· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати

§ 7. Чому відрізняються темпи й рівні урбанізації в різних країнах

ВСТУПНІ ЗАПИТАННЯ

Що таке міська агломерація?

Міська агломерація — це група близько розташованих і тісно взаємопов’язаних міських і сільських поселень, які об’єднані стійкими виробничими, трудовими, транспортними та культурно-побутовими зв’язками, мають спільну інфраструктуру та характеризуються щоденними маятниковими міграціями населення.

Які особливості світових міст?

Світові міста виступають головними центрами управління глобальною економікою, де зосереджені штаб-квартири провідних транснаціональних корпорацій, міжнародних організацій, найбільші фондові біржі та фінансові установи. Вони є потужними транспортними вузлами (зокрема, аеропортами-хабами), мають високу концентрацію політичної, культурної та наукової еліти, розвинений сектор висококласних ділових послуг і космополітичне суспільство.

Що таке конурбація?

Конурбація — це міська територія або велика агломерація поліцентричного типу, яка утворюється внаслідок зростання і злиття декількох більш-менш рівнозначних міст без одного чітко домінуючого центру.

ЗАВДАННЯ В ТЕКСТІ ПАРАГРАФА

Поясніть тенденції зміни частки міського населення на графіку (мал. 7.1). За даними Державної служби статистики України укладіть відповідний графік для нашої країни. У якому регіоні світу відбувається подібний процес урбанізації? Які чинники є визначальними в його формуванні?

На графіку спостерігається загальна світова тенденція до постійного зростання частки міського населення в усіх регіонах планети. При цьому темпи урбанізації помітно різняться: у менш урбанізованих регіонах (Азія та Африка) відбувається стрімке зростання частки міського населення, тоді як у високоурбанізованих регіонах (Північна Америка, Європа, Латинська Америка) темпи зростання уповільнюються, демонструючи поступову стабілізацію показників на високому рівні (понад 75–85 %).

Динаміка рівня урбанізації в Україні за даними Державної служби статистики:

РікРівень урбанізації в Україні, %
200067,5
200568,0
201068,5
201569,2
202069,5
202269,7

Графік зміни частки міського населення України:

Рівень урбанізації в Україні (2000–2022 рр.), %67,0%68,0%69,0%70,0%71,0%67,5%200068,0%200568,5%201069,2%201569,5%202069,7%2022

Подібний процес урбанізації з високим рівнем (близько 70 %) та повільним зростанням характерний для Європи.

Визначальні чинники його формування:

  • У містах зосереджені основні робочі місця промисловості та сфери послуг.
  • Сільське населення скорочується через природне старіння та виїзд молоді на навчання.
  • Міське середовище пропонує вищу якість життя, кращу освіту, медицину й розвинену інфраструктуру.

За малюнком 7.2 оберіть регіони світу і поясніть, спираючись на графік змін рівня урбанізації в них (мал. 7.1), у яких регіонах світу можлива поява нових найбільших міст.

Спираючись на карту урбанізації країн світу та графік змін рівня урбанізації, поява нових найбільших міст є найбільш вірогідною в регіонах Азія та Африка.

Пояснення:

  • Азія та Африка мають найстрімкіші темпи зростання частки міського населення на графіку (мал. 7.1), що відображає активну фазу «урбаністичного вибуху».
  • Багато країн цих регіонів (наприклад, Індія, Бангладеш, Пакистан, Нігерія, Демократична Республіка Конго) наразі мають середній або низький рівень урбанізації (мал. 7.2), але величезну загальну чисельність населення та високі показники природного приросту.
  • Швидкий розвиток промисловості та сфери послуг, а також масовий приплив сільських мігрантів у передмістя великих центрів (що часто супроводжується процесами псевдоурбанізації) стимулюють стрімке перетворення існуючих міських центрів на гігантські мегаполіси та агломерації.

Чому в Україні лише у 1971 р. вперше більшість населення стала жити у містах?

В Україні тривалий час переважав аграрний сектор економіки, а більшість населення традиційно проживала в сільській місцевості та займалася сільським господарством. Процес інтенсивного зростання міського населення значно прискорився у післявоєнний період (протягом 1950–1960-х років) через форсовану індустріалізацію, відновлення важкої промисловості та будівництво нових промислових гігантів. Це викликало масштабний відтік робочої сили із сіл до міст, унаслідок чого у 1971 році частка міського населення вперше перевищила 50 %.

Як вплинуло існування Лотаринзького мегалополісу (мал. 7.3) на європейські інтеграційні процеси?

Лотаринзький мегалополіс сконцентрував потужний промисловий та ресурсний потенціал (басейни вугілля й залізної руди) на стику Франції, Німеччини та країн Бенілюксу. Тісна економічна взаємозалежність виробництв у цьому ареалі вимагала зняття міждержавних торговельних бар’єрів, що призвело до створення у 1951 році Європейського об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС) — першооснови сучасного Європейського Союзу. Крім того, саме в межах цього мегалополісу розмістилися головні керівні центри інтеграції (Брюссель, Страсбург, Люксембург).

Поясніть, унаслідок яких процесів найбільшою за людністю 2030 року залишиться Токійська агломерація (мал. 6.8), якщо кількість населення в цій країні має виразну тенденцію до скорочення.

Токійська агломерація збереже своє світове лідерство завдяки дії таких процесів:

  • Молодь та кваліфіковані фахівці з усієї країни продовжують переселятися до столиці заради освіти й кар’єри, концентруючи ресурси в головному центрі країни.
  • Агломерація має колосальну стартову чисельність понад 37 млн осіб, тому демографічна інерція не дозволить іншим містам обігнати її до 2030 року.
  • Токіо залишається провідним світовим фінансовим центром і залучає іноземних студентів, науковців та фахівців міжнародних компаній.

Розгляньте таблицю і дайте відповідь на запитання. Яка частка іноземців та громадян країн, де розташовані найбільші (за відвідуванням) музеї та пам’ятки світу, у загальній кількості відвідувачів? Чому більшість музеїв розміщені в Європі? Які чинники це зумовили?

Для найбільших музеїв Європи та США (Лувр, Ватиканські музеї, Британський музей, Метрополітен-музей) частка іноземних туристів становить 60–90 % від загальної кількості відвідувачів. Для культурно-релігійних пам’яток Азії та Латинської Америки (монастир Сенсо в Японії, собор у Мехіко, Заборонене місто в Пекіні) переважну більшість (70–90 %) складають громадяни цих самих країн та паломники.

Більшість провідних музеїв розміщені в Європі через дію таких чинників:

  • Європа володіє величезною культурно-історичною спадщиною епох Античності, Середньовіччя та Відродження.
  • У колоніальний період європейські держави зосередили у своїх столицях визначні світові реліквії та витвори мистецтва.
  • Європейський регіон має високий рівень життя, відмінну транспортну доступність і розвинену туристичну інфраструктуру.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Чому Токійська міська агломерація залишається найбільшою у світі за кількістю населення?

Токійська міська агломерація залишається найбільшою у світі завдяки статусу провідного світового фінансового та ділового центру, куди невпинно стікаються внутрішні мігранти з усієї Японії, а також внаслідок історичного злиття Токіо з прилеглими великими містами (Йокогама, Кавасакі, Тіба, Сайтама) у єдину суцільну зону розселення з величезною базовою чисельністю жителів.

2. У чому особливості розміщення населення у світових містах?

Населення у світових містах розміщується вкрай нерівномірно: ділові центри (сіті) характеризуються висотною комерційною забудовою з малою кількістю постійних жителів, але величезним денним потоком працівників; житлове населення масово розселяється в субурбанізованих передмістях та містах-супутниках, здійснюючи щоденні маятникові міграції. Крім того, населення світових міст вирізняється космополітизмом (великою часткою іноземців) та високою соціальною контрастністю між елітними кварталами й районами компактного проживання трудових мігрантів.

3. Що таке мегалополіс? Чому вони поширені не в усіх регіонах світу?

Мегалополіс — це найбільша форма розселення, яка утворюється внаслідок зростання і злиття кількох сусідніх міських агломерацій у єдину поліцентричну систему. Вони виникають лише в регіонах із надзвичайно високим рівнем економічного розвитку, потужною транспортною мережею та великою концентрацією населення і промисловості (Північна Америка, Західна Європа, Східна Азія), тоді як у менш розвинених регіонах умови для такого злиття ще не сформувалися.

4. Що таке псевдоурбанізація? У яких регіонах світу вона найбільш поширена?

Псевдоурбанізація (хибна урбанізація) — це зростання кількості міського населення шляхом переселення колишніх селян у передмістя і в необлаштовані самовільно забудовані райони. Вона найбільш поширена в Південній і Центральній Америці, Африці та країнах Азії, що розвиваються, де швидкі темпи урбанізації випереджають темпи розвитку економіки, житлового будівництва та соціальної сфери.

5. Поясніть, чому у світових містах зосереджені головні туристичні об’єкти.

У світових містах зосереджені головні туристичні об’єкти, оскільки вони є історичними та культурними центрами планети з визначними архітектурними пам’ятками, найбагатшими музеями та місцями проведення міжнародних подій. Вони володіють потужним капіталом для розвитку індустрії дозвілля та мають відмінну транспортну доступність (міжнародні аеропорти-хаби, швидкісні поїзди), що забезпечує зручність для мандрівників з усього світу.

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Які переваги й проблеми розвитку має ваша громада у зв’язку з міграцією населення?

Переваги від притоку мігрантів включають поповнення трудових ресурсів фахівцями різних галузей, розвиток місцевого підприємництва, збільшення надходжень до бюджету громади через податки та пожвавлення торгівлі й сфери послуг.

Проблеми та виклики полягають у зростанні навантаження на соціальну та комунальну інфраструктуру (школи, дитячі садки, медичні заклади, житлово-комунальне господарство), дефіциті доступного житла та необхідності реалізації програм швидкої соціальної інтеграції новоприбулих мешканців.

Оцініть матеріал

Натисніть на зірку для оцінки:

Коментарі

Залишити відповідь:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься

Назад