§ 7. Чому відрізняються темпи й рівні урбанізації в різних країнах

• Назад до змісту

ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ

Що таке міська агломерація?

Міська агломерація — це група близько розташованих і тісно взаємопов’язаних міських і сільських поселень, які об’єднані стійкими виробничими, трудовими, транспортними та культурно-побутовими зв’язками, мають спільну інфраструктуру та характеризуються постійними маятниковими міграціями населення.

Які особливості світових міст?

Світові міста виступають головними центрами управління глобальною економікою, де зосереджені штаб-квартири провідних транснаціональних корпорацій, міжнародних організацій, найбільші фондові біржі та фінансові установи. Вони є потужними транспортними вузлами (зокрема, аеропортами-хабами), мають високу концентрацію політичної, культурної та наукової еліти, розвинений сектор висококласних ділових послуг і космополітичне суспільство.

Що таке конурбація?

Конурбація — це міська територія або велика агломерація поліцентричного типу, яка утворюється внаслідок зростання і злиття декількох більш-менш рівнозначних міст без одного чітко домінуючого центру.

ДОСЛІДІТЬ

Поясніть тенденції зміни частки міського населення на графіку (мал. 7.1). За даними Державної служби статистики України укладіть відповідний графік для нашої країни. У якому регіоні світу відбувається подібний процес урбанізації? Які чинники є визначальними в його формуванні?

На графіку спостерігається загальна світова тенденція до постійного зростання частки міського населення в усіх регіонах планети. При цьому темпи урбанізації помітно різняться: у менш урбанізованих регіонах (Азія та Африка) відбувається стрімке зростання частки міського населення, тоді як у високоурбанізованих регіонах (Північна Америка, Європа, Латинська Америка) темпи зростання уповільнюються, демонструючи поступову стабілізацію показників на високому рівні (понад 75–85%).

Динаміка рівня урбанізації в Україні за даними Державної служби статистики представлена у таблиці:

Графічне відображення частки міського населення України за роками:

Рівень урбанізації (%)
70,0 |                                   * (69,7%)
     |                            * (69,5%)
69,5 |                     * (69,2%)
69,0 |              * (68,5%)
68,5 |       * (68,0%)
68,0 | * (67,5%)
67,5 |___________________________________________
      2000   2005   2010   2015   2020   2022    Рік

Подібний процес урбанізації, який характеризується високим рівнем (близько 68–70%) та повільними темпами його подальшого зростання, відбувається в регіоні Європа, а також в Австралії та Океанії.

Визначальними чинниками формування такого типу урбанізації є:

• Економічні чинники: високий рівень індустріального та постіндустріального розвитку, концентрація робочих місць у промисловості та сфері послуг у містах.
• Демографічні чинники: активне переселення молоді із сіл до міст для здобуття освіти та працевлаштування на тлі загального старіння та природного скорочення сільського населення.
• Соціальні чинники: прагнення до вищої якості життя, кращого доступу до розвиненої медичної, освітньої, транспортної та культурно-побутової інфраструктури, яка зосереджена у містах.

ЗАВДАННЯ

За малюнком 7.2 оберіть регіони світу і поясніть, спираючись на графік змін рівня урбанізації в них (мал. 7.1), у яких регіонах світу можлива поява нових найбільших міст.

Спираючись на карту урбанізації країн світу та графік змін рівня урбанізації, поява нових найбільших міст є найбільш вірогідною в регіонах Азія та Африка.

Пояснення цього процесу полягає в наступному:

• Азія та Африка мають найстрімкіші темпи зростання частки міського населення на графіку (мал. 7.1), що відображає активну фазу «урбаністичного вибуху».
• Багато країн цих регіонів (наприклад, Індія, Бангладеш, Пакистан, Нігерія, Демократична Республіка Конго) наразі мають середній або низький рівень урбанізації (мал. 7.2), але величезну загальну чисельність населення та високі показники природного приросту.
• Швидкий розвиток промисловості та сфери послуг, а також масовий приплив сільських мігрантів у передмістя великих центрів (що часто супроводжується процесами псевдоурбанізації) стимулюють стрімке перетворення існуючих міських центрів на гігантські мегаполіси та агломерації.

ГЕОГРАФІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Чому в Україні лише у 1971 р. вперше більшість населення стала жити у містах?

В Україні тривалий час переважав аграрний сектор економіки, а більшість населення традиційно проживала в сільській місцевості та займалася сільським господарством. Процес інтенсивного зростання міського населення (урбанізації) значно прискорився лише у післявоєнний період (протягом 1950–1960-х років) у зв’язку з форсованою індустріалізацією, відбудовою промисловості та будівництвом нових великих підприємств. Це зумовило масовий відтік робочої сили із сіл до міст, у результаті чого у 1971 році частка міського населення вперше в історії країни перевищила 50%.

ПОМІРКУЙТЕ

Як вплинуло існування Лотаринзького мегалополісу (мал. 7.3) на європейські інтеграційні процеси?

Існування Лотаринзького мегалополісу (відомого також як «Блакитний банан») стало головним просторовим та економічним чинником європейської інтеграції. Оскільки цей ареал концентрував найпотужніший промисловий потенціал (зокрема поклади вугілля й залізної руди на кордонах Франції, Німеччини та країн Бенілюксу), виникла потреба подолання державних бар’єрів для безперешкодного руху ресурсів, капіталу та робочої сили. Це безпосередньо стимулювало створення у 1951 році Європейської спільноти вугілля та сталі, яка заклала фундамент для формування сучасного Європейського Союзу. Крім того, саме в межах цього мегалополісу розмістилися ключові адміністративні та політичні центри європейської інтеграції, такі як Брюссель, Страсбург і Люксембург.

Поясніть, унаслідок яких процесів найбільшою за людністю 2030 року залишиться Токійська агломерація (мал. 6.8), якщо кількість населення в цій країні має виразну тенденцію до скорочення.

Токійська агломерація (Великий Токіо) збереже своє світове лідерство за кількістю населення до 2030 року внаслідок дії кількох основних процесів:

1. Внутрішня міграція та централізація: незважаючи на загальну депопуляцію в масштабах усієї Японії, у країні продовжується інтенсивна концентрація населення у столичному регіоні. Молодь та працездатне населення активно переселяються з периферійних префектур до Токіо через зосередження там основних фінансових, освітніх та кар’єрних можливостей.
2. Демографічна інерція: Токійська агломерація має колосальну стартову чисельність населення (понад 37–38 мільйонів осіб). Навіть за умов природного скорочення населення, цей масштаб не дозволить іншим світовим містам швидко випередити Токіо за абсолютними показниками до 2030 року.
3. Залучення іноземних громадян: Токіо залишається головним центром тяжіння для іноземних висококваліфікованих фахівців та студентів, які прибувають до Японії.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

2. У чому унікальність світових міст?

Унікальність світових міст полягає в тому, що вони є головними центрами управління та координації глобальної економіки. Їх визначають такі ключові особливості:

• Економічна концентрація: у них розміщені штаб-квартири найбільших транснаціональних корпорацій (ТНК), провідні світові фондові біржі та фінансові інституції.
• Політичний і культурний вплив: вони виступають місцем ухвалення найважливіших політичних рішень міжнародного значення, оскільки в них розташовані штаб-квартири міжнародних організацій, провідні університети, всесвітньо відомі музеї та пам’ятки.
• Транспортне лідерство: ці міста є найбільшими транспортними вузлами планети та потужними аеропортами-хабами, що забезпечують регулярне авіасполучення з більшістю столиць світу.
• Особливе соціальне середовище: у них сформоване космополітичне суспільство, що об’єднує світову фінансову, політичну та культурну еліту, а центральні частини міст мають уніфіковану інфраструктуру (хмарочоси, мережеві готелі, брендові заклади).

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте таблицю і дайте відповідь на запитання. Яка частка іноземців та громадян країн, де розташовані найбільші (за відвідуванням) музеї та пам’ятки світу, у загальній кількості відвідувачів? Чому більшість музеїв розміщені в Європі? Які чинники це зумовили?

Для найбільших європейських та американських музеїв (таких як Лувр у Франції, Ватиканські музеї у Ватикані, Британський музей у Великій Британії або Метрополітен-музей у США) частка іноземних туристів є домінуючою і становить від 60% до 90% від загальної кількості відвідувачів. Водночас для історичних, культурних та релігійних пам’яток в азійських та латиноамериканських країнах (таких як монастир Сенсо в Японії, Собор Успіння Богородиці в Мексиці, Заборонене місто в Китаї) переважну більшість відвідувачів (від 70% до 90%) становлять громадяни цих самих країн (внутрішні туристи) та паломники.

Більшість найпопулярніших музеїв світу розміщені в Європі через дію таких чинників:

• Історичний чинник: Європа є колискою багатьох видатних цивілізацій, а також епох Відродження та Просвітництва, які залишили колосальний обсяг матеріальної та мистецької спадщини.
• Політико-економічний чинник (колоніальна спадщина): європейські імперії минулого століттями накопичували у своїх столицях культурні цінності та унікальні артефакти, вивезені з різних континентів світу.
• Туристично-інфраструктурний чинник: високий рівень економічного розвитку європейських країн, наявність Шенгенської зони, розвинена транспортна мережа та відмінна сервісна інфраструктура забезпечують постійні потужні потоки міжнародних туристів безпосередньо до європейських культурних центрів.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Чому Токійська міська агломерація залишається найбільшою у світі за кількістю населення?

Токійська міська агломерація залишається найбільшою у світі за кількістю населення завдяки статусу провідного світового міста, що є головним фінансовим, економічним та адміністративним ядром Японії. Попри загальну тенденцію до скорочення чисельності населення та демографічну кризу в країні, Токіо продовжує приваблювати великі потоки внутрішніх мігрантів (передусім молоді) з інших префектур через високу концентрацію штаб-квартир транснаціональних корпорацій, якісних послуг та робочих місць. Також просторовий розвиток Токіо призвів до його злиття з сусідніми великими містами, такими як Йокогама, Кавасакі, Сайтама та Тіба, утворивши гігантську суцільну систему розселення у межах Японського мегалополіса.

2. У чому особливості розміщення населення у світових містах?

Особливості розміщення населення у світових містах полягають у формуванні складних агломераційних систем, високій просторовій концентрації та значній соціально-демографічній сегментації. Центральні ділові райони світових міст мають надзвичайно щільну висотну забудову з офісами та банками, де постійне населення є відносно нечисленним, проте денна кількість людей є колосальною. Через процеси субурбанізації та високу вартість нерухомості значна частина мешканців розселяється у приміських зонах та широкій мережі міст-супутників, що спричиняє масові щоденні трудові маятникові міграції. Населення світових міст також вирізняється високим рівнем освіти, етнічною різноманітністю (космополітизмом) через значні потоки іммігрантів, а також глибокою соціальною нерівністю та контрастом у розселенні верств із різними доходами.

3. Що таке мегалополіс? Чому вони поширені не в усіх регіонах світу?

Мегалополіс — це найбільша форма розселення, яка утворюється внаслідок зростання та злиття кількох сусідніх міських агломерацій у єдину інтегровану урбанізовану систему з надвисокою концентрацією населення та інфраструктури. Мегалополіси поширені не в усіх регіонах світу, оскільки їх виникнення потребує унікального поєднання чинників: надзвичайно високого рівня розвитку промисловості й сфери послуг, глибокої інтеграції у світову економіку, значної густоти населення та тривалого історичного процесу розвитку транспортної інфраструктури. Такі умови характерні переважно для розвинутих країн Північної Америки, Західної Європи та Східної Азії, тоді як у найменш розвинених регіонах урбанізаційні процеси є незавершеними і замість мегалополісів там розвивається псевдоурбанізація.

4. Що таке псевдоурбанізація? У яких регіонах світу вона найбільш поширена?

Псевдоурбанізація (хибна урбанізація) — це зростання кількості міського населення шляхом переселення колишніх сільських жителів у передмістя і в необлаштовані, самовільно забудовані райони (нетрі), яке не супроводжується реальним розвитком міської інфраструктури, житлового будівництва, соціальної сфери та залученням новоприбулих до продуктивної праці. Цей процес найбільш поширений у регіонах, що розвиваються, зокрема у країнах Латинської (Південної та Центральної) Америки, Африки та в окремих регіонах Азії.

5. Поясніть, чому у світових містах зосереджені головні туристичні об’єкти.

У світових містах зосереджені головні туристичні об’єкти, оскільки ці міста є історичними, культурними та політичними центрами глобального значення, які володіють багатими архітектурними пам’ятками, провідними музеями, театрами та галереями планети. Акумуляція значних фінансових ресурсів та капіталу в цих центрах дозволяє на високому рівні утримувати, реставрувати історичні об’єкти та створювати нові інноваційні атракції. Крім того, світові міста мають максимально розвинену просторову інфраструктуру (аеропорти-хаби, швидкісний транспорт, велику мережу готелів вищої категорії), що забезпечує швидку доступність, комфорт та зручність для мільйонних потоків іноземних туристів.

Які переваги й проблеми розвитку має громада у зв’язку з міграцією населення?

Приплив нових жителів дає громаді кваліфіковані робочі кадри, стимулює розвиток малого бізнесу та збільшує надходження податків до місцевого бюджету. Водночас через міграцію зростає навантаження на школи, дитячі садки й лікарні. Можливі соціальні напруження між місцевими мешканцями та новоприбулими.