Розділ ІІ. Чи знаємо ми Україну та світ

• Назад до змісту

І. ЩО? ДЕ? КОЛИ?

1. Що таке вторинний сектор економіки?

Вторинний сектор економіки поєднує види економічної діяльності, які займаються переробленням товарної продукції та сировини первинного сектору на готову продукцію або напівфабрикати. До його складу входять переробна промисловість (металургія, машинобудування, хімічна, легка, харчова промисловість тощо), постачання електроенергії, газу й пари, а також будівництво.

2. Де розміщені найбільші АЕС в Україні?

В Україні найбільші атомні електростанції розміщені в таких регіонах і населених пунктах:

• Запорізька АЕС (найбільша в Україні та Європі, має 6 енергоблоків) — місто Енергодар Запорізької області;
• Рівненська АЕС (4 енергоблоки) — місто Вараш Рівненської області;
• Південноукраїнська АЕС (3 енергоблоки) — місто Південноукраїнськ Миколаївської області;
• Хмельницька АЕС (2 енергоблоки) — місто Нетішин Хмельницької області.

3. Коли в Україні розпочалося різке збільшення виробництва електричного струму на СЕС?

Різке збільшення виробництва електричного струму на сонячних електростанціях в Україні розпочалося у період 2018–2020 років і триває донині завдяки державній підтримці («зелений» тариф), залученню іноземних інвестицій та затвердженню Національного плану дій із відновної енергетики. Станом на 2024–2025 роки в Україні вже налічується 1369 сонячних електростанцій, які забезпечують майже 75 % усієї «зеленої» енергії країни.

ІІ. ПОРІВНЮЄМО

4. Розгляньте малюнок. Порівняйте обсяг виробництва сталі та прокату в Україні. Чому не вся сталь надходить на виробництво прокату?

Аналіз показників демонструє, що впродовж 2020–2025 років обсяг виплавки сталі в Україні щороку перевищував обсяг виготовлення готового прокату:

• У 2020 році було вироблено 20,6 млн т сталі та 18,4 млн т прокату;
• У 2021 році — 21,4 млн т сталі та 19,1 млн т прокату;
• У 2022 році — 6,26 млн т сталі та 5,35 млн т прокату;
• У 2023 році — 6,23 млн т сталі та 5,37 млн т прокату;
• У 2024 році — 7,57 млн т сталі та 6,22 млн т прокату;
• У 2025 році (прогноз/оцінка) — 7,41 млн т сталі та 6,52 млн т прокату.

Не вся виплавлена сталь спрямовується на виробництво готового прокату з таких причин:

1. Частина сталі експортується у вигляді напівфабрикатів (слябів, блюмів, безперервнолитих заготовок) для подальшої обробки на закордонних прокатних заводах.
2. Частина рідкої сталі використовується у ливарному виробництві для виготовлення сталевих виливків і фасонних деталей безпосередньо для потреб машинобудування (підприємства «малої металургії»).
3. Технологічні втрати та відходи (обрізки металу під час розливання й прокатування), які повертаються в технологічний цикл як зворотний металобрухт для повторного переплавлення.

ІІІ. МОДЕЛЮЄМО, ВИЗНАЧАЄМО

5. Спробуйте змоделювати, який вигляд буде мати експорт продукції металургії України у 2030 р.

Модель структури українського металургійного експорту до 2030 року передбачає такі ключові зміни:

• Зменшиться частка експорту первинного чавуну та напівфабрикатів на користь готового високоякісного листового й сортового прокату та спеціальних труб із високою доданою вартістю.
• Зросте частка продукції «зеленої» металургії, виплавленої електротермічним способом із мінімальними викидами вуглецю для вільного збуту на ринку Європейського Союзу.
• Основними зовнішніми ринками збуту українського металу залишатимуться країни ЄС, Близького Сходу, Туреччина та США.
• Суттєва частка металопродукції спрямовуватиметься на внутрішні потреби країни для масштабної повоєнної відбудови мостів, транспортної та промислової інфраструктури, житла й підприємств ОПК.

6. Визначте, чому найбільші компанії – виробники сталі у світі зосереджені у Китаї.

Лідерство китайських металургійних корпорацій (таких як Baowu Group, Ansteel Group, HBIS Group, Shagang Group тощо) зумовлене:

• Колосальним внутрішнім попитом з боку національного машинобудування, автомобілебудування, суднобудування та гігантських масштабів інфраструктурного й житлового будівництва.
• Наявністю розвиненої інфраструктури портово-промислових комплексів на морському узбережжі, куди вигідно завозити залізну руду й котуни морським транспортом (з Австралії, Бразилії, ПАР, України).
• Державною підтримкою розвитку важкої промисловості, значною кількістю трудових ресурсів та модернізацією металургійних комбінатів повного циклу.

ІV. ПОЯСНЮЄМО

7. Які соціально-економічні чинники найбільше впливають на виробництво продукції хімічної промисловості в Україні?

На розвиток і розміщення хімічної промисловості України найбільше впливають такі соціально-економічні чинники:

• Високий попит внутрішнього ринку, насамперед великі потреби сільського господарства в мінеральних добривах і засобах захисту рослин, а також попит системи охорони здоров’я на фармацевтичні препарати.
• Залежність виробництв від імпортних енергоносіїв і сировини, зокрема природного газу, нафтопродуктів, апатитів і первинних полімерів, ціни на які безпосередньо впливають на собівартість продукції.
• Чинник безпеки та переміщення підприємств, внаслідок якого зруйновані великі заводи сходу поступаються місцем малим і середнім хімічним виробництвам, релокованим до центральних і західних областей.
• Розвиток нових транспортно-логістичних коридорів і тісна інтеграція з ринками країн Європейського Союзу для імпорту складників та експорту готових виробів.

8. Поясніть, чому більшість алюмінію у світі виробляють підприємства Китаю.

Китай виробляє більшість первинного алюмінію у світі завдяки поєднанню таких факторів:

• Наявність потужної енергетичної бази, оскільки виробництво алюмінію є надзвичайно енергоємним процесом, що потребує великих обсягів дешевої електроенергії.
• Розвиток потужних портово-промислових комплексів на тихоокеанському узбережжі, які забезпечують переробку імпортних бокситів (зокрема з Австралії та Гвінеї) у глинозем та виплавку металу.
• Гігантський внутрішній ринок споживання алюмінію у виробництві автомобілів, електроніки, авіакосмічної техніки, кабельної продукції та швидкісних поїздів.

V. ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

9. Нанесіть на контурну карту України основні центри взуттєвої промисловості.

Покрокова інструкція для виконання завдання на контурній карті:

1. Підпишіть у верхній частині карти назву: «Основні центри взуттєвої промисловості України».
2. Знайдіть на карті та позначте спеціальними значками (пунсонами) провідні центри виробництва взуття й підпишіть їхні назви:
   • Київ та Бровари (Київська область);
   • Житомир та Бердичів (Житомирська область);
   • Хмельницький (Хмельницька область);
   • Львів (Львівська область);
   • Ужгород (Закарпатська область);
   • Черкаси (Черкаська область);
   • Дніпро (Дніпропетровська область);
   • Запоріжжя (Запорізька область);
   • Харків (Харківська область);
   • Білгород-Дністровський (Одеська область).
3. У легенді контурної карти вкажіть обраний умовний знак (пунсон) та підпишіть його значення: «Центри взуттєвої промисловості».

VІ. ПРОГНОЗУЄМО, АРГУМЕНТУЄМО

10. Спрогнозуйте, як змінюватиметься в майбутньому обсяг виробництва соняшникової олії в Україні. Наведіть аргументи.

Обсяг виробництва соняшникової олії в Україні в майбутньому зростатиме та зберігатиме лідерські позиції на світовому ринку з таких причин:

1. Соняшник є посухостійкою технічною культурою, а площі його вирощування стабільно розширюються в центральних, західних і північних регіонах України.
2. В Україні працює потужна мережа сучасних олійноекстракційних заводів (МХП, Kernel, Bunge тощо), здатних переробляти практично весь щорічний вітчизняний урожай насіння.
3. Українська олія користується стабільно високим попитом на ринках країн Європейського Союзу, Індії, Китаю та Близького Сходу, що гарантує рентабельність її експорту.

11. Який прогноз можна зробити щодо змін у розміщенні підприємств машинобудування в Україні?

У географічному розміщенні вітчизняного машинобудування відбудуться такі зміни:

• З міркувань безпеки посилиться переміщення складальних потужностей та створення нових індустріальних парків у західних і центральних регіонах країни (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Вінницька області).
• Підприємства автомобілебудування та електротехніки тяжітимуть до державного кордону з ЄС та ліній євроколії для інтеграції у виробничі ланцюги європейських партнерів (як завод «Єврокар» у селі Соломоново).
• Зросте кількість розосереджених і заглиблених підприємств військово-промислового комплексу (виробництво безпілотників, засобів зв’язку, радіолокації та ремонту техніки) поблизу наукових центрів (Київ, Львів, Харків).
• Збережеться спеціалізація потужних центрів транспортного машинобудування центральної частини України (Кременчук, Черкаси, Дніпро).

VІІ. РОЗРОБЛЯЄМО

12. Розробіть мініпроєкт на тему «Розміщення підприємств вторинного сектору економіки у своїй територіальній громаді».

План-паспорт мініпроєкту:

1. Характеристика географічного положення та ресурсів громади:

   • Транспортна мережа (автомагістралі, залізниця, транспортні вузли).
   • Забезпеченість трудовими ресурсами та спеціалістами виробничих професій.
   • Енергетична інфраструктура (наявність підстанцій, сонячних чи біогазових установок).

2. Основні підприємства вторинного сектору на території громади:

   • Харчова промисловість (пекарні, цехи з переробки молока, консервні пункти).
   • Легка промисловість (швейні майстерні, пошиття робочого та повсякденного одягу).
   • Виробництво будматеріалів та деревообробка (виготовлення тротуарної плитки, столярні майстерні, меблеві цехи).

3. Головні чинники, що визначили їхнє розміщення:

   • Споживчий чинник для підприємств харчової галузі.
   • Працересурсний чинник для швейних цехів.
   • Сировинний і транспортний чинники для будівельних та деревообробних підприємств.

4. Перспективи розвитку вторинного сектору в громаді:

   • Створення місцевого індустріального майданчика або кластера з глибокої переробки місцевої сільськогосподарської продукції.
   • Залучення інвестицій у безвідходні та енергоефективні технології виробництва.