§ 24. МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО В УКРАЇНІ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які предмети вас оточують удома, у виробництві яких використані чорні та кольорові метали?

З чорних металів (сталі та чавуну) зроблені радіатори опалення, вхідні броньовані двері, каструлі, кухонні ножі, ложки, виделки, ножиці та каркаси корпусних меблів.

З кольорових металів виготовлені мідні проводи електропроводки, алюмінієві сковорідки, фольга, віконні профілі, латунні сантехнічні крани, а також плати й деталі комп’ютера і смартфона.

2. Які мінеральні ресурси є в Україні для розвитку чорної металургії? Де склалися їх територіальні поєднання?

Україна має розвідані запаси залізних руд (Криворізький, Кременчуцький і Білозерський басейни), марганцевих руд (Нікопольський басейн), коксівного вугілля (Донбас), а також флюсових вапняків, вогнетривких глин і формувальних пісків.

Головні територіальні поєднання цих ресурсів склалися у Придніпров’ї та на Донбасі, де рудні й паливні басейни розташовані близько один до одного та з’єднані залізницями.

3. Порівняйте природно-ресурсний та економічний потенціали нашої держави для розвитку кольорові та чорної металургії.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 116

1. За графіками прослідкуйте, як за останні 20 років змінювалися обсяги виробництва чавуну, сталі, прокату в Україні.

У 2005–2007 роках виплавка досягла найвищих позначок: сталі виробляли до 42,8 млн т, прокату — 37,9 млн т, а чавуну — 35,6 млн т на рік.

Після фінансової кризи 2008 року та початку бойових дій у 2014 році обсяги невпинно скорочувалися і до 2021 року впали приблизно вдвічі (до 21,4 млн т сталі та 19,1 млн т прокату).

У 2022–2023 роках стався критичний обвал через повномасштабне вторгнення та знищення заводів у Маріуполі (виробництво сталі впало до 6,2–6,3 млн т), проте у 2024 році почалося перше поступове зростання — до 7,6 млн т сталі, 7,0 млн т чавуну та 6,2 млн т прокату.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 116

2. Поясніть причини, що впливали на коливання обсягів виробництва продукції чорної металургії в Україні.

Світова економічна криза 2008 року зменшила попит і ціни на сталь на глобальному ринку.
Початок війни у 2014 році призвів до втрати контролю над понад 30 заводами Донбасу та місцевими шахтами коксівного вугілля.
Повномасштабне вторгнення 2022 року зруйнувало комбінати-гіганти «Азовсталь» і ММК імені Ілліча в Маріуполі, знищило Авдіївський коксохім і перекрило порти для експорту.

3. Простежте тенденції щодо обсягів виробництва чорної металургії в Україні в останні роки. Результати поясніть.

У 2022 році виробництво металу катастрофічно впало більш ніж утричі через бойові дії, окупацію Маріуполя, нестачу коксівного вугілля та обстріли енергосистеми.
У 2023–2024 роках спад зупинився і почалося поступове зростання.
Робота металургії пожвавилася завдяки відкриттю власного Чорноморського морського коридору у вересні 2023 року, що дозволило повернути комбінатам вихід на світові ринки збуту.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 117

1. За картосхемою назвіть основні центри чорної металургії України, що нині продовжують працювати.

Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ, Нікополь і Кременчук.

2. Поясніть, звідки підприємства одержують рудну сировину, коксівне вугілля, допоміжні нерудні матеріали.

Залізну руду видобувають у Криворізькому басейні та Кременчуцькому залізорудному районі, а марганцеву — у Нікопольському басейні.
Коксівне вугілля та готовий кокс зараз імпортують із Польщі, Чехії та Індонезії, оскільки більшість українських шахт і коксохімічних заводів Донбасу захоплені або зруйновані війною.
Флюсові вапняки, формувальні піски та вогнетривкі глини надходять із розвіданих родовищ Придніпров’я та сусідніх областей України.

3. Дослідіть, якими транспортними шляхами комбінати експортують продукцію власного виробництва.

Залізницею метал перевозять до морських портів Одеської області (Одеса, Чорноморськ, Південний), а далі відправляють балкерами через український Чорноморський морський коридор.
Також продукцію доставляють суходолом залізничними шляхами через західні прикордонні переходи до країн Європейського Союзу.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 117

4. Зробіть висновок про чинники розміщення комбінатів чорної металургії, що працюють в Україні.

Головний чинник — сировинний, адже діючі комбінати Придніпров’я розташовані поруч із великими родовищами залізної й марганцевої руди, флюсових вапняків та джерелами води. Важливу роль відіграють також транспортний чинник (густа залізниця допомагає завозити коксівне вугілля й вивозити продукцію) та наявність великих споживачів металу поруч (машинобудування і будівництво).

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 118

1. За картою оцініть сировинну базу для розвитку кольорової металургії України.

Власна сировинна база розвинена нерівномірно: Україна має значні поклади титанових руд (Іршанське, Самотканське родовища) і нікелевих руд (Побузьке), а також розвідані поклади ртуті (Микитівське, Вишково). Водночас у нас немає власних промислових запасів алюмінієвої сировини (бокситів) і міді, тому ці виробництва повністю залежать від імпорту.

2. Розподіліть зазначені виробництва на металургію важких та металургію легких металів. З огляду на різні чинники їх розміщення, поясніть поширення різних виробництв кольорових металів в Україні.

До металургії легких металів належать виробництво титану й глинозему (алюмінієва промисловість), а до металургії важких металів — виробництво феронікелю та цинку.

Виробництво важких металів орієнтується на сировину, бо вміст металу в руді малий і перевозити її на великі відстані невигідно (тому завод у Побузькому збудований біля самого нікелевого родовища). Виробництво легких металів зорієнтоване на дешеву електроенергію або транспорт: титанове виробництво в Запоріжжі виникло поруч із Дніпрогесом, а глиноземний завод у Миколаєві звели біля морського порту, щоб зручно приймати боксити з інших країн морем.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1 бал • 1. Назвіть основні металургійні виробництва, представлені в національній економіці України.

Чорна металургія (видобуток залізних і марганцевих руд, виплавка чавуну й сталі, виробництво прокату, труб і феросплавів) та кольорова металургія (титанова промисловість, виробництво феронікелю, глинозему, а також вторинна переробка кольорового брухту).

1 бал • 2. Поясніть своїми словами зміст поняття «переробна металургія». Які існують переваги використання вторинної сировини для виробництва металів?

Це виплавка сталі чи інших металів не з викопної руди, а з металобрухту та промислових відходів.

Використання металобрухту береже корисні копалини в надрах, потребує значно менше електроенергії та палива, зменшує собівартість металу і суттєво скорочує шкідливі викиди в повітря.

3. Покажіть на економічній карті України найбільші центри чорної металургії та поясніть чинники їх розміщення.

На карті діючі центри зосереджені в Придніпров’ї:

• Кривий Ріг — найбільший комбінат повного циклу;
• Запоріжжя та Дніпро — виплавка сталі, прокат, труби та феросплави;
• Кам’янське — виплавка чавуну і сталі;
• Нікополь — феросплави та труби.

Підприємства Донбасу та Приазов’я (Маріуполь, Макіївка, Алчевськ, Єнакієве) зазнали руйнувань або опинилися під окупацією.

Головні чинники їх розміщення:

1. Сировинний — поруч розташовані залізні руди Кривбасу та марганцеві руди Нікополя.
2. Паливний — близькість до коксівного вугілля Донбасу.
3. Водний — річка Дніпро забезпечує технологічні процеси водою.
4. Транспортний — густа залізнична мережа з’єднує руду, вугілля та морські порти.

4. Поясніть, чому в Україні склалися потужні райони розвитку чорної металургії і натомість поодинокі центри виробництва кольорових металів.

Чорна металургія отримала потужний розвиток завдяки унікальному поєднанню власної сировини. Поклади залізної та марганцевої руд, коксівного вугілля і флюсових вапняків залягають поруч, тому з них зручно й дешево виплавляти метал у великих промислових вузлах.

Для кольорової металургії в Україні немає такої багатої сировинної бази. Алюмінієві боксити доводилося завозити морем з інших країн, а виплавка легких металів потребує величезної кількості дешевого струму, який був лише біля окремих гідроелектростанцій. Тому виникли окремі заводи біля портів, електростанцій або рідкісних родовищ: Миколаїв (глиноземний завод біля порту), Запоріжжя (титано-магнієвий комбінат біля ДніпроГЕС) та Побузьке (феронікель біля місцевих руд).

5. Чому модернізація чорної металургії в Україні має важливе значення для подальшого розвитку всього господарства країни?

Сталь і прокат потрібні для відбудови зруйнованих міст, мостів, залізниць та роботи вітчизняного машинобудування. Оновлені печі споживають набагато менше дорогого імпортного вугілля та газу і викидають менше шкідливих газів у повітря. Якісний метал за сучасними стандартами легше продавати на світовому ринку, що приносить державі валюту та податки для відновлення економіки.

6. Оцініть вплив приватного капіталу на розвиток металургійного виробництва в Україні. Яка форма власності, державна чи приватна, на ваш погляд, є більш ефективною в металургії?

Великі приватні інвестори вклали кошти в заміну застарілих мартенівських печей на сучасні електропечі, налагодили логістику та зберегли експортні ринки. Проте приватні власники нерідко економлять на екологічних фільтрах заради швидкого прибутку.

У металургії ефективнішою є приватна форма власності, бо комерційні компанії швидше залучають гроші на дорогу модернізацію, скорочують зайві витрати та оперативно реагують на падіння цін у світі. Держава водночас повинна встановлювати чіткі екологічні вимоги та збирати податки.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Тема: Складання картосхеми розміщення центрів металургії України та визначення чинників їхнього розміщення

1. Користуючись текстом підручника та тематичною картою в атласі, заповніть таблицю про найбільші центри чорної та кольорової металургії в Україні.

2. На основі заповненої таблиці, нанесіть умовними знаками на контурну карту: а) центри розвитку чорної та кольорової металургії; б) корисні копалини, що використовуються у металургійному виробництві.

Покрокова інструкція для виконання на контурній карті:

1. Позначення сировинної бази:

• Чорними зафарбованими трикутниками позначте залізорудні басейни: Криворізький (Дніпропетровська область) і Кременчуцький (Полтавська область).
• Чорними півзафарбованими квадратами позначте Нікопольський марганцеворудний басейн (Дніпропетровська область).
• Чорними ромбами позначте родовища титанових руд: Іршанське (Житомирська область) і Самотканське біля Вільногірська (Дніпропетровська область).
• Коричневим трикутником позначте Побузьке родовище нікелевих руд (Кіровоградська область).
• Чорними квадратами заштрихуйте Донецький кам’яновугільний басейн (коксівне вугілля).

2. Позначення центрів чорної металургії:

• Червоними кружечками поставте крапки й підпишіть комбінати Придніпров’я: Кривий Ріг, Запоріжжя, Кам’янське, Дніпро, Нікополь.
• Позначте чорними кружечками з хрестиком центри Донбасу та Приазов’я, робота яких зараз зупинена або зруйнована: Маріуполь, Алчевськ, Єнакієве, Краматорськ.

3. Позначення центрів кольорової металургії:

• Синім кружечком позначте Миколаїв (виробництво глинозему).
• Зеленим кружечком позначте Побузьке (виробництво феронікелю).
• Жовтим кружечком позначте Запоріжжя (титано-магнієвий комбінат).
• Помаранчевими кружечками позначте великі центри переробної металургії: Київ, Харків, Львів, Одесу.

4. Оформлення легенди:

• У кутку карти намалюйте використані умовні значки та розшифруйте кожен колір і символ.

3. Поділіться результатами своїх досліджень із однокласниками. Зробіть висновок про чинники розміщення, сучасний стан та проблеми розвитку різних металургійних виробництв в Україні.

1. Чорна металургія орієнтується переважно на сировину (залізні й марганцеві руди) та паливо (кокс), а також на воду і транспорт. Підприємства важких кольорових металів тяжіють до родовищ руди (Побузьке), легких металів — до потужних електростанцій (Запоріжжя), виробництво глинозему — до морських портів (Миколаїв), а переробка вторинного брухту — до великих міст-споживачів.
2. Зараз діючі заводи чорної металургії зосереджені виключно в Придніпров’ї, а виплавка сталі впала більш ніж удвічі через окупацію Донбасу та знищення гігантів «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча в Маріуполі. Підприємства кольорової металургії (Миколаївський глиноземний завод і Запорізький титано-магнієвий комбінат) тимчасово призупинили роботу через воєнні загрози та логістичну блокаду.
3. Головними проблемами галузі є дефіцит власного коксівного вугілля, руйнування виробничих потужностей, висока енергоємність застарілих агрегатів і дорожнеча доставки продукції морем. Для розвитку потрібно переходити на чисті електродугові печі («зелену металургію»), переплавляти більше металобрухту й випускати дорожчий прокат і труби, а не дешеву сировинну сталь.