§ 12. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ. РОСЛИННИЦТВО

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які сільськогосподарські рослини вирощують у вашій місцевості?

Пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, ріпак, сою, картоплю, помідори, огірки, а також яблуні, вишні та полуницю.

2. Яку продукцію тепличного господарства ви купуєте в магазинах у холодну пору року? Дізнайтеся, звідки вона надходить.

Огірки, помідори, болгарський перець, салат, кріп і петрушку. Вони надходять з українських тепличних комбінатів (Київської, Уманської, Дніпропетровської областей), а також імпортуються з Туреччини, Іспанії та Єгипту.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 45

1. За діаграмами назвіть основні складники земельного фонду України. Порівняйте їхні відсоткові значення із середньосвітовим показником (див. мал. 44, с. 64). Поясніть причини виявлених відмінностей.

Сільськогосподарські угіддя становлять 68,5%, інші землі (забудова, водойми, болота) — 17,7%, а лісовий фонд — 13,8%. В Україні частка сільгоспугідь майже вдвічі вища за світову (68,5% проти близько 37%), тоді як ліси займають значно менше місця (13,8% проти приблизно 30% у світі). Це пов’язано з рівнинним рельєфом, теплим помірним кліматом і великими площами родючих чорноземів, через що більшість природних лісів і степів здавна розорали під поля.

2. Оцініть структуру сільськогосподарських угідь України як передумову для розвитку сільського господарства. Порівняйте частки ріллі та пасовищ у структурі сільгоспугідь України і світу.

Така структура надзвичайно вигідна для вирощування польових культур, адже орні землі становлять 78,7% усіх угідь (або 54,3% площі держави). У світі частка ріллі складає лише близько 30%, а решту займають пасовища й сіножаті (близько 70%). В Україні ж під пасовищами й сіножатями зайнято лише 18,2% угідь, що обмежує природну кормову базу для худоби і створює ризик швидкого виснаження ґрунтів через надмірне розорювання.

3. Знаючи основні властивості зональних та азональних ґрунтів в Україні, оцініть ступінь їхньої родючості в різних природних комплексах: а) зоні мішаних лісів, б) зонах широколистих лісів та лісостепу, в) степовій зоні; г) гірських зонах.

• Зона мішаних лісів: переважають дерново-підзолисті та болотні ґрунти з низькою родючістю, оскільки вони кислі, бідні на гумус і занадто зволожені.
• Зони широколистих лісів та лісостепу: поширені сірі лісові ґрунти та опідзолені й типові чорноземи, які мають високу родючість і гарну грудкувату структуру.
• Степова зона: звичайні й південні чорноземи та темно-каштанові ґрунти мають найвищу природну родючість завдяки товстому шару гумусу, але потребують додаткової вологи.
• Гірські зони: буроземи Карпат і Криму щебенисті, мають тонку товщу, схильні до змивання водою і придатні здебільшого для лісів та пасовищ.

4. Поясніть, які природні комплекси вирізняються більшою часткою ріллі, а які — пасовищ та сіножатей. Розкажіть, яких заходів меліорації потребують ґрунти різних частин України.

Найбільша частка ріллі зосереджена в Лісостепу і Степу через рівнинні простори й родючі чорноземи. Пасовища й сіножаті переважають на Поліссі біля заплав річок та в Карпатах на схилах і полонинах. На Поліссі потрібні осушення та вапнування кислих ґрунтів, у Степу — штучне зрошення і боротьба із засоленням, у Лісостепу — насадження лісосмуг для захисту від ярів, а в горах — терасування і закріплення схилів проти зсувів.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 46

Проаналізувавши стовпчикові діаграми, прослідкуйте: а) які групи культур переважають у рільництві України; б) які зміни у структурі посівних площ відбулися за останні роки; поміркуйте, чим вони зумовлені; що позитивне та негативне ви вбачаєте в таких змінах.

• Переважають зернові (51,2% у 2024 році) та технічні культури (43,1%).
• За 2021–2024 роки частка зернових дещо скоротилася (з 55,0% до 51,2%), кормових зменшилася до 5,7%, а частка технічних культур різко підскочила з 32,3% до 43,1%. Інші культури впали до 0,2%. Це викликано високими світовими цінами на соняшник, сою і ріпак, втратою частини земель через окупацію та блокадою морських шляхів експорту зерна. Позитив полягає у швидкому прибутку аграріїв, а негатив — у порушенні сівозмін, виснаженні землі та нестачі кормів для худоби.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 47

1. Розподіліть наведені в гістограмах зернові культури України на групи за їхнім призначенням: хлібні, зернофуражні, круп’яні, зернобобові.

• Хлібні культури: пшениця, жито.
• Зернофуражні культури: кукурудза, ячмінь, овес, сорго.
• Круп’яні культури: гречка, просо, рис.
• Зернобобові культури: зернобобові (горох, квасоля, вика, сочевиця).

2. Порівняйте розміри посівних площ (мал. 47а) та валовий збір (мал. 47б) різних зернових культур, розставте їх у порядку спадання значень показників. З’ясуйте, чи існує відповідність між розмірами посівних площ та валовим збором культур.

Посівні площі (тис. га): пшениця (4893), кукурудза (4086), ячмінь (1400), зернобобові (298), овес (174), просо (95), гречка (91), жито (70), сорго (18), рис (3).

Валовий збір (тис. т): кукурудза (26 864), пшениця (22 441), ячмінь (5314), зернобобові (598), овес (457), жито (218), просо (157), гречка (114), сорго (47), рис (15).

Повної відповідності немає. Кукурудза посідає друге місце за площею, але очолює список за збором зерна через свою дуже високу врожайність.

3. Пригадайте, що таке урожайність, поясніть, від чого вона залежить. За гістограмами (мал. 47в) назвіть зернові культури, що вирізняються в Україні найвищою врожайністю. Зважаючи на це, поясніть, чому послідовність переліків рослин за посівними площами та валовим збором не збігаються.

Урожайність — це вага зібраного врожаю з одного гектара землі (у центнерах на гектар, ц/га). Вона залежить від погоди, поливу, родючості землі, внесених добрив і якості насіння. Найвища врожайність у кукурудзи (66 ц/га), рису (48,3 ц/га) та пшениці (45,9 ц/га). Списки за площею і збором не збігаються, бо загальний урожай рахують множенням площі на врожайність, тому врожайніша кукурудза дає більше зерна з меншої території, ніж пшениця.

4. Зробіть припущення, які зернові культури мають експортне значення в економіці нашої держави. Які з них вирощують у вашій місцевості?

Головними експортними культурами є кукурудза, пшениця та фуражний ячмінь. У нашій місцевості вирощують озиму пшеницю, кукурудзу та ячмінь.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 48

1. Установіть, які з наведених в гістограмах технічних культур України належать до олійних. Порівняйте їх за розмірами посівних площ (мал. 48а) та валовим збором (мал. 48б), розташуваши в порядку спадання значень.

До олійних належать соняшник, соя, ріпак, гірчиця та льон-кучерявець.

Посівні площі (тис. га): соняшник (5020), соя (2720), ріпак (1251), гірчиця (54), льон-кучерявець (42).

Валовий збір (тис. т): соняшник (10 955,9), соя (6635,2), ріпак (3591,3), гірчиця (66,2), льон-кучерявець (28,4).

Порядок культур в обох показниках повністю збігається.

2. Поясніть, за яким призначенням використовуються інші технічні культури, наведені в гістограмах. Порівняйте розміри їхніх посівних площ та валовий збір.

Цукрові буряки йдуть на цукор, патоку, біоетанол та корм худобі; ефіроолійні — на парфуми, ліки та прянощі; лікарські рослини — для фармацевтики; тютюн — для сигарет і сигар.

Посівні площі (тис. га): цукрові буряки (254), ефіроолійні (8), лікарські (5), тютюн (1).

Валовий збір (тис. т): цукрові буряки (12 798,2), ефіроолійні (12,3), лікарські (3,6), тютюн (2,3).

3. З’ясуйте, які з технічних культур мають найбільшу врожайність (мал. 48в); які вирощуються в України протягом тривалого часу, а які відносно недавно. Які з них найбільше виснажують ґрунти та як можна запобігти цьому?

Найбільшу врожайність мають цукрові буряки (504,8 ц/га). Здавна в Україні вирощують цукрові буряки, соняшник, тютюн, а сою та ріпак у великих масштабах почали сіяти лише в останні десятиліття. Найсильніше виснажують землю соняшник і ріпак. Щоб захистити ґрунт, треба дотримуватися правильної сівозміни (не сіяти соняшник на тому самому полі частіше ніж раз на 7–8 років), вносити добрива та чергувати посіви з бобовими культурами.

4. Зробіть припущення, які технічні культури мають експортне значення в економіці нашої держави. Які з них вирощують у вашій місцевості?

Провідне експортне значення мають соняшник (разом із соняшниковою олією і шротом), ріпак і соя. У нашій місцевості найбільше вирощують соняшник і ріпак.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 49

1. З’ясуйте, які з названих багаторічних рослин вирощуються в садівництві. Які з них належать до зерняткових, кісточкових, горіхоплідних?

У садівництві вирощують зерняткові, кісточкові, горіхоплідні та ягідні кущі. До зерняткових належать яблуня, груша та айва; до кісточкових — вишня, черешня, слива, персик, абрикоса; до горіхоплідних — волоський горіх і фундук (ліщина).

2. Порівняйте розміри посівних площ (мал. 49а) та валовий збір (мал. 49б) різних багаторічних сільгоспкультур в Україні, розташуйте їх у порядку спадання значень. З’ясуйте, чи існує відповідність між розмірами площ багаторічних насаджень та валовим збором.

Площі насаджень (тис. га): зерняткові (21,5), виноград на вино (12,4), кісточкові (4,7), горіхоплідні (3,8), ягідні (3,6), виноград столовий (2,0), хміль (0,3).

Валовий збір (тис. т): зерняткові (281,0), виноград на вино (41,4), кісточкові (12,9), ягідні (12,2), виноград столовий (9,1), горіхоплідні (4,9), хміль (0,3).

Повної відповідності немає, бо ягідники та столовий виноград мають вищу врожайність і за збором випереджають горіхи, хоча займають менше місця.

3. За гістограмами (мал. 49в) розташуйте багаторічні культури в порядку спадання їхньої урожайності в Україні.

Зерняткові (130,9 ц/га), виноград столовий (43,2 ц/га), ягідні (35,3 ц/га), виноград на вино (33,6 ц/га), кісточкові (23,6 ц/га), горіхоплідні (13,5 ц/га), хміль (9,3 ц/га).

4. Зробіть висновок, які багаторічні культури є провідними в забезпеченні населення вітамінною продукцією. Які з них вирощують у вашій місцевості?

Головними постачальниками вітамінів є яблука і груші (зерняткові), сливи, черешні й абрикоси (кісточкові), а також полуниця, малина, смородина й лохина (ягідні). У нашій місцевості ростуть яблуні, груші, вишні, сливи, смородина і малина.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть основні складники сільгоспугідь України.

Рілля (орні землі), пасовища, сіножаті, багаторічні насадження та перелоги.

2. Поясніть своїми словами, для яких потреб використовують ріллю, пасовища, сіножаті; що означають поняття «посівна площа» та «перелогові землі».

Ріллю орють і засівають зерном, овочами та технічними культурами. На пасовищах пасуть худобу, а на сіножатях косять траву й сушать сіно на зиму. Посівна площа — це та частина ріллі, яку реально засіяли культурами під урожай цього року. Перелогові землі — це старі поля, які перестали обробляти, покинули на роки і вони заросли бур’яном.

3. Проілюструйте на конкретних прикладах вплив агрокліматичних умов України на розміщення різних сільськогосподарських культур.

Теплолюбна кукурудза, соняшник і пшениця потребують багато сонячного тепла і чорноземів, тому ростуть у Степу й Лісостепу. Невибагливі до тепла жито, овес, гречка й картопля добре витримують кислі ґрунти та вологу, тому поширені на Полісці. Цукровий буряк потребує вдосталь вологи та тепла без літньої посухи, тому найкраще родить у Лісостепу.

4. Порівняйте значення зернового господарства, технічних культур, картоплярства та овочівництва для забезпечення продовольчої безпеки держави та формування експорту продукції з високою доданою вартістю.

Зерно годує людей хлібом, худобу комбікормом і дає найбільший обсяг валюти від вивезення пшениці та кукурудзи. Картопля й овочі забезпечують щоденний стіл українців свіжими стравами й вітамінами, але за кордон їх майже не продають. Технічні культури дають найцінніший експорт із високою переробкою, оскільки з них роблять олію, макуху, шрот, біопаливо й цукор.

5. За останні десятиліття в Україні суттєво зросли площі під олійними технічними культурами й наша держава стала значним експортером цих рослин та продуктів їхньої переробки. Які позитивні та негативні наслідки ви вбачаєте в цьому?

Позитив полягає в тому, що фермери отримують високі доходи, в країні збудували потужні олійні заводи й Україна заробляє мільярди на експорті олії. Негатив полягає у швидкому виснаженні та пересиханні ґрунтів соняшником і ріпаком, порушенні сівозмін і витісненні кормових та овочевих культур.

6. Оцініть сучасні політичні, кліматичні та екологічні ризики, перед якими постало українське сільське господарство. Запропонуйте шляхи їх подолання.

Військові та політичні ризики — це замінування полів, окупація земель, обстріли портів і елеваторів, брак працівників через війну. Кліматичні ризики — це часті посухи, хвилі спеки й зникнення води після підриву Каховської ГЕС. Екологічні ризики — забруднення ґрунтів металами від снарядів та їхня деградація від переорювання. Щоб подолати ці проблеми, потрібно розміновувати поля, будувати сучасні системи крапельного поливу, переходити на посухостійкі сорти та розвивати власну глибоку переробку врожаю всередині країни.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ (ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТОК)

Визначення за картками впливу агрокліматичних ресурсів на розміщення значних посівів тих чи інших сільськогосподарських культур в Україні

1. Використовуючи текст підручника, тематичні карти атласу та додаткові джерела інформації, заповніть таблицю. Для цього оберіть по одній рослині з різних груп за призначенням, що вирощують у рільництві, садівництві або виноградарстві. Ступінь вибагливості рослин до тепла, води та родючості ґрунтів позначте знаками «+» чи «–». Визначте переважні райони вирощування рослин у межах основних сільськогосподарських зон України: Поліської, Лісостепової, Степової.

2. Поділіться результатами своїх досліджень із однокласниками та однокласницями.

Результати порівняно під час групової роботи в класі: культури півдня потребують багато тепла й сонця, тоді як культури півночі краще ростуть за помірних температур і більшої кількості опадів.

3. Проаналізувавши таблицю, зробіть висновок про спеціалізацію рослинництва різних територій України. Поясніть, чому зі зростанням ролі науки в аграрній сфері така спеціалізація стає досить умовною.

Полісся спеціалізується на невибагливих культурах (жито, овес, картопля, льон, кормові трави). Лісостеп вирощує найвибагливіші до вологи й ґрунтів культури (озиму пшеницю, кукурудзу, цукровий буряк, ячмінь, сою, сади). Степ орієнтується на теплолюбні й посухостійкі рослини (пшеницю, соняшник, кукурудзу на зерно, баштанні та виноград). Завдяки науці ця межа стає умовною, тому що селекціонери вивели гібриди кукурудзи й соняшнику для півночі, створили посухостійкі сорти пшениці для степу, а аграрії використовують добрива, стимулятори росту та крапельний полив.