§ 13. ТВАРИННИЦТВО ТА РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ

• До змісту відповідей

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть основні складники сільгоспугідь України.

Основними складниками сільськогосподарських угідь України є рілля, багаторічні насадження (сади, виноградники, ягідники), сіножаті, пасовища та перелоги.

2. Поясніть своїми словами, для яких потреб використовують ріллю, пасовища, сіножаті; що означають поняття «посівна площа» та «перелогові землі».

Ріллю використовують для систематичного обробітку та вирощування зернових, технічних, овочевих і кормових культур.

Пасовища призначені для випасання свійських тварин у теплий період року.

Сіножаті використовують для заготовлення сіна та сінажу на корм худобі на зимовий період.

Посівна площа — це частина ріллі, яка фактично засіяна сільськогосподарськими культурами під урожай поточного року.

Перелогові землі — це ділянки ріллі, які раніше оброблялися, але тимчасово (понад один рік) не засіваються для природного відновлення родючості ґрунту.

3. Проілюструйте на конкретних прикладах вплив агрокліматичних умов України на розміщення різних сільськогосподарських культур.

Теплолюбний і посухостійкий соняшник потребує значної кількості сонячного світла та тепла, тому вирощується переважно в степовій та лісостеповій зонах.

Озима пшениця вимагає помірно теплого клімату та належного зволоження на початку вегетації, тому основними районами її вирощування є Лісостеп та Степ.

Цукровий буряк потребує достатнього зволоження та родючих ґрунтів, що зумовлює його концентрацію в Лісостепу.

Льон-довгунець та картопля потребують прохолодного й вологого клімату, тому поширені в зоні Полісся.

4. Порівняйте значення зернового господарства, технічних культур, картоплярства та овочівництва для забезпечення продовольчої безпеки держави та формування експорту продукції з високою доданою вартістю.

Зернове господарство гарантує внутрішню продовольчу безпеку через постачання хлібобулочних виробів та забезпечення кормової бази тваринництва, а також створює високий експортний потенціал у вигляді зерна і продуктів його первинної переробки.

Технічні культури забезпечують населення олією та цукром, а глибока переробка соняшнику на олію та шрот є основним джерелом експорту продукції з високою доданою вартістю.

Картоплярство та овочівництво гарантують продовольчу безпеку шляхом забезпечення населення овочами та картоплею на внутрішньому ринку, проте в експорті продукції з високою доданою вартістю мають меншу частку порівняно з олійно-жировою промисловістю.

5. За останні десятиліття в Україні суттєво зросли площі під олійними технічними культурами й наша держава стала значним експортером цих рослин та продуктів їхньої переробки. Які позитивні та негативні наслідки ви вбачаєте в цьому?

Позитивними наслідками є зростання валютних надходжень до державного бюджету, розвиток вітчизняної переробної галузі (олійно-жирових комбінатів), створення робочих місць і залучення інвестицій в аграрний сектор.

Негативними наслідками є виснаження та деградація ґрунтів через недотримання сівозмін, зменшення площ під кормовими та овочевими культурами, а також порушення екологічної рівноваги агроекосистем.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

6. Оцініть сучасні політичні, кліматичні та екологічні ризики, перед якими постало українське сільське господарство. Запропонуйте шляхи їх подолання.

Сучасне сільське господарство України постало перед трьома основними групами ризиків:

• Політичні та воєнні ризики: ведення бойових дій, замінування сільськогосподарських угідь, руйнування аграрної інфраструктури (елеваторів, переробних підприємств, систем зрошення), блокування морських торговельних шляхів та підвищення вартості логістики.
• Кліматичні ризики: підвищення середньорічних температур, частіші посухи, суховії та дефіцит вологи в ґрунті, а також зміна меж природно-кліматичних зон.
• Екологічні ризики: виснаження та деградація ґрунтів через перевищення допустимих норм посіву виснажливих технічних культур (соняшнику, ріпаку), знищення лісосмуг, забруднення ґрунтів і водойм токсичними речовинами від боєприпасів, а також руйнування Каховського водосховища.

Шляхи подолання ризиків:

• Масштабне суцільне розмінування та рекультивація сільськогосподарських земель із залученням міжнародної допомоги.
• Диверсифікація експортних маршрутів (розбудова залізничної, автомобільної та річкової логістики) і збільшення частоки переробки сировини всередині країни.
• Впровадження ґрунтозахисних технологій (No-till, Strip-till), точного землеробства та крапельного зрошення для ефективного використання вологи.
• Перехід на посухостійкі гібриди культур, дотримання науково обґрунтованих сівозмін та відновлення лісонасаджень.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як пов’язані між собою рослинництво та тваринництво?

Рослинництво та тваринництво перебувають у тісному взаємозв’язку: рослинництво постачає тваринництву кормову базу (зелені, соковиті, грубі та концентровані корми), а тваринництво забезпечує рослинництво органічними добривами (гноєм) для відновлення родючості ґрунтів.

2. Яку продукцію дає тваринництво?

Тваринництво дає продовольчу продукцію (молоко, м’ясо, яйця, мед, жир) та непродовольчу сировину для промисловості (вовну, шкури, хутро, пір’я, пух, віск).

3. Яких свійських тварин розводять в Україні та у вашій місцевості?

В Україні та в регіоні розводять велику рогату худобу (корови), свиней, свійську птицю (кури, качки, гуси, індики), овець, кіз, коней, кролів, а також бджіл.

ЗАВДАННЯ (ДО МАЛ. 50–51)

1. За графіками простежте, які зміни відбувалися з поголів’ям основних видів свійських тварин та обсягами виробництва тваринницької продукції протягом останніх 20-ти років в економіці України. Установіть, скорочення яких виробництв та поголів’я тварин відбувалося найбільшими темпами. Якими причинами це можна пояснити?

Протягом останніх 20 років в економіці України відбулося суттєве скорочення поголів’я більшості видів свійських тварин:

• Поголів’я коней зменшилося з 515 тис. голів у 2005 році до 125 тис. голів у 2025 році (у 4,1 раза).
• Поголів’я великої рогатої худоби скоротилося з 6466,1 тис. голів до 2001,6 тис. голів (у 3,2 раза).
• Поголів’я овець та кіз зменшилося з 1754,5 тис. голів до 843,3 тис. голів (у 2,1 раза).
• Поголів’я свиней скоротилося з 6902,9 тис. голів до 4521,1 тис. голів (у 1,5 раза).

Динаміка виробництва продукції тваринництва:

• Виробництво молока зменшилося з 13 714,4 тис. тонн до 7246,4 тис. тонн (майже у 1,9 раза).
• Виробництво вовни скоротилося з 3,2 тис. тонн до 1,1 тис. тонн (майже у 3 рази).
• Виробництво м’яса зросло з 1597 тис. тонн у 2005 році до 2353 тис. тонн у 2024 році завдяки розвитку птахівництва та свинарства.

Найбільшими темпами відбувалося скорочення поголів’я коней і великої рогатої худоби, а серед виробництв — скорочення виробництва вовни та молока.

Основні причини скорочення:

• Низька рентабельність молочного скотарства та тривалий термін окупності капіталовкладень порівняно з рослинництвом.
• Зростання вартості кормів та утримання худоби.
• Зменшення частки тваринництва в особистих селянських господарствах через демографічний занепад сіл.
• Механізація сільського господарства, яка звела до мінімуму використання коней як тяглової сили.
• Втрата території, руйнування фермерських господарств та порушення логістики через воєнні дії.

ЗАВДАННЯ (ДО МАЛ. 50–51)

2. Поясніть, як за умови скорочення тваринницьких виробництв в Україні відбувалося забезпечення продовольчої безпеки країни.

Забезпечення продовольчої безпеки України за умови скорочення тваринницьких виробництв відбувалося завдяки інтенсифікації виробництва (збільшенню середніх надоїв молока з однієї корови та продуктивності худоби), активному розвитку птахівництва як найбільш швидкоокупної галузі, залученню імпорту окремих видів продукції, а також компенсації раціону населення продукцією рослинництва.

3. Запропонуйте заходи, що сприятимуть відродженню тваринництва в Україні. Поясніть, чому в цьому є першочергова необхідність.

Заходи для відродження тваринництва включають: надання державних субсидій і пільгових кредитів агровиробникам, селекційну роботу та розширення племінної бази, поліпшення й збалансування кормової бази, модернізацію животноводчих комплексів, залучення інвестицій та розширення ринків збуту продукції з високою доданою вартістю. Першочергова необхідність у цьому зумовлена потребою гарантування продовольчої безпеки держави, усуненням дисбалансу між рослинництвом і тваринництвом, створенням робочих місць у сільській місцевості та збільшенням валютних надходжень від експорту якісної готової продукції.

ЗАВДАННЯ

1. За схемою назвіть основні корми рослинного та тваринного походження. Поясніть, як протягом року змінюється їхнє співвідношення в раціоні тварин.

До основних кормів рослинного походження належать: зелені корми (трави луків і пасовищ), соковиті корми (силос, коренеплоди, гарбузи, картопля), грубі корми (сіно, солома, полова) та концентровані корми (зерно, висівки, комбікорми). До кормів тваринного походження належать: молоко та відходи його переробки (сироватка), м’ясо-кісткове та рибне борошно, а також риб’ячий жир.
Протягом року співвідношення кормів змінюється відповідно до сезону: у теплий період (влітку) основу раціону становлять зелені корми пасовищ, а в холодний період (взимку) їх заміщують соковитими та грубими кормами, тоді як концентровані корми та добавки використовуються постійно протягом року.

2. Поясніть, які корми є пріоритетними в різних виробництвах тваринництва: скотарстві, свинарстві, птахівництві, вівчарстві. Чим відрізняться раціон харчування молочного й м’ясного поголів’я корів?

У скотарстві пріоритетними є зелені, соковиті та грубі корми; у свинарстві — концентровані корми (зерно, комбікорми), харчові відходи та відходи харчової промисловості; у птахівництві — фуражне зерно та комбікорми; у вівчарстві — підніжний корм природних пасовищ і грубі корми.
Раціон молочного поголів’я корів містить підвищену частку соковитих і зелених кормів для стимуляції лактації та високих надоїв, а раціон м’ясного поголів’я базується переважно на грубих і концентрованих кормах, а також відходах переробних підприємств (олійних, цукрових, спиртових заводів) для швидкого набору маси.

3. З’ясуйте, для яких потреб застосовуються в тваринництві кормові добавки. Який позитивний та негативний вплив вони мають на продукцію тваринного походження?

Кормові добавки (мінеральні речовини, вітаміни, кормові дріжджі, гормони, антибіотики) застосовуються для збалансування раціону за поживними речовинами, прискорення росту тварин, підвищення їхнього імунітету та стимуляції продуктивності.
Позитивний вплив полягає у збільшенні продуктивності (надоїв молока, несучості птиці, приросту ваги) та поліпшенні загальної якості продукції. Негативний вплив виникає в разі надмірного або безконтрольного використання і полягає в накопиченні залишків хімічних речовин та антибіотиків у м’ясі, молоці чи яйцях, що знижує екологічну безпеку продуктів та може шкодити здоров’ю споживачів.

ЗАВДАННЯ

4. Установіть, відходи яких промислових виробництв можуть бути кормовою базою для тваринництва. Які саме сільськогосподарські тварини їх споживають?

Кормовою базою для тваринництва є відходи таких промислових виробництв:

• Цукрового: жом, меляса (споживає велика рогата худоба).
• Борошномельного: висівки, полова (споживають велика рогата худоба, свині, птиця).
• Олійно-жирового: шрот, макуха (споживають велика рогата худоба, свині, птиця).
• Спиртового: брага (споживає велика рогата худоба).
• Молочного: сироватка, знежирене молоко (споживають свині, молодняк великої рогатої худоби).
• М’ясного та рибного: м’ясо-кісткове та рибне борошно, риб’ячий жир (споживають свині, птиця, молодняк тварин).

5. Враховуючи спеціалізацію рослинництва різних територій України, поясніть, на якій кормовій базі розвивається в їхніх межах тваринництво. Які виробництва здатні розвиватися в приміській зони на базі харчових та промислових відходів міст?

У Поліссі тваринництво (переважно молочне скотарство) спирається на природні пасовища, сіножаті, зелені та соковиті корми (силос, коренеплоди). У Лісостепу та Степу тваринництво (м’ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво) базується на концентрованих кормах (зерно, фураж, комбікорми), відходах цукрової, олійної, спиртової промисловості та кормових культурах польового вирощування. У гірських районах (Карпати) вівчарство та скотарство розвиваються на базі гірських пасовищ і сіножатей.
У приміських зонах на базі харчових відходів міст та відходів харчової промисловості розвиваються свинарство, птахівництво та молочне скотарство.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. У найближчому супермаркеті або магазині вивчіть асортимент продукції тваринництва. Складіть перелік товарів та за маркуванням з’ясуйте, які підприємства є їхніми виробниками. На полицях магазину більше товарів вітчизняних чи зарубіжних виробників?

Перелік продукції тваринництва та підприємств-виробників:

• Молоко, кефір, масло вершкове “Яготинське” — ТДВ “Яготинський маслозавод” (Україна).
• Тверді та напівтверді сири “Комо” — ПрАТ “Дубномолоко” (Україна).
• М’ясо птиці та напівфабрикати “Наша Ряба” — ПрАТ “МХП” (Україна).
• Ковбасні вироби та м’ясні делікатеси — ТОВ “Глобинський м’ясокомбінат” (Україна).
• Курячі яйця “Квочка” — ТОВ “Авангардкооп” (Україна).

На полицях магазину абсолютна більшість товарів тваринництва належить вітчизняним виробникам.

2. Які наявні в магазині продовольчі та непродовольчі товари є наслідком переробки сировини скотарства, свинарства, птахівництва, вівчарства? Які з-поміж них переважають?

До продовольчих товарів належать: молоко, вершки, сметана, сир, масло, яловичина (скотарство); свинина, сало, ковбаси, смалець (свинарство); куряче м’ясо, яйця, індичка (птахівництво); баранина, бринза (вівчарство).
До непродовольчих товарів належать: шкіряне взуття, куртки, сумки (скотарство, свинарство); вовняні нитки, ковдри, одяг з вовни (вівчарство); подушки та ковдри з пуху й пір’я (птахівництво); мило та косметика на основі тваринних жирів.
Серед продовольчих товарів переважає продукція птахівництва, скотарства та свинарства. За загальною кількістю та асортиментом у магазині суттєво переважають продовольчі товари.

3. Підготуйте повідомлення про тваринницьку продукцію, яку споживає ваша родина. Поясність, чому саме цій продукції ви надаєте перевагу.

Родина щоденно споживає таку продукцію тваринництва: пастеризоване молоко, кисломолочний сир, вершкове масло, куряче та свиняче м’ясо, а також курячі яйця.
Перевага надається курячому м’ясу та яйцям через високу поживну цінність, високий вміст легкозасвоюваного білка та дієтичні властивості. Молочні продукти є обов’язковим джерелом кальцію та вітамінів для підтримки здоров’я кісткової системи. Вибір товарів вітчизняних торгових марок зумовлений свіжістю продукції, високою якістю, доступною ціною та суворим дотриманням технологічних стандартів виробництва.

ЗАВДАННЯ

1. За діаграмами з’ясуйте динаміку розвитку птахівництва в Україні за останні 20 років. Розкажіть, як часто ви споживаєте продукцію птахівництва та яку саме.

Протягом 2005–2020 років у птахівництві України спостерігалося постійне зростання поголів’я птиці (із 152,8 млн у 2005 році до 220,5 млн голів у 2020 році). Виробництво яєць досягло максимального показника у 2010 році (17052,3 млн шт.), після чого залишалося на високому рівні. У період 2020–2024 років відбулося скорочення як поголів’я птиці (до 184,7 млн голів), так і обсягів виробництва яєць (до 11597,9 млн шт.), що спричинено наслідками воєнних дій та тимчасовою окупацією частин територій.
Продукція птахівництва (куряче м’ясо та яйця) споживається щоденно або кілька разів на тиждень, оскільки вона є основними й доступними джерелами якісного білка.

2. Поясніть, які переваги птахівництва забезпечили його інтенсивний розвиток, порівняно з іншими виробництвами тваринництва.

Інтенсивний розвиток птахівництва забезпечили такі переваги:

• Скоростиглість птиці та висока швидкість обороту коштів (м’ясні бройлери досягають товарної маси за кілька тижнів).
• Висока продуктивність (яйценосні кури дають понад 300 яєць на рік).
• Менші витрати кормів на одиницю отриманої продукції порівняно зі скотарством і свинарством.
• Високий рівень механізації та автоматизації виробничих процесів (автоматична роздача кормів, подача води, збирання яєць).
• Можливість розміщення птахокомплексів у приміських зонах незалежно від наявності пасовищних угідь.

3. Розрахуйте за діаграмами, скільки яєць на одну особу одержували в Україні у 2005 та у 2024 роках, якщо населення відповідно становило 47,6 млн та 32,9 млн осіб. Поясніть одержані дані.

Відомо:

• $N_{2005} = 13045{,}9\text{ млн шт.}$
• $P_{2005} = 47{,}6\text{ млн осіб}$
• $N_{2024} = 11597{,}9\text{ млн шт.}$
• $P_{2024} = 32{,}9\text{ млн осіб}$

Знайти:

• $E_{2005} - ?$
• $E_{2024} - ?$

Розв’язання:

$E_{2005} = \dfrac{N_{2005}}{P_{2005}}$

$E_{2005} = \dfrac{13045{,}9}{47{,}6} \approx 274\text{ шт./особу}$

$E_{2024} = \dfrac{N_{2024}}{P_{2024}}$

$E_{2024} = \dfrac{11597{,}9}{32{,}9} \approx 352{,}5\text{ шт./особу}$

Відповідь: 274 шт./особу у 2005 році та 352,5 шт./особу у 2024 році.

Пояснення одержаних даних: Незважаючи на зменшення загальних валових обсягів випуску яєць у 2024 році, показник у розрахунку на одну особу зріс з 274 до 352,5 штук. Це пояснюється тим, що чисельність населення країни скорочувалася швидшими темпами, ніж зменшувалося загальне виробництво продукції птахівництва.

ЗАВДАННЯ

1. За діаграмами прослідкуйте, з яких джерел надходить на переробку чи споживання більша частина водних біоресурсів в Україні.

За даними діаграми, більша частина водних біоресурсів надходить з внутрішніх водойм (річки, озера), що становить 43,0% від загального обсягу видобутку. Морський промисел (Чорне море та Антарктична частина Атлантики) забезпечує 35,6%, а аквакультура (ставки, водосховища) — 21,4%. При цьому в загальній структурі видобутку біоресурсів переважає риба (57,8%).

2. З’ясуйте, чи існує рибне господарство у вашій місцевості. Якими виробництвами воно представлене?

У більшості регіонів України рибне господарство представлене ставковим рибництвом (аквакультурою), а також аматорським і промисловим виловом риби у річках та водосховищах. Основними об’єктами вирощування та вилову є прісноводні види риб: короп, карась, товстолобик, білий амур та судак.

ЗАВДАННЯ

1. За діаграмами прослідкуйте, яка продукція переважає в структурі біоресурсів України.

У структурі видобутку біоресурсів України переважає риба, яка становить 57,8% від загального обсягу, тоді як частка інших водних біоресурсів складає 43,2%.

2. З’ясуйте, які промислові риби мають провідне значення в структурі видобутку біоресурсів в Україні. Дізнайтеся, які з них виловлюють у вашій місцевості.

Провідне значення в структурі видобутку мають короп, карась та товстолобик, а також судак прісноводний і тараня (плітка). У місцевих прісноводних водоймах найчастіше виловлюють карася, коропа, окуня, судака та плітку.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть основні виробничі складники тваринництва України.

Основними виробничими складниками тваринництва України є скотарство, свинарство та птахівництво, а допоміжну роль відіграють вівчарство, бджільництво, кролівництво та конярство.

2. Поясніть своїми словами зміст понять «кормова база», «витрати кормів», а також різницю між поняттями «рибальство», «рибництво» та «аквакультура».

Кормова база — це сукупність усіх доступних джерел та видів кормів, що використовуються для відгодівлі свійських тварин у конкретному господарстві чи регіоні.

Витрати кормів — це загальний обсяг кормів, використаний для відгодівлі сільськогосподарських тварин за рік.

Рибальство передбачає вилов дикої риби та інших водних організмів у їхньому природному середовищі існування. Рибництво полягає в штучному розведенні та вирощуванні безпосередньо риби у спеціальних водоймах чи господарствах. Аквакультура є ширшим поняттям, яке охоплює цілеспрямоване розведення та вирощування не лише риби, а й усіх інших водних організмів, зокрема молюсків, ракоподібних та водоростей.

3. Проілюструйте на конкретних прикладах, як впливає склад кормової бази та характер природних умов на формування спеціалізації тваринництва.

На Поліссі через вологе літо та велику площу луків із соковитими кормами сформувалося молочне скотарство.

У Степу через посушливі природні умови та наявність зернових культур і відходів переробки олійних і цукрових рослин розвиваються м’ясне скотарство та свинарство.

У Карпатах на базі гірських пасовищ (полонин) розвивається вівчарство, оскільки вівці невибагливі й споживають підніжний корм.

У приміських зонах спеціалізація птахівництва та свинарства спирається на концентровані корми та використання відходів харчових підприємств міст.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

4. Порівняйте потенційне значення різних виробництв тваринництва для формування товарної структури експорту на світовий ринок продовольчих та непродовольчих сільгосптоварів України.

Птахівництво та бджільництво посідають провідні позиції у формуванні продовольчого експорту України завдяки високій конкурентоспроможності, швидкій окупності та високому попиту на курятину, яйця та мед на ринках ЄС, Азії та Близького Сходу. Скотарство та свинарство мають нижчий експортний потенціал продовольчих товарів через тривалий цикл відтворення поголів’я, тому вивозять переважно молочну продукцію з високою доданою вартістю (масло, сири, сухопутні молочні продукти) та обмежені обсяги яловичини. Непродовольчі товари тваринництва, такі як шкури великої рогатої худоби, вовна, пух, пір’я та технічний віск, мають другорядне експортне значення і постачаються як сировина для легкої, фармацевтичної та хімічної промисловості інших країн.

5. У чому проявляється зональна спеціалізація сільського господарства в Україні? Поясніть, чому в останні роки територіальні відмінності сільського господарства зменшуються.

Зональна спеціалізація сільського господарства в Україні проявляється у відповідності напрямів рослинництва та тваринництва природно-кліматичним умовам: у Поліссі переважають молочно-м’ясне скотарство, вирощування картоплі, жита й льону; у Лісостепу — м’ясо-молочне скотарство, свинарство, вирощування цукрових буряків, зернових та олійних культур; у Степу — м’ясне скотарство, вівчарство, вирощування зернових, соняшнику та баштанних культур. Територіальні відмінності зменшуються через глобальне потепління, яке дозволяє просувати теплолюбні та посухостійкі культури (соняшник, кукурудзу, сою) у північніші регіони, а також завдяки впровадженню сучасних агротехнологій, меліорації та закритих промислових комплексів тваринництва, що зменшують залежність виробництва від місцевих природних умов.

6. Оцініть сучасні проблеми та основні напрями розвитку тваринництва в Україні. Поясніть провідну роль тваринництва в гарантуванні продовольчої безпеки країни.

Головними проблемами сучасного тваринництва в Україні є скорочення поголів’я великої рогатої худоби та свиней, висока собівартість і нестача якісних збалансованих кормів, превалювання малотоварного секторa в особистих селянських господарствах та руйнування фермерських інфраструктур унаслідок бойових дій. Основні напрями розвитку полягають у переході на промислову основу, будівництві високотехнологічних животноводчих комплексів, поліпшенні племінної справи, підвищенні рівня глибинної переробки сировини та розширенні зовнішніх ринків збуту. Провідна роль тваринництва в гарантуванні продовольчої безпеки полягає в забезпеченні населення незамінними білковими продуктами харчування (м’ясом, молоком, яйцями) та формуванні сировинної бази для вітчизняної харчової та легкої промисловості.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке інтенсивне та екстенсивне господарство?

Інтенсивне господарство — це спосіб ведення господарства, за якого зростання обсягів виробництва досягається завдяки застосуванню новітніх технологій, механізації, автоматизації, внесенню добрив та підвищенню продуктивності праці без розширення земельних площ чи збільшення кількості робітників. Екстенсивне господарство — це спосіб ведення господарства, за якого збільшення обсягів продукції відбувається шляхом кількісного залучення додаткових ресурсів (збільшення посівних площ, поголів’я худоби чи ручної праці) без якісного вдосконалення технологій.

2. Які вам відомі сільськогосподарські рослини, що вирощуються у світі, але не культивуються в Україні?

До сільськогосподарських рослин, що вирощуються у світі, але не культивуються в Україні через невідповідність кліматичних умов, належать какао, кава, гевея (каучукове дерево), олійна пальма, бавовник, цукрова тростина, банани, ананаси, чай та чорний перець.

ЗАВДАННЯ

1. За діаграмою визначте найбільш «популярні» у світі сільськогосподарські рослини. Розділіть їх на групи за призначенням.

За обсягами валового збору найбільш «популярними» у світі є такі сільськогосподарські рослини: кукурудза, пшениця, рис, соя, картопля, цукрові буряки, ячмінь, банани, сорго, соняшник, арахіс, просо, овес, кава, тютюн, чай та какао.

За призначенням їх поділяють на такі групи:

• Зернові культури: кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, сорго, просо, овес.
• Технічні культури:
  • Олійні: соя, соняшник, арахіс.
  • Цукроносні: цукрові буряки.
  • Тонізуючі (смакові): кава, чай, какао.
  • Інші технічні (непродовольчі): тютюн.
• Бульбоплідні культури: картопля.
• Фруктові (плодові) культури: банани.

2. Пригадайте, які із зазначених рослин культивують в Україні та які з них мають експортне значення для економіки нашої держави.

В Україні культивують такі із зазначених на діаграмі рослин: пшеницю, кукурудзу, ячмінь, овес, просо, сорго, рис, соняшник, сою, цукрові буряки, картоплю, а також у незначних обсягах тютюн і арахіс. Не вирощують у відкритому ґрунті банани, каву, чай та какао.

Найбільше експортне значення для економіки України мають пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник (зокрема соняшникова олія) та соя.