімічної промисловості вітчизняного виробництва ви використовуєте?

Ліки від київських фабрик «Фармак» і «Дарниця» (вітаміни, антисептики, спреї для горла), пральні порошки та засоби для миття посуду з Вінниці, а також шини «Росава» або пластикові пакети й труби українських виробників.

3. Які країни світу відомі унікальними покладами нерудної хімічної сировини?

⚠️

Марокко володіє понад 70% світових покладів фосфоритів, Канада та Білорусь мають найбільші запаси калійних солей, а Чилі славиться унікальними покладами природної селітри й літію в пустелі Атакама.

ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ТА ПАРФУМЕРНЕ ВИРОБНИЦТВО. ЗАВДАННЯ

1. Відшукайте інформацію про різні види сировини, які використовуються у фармацевтичному та парфумерному виробництвах.

Для створення ліків, парфумів і косметики використовують чотири основні види сировини:

1. Рослинна — лікарські трави (м’ята, ромашка, валеріана), квіти (троянда, лаванда, жасмин), коріння рослин і натуральні ефірні олії.
2. Тваринна — зміїна та бджолина отрута, лікувальні жири, бджолиний віск, а для фіксації запахів у парфумерії — амбра й мускус.
3. Мінеральна — природні солі, йод, сірка, тальк, лікувальні глини та сполуки кальцію й магнію.
4. Синтетична органічна — речовини з нафти, природного газу та вугілля, штучні спирти, кислоти й синтетичні запашні сполуки.

ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ТА ПАРФУМЕРНЕ ВИРОБНИЦТВО. ЗАВДАННЯ

2. Поясніть причини зростання значення цих виробництв у сучасному світі.

Люди живуть довше і все більше дбають про власне здоров’я, тому попит на ефективні ліки, вітаміни та профілактичні засоби постійно зростає. Разом із цим підвищуються стандарти життя, тому щороку зростає потреба в якісній гігієні, косметиці та засобах особистого догляду.

3. За малюнком обґрунтуйте чинники розміщення підприємств з виробництва фармацевтичної та парфумерної промисловості.

Головними чинниками є науковий, споживчий та наявність кваліфікованих кадрів. Такі підприємства відкривають у великих містах, де працюють профільні науково-дослідні інститути, університети й хіміко-технологічні лабораторії, а також живе багато покупців. Сировинний чинник тут не є вирішальним, оскільки фармацевтичну й парфумерну сировину використовують у невеликих обсягах і її легко транспортувати.

ЗАВДАННЯ

1. За картосхемою відшукайте та назвіть основні місця залягання нерудної хімічної сировини в Україні.

1. Сірка та калійні солі зосереджені на заході в Передкарпатті: сірка — у Яворівському районі, а калійні солі — у Калуші та Стебнику.
2. Кухонна сіль залягає на Донбасі (Бахмутське та Слов’янське родовища), у Закарпатті (Солотвино), а також добувається з озер Сиваша на півдні.
3. Вапняки залягають у Криму, на Поділлі та в Донбасі, а фосфорити — на Поділлі та Харківщині.

2. Відшукайте центри розвитку виробництва мінеральних добрив. З’ясуйте, який із видів добрив у хімічному виробництві представлений найбільше. Поясніть принципи розміщення центрів виробництва мінеральних добрив.

Центрами є Рівне, Черкаси, Одеса та Суми. Найбільше в Україні виготовляють азотні добрива.

Виробництво азотних добрив орієнтується на споживача (великі аграрні райони) та проходить уздовж магістральних газопроводів чи аміакопроводів, бо природний газ є головною сировиною й паливом. Виробництво фосфатних добрив (Суми) розміщене біля споживача і прив’язане до випуску сірчаної кислоти, яку через хімічну небезпеку важко й дорого перевозити.

3. Назвіть основні центри виробництва полімерів, фармацевтичної продукції та побутової хімії. Визначте, які чинники вплинули на їхнє розміщення.

Полімери виробляють у Запоріжжі, Києві та Дніпрі, де вирішальними є споживчий чинник, доступ до технічної води та потужних джерел електроенергії. Фармацевтичні заводи зосереджені в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Черкасах та Тернополі через наявність потужних наукових центрів, освічених фахівців та великого ринку збуту. Побутову хімію випускають у Вінниці, Києві, Черкасах, Могилеві-Подільському та Одесі, де головним орієнтиром є безпосередній споживач готової продукції.

1. За даними таблиці 7 (с. 167) дослідіть, які країни світу є найбільшими виробниками мінеральних добрив, та вкажіть головні переваги, що визначають таку спеціалізацію в кожній із них.

1. Китай виготовляє 30% добрив (азотні) завдяки дешевим ресурсам і величезному внутрішньому ринку власного сільського господарства.
2. США забезпечують 13% (азотні та фосфатні) завдяки передовим технологіям і дешевому видобутку сланцевого природного газу.
3. росія має 12% (калійні й азотні) завдяки дешевій сировині (газ, калійні солі) та роботі заводів на зовнішній ринок.
4. Індія виробляє 10% (азотні) через колосальний внутрішній попит аграріїв та активну фінансову підтримку від держави.
5. Канада постачає 9% (калійні) завдяки найбільшим у світі покладам калійних солей (37,5%), високим технологіям та орієнтації на експорт.
6. Марокко забезпечує 6% (фосфатні) завдяки володінню понад 70% світових покладів фосфоритів.
7. Білорусь випускає 5% (калійні) через значні поклади калійних солей та орієнтацію на продаж за кордон.
8. Саудівська Аравія синтезує 4% (азотні) на базі дешевої нафти і попутного газу для продажу на світовому ринку.

2. З’ясуйте, до яких типів країн за рівнем економічного розвитку належать топкраїни за виробництвом добрив. Порівняйте головні переваги для розвитку виробництва розвинених та інших груп країн.

До списку входять різні типи держав:

• високорозвинені країни (США, Канада);
• країни, що розвиваються (Китай, Індія, Марокко, Саудівська Аравія);
• країни з перехідною економікою (росія, Білорусь).

Розвинені країни роблять ставку на найновіші технології, дорогу техніку та значний капітал. Країни інших груп перемагають за рахунок дешевої сировини (газ, нафта, фосфорити, солі), недорогої робочої сили або колосальної потреби власного аграрного сектора.

ЗАВДАННЯ (ДО ТАБЛИЦЬ 8–9)

1. За даними таблиць дослідіть, які країни світу є найбільшими експортерами та імпортерами полімерів і фармацевтичної продукції. З’ясуйте, чи збігаються ці переліки.

У торгівлі полімерами головними експортерами є Китай (20%), США (12%), Німеччина (10,3%), Нідерланди, Італія та Японія, а імпортерами — США (11,1%), Китай (9,8%), Німеччина (7,7%), Мексика, Франція та Італія.

У фармацевтиці найбільше експортують Німеччина (15%), Швейцарія (12,2%), США (12%), Бельгія, Ірландія та Франція, а імпортують — США (21%), Німеччина (9%), Швейцарія, Бельгія, Китай та Франція.

Ці списки практично повністю збігаються. Провідні держави (США, Німеччина, Китай, Франція) одночасно продають власну спеціалізовану продукцію іншим і скуповують у них відсутні хімічні компоненти та патентовані ліки.

2. Визначте, до яких типів країн за рівнем економічного розвитку належить більшість топкраїн з цих рейтингів. У яких регіонах світу вони розміщені? Чим це можна пояснити?

Абсолютна більшість лідерів — це високорозвинені постіндустріальні держави (США, Німеччина, Швейцарія, Бельгія, Франція, Італія, Нідерланди, Ірландія, Японія), а також Китай як гігант світової індустрії та Мексика. Вони сконцентровані в трьох головних регіонах: Західній Європі, Північній Америці та Східній Азії.

Це пояснюється тим, що фармакологія та тонка хімія пластмас вимагають величезних грошей, сучасних наукових інститутів, патентів і висококваліфікованих науковців. Крім того, населення саме цих багатих регіонів має високі доходи й купує багато якісних медикаментів і промислових товарів.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1 бал • 1. Назвіть основні хімічні виробництва, що представлені в національній економіці України.

Виробництво азотних добрив, випуск фосфатних добрив, хімія полімерів (пластмаси, синтетичні смоли), виготовлення автомобільних шин і гумотехнічних виробів, фармацевтична промисловість, виробництво побутової хімії, а також синтез технічних кислот і промислових газів.

1 бал • 2. Поясніть, які природні, економічні та соціальні чинники вплинули на розвиток хімічних виробництв в Україні.

Природні чинники — це багаті запаси різноманітних корисних копалин (кам’яної солі, сірки, вапняків) і водні ресурси великих річок. Економічні — великий попит на добрива та пластик усередині країни, густа мережа газопроводів і можливість переробляти відходи інших заводів. Соціальні — наявність потужних науково-дослідних інститутів та великої кількості освічених робітників та інженерів.

2 бали • 3. Покажіть на економічній карті України найбільші центри розвитку хімічних виробництв в Україні та поясніть чинники їхнього розміщення.

1. Черкаси та Рівне знаходяться в центрі та на заході країни; заводи азотних добрив розмістили біля споживачів-аграріїв та поруч із магістральними газопроводами.
2. Суми розташовані на північному сході; виробництво фосфатних добрив і сірчаної кислоти збудували з орієнтацією на сільськогосподарські райони та залізничні шляхи для довізної сировини.
3. Одеса лежить на чорноморському узбережжі півдня; припортовий завод спорудили біля морського порту та кінцевої точки аміакопроводу для експорту аміаку й карбаміду.
4. Кам’янське й Запоріжжя розміщені на річці Дніпро; синтез соди, хлору та хімію полімерів розвинули завдяки потужній електроенергетиці, великій кількості води та коксохімічним відходам металургії.
5. Київ, Харків і Львів розташовані у великих міських агломераціях; потужні фармацевтичні фабрики відкрили тут через наукову базу та кваліфікованих фахівців.
6. Біла Церква знаходиться в столичному регіоні; велике шинне виробництво розмістили поруч із важливими автомагістралями та авторинком збуту.

2 бали • 4. Поясніть, чому для економіки України важливе власне виробництво мінеральних добрив. Поміркуйте, чому переважає виробництво азотних добрив у порівнянні з іншими видами.

Україна має величезні площі родючих ґрунтів і розвинений аграрний сектор, тому власні добрива допомагають тримати високі врожаї та берегти валюту без дорогого імпорту. Власні заводи гарантують фермерам своєчасні поставки добрив за доступними цінами перед початком кожної посівної кампанії.

Азотні добрива переважають через наявність природного газу з трубопроводів як головної сировини та щовесняний високий попит полів на азот. Водночас видобуток калійної сировини в Прикарпатті зупинився через екологічні та технічні проблеми, а власні поклади фосфоритів бідні, тому майже всю фосфатну сировину доводиться купувати за кордоном.

3 бали • 5. Поясніть, чому у високорозвинених країнах провідне місце з-поміж хімічних виробництв посідає фармацевтична та парфумерна промисловість, а в країнах, що розвиваються, — виробництво мінеральних добрив.

Розвинені країни зосередилися на фармацевтиці та парфумерії, тому що мають сучасні наукові центри, лабораторії та заможне населення, яке купує дорогу продукцію. Крім того, ці держави виводять екологічно брудні виробництва за межі своїх міст через суворі природоохоронні закони.

Країни, що розвиваються, мають менш суворе екологічне законодавство, дешеві ресурси та потребують гігантських обсягів добрив для швидкого збільшення врожаїв та прогодування свого великого населення.

3 бали • 6. Наведіть приклади економічних зв’язків хімічних виробництв із металургією, електроенергетикою та іншими виробництвами. Оцініть значення цих зв’язків для ефективного розвиту економіки.

Металургійні коксохімічні заводи віддають хімічній промисловості побічні гази та смоли для виробництва азотних добрив, фарб і пластмас. Електроенергетика постачає хімічним підприємствам велику кількість дешевого струму для виготовлення хлору й каустичної соди, а хімія постачає електростанціям кислоти та сорбенти для фільтрації води. Для машинобудування хімічні заводи випускають автомобільні шини, пластмасові деталі та захисні лаки, а натомість замовляють апарати, металеві труби та цистерни.

Такі зв’язки дають можливість повністю утилізувати шкідливі промислові відходи та перетворювати їх на потрібні дорогі матеріали. Завдяки цьому підприємства економлять ресурси, зменшують собівартість продукції та знижують рівень забруднення довкілля.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Користуючись текстом підручника та тематичною картою в атласі, запишіть у таблицю найбільші центри хімічних виробництв в Україні. Знаком «+» позначте ті чинники, що є вирішальними в розміщенні кожного з виробництв.

2. Поділіться результатами своїх досліджень із однокласниками. Зробіть висновок про чинники розміщення, рівень розвитку та проблеми різних хімічних виробництв в Україні.

Підприємства галузі орієнтуються на різні умови: фармацевтика й побутова хімія розташовані біля наукових центрів і великих міст, виробництво полімерів та шин тяжіє до споживача, а випуск азотних добрив залежить від наявності газу, енергії та води.

Найкраще розвиваються фармацевтична промисловість (Київ, Харків) і виготовлення азотних добрив (Черкаси, Рівне), які забезпечують значну частину внутрішнього ринку. Водночас виробництво соди та калійних добрив зупинилося, тому країна повністю залежить від імпорту цих речовин.

Серед головних труднощів виділяються руйнування заводів під час бойових дій, висока вартість енергоносіїв, застаріле обладнання та небезпечне забруднення довкілля промисловими відходами.