§ 12. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ. РОСЛИННИЦТВО

• До змісту відповідей

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Із яких основних виробництв складається сільське господарство?

Сільське господарство складається з двох основних виробництв: рослинництва (землеробства) та тваринництва.

2. Розкажіть, якою продукцією забезпечують рослинництво і тваринництво людей, а якою сировиною — інші виробництва.

Рослинництво забезпечує людей зерном, овочами, фруктами, ягодами, баштанними культурами та олією, а тваринництво постачає м’ясо, молоко, яйця та мед. Для харчової, легкої, фармацевтичної та комбікормової промисловості рослинництво надає сировину у вигляді цукрових буряків, соняшнику, сої, льону, конопель, ефіроолійних та лікарських рослин, а тваринництво — у вигляді вовни, шкіри, хутра, кісток та жирів.

3. На конкретних прикладах висвітліть вплив природних чинників на تطوير й розміщення сільського господарства. Поміркуйте, рослинництво чи тваринництво більше залежне від природних умов?

Природні чинники, такі як клімат, рельєф, наявність водних ресурсів та якість ґрунтів, безпосередньо визначають географію сільськогосподарського виробництва. Наприклад, вибаглива до тепла та родючих чорноземів пшениця розміщується в зонах Степу та Лісостепу, невибагливе до тепла й ґрунтів жито — на Поліссі, а теплолюбний і вологолюбний рис — на півдні за умов штучного зрошення. Рослинництво є більш залежним від природних умов, ніж тваринництво, оскільки сільськогосподарські рослини потребують безпосереднього поєднання сонячної радіації, задовільного температурного режиму, вологи та родючості ґрунту безпосередньо на конкретній території, тоді як у тваринництві негативний вплив довкілля можна частково компенсувати штучним утриманням, мікрокліматом ферм і завозними кормами.

4. Поясніть, чому зернові культури більше характерні для спеціалізації сільського господарства високорозвинених країн, а технічні — країн, що розвиваються.

Вирощування зернових культур у високорозвинених країнах базується на високомеханізованому, капіталомісткому агровиробництві, яке вимагає мінімальних витрат робочої сили при використанні високопродуктивної техніки та добрив на великих площах. Натомість вирощування багатьох технічних культур у країнах, що розвиваються, зумовлене наявністю сприятливих тропічних і субтропічних кліматичних умов та дешевої робочої сили для трудомістких процесів збирання й первинної обробки сировини, яка орієнтована на експорт до світових ринків.

5. Що вважають земельним фондом? Поясніть, наскільки досконалою є сучасна структура земельного фонду світу щодо забезпечення населення продуктами харчування. Чи існує нагальна потреба в розширенні площі ріллі в різних регіонах світу та які землі для цього слід використовувати?

Земельним фондом вважають загальну площу суходолу в межах окремої території, країни або всієї планети, яка охоплює сільськогосподарські землі, ліси, внутрішні водойми, забудовані території та малопридатні землі. Сучасна структура земельного фонду світу є недостатньо досконалою, оскільки оброблювані землі (рілля) становлять лише близько 11% загальної площі суходолу та розподілені дуже нерівномірно між континентами й країнами. Нагальна потреба в розширенні площ ріллі існує насамперед у країнах Африки, Південної та Південно-Східної Азії через високі темпи приросту населення та дефіцит продуктів харчування. Для розширення ріллі слід використовувати насамперед перелогові, малопродуктивні та деградовані землі шляхом їхньої меліорації, рекультивації та застосування сучасних зрошувальних і ґрунтозахисних технологій без нищення лісових масивів.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

6. Оцініть та поясніть значення різних виробництв сільського господарства для життя людини. Для цього розподіліть їх на певні групи: а) задовольняють мінімальні біологічні норми життєздатності; б) забезпечують нормальне життя та відновлення потенціалу людини; в) є предметами достатку й розкоші.

Значення різних виробництв сільського господарства за їхньою функціональною роллю поділяється на такі групи:

а) Мінімальні біологічні норми життєздатності задовольняють виробництва зернових культур (пшениця, жито), картоплярство та базове овочівництво (капуста, цибуля, морква), оскільки вони є основними джерелами вуглеводів і калорій для підтримки життєдіяльності організму.

б) Нормальне життя та відновлення потенціалу людини забезпечують скотарство, свинарство, птахівництво, садівництво, ягідництво, а також вирощування олійних і цукрових культур, оскільки вони постачають білки, незамінні жири, вітаміни та мікроелементи.

в) Предметами достатку й розкоші є вирощування екзотичних фруктів, делікатесних культур (наприклад, трюфелів, спаржі), ефіроолійне виробництво, виноградарство для десертних вин, а також виробництво елітних сортів м’яса, сирів і бджільництво.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які сільськогосподарські рослини вирощують у вашій місцевості?

У моїй місцевості вирощують зернові культури (озиму пшеницю, кукурудзу, ячмінь), олійні культури (соняшник, ріпак), овочі (картоплю, томати, огірки, цибулю, капусту), а також плодові культури (яблуні, сливи, вишні, суницю).

2. Яку продукцію тепличного господарства ви купуєте в магазинах у холодну пору року? Дізнайтеся, звідки вона надходить.

У холодну пору року в магазинах купують тепличні томати, огірки, болгарський перець, свіжу зелень (салат, кріп, петрушку) та полуницю. Ця продукція надходить із українських тепличних комбінатів (Київської, Дніпропетровської, Уманської та Тернопільської областей), а також імпортується з Туреччини, Іспанії, Нідерландів та Єгипту.

ЗАВДАННЯ

1. За діаграмами назвіть основні складники земельного фонду України. Порівняйте їхні відсоткові значення із середньосвітовим показником (див. мал. 44, с. 64). Поясніть причини виявлених відмінностей.

Основними складниками земельного фонду України є сільськогосподарські угіддя (68,5%), лісовий фонд (13,8%) та інші землі, включаючи забудову, водний фонд і болота (17,7%).

Частка сільськогосподарських угідь в Україні (68,5%) суттєво перевищує середньосвітовий показник (близько 37,1%). Частка лісового фонду в Україні (13,8%) є значно нижчою за середньосвітовий показник (близько 29,6%). Частка інших земель в Україні (17,7%) також менша за середньосвітовий рівень (близько 33,3%).

Причинами виявлених відмінностей є сприятливі природні умови України: переважання рівнинного рельєфу, помірно континентальний клімат та поширення високородючих чорноземних ґрунтів. Це зумовило історично високий рівень господарського засвоєння території та вирубування лісів під аграрні землі. Менша частка інших земель пояснюється відсутністю в Україні великих площ непридатних для використання територій (пустель, високогір’їв чи суцільного зледеніння).

2. Оцініть структуру сільськогосподарських угідь України як передумову для розвитку сільського господарства. Порівняйте частки ріллі та пасовищ у структурі сільгоспугідь України і світу.

Структура сільськогосподарських угідь України є надзвичайно сприятливою для розвитку рослинництва та забезпечення продовольчої безпеки завдяки домінуванню ріллі. Водночас високий рівень розораності (78,7% від площі сільгоспугідь) створює загрозу деградації та ерозії ґрунтів.

В Україні в структурі сільськогосподарських угідь рілля становить 78,7% (54,3% від загального земельного фонду), тоді як у світі частка ріллі серед сільгоспугідь складає лише близько 28–30%. Натомість пасовища та сіножаті в Україні займають приблизно 18,2% сільгоспугідь (12,5% від земельного фонду), а у світовій структурі сільгоспугідь пасовища суттєво переважають і становлять близько 70%.

ЗАВДАННЯ

3. Знаючи основні властивості зональних та азональних ґрунтів в Україні, оцініть ступінь їхньої родючості в різних природних комплексах: а) зоні мішаних лісів, б) зонах широколистих лісів та лісостепу, в) степовій зоні; г) гірських зонах.

Оцінка ступеня родючості ґрунтів у природних комплексах України:
а) У зоні мішаних лісів переважають дерново-підзолисті та болотні ґрунти, які мають низький рівень родючості через незначний вміст гумусу, підвищену кислотність і надмірне зволоження.
б) У зонах широколистих лісів та лісостепу поширені сірі лісові ґрунти та чорноземи (типові й опідзолені), які мають високу родючість завдяки значному вмісту гумусу та сприятливому структуровано-водному режиму.
в) У степовій зоні переважають чорноземи (звичайні й південні) та каштанові ґрунти, які характеризуються найвищим рівнем природної родючості завдяки найбільшій потужності гумусового горизонту, проте потребують додаткового зволоження.
г) У гірських зонах (Карпати та Кримські гори) сформувалися буроземи та коричневі ґрунти, які володіють низькою або середньою родючістю, мають малу потужність і схильні до водної ерозії.

4. Поясніть, які природні комплекси вирізняються більшою часткою ріллі, а які — пасовищ та сіножатей. Розкажіть, яких заходів меліорації потребують ґрунти різних частин України.

Більшою часткою ріллі вирізняються Лісостеп і Степ завдяки рівнинному рельєфу та високородючим чорноземам. Більшою часткою пасовищ і сіножатей вирізняються Полісся (через високу зволоженість та наявність заплавних лук) і гірські комплекси Карпат та Криму (через крутий рельєф та наявність полонин і яйлин).

Заходи меліорації за регіонами України:

• Північні території (Полісся) потребують осушувальної меліорації, вапнування кислих ґрунтів і внесення органічних та мінеральних добрив.
• Південні та східні території (Степ) потребують зрошувальної меліорації, протиерозійних заходів і розсолення ґрунтів.
• Центральні та західні території (Лісостеп і широколисті ліси) потребують протиерозійних заходів (лісонасадження, терасування) та систематичного внесення добрив.
• Гірські території потребують протизсувних, протиерозійних та протиселевих заходів.

ЗАВДАННЯ

Проаналізувавши стовпчикові діаграми, прослідкуйте: а) які групи культур переважають у рільництві України; б) які зміни у структурі посівних площ відбулися за останні роки; поміркуйте, чим вони зумовлені; що позитивне та негативне ви вбачаєте в таких змінах.

Аналіз структури посівних площ за діаграмами:
а) У рільництві України переважають зернові культури (51,2% у 2024 р.) та технічні культури (43,1% у 2024 р.).
б) За останні роки (з 2021 по 2024 рік) зменшилася частка зернових культур (із 55,0% до 51,2%), кормових культур (із 6,4% до 5,7%) та інших культур (із 6,3% до 0,2%), тоді як частка технічних культур значно зросла (із 32,3% до 43,1%).

Ці зміни зумовлені високою рентабельністю та експортним попитом на олійні культури (соняшник, ріпак, соя), а також воєнними діями, ускладненням експортної логістики зерна й скороченням поголів’я у тваринництві.

Позитивним у цих змінах є зростання прибутковості аграрних підприємств та забезпечення валютних надходжень до бюджету від експорту агропродукції.
Негативним є виснаження ґрунтів через порушення сівозмін, загроза продовольчій безпеці та скорочення кормової бази для тваринництва.

ЗАВДАННЯ

1. Розподіліть наведені в гістограмах зернові культури України на групи за їхнім призначенням: хлібні, зернофуражні, круп’яні, зернобобові.

Розподіл зернових культур за призначенням:

• Хлібні культури: пшениця, жито.
• Зернофуражні культури: кукурудза, ячмінь, овес, сорго.
• Круп’яні культури: гречка, просо, рис.
• Зернобобові культури: горох, квасоля, сочевиця, вика, боби (група зернобобових).

2. Порівняйте розміри посівних площ (мал. 47а) та валовий збір (мал. 47б) різних зернових культур, розставте їх у порядку спадання значень показників. З’ясуйте, чи існує відповідність між розмірами посівних площ та валовим збором культур.

Розподіл за посівними площами в порядку спадання (тис. га):

1. Пшениця — 4893
2. Кукурудза — 4086
3. Ячмінь — 1400
4. Зернобобові — 298
5. Овес — 174
6. Просо — 95
7. Гречка — 91
8. Жито — 70
9. Сорго — 18
10. Рис — 3

Розподіл за валовим збором у порядку спадання (тис. тонн):

1. Кукурудза — 26 864
2. Пшениця — 22 441
3. Ячмінь — 5314
4. Зернобобові — 598
5. Овес — 457
6. Жито — 218
7. Просо — 157
8. Гречка — 114
9. Сорго — 47
10. Рис — 15

Повної відповідності між розмірами посівних площ та валовим збором культур немає. Головною причиною є різна урожайність культур: кукурудза поступається пшениці за посівною площею, але суттєво випереджає її за валовим збором завдяки вищій урожайності (66 ц/га проти 45,9 ц/га).

ЗАВДАННЯ

3. Пригадайте, що таке урожайність, поясніть, від чого вона залежить. За гістограмами (мал. 47в) назвіть зернові культури, що вирізняються в Україні найвищою врожайністю. Зважаючи на це, поясніть, чому послідовність переліків рослин за посівними площами та валовим збором не збігаються.

Урожайність — це кількість сільськогосподарської продукції, зібрана з одиниці посівної площі (вимірюється в центнерах з гектара, ц/га). Вона залежить від родючості ґрунту, агрокліматичних умов (кількості тепла, світла, вологи), внесення добрив, якості насіння, застосування засобів захисту рослин та дотримання агротехніки. За гістограмою (мал. 47в) найвищою врожайністю в Україні вирізняються кукурудза (66 ц/га), рис (48,3 ц/га) та пшениця (45,9 ц/га). Послідовність переліків рослин за посівними площами та валовим збором не збігається, оскільки валовий збір дорівнює добутку посівної площі на урожайність. Культура з меншою посівною площею, але вищою урожайністю (наприклад, кукурудза) може забезпечувати більший валовий збір, ніж культура з більшою площею, але нижчою урожайністю (наприклад, пшениця).

4. Зробіть припущення, які зернові культури мають експортне значення в економіці нашої держави. Які з них вирощують у вашій місцевості?

Найбільше експортне значення в економіці України мають кукурудза, пшениця та ячмінь завдяки великим обсягам їхнього валового збору. У нашій місцевості вирощують пшеницю, кукурудзу, ячмінь та гречку.

1. Установіть, які з наведених в гістограмах технічних культур України належать до олійних. Порівняйте їх за розмірами посівних площ (мал. 48а) та валовим збором (мал. 48б), розташуваши в порядку спадання значень.

До олійних технічних культур належать соняшник, соя, ріпак, гірчиця та льон-кучерявець.

За розмірами посівних площ (мал. 48а) олійні культури розташовуються в порядку спадання значений так:

1. Соняшник — 5020 тис. га
2. Соя — 2720 тис. га
3. Ріпак — 1251 тис. га
4. Гірчиця — 54 тис. га
5. Льон-кучерявець — 42 тис. га

За валовим збором (мал. 48б) олійні культури розташовуються в порядку спадання значень так:

1. Соняшник — 10955,9 тис. тонн
2. Соя — 6635,2 тис. тонн
3. Ріпак — 3591,3 тис. тонн
4. Гірчиця — 66,2 тис. тонн
5. Льон-кучерявець — 28,4 тис. тонн

2. Поясніть, за яким призначенням використовуються інші технічні культури, наведені в гістограмах. Порівняйте розміри їхніх посівних площ та валовий збір.

Інші технічні культури використовуються за таким призначенням:

• Цукрові буряки є сировиною для виробництва цукру та біоетанолу, а відходи переробки використовуються як корм для худоби.
• Ефіроолійні культури (коріандр, шавлія, лаванда) застосовуються в парфумерно-косметичній, фармацевтичній та харчовій промисловості.
• Лікарські рослини використовуються у фармацевтичній галузі для виготовлення медикаментів.
• Тютюн використовується у тютюновій промисловості.

За розмірами посівних площ (мал. 48а) вони розташовуються у такому порядку спадання:

1. Цукрові буряки — 254 тис. га
2. Ефіроолійні культури — 8 тис. га
3. Лікарські рослини — 5 тис. га
4. Тютюн — 1 тис. га

За валовим збором (мал. 48б) вони розташовуються у такому порядку спадання:

1. Цукрові буряки — 12798,2 тис. тонн
2. Ефіроолійні культури — 12,3 тис. тонн
3. Лікарські рослини — 3,6 тис. тонн
4. Тютюн — 2,3 тис. тонн

3. З’ясуйте, які з технічних культур мають найбільшу врожайність (мал. 48в); які вирощуються в України протягом тривалого часу, а які відносно недавно. Які з них найбільше виснажують ґрунти та як можна запобігти цьому?

За малюнком 48в найбільшу врожайність мають цукрові буряки (504,8 ц/га). Протягом тривалого часу в Україні вирощують цукрові буряки, соняшник, тютюн, гірчицю та льон, а відносно недавно почали масштабно культивувати сою та ріпак. Найбільше виснажують і висушують ґрунти соняшник та ріпак. Запобігти виснаженню ґрунтів можна шляхом дотримання науково обґрунтованої сівозміни (повернення культури на те саме поле не раніше ніж через 7–8 років), внесення органічних і мінеральних добрив, вирощування сидератів та бобових культур, а також застосування ґрунтозахисних технологій обробітку землі.

ЗАВДАННЯ

4. Зробіть припущення, які технічні культури мають експортне значення в економіці нашої держави. Які з них вирощують у вашій місцевості?

Експортне значення в економіці України мають такі технічні культури, як соняшник (а також соняшникова олія та шрот), ріпак та соя. Україна є світовим лідером з експорту соняшникової олії, а також постачає значні обсяги насіння ріпаку та сої до країн Європейського Союзу та Азії. У лісостеповій та степовій зонах України з названих експортних культур вирощують соняшник, ріпак та сою.

1. З’ясуйте, які з названих багаторічних рослин вирощуються в садівництві. Які з них належать до зерняткових, кісточкових, горіхоплідних?

У садівництві вирощують зерняткові, кісточкові, горіхоплідні та ягідні культури. До зерняткових належать яблуня, груша та айва. До кісточкових належать черешня, вишня, слива, персик та абрикоса. До горіхоплідних належать волоський горіх та фундук (ліщина).

2. Порівняйте розміри посівних площ (мал. 49а) та валовий збір (мал. 49б) різних багаторічних сільгоспкультур в Україні, розташуйте їх у порядку спадання значень. З’ясуйте, чи існує відповідність між розмірами площ багаторічних насаджень та валовим збором.

Розподіл площ багаторічних насаджень у порядку спадання значень:

1. Зерняткові — 21,5 тис. га
2. Виноград на вино — 12,4 тис. га
3. Кісточкові — 4,7 тис. га
4. Горіхоплідні — 3,8 тис. га
5. Ягідні — 3,6 тис. га
6. Виноград столовий — 2,0 тис. га
7. Хміль — 0,3 тис. га

Розподіл валового збору в порядку спадання значень:

1. Зерняткові — 281,0 тис. тонн
2. Виноград на вино — 41,4 тис. тонн
3. Кісточкові — 12,9 тис. тонн
4. Ягідні — 12,2 тис. тонн
5. Виноград столовий — 9,1 тис. тонн
6. Горіхоплідні — 4,9 тис. тонн
7. Хміль — 0,3 тис. тонн

Повної відповідності між розмірами площ насаджень та валовим збором немає, хоча зерняткові культури та виноград на вино займають перші дві позиції в обох списках. Відхилення зумовлені різною урожайністю культур: ягідні культури та столовий виноград мають вищу урожайність, тому за валовим збором посідають вищі місця, ніж за площею, тоді як горіхоплідні культури через нижчу урожайність займають нижчу позицію за валовим збором, ніж за площею.

3. За гістограмами (мал. 49в) розташуйте багаторічні культури в порядку спадання їхньої урожайності в Україні.

Розподіл багаторічних культур у порядку спадання їхньої урожайності:

1. Зерняткові — 130,9 ц/га
2. Виноград столовий — 43,2 ц/га
3. Ягідні — 35,3 ц/га
4. Виноград на вино — 33,6 ц/га
5. Кісточкові — 23,6 ц/га
6. Горіхоплідні — 13,5 ц/га
7. Хміль — 9,3 ц/га

4. Зробіть висновок, які багаторічні культури є провідними в забезпеченні населення вітамінною продукцією. Які з них вирощують у вашій місцевості?

Провідними багаторічними культурами в забезпеченні населення України вітамінною продукцією є зерняткові (яблука, груші), кісточкові (вишня, черешня, слива, абрикос), ягідні культури (полуниця, смородина, малина, лохина) та столовий виноград. У більшості регіонів України в приватних господарствах та садівничих підприємствах вирощують яблуні, груші, вишні, сливи, а також полуницю, смородину та малину.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть основні складники сільгоспугідь України.

Основними складниками сільськогосподарських угідь України є рілля (орні землі), пасовища, сіножаті, багаторічні насадження та перелоги.

2. Поясніть своїми словами, для яких потреб використовують ріллю, пасовища, сіножаті; що означають поняття «посівна площа» та «перелогові землі».

Ріллю використовують для систематичного обробітку та вирощування однорічних, дворічних чи багаторічних сільськогосподарських культур, а також для чистих парів і теплиць. Пасовища використовують для систематичного випасання худоби, а сіножаті — для косіння трав на сіно й заготівлі кормів. Посівна площа — це частина ріллі, яка фактично засіяна сільськогосподарськими культурами під урожай поточного року. Перелогові землі (перелоги) — це угіддя, які раніше використовувалися під ріллю, але згодом були залишені без обробітку на тривалий час і зарослі бур’янами.

3. Проілюструйте на конкретних прикладах вплив агрокліматичних умов України на розміщення різних сільськогосподарських культур.

Вибаглива до тепла та родючості ґрунтів озима пшениця та теплолюбна кукурудза культивуються переважно в зонах Степу й Лісостепу на родючих чорноземах. Невибагливі до тепла та ґрунтів жито, гречка й картопля розміщуються переважно в більш зволоженому Поліссі. Теплолюбний та посухостійкий соняшник поширений у степовій зоні та на півдні Лісостепу, тоді як вибагливий до вологи й помірного тепла цукровий буряк вирощують переважно в Лісостепу (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області).

4. Порівняйте значення зернового господарства, технічних культур, картоплярства та овочівництва для забезпечення продовольчої безпеки держави та формування експорту продукції з високою доданою вартістю.

Зернове господарство є основою продовольчої безпеки держави, оскільки забезпечує населення хлібопродуктами, а тваринництво — кормами, та є провідним джерелом експортної виручки. Технічні культури (соняшник, ріпак, соя, цукровий буряк) мають критичне значення для експорту продукції з високою доданою вартістю у вигляді рослинної олії, шроту, біопалива та цукру. Картоплярство забезпечує внутрішній продовольчий ринок важливим продуктом харчування, але має переважно локальне значення та низьку частку в експорті. Овочівництво гарантує забезпечення населення вітамінною продукцією протягом року, а розвиток глибокої переробки овочів (консервація, заморожування) створює потенціал для формування експорту продукції з доданою вартістю.

5. За останні десятиліття в Україні суттєво зросли площі під олійними технічними культурами й наша держава стала значним експортером цих рослин та продуктів їхньої переробки. Які позитивні та негативні наслідки ви вбачаєте в цьому?

Позитивними наслідками є висока прибутковість агровиробництва, залучення значної валютної виручки в країну, розвиток переробної промисловості (олійноекстракційних заводів) та створення робочих місць із випуском продукції з високою доданою вартістю. Негативними наслідками є виснаження та деградація ґрунтів через порушення сівозмін і недотримання агротехнічних норм, зменшення посівних площ під іншими важливими продовольчими та кормовими культурами, а також зростання екологічного навантаження на довкілля.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

6. Оцініть сучасні політичні, кліматичні та екологічні ризики, перед якими постало українське сільське господарство. Запропонуйте шляхи їх подолання.

Сучасне сільське господарство України постало перед трьома основними групами ризиків:

1. Політичні та воєнні ризики: військова агресія, окупація та замінування значних площ сільськогосподарських земель, дефіцит трудових ресурсів через мобілізаційні та міграційні процеси, руйнування інфраструктури (зерносховищ, елеваторів, систем зрошення, портового господарства), а також зростання вартості енергоносіїв, добрив, засобів захисту рослин та насіння.
2. Кліматичні ризики: аномальні температури, посухи, зливи та різкі перепади температур, які призводять до зниження обсягів виробництва та погіршення якості продукції.
3. Екологічні ризики: деградація ґрунтів через надмірну розораність, забруднення через порушення норм внесення мінеральних добрив і пестицидів, а також потрапляння важких металів унаслідок використання боєприпасів і пожеж.

Шляхи подолання окреслених ризиків:

• Розмінування та екологічна рекультивація пошкоджених і забруднених земель.
• Відновлення зрошувальних систем та модернізація зруйнованої логістичної й зберігальної інфраструктури.
• Впровадження засад точного землеробства, ресурсозберігаючих технологій і вирощування посухостійких сортів культур.
• Перехід від сировинної моделі до глибокої переробки сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю.
• Диверсифікація експортних шляхів, адаптація виробництва до стандартів Європейського Союзу та розширення географії ринків збуту.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як пов’язані між собою рослинництво та тваринництво?

Рослинництво та тваринництво є тісно взаємопов’язаними галузями сільського господарства. Рослинництво забезпечує тваринництво кормовою базою (зеленими кормами, сіном, силосом, зернофуражем та відходами переробки), а тваринництво постачає для рослинництва органічні добрива (гній), які підвищують родючість ґрунтів і покращують їхню структуру.

2. Яку продукцію дає тваринництво?

Тваринництво забезпечує населення цінними продовольчими продуктами харчування (м’ясо, молоко, яйця, мед, тваринні жири), а також постачає промисловості сировину для переробки (вовну, шкіру, хутро, перо, пух, кісткове борошно).

3. Яких свійських тварин розводять в Україні та у вашій місцевості?

В Україні та більшості її регіонів розводять велику рогату худобу (корів, биків), свиней, свійську птицю (курей, качок, гусей, індиків), овець, кіз, коней, а також займаються бджільництвом та кролівництвом.