§ 25. МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО СВІТУ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке концентрація виробництва? Які її переваги та недоліки?

Це зосередження великих обсягів виробництва продукції, обладнання та працівників на окремих гігантських підприємствах.
Переваги:

1. Масовий випуск виробів суттєво знижує собівартість кожної окремої тонни металу чи одиниці товару.
2. Великі комбінати мають фінансову можливість купувати новітню техніку та проводити власні наукові дослідження.
   Недоліки:
3. Величезні підприємства дуже сильно забруднюють довкілля у своєму регіоні.
4. Заводам-гігантам складно швидко зупинити лінії та змінити асортимент продукції, якщо на ринку падає попит.

2. Які країни вирізняються найбільшими покладами сировини для чорної металургії?

Залізною рудою багаті Австралія, Бразилія, Китай, Індія, Україна та росія. Найбільші поклади коксівного вугілля зосереджені в США, Китаї, Австралії, Індії та росії, а багаті запаси марганцевих руд мають ПАР, Габон, Австралія та Україна.

3. У яких країнах світу розташовані значні поклади руд кольорових металів?

Поклади бокситів зосереджені в Гвінеї, Австралії, В’єтнамі та Бразилії. Мідні руди найбільше залягають у Чилі, Перу, ДР Конго, Китаї та США, а олов’яні й поліметалічні — у Китаї, Індонезії, Канаді й Австралії.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 119

1. Роздивіться за стовпчиковими діаграмами, як зростатиме попит на металобрухт у найближчі роки. Чим це можна пояснити?

Світовий попит на металобрухт зросте з 650 млн тонн у 2023 році до 778 млн тонн у 2030 році, а до 2050 року сягне 964 млн тонн, тобто збільшиться майже в півтора раза. Таке зростання зумовлене процесом декарбонізації металургії. Провідні країни переходять на екологічно чисті електродугові печі, де замість руди переплавляють саме брухт, що в рази зменшує викиди вуглекислого газу в атмосферу та економить енергію.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 119

2. За оцінками Boston Consulting Group, світовий попит на брухт до 2030 р. зростатиме в середньому щорічно на 3,3%, натомість пропозиція — лише на 3% на рік. Поясніть, про що свідчить цей факт.

Це свідчить про неминучий дефіцит металобрухту на світовому ринку. Металургійні заводи дедалі активніше переходять на екологічні електропечі, тому попит на вторинну сировину зростає швидше, ніж людство встигає накопичувати та переробляти старі металеві вироби.

3. Експорт та імпорт брухту характеризуються високою концентрацією: майже половина їх обсягу припадає на 5 країн-лідерів. За секторними діаграмами назвіть ці країни. Визначте їхню роль на світовому ринку металобрухту.

Лідери з експорту: США (14%), Велика Британія (11%), Франція (9%), Німеччина (7%) та Японія (6%). Лідери з імпорту: Туреччина (20%), Індія (13%), Італія (6%), США (6%) та Бельгія (4%).

Країни-експортери накопичили величезні запаси старого металу в машинах і будівлях, тому вони діють як головні постачальники вторинної сировини на планеті. Країни-імпортери активно розвивають власне виробництво сталі в електропечах (особливо Туреччина та Індія), тому саме вони скуповують більшість брухту у світі.

4. Поясніть на прикладі США, як країна може бути одночасно як великим експортером, так і імпортером металобрухту.

США мають величезну територію, тому з прибережних районів надлишки брухту вигідніше відправляти морськими суднами за кордон, ніж везти поїздами через усю державу. Водночас окремим заводам на півночі чи півдні простіше й дешевше купувати металобрухт у сусідніх Канади чи Мексики. Також США вивозять звичайний чорний брухт, а завозять спеціальні очищені або леговані сорти вторинного металу для потреб конкретних виробництв.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 120

1. За діаграмами назвіть країни, що є найбільшими виробниками та експортерами сталі. У яких регіонах світу вони розташовані?

Найбільші виробники: Китай, Індія, Японія, США, росія, Республіка Корея, Німеччина, Туреччина, Бразилія, Іран.

Найбільші експортери: Китай, Японія, Республіка Корея, Німеччина, росія, США, Туреччина, Іран, Індія, Бразилія.

Регіони їхнього розташування:

• Азія: Китай, Індія, Японія, Республіка Корея, Туреччина, Іран;
• Європа: Німеччина (а також європейська частина росії);
• Північна Америка: США;
• Південна Америка: Бразилія.

2. Які з топкраїн у чорній металургії належать до високорозвинених країн, а які до тих, що розвиваються?

Високорозвинені країни: США, Японія, Німеччина, Республіка Корея.

Країни, що розвиваються (та країни з перехідною економікою): Китай, Індія, Бразилія, Туреччина, Іран, росія.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 120

3. Чому не збігаються відсоткові значення з виробництва та експорту сталі в одних і тих самих країнах?

Країни мають різний розмір внутрішнього ринку. Китай виплавляє понад 54% світової сталі, але майже все витрачає сам на власні мости, залізниці, хмарочоси та машини, тому його частка в експорті становить лише 23,4%. Натомість Японія чи Республіка Корея споживають металу менше, ніж виробляють, і відправляють більшу частину готового прокату за кордон.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 121

1. Згрупуйте країни-виробники сталі за чинниками розміщення металургійних підприємств, об’єднавши їх у такі групи: а) орієнтування на повний комплекс сировини; б) на родовища залізних руд; в) на родовища коксівного вугілля; г) на транспортні шляхи.

• а) на повний комплекс сировини (наявні власна залізна руда та вугілля): Китай, Індія, США, Україна, Бразилія.
• б) на родовища залізних руд: Швеція, Казахстан.
• в) на родовища коксівного вугілля: Польща, Німеччина.
• г) на транспортні шляхи (морські порти та дешева привізна сировина): Японія, Республіка Корея, Італія, Туреччина.

2. У яких за рівнем економічного розвитку країнах ці чинники є основними?

Сировинні чинники (орієнтація на руду та вугілля) є основними для країн, що розвиваються, та країн із перехідною економікою, які мають власні багаті надра. Транспортний чинник переважає у високорозвинених державах, бо вони купують якісну закордонну сировину й будують комбінати на морському узбережжі.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 122

1. За графіками прослідкуйте, як змінювалися темпи зростання виплавки сталі у світі та топкраїни за її виплавленням (Китай) із початку ХХІ ст. У які проміжки часу зростання змінювалося спадом? Поясніть причини цього.

З 2000 до 2014 року виплавка стрімко зростала: Китай за цей час збільшив обсяги майже в сім разів.

Спади відбувалися у кілька періодів:

• 2015–2016 роки — через світове перевиробництво сталі та уповільнення будівництва в Китаї;
• 2020 рік у світі — через пандемію та тимчасову зупинку заводів;
• 2022 рік — через подорожчання енергоносіїв, світову економічну кризу та воєнні дії.

2. За графіками дослідіть сучасні тенденції щодо обсягів виробництва сталі у світі і в Китаї. Спрогнозуйте перспективи розвитку чорної металургії щодо об’ємів виробництва на найближче майбутнє.

Виробництво сталі припинило бурхливий ріст і закріпилося на рівні близько 1,88 млрд тонн у світі та біля 1 млрд тонн у Китаї.

У найближчому майбутньому різкого збільшення виплавки не буде. Країни дедалі більше замінюють сталь композитами й пластиком, закривають брудні доменні печі та переходять на переплавку брухту в чистих електропечах.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 123

1. Порівняйте переліки топкраїн за виробництвом глинозему (а) та металевого алюмінію (б). Чому не існує повної відповідності між ними?

Китай, Індія, Австралія, Бразилія і росія входять в обидва списки лідерів, але Канада є лише серед виробників глинозему, а ОАЕ, Бахрейн і Норвегія виробляють тільки металевий алюміній.

Різниця виникає через те, що одержання глинозему прив’язане до родовищ бокситів, а виплавка чистого алюмінію потребує колосальної кількості дешевої електроенергії. Тому сировину часто везуть в інші країни, де працюють потужні ГЕС або дешеві газові електростанції.

2. Розподіліть країни на групи: а) виробляють лише глинозем; б) виплавляють металевий алюміній; в) мають обидві стадії виробництва. Прокоментуйте одержані дані.

• Тільки глинозем (із представлених на діаграмі лідерів): Канада.
• Тільки металевий алюміній: ОАЕ, Бахрейн, Норвегія.
• Обидві стадії виробництва: Китай, Індія, Австралія, Бразилія, росія.

Більшість великих держав намагаються тримати в себе повний цикл від руди до готового металу. Водночас арабські країни та Норвегія купують чужий глинозем, бо мають дешевий струм і заробляють саме на енергомісткій виплавці.

3. Дослідіть за діаграмою (в) країни-виробники міді. Розподіліть їх за регіонами світу та рівнем економічного розвитку.

Розподіл за регіонами світу:

• Америка: Чилі, Перу, США, Канада.
• Африка: Демократична Республіка Конго (ДРК), Замбія.
• Азія: Китай, Індонезія.
• Європа: росія.
• Океанія: Австралія.

Розподіл за рівнем економічного розвитку:

• Високорозвинені країни: США, Канада, Австралія.
• Країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою: Чилі, ДР Конго, Перу, Китай, Індонезія, росія, Замбія.

Левову частку міді постачають саме країни, що розвиваються, адже на їхній території зосереджені найбагатші поклади руди.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 124

1. За картосхемою визначте, які кольорові метали плавлять у різних регіонах світу: Європі, Азії, Америці, Африці, Океанії. Поясніть причини різної спеціалізації.

У Європі плавлять переважно алюміній, свинець, цинк і мідь. В Азії виплавляють найбільше алюмінію, міді та олова. В Америці лідирують мідна промисловість, виплавка алюмінію, свинцю й цинку. В Африці переважає чорнова і рафінована мідь, а в Океанії — алюміній, свинець, цинк і мідь.

Спеціалізація залежить від геологічної будови території та доступності енергії. Регіони з багатими надрами зосереджені на видобутку важких металів, а країни з розвиненою енергетикою імпортують сировину й виплавляють легкі метали.

2. На конкретних прикладах країн, користуючись картосхемою, поясніть різницю між принципами розміщення металургії важких та легких металів.

Важкі метали (наприклад, мідь у Чилі чи ДР Конго) плавлять біля родовищ руди. У такій сировині металу всього 1–3%, тому везти пусту породу на великі відстані невигідно.

Легкі метали (наприклад, алюміній у Норвегії чи ОАЕ) виплавляють біля потужних гідроелектростанцій або дешевих газових станцій. Чистий концентрат (глинозем) перевозити морем легко і дешево, а от на саму плавку витрачається гігантська кількість струму.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 124

3. За картосхемою прослідкуйте, чому територіально не збігаються дві стадії виробництва алюмінію: виробництво глинозему та металевого алюмінію.

Виробництво глинозему потребує величезної кількості руди, тому заводи будують поруч із родовищами бокситів у країнах, що розвиваються (Австралія, Гвінея, Бразилія, Ямайка). Виплавлення металевого алюмінію вимагає колосальної кількості дешевого струму, тому його розміщують біля потужних ГЕС чи дешевих джерел палива (Канада, Норвегія, ОАЕ, Саудівська Аравія). Через це видобутий напівфабрикат вигідніше везти морем до країн із сильною енергетикою, ніж плавити метал на місці.

4. За картосхемою з’ясуйте, які з країн розвивають мідну промисловість на власній сировині, а які на імпортній. У яких із них плавлять значну частину міді з металобрухту?

На власній сировині мідну промисловість розвивають Чилі, Перу, ДР Конго, Замбія, Австралія, Індонезія, Польща, США та Китай, які мають власні родовища руди.

На імпортній сировині працюють Японія та розвинені європейські країни без власних багатих покладів.

Значну частину міді з брухту плавлять Велика Британія, Франція, Німеччина та Бельгія, де працює лише переробна металургія, а також США та Китай.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1 бал • 1. Назвіть види чорних та кольорових металів, що мають найбільше значення у світовій металургії.

Серед чорних металів головне значення мають залізо та його сплави — чавун і сталь. Серед кольорових металів найважливішими є легкий метал алюміній і важкий метал мідь, а також свинець, цинк, нікель, магній і титан.

1 бал • 2. Поясніть своїми словами, які відбуваються зміни в принципах розміщення центрів чорної та кольорової металургії в сучасному світі.

Раніше заводи будували виключно біля родовищ залізної руди та вугільних басейнів. Зараз чорна металургія зміщується до морських портів для роботи на дешевій привізній сировині або до великих міст-споживачів для переплавки брухту. У кольоровій металургії важкі та екологічно брудні виробництва перейшли до країн, що розвиваються, а кінцеве плавлення легких металів тяжіє до районів із надлишком дешевої електроенергії.

2 бали • 3. Покажіть на карті світу приклади країн із найбільшим виробництвом сталі, алюмінію та міді. Поясніть їх спеціалізацію.

Сталь:

1. Китай (Східна Азія) виплавляє понад половину світової сталі, бо має великі власні запаси залізної руди, вугілля та гігантське внутрішнє будівництво.
2. Індія (Південна Азія) спирається на власну сировину і стрімко розбудовує інфраструктуру.
3. Японія (Східна Азія) та Республіка Корея (Східна Азія) не мають власної руди, але розмістили заводи в морських портах і спеціалізуються на високоякісній сталі для авто та суден.

Алюміній:

1. Китай (Східна Азія) лідирує завдяки власним бокситам, вугільній енергетиці та масовому внутрішньому попиту.
2. Канада (Північна Америка) та Норвегія (Північна Європа) плавлять метал із привізного глинозему завдяки надлишку дешевої електроенергії потужних ГЕС.
3. ОАЕ та Бахрейн (Західна Азія) розвивають виплавку на базі дешевої енергії з попутного нафтового газу.

Мідь:

1. Чилі та Перу (Південна Америка, пояс Анд) є світовими лідерами завдяки найбільшим на планеті родовищам якісної мідної руди.
2. ДР Конго (Центральна Африка) спеціалізується на видобутку та виплавці чорнової міді через багаті поклади Африканського мідного поясу.
3. Китай (Східна Азія) виплавляє величезну кількість рафінованої міді для власного виробництва електроніки та електромобілів.

4. Порівняйте принципи розміщення центрів чорної металургії в різних за рівнем економічного розвитку країнах.

5. Складіть кілька ланцюгів доданої вартості в металургії алюмінію на прикладі різних країн світу, урахувавши основні виробничі стадії: видобуток бокситів → виробництво глинозему → плавлення металевого алюмінію.

1. Міжнародний ланцюг: Гвінея (видобуток бокситів) → Ірландія або Україна (виробництво глинозему) → Норвегія або Ісландія (плавлення металевого алюмінію на дешевій енергії ГЕС і геотермальних станцій).
2. Повний національний ланцюг: Австралія (видобуток бокситів) → Австралія (виробництво глинозему) → Австралія (плавлення металевого алюмінію).
3. Сировинно-енергетичний ланцюг: Австралія (боксити та глинозем) → ОАЕ або Бахрейн (плавлення металевого алюмінію на енергії попутного нафтового газу).
4. Замкнений ланцюг внутрішнього ринку: Китай (власний видобуток бокситів) → Китай (глинозем) → Китай (плавлення алюмінію для власного машинобудування та будівництва).

Поясніть, як змінюється собівартість продукції на кожній наступній стадії.

Собівартість продукції багаторазово зростає на кожному наступному етапі.

Боксити мають найнижчу ціну, оскільки це звичайна добута з кар’єру руда.

Глинозем коштує набагато дорожче, бо на вилучення чистого оксиду алюмінію витрачають багато хімічних реагентів, тепла, пари та людської праці.

Металевий алюміній має найвищу собівартість і ринкову ціну, тому що електроліз потребує велетенської кількості електроенергії (до 15 тисяч кВт·год на 1 тонну металу), дорогих вугільних електродів і високотехнологічного обладнання.

6. Порівняйте сучасні тенденції розвитку чорної та кольорової металургії в Україні із загальносвітовими.

Спрогнозуйте місце України у світовій металургії за оптимістичних умов розвитку її економіки.

Україна здатна повернутися до двадцятки провідних світових виробників сталі та стати важливим постачальником «зеленого» металу для країн Європейського Союзу. Завдяки власній залізній руді, відновленій атомній і гідроенергетиці комбінати зможуть виплавляти чисту сталь без викидів парникових газів. У кольоровій металургії є реальний шанс стати одним із головних постачальників титану, цирконію та літію для європейського авіабудування та виробництва акумуляторів.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

Зіставлення за картами географії родовищ залізних та марганцевих руд, кам’яного вугілля з розміщенням найбільших центрів чорної металургії. З’ясування головних чинників розміщення підприємств чорної металургії (робота в групах). Завдання 1. Користуючись діаграмою, впишіть у таблицю назви топ-країн із виробництва сталі та частку, що вони забезпечують у світовому виробництві.

Зіставлення за картами географії родовищ залізних та марганцевих руд, кам’яного вугілля з розміщенням найбільших центрів чорної металургії. З’ясування головних чинників розміщення підприємств чорної металургії (робота в групах). Завдання 2. За тематичними картами впишіть у таблицю інформацію про наявні на території країн ресурси, що є сировиною для чорної металургії.

Дані внесено до третьої колонки підсумкової таблиці вище. Найкраще власною сировиною забезпечені Китай, Індія, США, росія та Іран. Бразилія має гігантські поклади високоякісних залізних і марганцевих руд, але майже не має свого якісного вугілля. Японія, Південна Корея та Німеччина видобутку залізних руд не ведуть, тому їхні заводи використовують металобрухт та імпорт.

Зіставлення за картами географії родовищ залізних та марганцевих руд, кам’яного вугілля з розміщенням найбільших центрів чорної металургії. З’ясування головних чинників розміщення підприємств чорної металургії (робота в групах). Завдання 3. Якщо ресурси відсутні, дослідіть за картою, звідки вони до країни надходять.

Дані внесено до четвертої колонки підсумкової таблиці вище. Країни з нестачею сировини імпортують її морськими торговельними шляхами:

1. Залізну руду до Японії, Республіки Корея, Німеччини та Китаю везуть морем з Австралії, Бразилії, Канади і Швеції.
2. Коксівне вугілля для металургії Японії, Республіки Корея, Бразилії та Німеччини доставляють переважно з Австралії та США.
3. Металобрухт Туреччина та інші країни з електросталеплавильними заводами імпортують зі США й держав Європейського Союзу.

Зіставлення за картами географії родовищ залізних та марганцевих руд, кам’яного вугілля з розміщенням найбільших центрів чорної металургії. З’ясування головних чинників розміщення підприємств чорної металургії (робота в групах)

4. Зробіть висновок про чинники розміщення підприємств чорної металургії в різних за рівнем економічного розвитку країнах. Поділіться результатами своїх досліджень із однокласниками.

У країнах, що розвиваються (Китай, Індія, Бразилія), металургійні комбінати будують переважно біля родовищ залізної руди та коксівного вугілля, тобто головним є сировинний чинник. У високорозвинених країнах (Японія, Республіка Корея, країни Західної Європи) підприємства розташовують у морських портах, орієнтуючись на транспортний чинник, дешеву привізну сировину та споживача дорогої сталі й прокату.

Зіставлення карт атласу «Кольорова металургія» і «Електроенергетика», встановлення головних чинників розміщення виплавки алюмінію (робота в групах)

1. Користуючись діаграмою, впишіть у таблицю назви топ-країн із виробництва алюмінію та частку, що вони забезпечують у світовому виробництві.

| Країна з Топ-8 | Частка алюмінію світу, % | Ресурси для виплавки алюмінію: власні | Ресурси для виплавки алюмінію: імпортні | Річне виробництво електроенергії > ⚠️ Ця відповідь є орієнтовною — базується на загальних знаннях AI, а не на тексті підручника. Рекомендується перевірити.

| Чинники розміщення підприємств |
| :--- | :---: | :--- | :--- | :---: | :--- |
| Китай | 59,7 | Боксити й глинозем | Боксити з Гвінеї та Австралії | Понад 9000 млрд кВт·год | Сировинний, енергетичний, споживчий |
| Індія | 5,8 | Великі поклади бокситів, глинозем | Немає (або незначні) | Близько 1800 млрд кВт·год | Сировинний, енергетичний |
| Росія | 5,2 | Частково нефеліни й боксити Уралу | Глинозем з інших країн | Близько 1150 млрд кВт·год | Енергетичний (дешеві ГЕС) |
| ОАЕ | 3,7 | Немає | Глинозем з Австралії та Гвінеї | Близько 150 млрд кВт·год | Енергетичний (дешевий газ ТЕС), транспортний |
| Бахрейн | 2,2 | Немає | Глинозем з Австралії | Близько 40 млрд кВт·год | Енергетичний (дешевий газ ТЕС), транспортний |
| Австралія | 2,1 | Найбільші поклади бокситів, глинозем | Немає | Близько 270 млрд кВт·год | Сировинний, енергетичний (вугільні ТЕС) |
| Норвегія | 1,8 | Немає | Глинозем з Америки та Австралії | Близько 155 млрд кВт·год | Енергетичний (дешеві ГЕС), транспортний |
| Бразилія | 1,5 | Багаті поклади бокситів, глинозем | Немає | Близько 700 млрд кВт·год | Сировинний, енергетичний (потужні ГЕС) |

2. За тематичними картами вкажіть у таблицю інформацію про наявні на території країн ресурси, що є сировиною для виплавки алюмінію.

Власну сировинну базу (боксити та глинозем) мають Китай, Індія, Австралія та Бразилія. Інші держави з переліку (ОАЕ, Бахрейн, Норвегія, а також більшу частину росія) повністю або майже повністю працюють на імпортному глиноземі, який доставляють морем.

3. За картою електроенергетики визначте загальну кількість електроенергії, що виробляє країна за рік.

⚠️ Ця відповідь є орієнтовною — базується на загальних знаннях AI, а не на тексті підручника. Рекомендується перевірити.

Абсолютним лідером є Китай, який виробляє понад 9000 млрд кВт·год на рік. Далі йдуть Індія (близько 1800 млрд кВт·год), росія (понад 1100 млрд кВт·год), Бразилія (близько 700 млрд кВт·год), Австралія (близько 270 млрд кВт·год), Норвегія (близько 155 млрд кВт·год), ОАЕ (близько 150 млрд кВт·год) і Бахрейн (близько 40 млрд кВт·год).

4. Порівняйте розміщення центрів виплавки алюмінію та поширення електростанцій.

Центри виплавки алюмінію завжди тяжіють до джерел дуже дешевої та потужної електроенергії. Заводи будують впритул до гігантських ГЕС (у Сибіру, Норвегії чи Бразилії) або біля потужних ТЕС на дешевому вугіллі чи попутному газі (у Китаї, Австралії, ОАЕ та Бахрейні), тому що процес електролізу металу потребує колосальних витрат струму.

Зіставлення карт атласу «Кольорова металургія» і «Електроенергетика», встановлення головних чинників розміщення виплавки алюмінію (робота в групах): заповнення таблиці «Чинники розміщення підприємств із виплавки алюмінію».

5. Зробіть висновок про чинники розміщення підприємств із виплавлення алюмінію в різних країнах світу.

Головним чинником виплавки металевого алюмінію у світі є енергетичний, тому що для отримання тонни металу потрібно до 15 тисяч кВт·год електроенергії. Алюмінієві комбінати завжди будують біля джерел дешевого струму: потужних ГЕС (Канада, Норвегія, Сибір у Росії) або ТЕС на дешевому газі чи вугіллі (Китай, ОАЕ, Бахрейн). Для країн без власних родовищ бокситів важливим є транспортний чинник, тому заводи розташовують у морських портах, куди морем завозять імпортний глинозем.

Поділіться результатами своїх досліджень із однокласниками.

Карти показують, що світова алюмінієва промисловість чітко розірвана на дві стадії через різні чинники розміщення. Видобуток руди та отримання глинозему прив’язані до родовищ бокситів, а енергомісна виплавка металу завжди розміщується біля гігантських електростанцій. Країни з дешевою енергією (Норвегія, Канада, ОАЕ, Бахрейн) купують привізний глинозем і виплавляють алюміній значно дешевше за інших. Лише кілька великих держав (Китай, Індія, Австралія) мають одночасно і власні запаси бокситів, і достатньо енергетичних потужностей для повного циклу виробництва.