§ 13. ТВАРИННИЦТВО ТА РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як пов’язані між собою рослинництво та тваринництво?

Рослинництво забезпечує тваринництво кормами: свіжою травою, сіном, силосом, картоплею та фуражним зерном. Тваринництво постачає рослинництву цінне органічне добриво (гній), яке відновлює природну родючість ґрунтів.

2. Яку продукцію дає тваринництво?

Воно забезпечує людей їжею (молоком, м’ясом, салом, яйцями, медом) і дає промисловості важливу сировину (вовну, шкури, пух, пір’я, віск).

3. Яких свійських тварин розводять в Україні та у вашій місцевості?

В Україні розводять велику рогату худобу, свиней, свійську птицю (курей, качок, гусей, індиків), овець, кіз, кролів, коней та бджіл. У нашій місцевості найбільше вирощують курей, свиней, корів, а також тримають пасіки.

ЗАВДАННЯ (ДО МАЛ. 50–51)

1. За графіками простежте, які зміни відбувалися з поголів’ям основних видів свійських тварин та обсягами виробництва тваринницької продукції протягом останніх 20-ти років в економіці України. Установіть, скорочення яких виробництв та поголів’я тварин відбувалося найбільшими темпами. Якими причинами це можна пояснити?

За 20 років поголів’я більшості свійських тварин суттєво зменшилося: коней — у 4,1 раза (з 515 до 125 тис. голів), великої рогатої худоби — у 3,2 раза (з 6466,1 до 2001,6 тис. голів), овець і кіз — у 2,1 раза (з 1754,5 до 843,3 тис. голів), свиней — у 1,5 раза (з 6902,9 до 4521,1 тис. голів). Виробництво молока скоротилося майже вдвічі (з 13 714,4 до 7246,4 тис. т), а вовни — майже втричі (з 3,2 до 1,1 тис. т). Лише виробництво м’яса зросло з 1597 до 2353 тис. т завдяки розвитку птахівництва.

Найбільшими темпами скорочувалося поголів’я коней і великої рогатої худоби, а серед продукції — випуск вовни та молока. Це пояснюється високою собівартістю утримання корів, подорожчанням кормів, занепадом дрібних селянських господарств, заміною коней тракторами та руйнуванням ферм через воєнні дії.

2. Поясніть, як за умови скорочення тваринницьких виробництв в Україні відбувалося забезпечення продовольчої безпеки країни.

Цього досягли завдяки зростанню продуктивності: надої молока від однієї корови на промислових фермах перевищили 6000 літрів на рік, а промислове птахівництво дало багато доступної курятини та яєць. Також нестачу частини товарів компенсував імпорт і переважання рослинних продуктів у раціоні українців.

3. Запропонуйте заходи, що сприятимуть відродженню тваринництва в Україні. Поясніть, чому в цьому є першочергова необхідність.

Необхідно надавати виробникам дешеві державні кредити, відновлювати зруйновані ферми, поліпшувати породи тварин, будувати сучасні комбікормові заводи та захищати внутрішній ринок. Першочергова необхідність у цьому зумовлена потребою забезпечити українців власними якісними м’ясними й молочними продуктами, відновити баланс у сільському господарстві та повернути роботу людям у селах.

ЗАВДАННЯ (ДО МАЛ. 52)

1. За схемою назвіть основні корми рослинного та тваринного походження. Поясніть, як протягом року змінюється їхнє співвідношення в раціоні тварин.

До кормів рослинного походження належать зелені (трави луків і пасовищ), соковиті (силос, коренеплоди, картопля), грубі (сіно, солома) та концентровані (зерно, висівки, комбікорм). Корми тваринного походження включають відвійки, сироватку, рибне та м’ясо-кісткове борошно, риб’ячий жир.
Улітку основу раціону складають зелені корми пасовищ, а взимку тварин годують заготовленими соковитими й грубими кормами. Концентровані корми та корисні добавки тварини отримують стабільно протягом усього року.

2. Поясніть, які корми є пріоритетними в різних виробництвах тваринництва: скотарстві, свинарстві, птахівництві, вівчарстві. Чим відрізняться раціон харчування молочного й м’ясного поголів’я корів?

У скотарстві головними є соковиті, зелені та грубі корми, у свинарстві — концентровані корми й харчові відходи, у птахівництві — комбікорми та фуражне зерно, а у вівчарстві — пасовищні трави та сіно.
Молочні корови отримують значно більше соковитих і зелених кормів для стимуляції виділення молока. М’ясна худоба споживає переважно сухі грубі та зернові концентровані корми й відходи переробних підприємств для швидкого нарощування маси.

3. З’ясуйте, для яких потреб застосовуються в тваринництві кормові добавки. Який позитивний та негативний вплив вони мають на продукцію тваринного походження?

Кормові добавки (мінеральні солі, крейду, вітаміни, кормові дріжджі) використовують для швидкого росту тварин, зміцнення їхнього імунітету та поповнення раціону поживними елементами.
Позитивний вплив полягає в підвищенні надоїв молока, несучості курей та швидкому наборі ваги. Негативний вплив проявляється в разі зловживання хімічними речовинами або антибіотиками, залишки яких накопичуються в м’ясі чи молоці та можуть зашкодити здоров’ю людей.

4. Установіть, відходи яких промислових виробництв можуть бути кормовою базою для тваринництва. Які саме сільськогосподарські тварини їх споживають?

• Цукрового виробництва: жом і меляса (споживає велика рогата худоба).
• Олійно-жирового виробництва: шрот і макуха (споживають корови, свині, птиця).
• Борошномельного виробництва: висівки й полова (споживають корови, свині, коні).
• Спиртового виробництва: брага (споживає велика рогата худоба).
• Молокопереробного виробництва: молочна сироватка (споживають свині та молодняк корів).
• М’ясного й рибного виробництва: кісткове й рибне борошно (споживають свині та птиця).

5. Враховуючи спеціалізацію рослинництва різних територій України, поясніть, на якій кормовій базі розвивається в їхніх межах тваринництво. Які виробництва здатні розвиватися в приміській зони на базі харчових та промислових відходів міст?

На Поліссі тваринництво спирається на природні сіножаті, луки, зелені корми та коренеплоди. У Лісостепу воно використовує фуражне зерно, сіяні трави та відходи цукрової й спиртової промисловості. У Степу основою є зернові концентрати й макуха олійних заводів.
У приміських зонах на базі харчових відходів населення та переробних підприємств активно розвиваються птахівництво, свинарство та приміське молочне скотарство.

ЗАВДАННЯ (СТОР. 75)

1. У найближчому супермаркеті або магазині вивчіть асортимент продукції тваринництва. Складіть перелік товарів та за маркуванням з’ясуйте, які підприємства є їхніми виробниками. На полицях магазину більше товарів вітчизняних чи зарубіжних виробників?

Приклади продукції на полицях супермаркету:

• Молоко, кефір, сметана «Яготинське» — ТДВ «Яготинський маслозавод» (Київська обл.).
• Сири «Комо» — ПрАТ «Дубномолоко» (Рівненська обл.).
• М’ясо курей «Наша Ряба» — ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» (Черкаська/Вінницька обл.).
• Свинина й ковбасні вироби «Глобино» — ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» (Полтавська обл.).
• Курячі яйця «Квочка» — ТОВ «Авангардкооп» (Хмельницька обл.).

Абсолютна більшість цих товарів (понад 90%) виготовлена вітчизняними підприємствами.

2. Які наявні в магазині продовольчі та непродовольчі товари є наслідком переробки сировини скотарства, свинарства, птахівництва, вівчарства? Які з-поміж них переважають?

Продовольчі товари включають молоко, масло, сир, яловичину (скотарство); свинину, сало, сосиски (свинарство); курятину, яйця (птахівництво); баранину та бринзу (вівчарство). До непродовольчих належать шкіряне взуття, куртки й сумки (скотарство, свинарство); подушки й ковдри з пуху та пір’я (птахівництво); вовняні пледи, шкарпетки та нитки для в’язання (вівчарство).
У магазині помітно переважають продовольчі товари, серед яких найбільше продукції птахівництва, скотарства та свинарства.

3. Підготуйте повідомлення про тваринницьку продукцію, яку споживає ваша родина. Поясність, чому саме цій продукції ви надаєте перевагу.

Наша родина щодня купує пастеризоване молоко, сир, вершкове масло, яйця та м’ясо бройлерів, а також періодично бере свинину.
Ми віддаємо перевагу курячому м’ясу та яйцям, оскільки вони доступні за ціною, швидко готуються і містять легкий для засвоєння білок. Молочні продукти ми обираємо заради кальцію, віддаючи перевагу перевіреним українським маркам за їхню свіжість та чудовий смак.

ЗАВДАННЯ (ДО МАЛ. 54)

1. За діаграмами з’ясуйте динаміку розвитку птахівництва в Україні за останні 20 років. Розкажіть, як часто ви споживаєте продукцію птахівництва та яку саме.

З 2005 до 2020 року птахівництво розвивалося швидкими темпами: поголів’я птиці збільшилося зі 152,8 до 220,5 млн голів, а випуск яєць перевищував 16 млрд штук на рік. Після 2020 року показники помітно впали через військові дії та руйнування птахоферм.
Продукцію птахівництва ми споживаємо майже щодня, найчастіше це курячі яйця на сніданок та страви з курячого філе.

2. Поясніть, які переваги птахівництва забезпечили його інтенсивний розвиток, порівняно з іншими виробництвами тваринництва.

Птиця надзвичайно швидко росте (бройлери готові до забою вже у віці кількох тижнів), кури мають високу продуктивність (понад 300 яєць на рік), а саме виробництво вимагає менше кормів на кілограм м’яса та легко автоматизується в закритих приміщеннях.

3. Розрахуйте за діаграмами, скільки яєць на одну особу одержували в Україні у 2005 та у 2024 роках, якщо населення відповідно становило 47,6 млн та 32,9 млн осіб. Поясніть одержані дані.

Розрахунок для 2005 року:
$13045{,}9\text{ млн шт.} : 47{,}6\text{ млн осіб} \approx 274\text{ шт./особу}$

Розрахунок для 2024 року:
$11597{,}9\text{ млн шт.} : 32{,}9\text{ млн осіб} \approx 352{,}5\text{ шт./особу}$

Відповідь: 274 штуки на особу у 2005 році та 352,5 штуки на особу у 2024 році.

Показник споживання на одну особу у 2024 році зріс навіть попри зменшення загального видобутку яєць. Це трапилося через те, що кількість населення України за цей період скоротилася сильніше, ніж зменшилися обсяги виробництва птахофабрик.

ЗАВДАННЯ (ДО МАЛ. 55)

1. За діаграмами прослідкуйте, з яких джерел надходить на переробку чи споживання більша частина водних біоресурсів в Україні.

Найбільша частка водних біоресурсів надходить із внутрішніх водойм (річок та озер) — 43,0%. Морський вилов у Чорному морі та Антарктиці дає 35,6%, а аквакультура (штучні ставки та водосховища) забезпечує 21,4%.

2. З’ясуйте, чи існує рибне господарство у вашій місцевості. Якими виробництвами воно представлене?

У нашому регіоні рибне господарство представлене ставковим рибництвом, де на орендованих ставках вирощують і відгодовують коропа й товстолобика. Крім того, місцеві жителі займаються аматорським виловом риби на найближчих річках та озерах.

ЗАВДАННЯ (ДО МАЛ. 56)

1. За діаграмами прослідкуйте, яка продукція переважає в структурі біоресурсів України.

У загальній структурі добутку відчутно переважає риба, яка складає 57,8%, тоді як інші водні організми (раки, креветки, криль та водорості) займають 43,2%.

2. З’ясуйте, які промислові риби мають провідне значення в структурі видобутку біоресурсів в Україні. Дізнайтеся, які з них виловлюють у вашій місцевості.

Провідне значення мають короп (понад 6400 т), карась (понад 5300 т) та товстолобик (понад 4700 т), а за ними йдуть судак і плітка. У водоймах моєї місцевості найчастіше виловлюють карася, коропа, окуня, щуку та плітку.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть основні виробничі складники тваринництва України.

Основними виробництвами є скотарство, свинарство та птахівництво, а додаткову роль виконують вівчарство, бджільництво, кролівництво та конярство.

2. Поясніть своїми словами зміст понять «кормова база», «витрати кормів», а також різницю між поняттями «рибальство», «рибництво» та «аквакультура».

Кормова база — це всі наявні природні та вироблені корми й пасовища, які використовують для годівлі худоби в регіоні чи господарстві. Витрати кормів — це загальна маса кормів, яку згодували тваринам за один рік.

Рибальство означає вилов дикої риби в природних водоймах (морях, озерах, річках). Рибництво — це розведення й відгодівля риби у створених людиною умовах чи ставках. Аквакультура є найширшим поняттям, бо охоплює штучне вирощування у воді не лише риби, а й молюсків, раків, креветок і їстівних водоростей.

3. Проілюструйте на конкретних прикладах, як впливає склад кормової бази та характер природних умов на формування спеціалізації тваринництва.

На вологому Поліссі є багато соковитих трав на луках, тому там розвивається молочне скотарство. У посушливому Степу переважають посіви зернових і відходи переробки соняшнику, що сприяє розвитку м’ясного скотарства та свинарства. У Карпатах на гірських полонинах розводять невибагливих овець, а поруч із великими містами на зернових комбікормах і міських відходах зосереджені птахофабрики.

4. Порівняйте потенційне значення різних виробництв тваринництва для формування товарної структури експорту на світовий ринок продовольчих та непродовольчих сільгосптоварів України.

Птахівництво та бджільництво займають провідні місця в експорті, тому що українське м’ясо бройлерів, яйця та мед є дешевими, конкурентними та користуються великим попитом у країнах ЄС та Азії. Скотарство продає за кордон переважно вершкове масло, сухе молоко й сири. Непродовольча продукція (вовна овець, шкіра корів, віск і перо) має меншу вартість і вивозиться в невеликих обсягах як сировина для легкої промисловості.

5. У чому проявляється зональна спеціалізація сільського господарства в Україні? Поясніть, чому в останні роки територіальні відмінності сільського господарства зменшуються.

Вона полягає в тому, що кожна природна зона виробляє свою продукцію: Полісся дає молоко, картоплю, жито й льон; Лісостеп — цукрові буряки, пшеницю, кукурудзу, свинину й молоко; Степ — зерно, соняшник, баштанні культури та баранину. Територіальні відмінності зменшуються через потепління клімату, яке дозволяє сіяти південні культури (соняшник, кукурудзу) далеко на півночі, а також через використання сучасних технологій і закритих ферм, які менше залежать від погоди.

6. Оцініть сучасні проблеми та основні напрями розвитку тваринництва в Україні. Поясніть провідну роль тваринництва в гарантуванні продовольчої безпеки країни.

Головними проблемами є значне скорочення поголів’я корів, дорогі корми, знищення ферм бойовими діями та зменшення кількості худоби в селянських дворах. Галузь розвивається через спорудження автоматизованих промислових комплексів, розведення високопродуктивних порід і налагодження глибокої переробки м’яса та молока. Тваринництво є основою продовольчої безпеки, бо саме воно постачає людині незамінні білки, жири та кальцій для повноцінного життя.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ (ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТОК)

Тема: Визначення зональної та азональної спеціалізації сільського господарства України.

1. Використовуючи інформацію тексту підручника та тематичних карт атласу, дослідіть спеціалізацію рослинництва та тваринництва у різних сільськогосподарських зонах та районах нашої держави. Результати досліджень запишіть у таблицю.

2. Поділіться результатами своїх досліджень із однокласниками та однокласницями.

Ми зіставили результати заповнення таблиці в парах і з’ясували, що спеціалізація кожної зони в тваринництві прямо зумовлена її кормовою базою та рослинництвом.

3. Проаналізувавши таблицю, зробіть висновок про причини спеціалізації сільського господарства різних частин України. Поясніть, чому нині відбуваються зміни в територіальній спеціалізації сільського господарства. Відшукайте в Інтернет-джерелах приклади, які це підтверджують.

Спеціалізація сільського господарства сформувалася під впливом клімату (кількості сонячного тепла та опадів), родючості ґрунтів, а також наявності великих ринків збуту поруч із містами.

Сьогодні ця спеціалізація зазнає змін через потепління клімату та використання нових посухостійких сортів. Культури, які раніше росли лише в Степу (соняшник, кукурудза на зерно, соя), тепер масово сіють на Поліссі — у Чернігівській, Житомирській та Волинській областях. Крім того, фермери успішно вирощують херсонські кавуни в Київській та Черкаській областях, а в центральних районах закладають промислові виноградники.