§ 14. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО СВІТУ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке інтенсивне та екстенсивне господарство?

Інтенсивне господарство збільшує вихід продукції за рахунок нових технологій, добрив, якісної техніки та селекції без розширення посівних площ. Екстенсивне господарство нарощує обсяги тільки завдяки розорюванню нових земель, залученню додаткових робітників чи збільшенню поголів’я худоби без підвищення врожайності.

2. Які вам відомі сільськогосподарські рослини, що вирощуються у світі, але не культивуються в Україні?

Кавове дерево, какао, гевея, олійна пальма, банан, ананас, фінікова пальма, джут, цукрова тростина, маніок, батат, таро та ямс.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 57

1. За діаграмою визначте найбільш «популярні» у світі сільськогосподарські рослини. Розділіть їх на групи за призначенням.

Лідерами за збором є кукурудза (1225 млн т), пшениця (789 млн т), рис (539 млн т), соя (418 млн т), картопля (378 млн т), цукрові буряки (273 млн т), ячмінь (147 млн т) та банани (120 млн т). Далі йдуть сорго, соняшник, арахіс, просо, овес, кава, тютюн, чай і какао.

Групи рослин за призначенням:

• Зернові (продовольчі та фуражні): кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, сорго, просо, овес.
• Олійні: соя, соняшник, арахіс.
• Бульбоплідні: картопля.
• Цукристі: цукрові буряки.
• Фруктові (плодові): банани.
• Тонізуючі та технічні: кава, чай, какао, тютюн.

2. Пригадайте, які із зазначених рослин культивують в Україні та які з них мають експортне значення для економіки нашої держави.

В Україні вирощують пшеницю, кукурудзу, ячмінь, овес, просо, соняшник, сою, цукрові буряки, картоплю та тютюн.

Вагоме експортне значення для нашої держави мають кукурудза, пшениця, ячмінь, соя, соняшник та вироблена з нього соняшникова олія.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 58

1. Які екологічні особливості сільськогосподарських рослин визначають їхнє розміщення? Яку потребу в теплі, воді та родючих ґрунтах мають пшениця, рис та кукурудза?

Розміщення культур залежить від їхньої потреби у теплі, сонячному світлі, кількості вологи та поживних речовинах ґрунту.

Пшениця вимагає помірного тепла, середньої кількості вологи й дуже родючих ґрунтів (особливо чорноземів). Рис потребує багато тепла, високої вологості (його вирощують на затоплених водою полях — чеках) та глинистих мулистих ґрунтів. Кукурудза є теплолюбною, стійкою до невеликої посухи і потребує багато сонця та багатих на поживні речовини ґрунтів.

2. Відшукайте на картосхемі країни північної та південної півкуль, що вирізняються найбільшими показниками валового збору пшениці, рису та кукурудзи. У яких кліматичних поясах вони розташовані?

Пшениця: у Північній півкулі найбільше збирають Китай (140,1 млн т), Індія (113,3 млн т), росія (81,6 млн т), США (49,7 млн т) і Канада (31,9 млн т), які розташовані в помірному та субтропічному поясах; у Південній півкулі виділяються Австралія (28,4 млн т) та Аргентина (15,2 млн т) у субтропічному й помірному поясах.

Рис: у Північній півкулі лідирують Китай (147,7 млн т), Індія (125 млн т), Бангладеш (35,5 млн т), В’єтнам (27,1 млн т) і Таїланд (19,5 млн т) у субтропічному, тропічному та субекваторіальному поясах; у Південній півкулі та екваторіальних широтах виділяються Індонезія (34,4 млн т) і Бразилія (7,4 млн т) у субекваторіальному й тропічному поясах.

Кукурудза: у Північній півкулі лідерами є США (385,7 млн т), Китай (292 млн т) і Мексика (22 млн т) у помірному та субтропічному поясах; у Південній півкулі першість тримають Бразилія (127 млн т), Аргентина (51 млн т) та ПАР (17 млн т) у тропічному й субтропічному поясах.

3. Користуючись даними мал. 57 та 58, розрахуйте, яку відсоткову частку пшениці, рису та кукурудзи дають країни, що є лідерками за їхнім валовим збором.

1. Пшениця:
   Загальний збір у світі — 789 млн т.
   Трійка лідерів: Китай (140,1 млн т), Індія (113,3 млн т), росія (81,6 млн т).
   Збір трійки лідерів:
   $140{,}1 + 113{,}3 + 81{,}6 = 335{,}0\text{ млн т}$
   Частка лідерів:
   $\dfrac{335{,}0}{789} \cdot 100\% \approx 42{,}5\%$

2. Рис:
   Загальний збір у світі — 539 млн т.
   Головні лідери: Китай (147,7 млн т) та Індія (125,0 млн т).
   Збір двох лідерів:
   $147{,}7 + 125{,}0 = 272{,}7\text{ млн т}$
   Частка лідерів:
   $\dfrac{272{,}7}{539} \cdot 100\% \approx 50{,}6\%$

3. Кукурудза:
   Загальний збір у світі — 1225 млн т.
   Трійка лідерів: США (385,7 млн т), Китай (292,0 млн т), Бразилія (127,0 млн т).
   Збір трійки лідерів:
   $385{,}7 + 292{,}0 + 127{,}0 = 804{,}7\text{ млн т}$
   Частка лідерів:
   $\dfrac{804{,}7}{1225} \cdot 100\% \approx 65{,}7\%$

Країни-лідери забезпечують 42,5% світового збору пшениці, 50,6% збору рису та 65,7% збору кукурудзи.

4. Які країни світу та регіони й чому є значними експортерами й імпортерами зернових культур? Яка роль України на світовому ринку зернових культур?

Головними експортерами є США, Бразилія, Аргентина, Канада, Україна, Австралія та Франція. Вони мають величезні площі родючих ґрунтів, сприятливий клімат, сучасну агротехніку й вирощують зерна значно більше, ніж потрібно власному населенню.

Головні імпортери — країни Східної та Південно-Західної Азії (Китай, Японія, Південна Корея, Саудівська Аравія) та Північної Африки (Єгипет). Там дуже висока густота населення або посушливий пустельний клімат і бракує власних орних земель.

Україна належить до провідних світових експортерів кукурудзи, пшениці та ячменю і забезпечує продовольством десятки країн Європи, Азії та Африки.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 60

1. За картосхемою (мал. 60) з’ясуйте культурами яких кліматичних поясів є бавовник, джут, льон-довгунець та гевея. Які екологічні потреби щодо вирощування мають ці рослини?

Бавовник — рослина тропічного та субтропічного поясів. Він потребує тривалого спекотного літа, внесення добрив і багато вологи під час росту, яку забезпечують штучним зрошенням.

Джут — культура тропічного та субекваторіального поясів. Він дуже теплолюбний і вимагає постійної високої вологості.

Льон-довгунець — рослина помірного поясу. Він холодостійкий, любить нежарке літо, високу хмарність і добре росте на бідніших кислих ґрунтах.

Гевея — культура екваторіального поясу. Вона росте за постійно високих температур понад $+25$ °C і щоденних сильних дощів.

2. Відшукайте на картосхемі регіони та країни, що вирізняються найбільшими показниками валового збору волокнистих культур.

• Бавовник: Східна Азія (Китай — 1 місце), Південна Азія (Індія — 2 місце, Пакистан), Північна Америка (США — 3 місце), Центральна Азія (Узбекистан) та Північна Африка (Єгипет).
• Льон-довгунець: Східна Європа та Північна Азія (росія — 1 місце), Північна Америка (Канада — 2 місце), Центральна Азія (Казахстан — 3 місце), а також Франція, Бельгія, Білорусь і Китай.
• Джут: Південна Азія (Індія та Бангладеш).

3. Прослідкуйте головні вантажопотоки бавовнику у світі. Визначте, які країни світу та регіони є значними експортерами та імпортерами цієї культури.

Потоки сирого бавовнику йдуть із районів вирощування до великих текстильних центрів.

Головні експортери — США, Індія, Пакистан, Узбекистан, Австралія та країни Західної й Центральної Африки (Малі, Чад).

Головні імпортери — країни Західної та Східної Європи, Китай, Туреччина, Бангладеш, В’єтнам та Індонезія, які мають потужні фабрики з пошиття одягу й тканин.

4. З’ясуйте, які країни (розвинені чи ті, що розвиваються) переважають у виробництві волокнистих культур? Поясніть роль України на світовому ринку волокнистих культур.

У виробництві волокнистих культур переважають країни, що розвиваються (Китай, Індія, Бангладеш, Пакистан, Узбекистан), тому що збирання й догляд за бавовником і джутом вимагають великої кількості недорогої ручної праці. Серед високорозвинених країн великими виробниками є лише США та Канада.

Україна не відіграє помітної ролі на цьому ринку. Для бавовнику в нас замало тепла, а посіви льону-довгунця на Поліссі сильно зменшилися, тому держава закуповує волокно за кордоном.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 61

1. За картосхемою встановіть основні олійні культури світу. З’ясуйте, які з них вирощують у помірному, субтропічному, тропічному та екваторіальному поясах, які є рослинами мусонних кліматичних областей.

Головні олійні культури: соя, соняшник, ріпак, оливи, арахіс та олійна пальма.

Розподіл за кліматичними поясами:

• Помірний: соняшник, ріпак, соя.
• Субтропічний: соняшник, оливи, соя, арахіс.
• Тропічний: соя, арахіс.
• Екваторіальний: олійна пальма.

Рослинами мусонних областей є соя, арахіс та ріпак, які масово вирощують у Східній і Південній Азії завдяки рясним літнім дощам.

2. Відшукайте на картосхемі регіони та країни, що вирізняються найбільшими показниками валового збору олійних культур. За діаграмами визначте країни-лідери за їхнім вирощуванням.

Головні регіони: Північна та Південна Америка, Східна Європа, Середземномор’я, Південно-Східна та Східна Азія.

Лідери за культурами:

• Соя: Бразилія (39%), США (29%), Аргентина (13%), Китай (5,4%), Індія (3,1%), Парагвай (2,7%).
• Насіння соняшнику: росія (31,1%), Україна (27,6%), країни ЄС (18,6%), Аргентина (14%), Китай (6%), Туреччина (2,7%).
• Оливкова олія: Іспанія (41,7%), Туреччина (13,3%), Туніс (11,1%), Греція (10,1%), Італія (7,5%), Португалія (6,6%), Марокко (5,3%).
• Арахіс: Індія, Китай, Нігерія, США.
• Олійна пальма: Індонезія та Малайзія.

3. Прослідкуйте головні вантажопотоки насіння соняшнику та сої у світі. Визначте, які країни світу та регіони є значними експортерами та імпортерами цієї культури. Які країни (розвинені, чи ті, що розвиваються) переважають у виробництві олійних культур?

Вантажопотоки сої прямують з Південної Америки (Бразилія, Аргентина) та Північної Америки (США) через океани до Китаю та країн Євросоюзу. Експортери — Бразилія, США, Аргентина; імпортери — Китай і держави ЄС.

Потоки насіння соняшнику та соняшникової олії йдуть з басейну Чорного моря (Україна) до країн Європи, Близького Сходу, Північної Африки та Індії. Експортери — Україна, Аргентина, держави ЄС; імпортери — країни ЄС, Індія, Китай, Єгипет.

У вирощуванні олійних культур переважають країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою (Бразилія, Україна, Аргентина, Індонезія, Малайзія), хоча США дають значну частку світової сої.

4. Поясніть роль України на світовому ринку олійних культур.

Україна є світовим лідером. Вона збирає 27,6% світового врожаю соняшнику та посідає перше місце у світі за експортом соняшникової олії. Також держава постачає великі обсяги ріпаку й сої до країн Євросоюзу.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 62

1. За картосхемою визначте основні цукристі та тонізуючі культури світу. З’ясуйте, у яких кліматичних поясах розміщені основні райони їх вирощування.

Цукристі культури: цукрова тростина (росте в тропічному, субтропічному та субекваторіальному поясах) і цукрові буряки (ростуть у помірному поясі).

Тонізуючі культури: чай (культивують у субтропіках і тропіках), кава (вирощують у тропічному й субекваторіальному поясах), какао (поширене строго у вологому екваторіальному та субекваторіальному поясах).

2. Відшукайте на картосхемі регіони та країни, що вирізняються найбільшими показниками валового збору цукристих та тонізуючих культур. За діаграми визначте країни-лідери за їх вирощуванням.

• Цукрова тростина: лідирують Бразилія (1 місце), Індія (2 місце), Таїланд (3 місце).
• Цукрові буряки: лідирують росія (1 місце), Франція (2 місце), США (3 місце), а також Німеччина, Польща та Україна.
• Чай: Китай (43%), Індія (20%), Кенія (8%), Шрі-Ланка (5%), В’єтнам (4%).
• Кава: Бразилія (38%), В’єтнам (17%), Колумбія (7%), Індонезія (6%), Ефіопія (5%), Індія (4%), Уганда (4%).
• Какао-боби: Кот-д’Івуар (42%), Гана (14,2%), Індонезія (13,1%), Нігерія (8,6%), Камерун (4,6%), Бразилія (4,3%), Еквадор (2,2%).

3. Прослідкуйте головні вантажопотоки цукру та чаю у світі. Визначте, які країни світу та регіони є значними їх експортерами та імпортерами. Поясніть, чому країни, що розвиваються, переважають у виробництві усіх тонізуючих культур та цукрової тростини.

Цукор-сирець із тростини везуть морськими шляхами з Латинської Америки (Бразилія, Куба) та Південно-Східної Азії (Таїланд) до США, Європи та Японії, де на заводах його очищують (рафінують).

Чай перевозять з Азії (Китай, Індія, Шрі-Ланка) та Східної Африки (Кенія) до Великої Британії, країн Європи, США, Пакистану та країн Перської затоки.

Країни, що розвиваються, домінують у цьому виробництві з двох причин: по-перше, ці культури ростуть тільки в гарячому тропічному кліматі, де й розташовані ці держави; по-друге, збирання чаю, кави та вирубування тростини потребують важкої ручної праці, яка тут забезпечена дешевою робочою силою.

4. Визначте роль України на світовому ринку цукристих культур.

Україна повністю забезпечує себе власним білим цукром із цукрових буряків і постачає цукор, буряковий жом і мелясу на ринки країн Євросоюзу, Азії та Африки.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть основні групи сільськогосподарських рослин та тварин, що мають найбільше значення у світовому господарстві.

Рослини поділяють на зернові (пшениця, рис, кукурудза), технічні (волокнисті, олійні, цукристі, тонізуючі, каучуконосні) та бульбоплідні (картопля, батат, маніок).

Серед тварин найбільше значення мають велика рогата худоба (скотарство), свині (свинарство), вівці (вівчарство) та свійська птиця (птахівництво).

2. Покажіть на карті світу країни, які вирізняються найбільшим значенням у забезпеченні людства продукцією сільського господарства.

• Китай — світовий лідер за збором рису, пшениці, картоплі, чаю, бавовнику, поголів’ям свиней і курячих яєць.
• США — провідний виробник кукурудзи, сої, м’яса бройлерів та молока.
• Індія — посідає перші місця за вирощуванням рису, цукрової тростини, чаю, молока та поголів’ям корів.
• Бразилія — головний постачальник сої, цукрової тростини, кави та яловичини.
• Франція та Німеччина — лідери Європи за збором зерна, цукрових буряків і виробництвом масла та молока.
• Аргентина — провідний експортер сої, кукурудзи та яловичини.
• Україна — головний світовий постачальник соняшникової олії та зерна кукурудзи й пшениці.

3. Згрупуйте основні технічні культури світу за кліматичними умовами їхнього вирощування: назвіть рослини помірного, субтропічного, тропічного, субекваторіального та екваторіального поясів.

• Помірний пояс: льон-довгунець, цукрові буряки, соняшник, ріпак.
• Субтропічний пояс: маслини (оливки), бавовник, соняшник, соя, чай.
• Тропічний пояс: цукрова тростина, бавовник, джут, арахіс.
• Субекваторіальний пояс: кава, какао, джут, цукрова тростина.
• Екваторіальний пояс: гевея (каучукове дерево), олійна пальма, какао.

4. Чим можна пояснити неоднакову спеціалізацію та характер ведення сільського господарства високорозвинених країн та країн, що розвиваються?

Різниця зумовлена рівнем розвитку техніки, кліматом і наявністю робочої сили:

• Високорозвинені країни мають багато техніки, добрив та капіталу, тому ведуть високоінтенсивне сільське господарство, де головну роль відіграє продуктивне тваринництво (молочне скотарство, птахівництво).
• Країни, що розвиваються, розташовані переважно в гарячих поясах і мають багато робочих рук, тому спеціалізуються на трудомісткому екстенсивному рослинництві (ручне вирощування рису, чаю, кави, цукрової тростини).

5. Виділіть у світі основні сільськогосподарські райони. Як склалася їхня спеціалізація?

1. Помірний район (Північна Америка, Європа) — сформувався завдяки помірному теплу та родючим землям; спеціалізується на пшениці, кукурудзі, ячмені, соняшнику, буряках та молочно-м’ясному тваринництві.
2. Субтропічний та тропічний мусонний район (Східна, Південна і Південно-Східна Азія) — склався завдяки рясним літнім опадам та величезній кількості населення; вирощує рис, чай, сою, джут і розводить свиней та птицю.
3. Тропічний плантаційний район (Латинська Америка, Західна Африка) — розвинувся за умов спекотного клімату; виробляє цукрову тростину, каву, какао, банани.
4. Посушливий район пасовищного тваринництва (степи й савани Австралії, Аргентини, Центральної Азії) — через брак опадів спеціалізується на м’ясному скотарстві та тонкорунному вівчарстві.

6. Оцініть значення світового сільського господарства для забезпечення продовольчої безпеки та первинних потреб людей. Схарактеризуйте місце України на світовому ринку продукції сільського господарства.

Сільське господарство є базою життя людства, оскільки дає майже всі харчові продукти і постачає сировину для тканин, взуття та медикаментів. Без його стабільної роботи починаються голод і злидні.

Україна входить до числа найважливіших гарантів світової продовольчої безпеки: ми посідаємо 1 місце у світі за продажем соняшникової олії, входимо до п’ятірки провідних експортерів кукурудзи й пшениці та постачаємо великі обсяги ріпаку, сої та цукру до десятків країн світу.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема: Найбільш популярні сільськогосподарські рослини світу

1. Використовуючи текст, діаграми та картосхеми підручника, тематичні карти атласу, доберіть інформацію про сільськогосподарські рослини (на вибір), що вирізняються найбільшим валовим збором у світі. Результати досліджень запишіть у таблицю.

2. Поділіться результатами своїх досліджень із однокласниками та однокласницями.

Під час обговорення результатів у класі ми з’ясували, що перші три позиції за обсягами збору займають «три хліби людства» — кукурудза, пшениця та рис. Більшість зерна вирощують у помірному й субтропічному поясах, а головні вантажопотоки спрямовані з Америки та Європи до країн Азії й Північної Африки.

3. Проаналізувавши таблицю, зробіть висновок про природні та історичні чинники, що вплинули на поширення культурних рослин у світі.

Природні чинники (температура, тривалість сонячного сяйва, опади та родючість ґрунтів) визначають чіткі межі вирощування кожної культури: рис і тростина ростуть лише в жаркому поясі, а пшениця й льон потребують умов помірних широт.

Історичні чинники (Великі географічні відкриття та розвиток торгівлі) розселили рослини по континентах: кукурудза, соя й картопля з Америки прижилися по всьому світу, а колоніальний розвиток закріпив за тропічними країнами спеціалізацію на цукровій тростині, каві, чаї та какао.