§ 19. ВИДОБУВАННЯ МЕТАЛІЧНОЇ ТА НЕМЕТАЛІЧНОЇ СИРОВИНИ В УКРАЇНІ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які мінеральні ресурси для розвитку чорної металургії є в Україні?

Рудна сировина (залізна й марганцева руди), паливо (коксівне кам’яне вугілля), а також допоміжні копалини: вапняки (флюси) для виплавки й вогнетривкі глини для облицювання печей.

2. Які басейни та родовища руд чорних та кольорових металів, коксівного вугілля є на території України?

Залізні руди видобувають у Криворізькому та Кременчуцькому басейнах і Білозерському районі, а марганцеві руди — у Нікопольському басейні та Великотокмацькому родовищі.

Кольорові та рідкісні метали зосереджені в Іршанському родовищі (титан), Побузькому (нікель), Мужіївському (золото й поліметали), Полохівському та Шевченківському (літій).

Коксівне вугілля залягає в Донецькому та Львівсько-Волинському кам’яновугільних басейнах.

3. Що таке комбінування як форма організації виробництва?

Це поєднання на одному великому підприємстві кількох виробництв, які послідовно переробляють сировину або використовують відходи одне одного. Наприклад, металургійний комбінат одночасно виготовляє кокс, виплавляє чавун і сталь, прокатує метал, а зі шлаків робить будівельні матеріали.

4. Яка нерудна сировина для розвитку хімічної промисловості й будівництва є в Україні та у вашій місцевості?

Для хімічної галузі в Україні є кухонна сіль (Тереблянське родовище, а також Соледар і Бахмут), калійна сіль (Калуш, Стебник) і самородна сірка в Передкарпатті.

Для будівництва країна має величезні поклади піску, глини, вапняку, крейди, гіпсу та природного каменю (граніту, базальту, лабрадориту).

У моїй місцевості (Київська область) найбільше видобувають пісок для будівельних розчинів, глину для виробництва цегли та граніт для отримання щебеню.

ЗАВДАННЯ

1. За наведеною картою назвіть басейни та родовища видобутку залізної, марганцевої, титанової та нікелевої руд в України. З’ясуйте, у яких частинах країни та в межах яких адміністративних областей вони розташовані.

Залізні руди видобувають у центральній і південній частинах країни: Криворізький басейн (Дніпропетровська область), Кременчуцький район (Полтавська область), Білозерський район (Запорізька область) та Керченський басейн (АР Крим).

Марганцеві руди зосереджені на півдні та в центрі: Нікопольський басейн (Дніпропетровська область) і Великотокмацьке родовище (Запорізька область).

Титанові руди залягають на півночі та в центрі: Іршанське родовище (Житомирська область) і Самотканське родовище (Дніпропетровська область).

Нікелеві (хромітно-нікелеві) руди розташовані в центральній частині: Побузьке родовище (Кіровоградська область).

2. Зіставте цю карту із тематичною картою в атласі «Мінеральні ресурси України», на якій нанесені основні тектонічні структури. Визначте, до яких тектонічних структур земної кори й чому прив’язані місця залягання руд чорних і кольорових металів.

Більшість родовищ руд заліза, марганцю, титану й нікелю прив’язані до Українського кристалічного щита.

Ця ділянка земної кори складена давніми магматичними та метаморфічними породами. Мільярди років тому через тріщини щита підіймалася розпечена магма, виносила метали з надр і застигала у вигляді багатих рудних жил. Згодом поверхневі породи вивітрювалися водою та вітром, тому багато руд перетворилися на зручні для видобутку розсипи.

3. За картою назвіть родовища залягання руд рідкісноземельних металів. Поясніть, яке значення для економіки України має їх освоєння спільно з іноземними інвесторами.

До родовищ рідкісних і рідкісноземельних металів належать літієві родовища Добра і Полохівське (Кіровоградська область), Шевченківське (Донецька область), Крута Балка (Запорізька область), церієве родовище Петрово-Гнутівське та берилієве Пержанське (Житомирська область).

Спільне освоєння з інвесторами принесе в Україну сучасні дорогі технології видобутку й мільярдні вкладення. Це створить нові робочі місця, збільшить прибутки бюджету та перетворить державу на постачальника сировини для світового виробництва батарей електромобілів, електроніки й аерокосмічної техніки.

4. За картою назвіть основні родовища нерудної сировини. Висвітліть її значення для забезпечення розвитку різних сфер економіки України.

Основні родовища нерудної сировини: графіт (Заваллівське), кухонна сіль (Бахмутське, Слов’янське, Тереблянське, Сиваське), калійна сіль (Калуш-Голинське, Стебницьке), самородна сірка (Язівське, Роздільське), озокерит (Бориславське), каолін (Просянівське), граніт (Корнинське), а також родовища вапняків і бурштину.

Ця сировина живить головні базові галузі країни:

1. Хімічна промисловість робить із солей та сірки мінеральні добрива, соду, кислоти й ліки.
2. Будівництво бере граніт, вапняк, крейду й пісок для виробництва цементу, скла, бетону та ремонту доріг.
3. Чорна металургія використовує графіт для електродів і плавлення, а вапняки — для очищення сталі.
4. Харчова промисловість і населення отримують кухонну сіль для консервації та приготування їжі.

5. Дайте господарську оцінку запасам рудної і нерудної сировини в Україні. Роз’ясніть, які проблеми відчує добувна промисловість України в наш час.

Україна має надзвичайно багату сировинну базу світового рівня: перші місця за запасами марганцю, залізних і титанових руд, графіту та білої глини (каоліну). Поклади залягають компактно й близько до залізниць, тому більшість із них вигідно добувати дешевим відкритим способом у кар’єрах.

Сучасні проблеми добувної промисловості України:

1. Бойові дії призвели до руйнування комбінатів, а частина родовищ на сході й півдні опинилася під окупацією.
2. Руйнування Каховської ГЕС позбавило води гірничо-збагачувальні підприємства Нікопольського басейну.
3. Постійні обстріли енергетики зупиняють роботу шахт і кар’єрної техніки.
4. Обладнання на підприємствах здебільшого старе й радянське, а найбагатші пласти сировини поступово вичерпуються.
5. Гігантські кар’єри, провали ґрунту й відвали породи забруднюють річки та псують родючі чорноземи.

6. За додатковими джерелами підготуйте інформацію про запаси металічних або неметалічних ресурсів в одному з басейнів чи родовищ (на вибір), історію його освоєння, умови залягання і видобутку сировини, сучасний стан та можливі перспективи розвитку.

Криворізький залізорудний басейн:

1. Запаси: близько 18 мільярдів тонн залізної руди, що становить понад 68% усіх розвіданих запасів України.
2. Історія освоєння: промисловий видобуток почався 1881 року завдяки дослідженням краєзнавця й підприємця Олександра Поля.
3. Умови залягання та видобутку: руди залягають потужними смугами серед порід Українського кристалічного щита. Бідніші руди (залізисті кварцити) видобувають відкритим способом у гігантських кар’єрах глибиною до 400 метрів, а багаті руди дістають шахтами з глибини понад кілометр.
4. Сучасний стан і перспективи: на базі родовищ діють п’ять потужних гірничо-збагачувальних комбінатів та шахти. Попри воєнні складнощі з логістикою, басейн залишається головною рудною базою країни, а його розвиток пов’язаний із переходом на європейські екологічні стандарти, глибшим збагаченням сировини та повторною переробкою відвалів пустої породи.

1. За секторною діаграмою визначте місце України у світі та Європі за запасами титанових руд. Виходячи з цього, обґрунтуйте значення цієї сировини для розвитку національної економіки нашої держави.

Україна має 20% світових запасів і посідає 3-тє місце у світі (після Китаю та Австралії) та 1-ше місце в Європі.
Ця сировина критично необхідна для власного виробництва літаків, ракет, сучасної бронетехніки й медицини. Переробка титану всередині країни дає змогу залучати закордонні інвестиції, створювати робочі місця та продавати за кордон дорогий готовий метал, а не дешеву сировину.

2. За картосхемою (див. мал. 91) назвіть основні райони видобутку титанових руд в Україні. Зважаючи на те, що руда залягає у формі розсипів, поясніть чинники її формування в даних районах.

Житомирський (Іршанське родовище) та Дніпровський (Самотканське родовище біля Вільногірська).
Розсипи утворилися через тривале вивітрювання та руйнування водою магматичних порід Українського кристалічного щита. Вода річок і давніх морських басейнів вимивала легкі піщані часточки, а важкі зерна ільменіту й рутилу накопичувалися пластами в піщаних відкладах біля поверхні.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1 бал • 1. Наведіть приклади рудних та нерудних ресурсів, що мають велике значення в національній економіці України.

Рудні ресурси: залізні руди Кривбасу й Кременчуцького району, марганцеві руди Нікопольського басейну, титанові руди Житомирщини та літієві поклади Кіровоградщини.
Нерудні ресурси: кухонна сіль Бахмутського й Тереблянського родовищ, заваллівський графіт, флюсові вапняки Донбасу, каолін та будівельні граніти Українського щита.

1 бал • 2. Поясніть своїми словами зміст поняття «гірничо-збагачувальний комбінат». Які переваги комбінування в роботі подібного підприємства.

Гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК) — це підприємство, де в єдиному комплексі видобувають бідну корисну копалину з кар’єру чи шахти, подрібнюють її, очищають від пустої породи та перетворюють на багатий рудний концентрат або окатки.
Переваги полягають у тому, що не треба перевозити зайву пусту породу залізницею на далеку відстань, підприємство заощаджує на пальному, а відходи збагачення можна одразу пускати на щебінь і будівельні суміші.

3. Покажіть на карті найбільші басейни та родовища руд чорних, кольорових і рідкісноземельних металів в Україні. Поясніть їх розміщення у зв’язку з будовою земної кори.

Основні басейни та родовища на карті України:

• Руди чорних металів: Криворізький залізорудний басейн (Дніпропетровська область), Кременчуцький залізорудний район (Полтавська область), Білозерське родовище (Запорізька область) та Нікопольський марганцеворудний басейн.
• Руди кольорових металів: титанові руди в Іршанському (Житомирська область) та Самотканському (Дніпропетровська область) родовищах; нікелеві руди в Побузькому родовищі (Кіровоградська область).
• Руди рідкісних і рідкісноземельних металів: родовища літію Добра і Полохівське (Кіровоградська область), Шевченківське (Донецька область), Крута Балка (Запорізька область); берилієве родовище Пержанське (Житомирська область); церієве родовище Петрово-Гнутівське.

Більшість цих родовищ розташована в межах Українського кристалічного щита. У цій тектонічній структурі давні магматичні та метаморфічні породи залягають близько до поверхні або виходять на неї, тому тут зосереджені багаті поклади заліза, титану, нікелю та рідкісних металів. Винятком є осадові руди марганцю в Причорноморській западині та заліза на Керченському півострові, які утворилися в осадовому чохлі давніх морів.

4. Порівняйте значення видобутку руд чорних та кольорових металів для розвитку національної економіки України. Окресліть перспективи подальшого розвитку цих виробництв.

Перспективи розвитку:

• Видобуток руд чорних металів має переходити на виробництво якісних окатків та пряме відновлення заліза для європейської екологічної електрометалургії.
• Видобуток кольорових металів має відійти від продажу сирого ільменітового концентрату і перейти до власної виплавки металевого титану та виготовлення готових деталей.

5. Прокоментуйте позитивні та негативні наслідки для України від скорочення обсягів видобутку нерудних ресурсів для хімічної промисловості.

Позитивні наслідки:

• Зменшується руйнування ґрунтів величезними кар’єрами та карстовими провалами.
• Припиняється скидання шкідливих хімічних відходів у річки, як це роками відбувалося біля Стебника і Калуша.
• Поліпшується стан підземних водоносних горизонтів і зменшується забруднення повітря сірководнем.

Негативні наслідки:

• Україна втратила власне виробництво солі та калійних добрив і змушена купувати їх за кордоном за валюту.
• Зупинилися великі хімічні та переробні підприємства, через що тисячі людей втратили роботу.
• Зросла собівартість української аграрної продукції через дорогі імпортні добрива.

6. Оцініть перспективи та ризики для економіки України, пов’язані із залученням іноземних інвесторів до освоєння родовищ рідкісноземельних металів.

Перспективи:

• Залучення сучасних закордонних технологій і мільярдних коштів для розвідки та запуску складних родовищ.
• Створення нових робочих місць і надходження значних податків до бюджету.
• Можливість увійти в міжнародні ланцюжки з випуску чипів, електромобілів та батарей для партнерів із ЄС і США.

Ризики:

• Україна може перетворитися на звичайний сировинний кар’єр, якщо інвестори будуть просто вивозити неочищену руду, а весь прибуток залишати за кордоном.
• Добування рідкісних металів пов’язане з утворенням небезпечних відходів, тому недобросовісні компанії можуть економити на екологічній безпеці.
• Втрата контролю над стратегічними запасами держави на користь великих міжнародних корпорацій.