§ 6. У яких типах поселень живуть люди

• Назад до змісту

Що таке природні умови?

Природні умови — це сукупність компонентів і процесів навколишнього середовища (клімат, рельєф, поверхневі та підземні води, ґрунти, рослинний і тваринний світ), які визначають комфортність життєдіяльності людини та створюють передумови для розселення населення на планеті.

Які чинники впливають на розселення населення?

На розселення населення впливають дві основні групи чинників:

• Природні чинники: кліматичні умови (більшість людей обирає помірний і субтропічний клімат), рельєф (перевага рівнин перед горами), наявність джерел прісної води та наближеність до морських узбереж (до 100 км від моря).
• Суспільні чинники: економічні (наявність робочих місць, рівень доходів та розвиток інфраструктури), історичні (давність заселення, торговельні шляхи), політичні (стабільність або наявність воєнних конфліктів) та соціальні (доступність освіти, якісної медицини й культури).

За даними таблиці 6.1 порівняйте кліматичні умови життя в Римі, Парижі, Лондоні. У якому із цих міст комфортніше жити? Свою відповідь обґрунтуйте.

Порівняння показників за таблицею 6.1:

• Рим вирізняється найбільшою кількістю сонячного світла (2500 годин на рік), найтеплішими температурними показниками (середня річна +15,7 °C, середня максимальна +20,4 °C, середня мінімальна +11,0 °C) та найменшою кількістю днів з опадами (80 днів на рік при кількості опадів 850 мм).
• Париж має помірніші показники: 1650 годин сонячного освітлення, середня річна температура становить +12,3 °C, а 640 мм опадів випадають протягом 110 днів.
• Лондон має найменшу тривалість сонячного освітлення (1500 годин), найнижчу середню річну температуру (+11,1 °C) і найбільшу кількість дощових днів (150 діб на рік при 600 мм опадів).

Найбільш комфортним для життя є Рим. Там спостерігається найбільша тривалість сонячного освітлення, м’яка й тепла зима (середній мінімум не опускається нижче +11,0 °C) і найменша кількість похмурих та дощових днів.

За допомогою одного з картографічних онлайн-сервісів проаналізуйте вплив природних чинників на забудову міст Кам’янця-Подільського (Хмельницька область) та Стрия (Львівська область) і визначте, як рельєф та гідрографічна мережа були враховані при забудові цих населених пунктів.

• Кам’янець-Подільський: забудова історичної частини міста визначена глибоким каньйоном річки Смотрич зі скелястими схилами заввишки до 40–50 м, який утворює майже замкнену омегоподібну петлю (меандру). Старе місто звели всередині цього природного острова-півострова, а на вузькому перешийку збудували фортецю для оборони. Сучасні житлові масиви виникли на високому рівнинному плато навколо каньйону і з’єднані зі старим центром мостами («Стрімка лань», Новопланівський міст).
• Стрий: місто розташоване на рівнинній терасі лівобережжя річки Стрий у Передкарпатті. Рівнинний рельєф дав змогу створити прямокутну сітку міських вулиць. Гідрографічна мережа врахована так, що житлова забудова віддалена від русла на безпечні ділянки тераси для захисту від сильних карпатських паводків, а стариці та протоки річки слугували природними межами й джерелами води.

Порівняйте розподіл провідних світових міст за регіонами світу (мал. 6.2). Чому існує така нерівномірність у їхньому розміщенні?

Світові міста зосереджені переважно у трьох найрозвиненіших економічних центрах: у Північній Америці (США), Західній Європі та у Східній і Південно-Східній Азії (Японія, Китай, Південна Корея, Сінгапур). У Південній Америці, Африці та Океанії таких міст значно менше, а в холодних полярних, високогірних і пустельних широтах вони зовсім відсутні.

Причини нерівномірності:

• Світові міста виникають там, де зосереджені фінансові капітали, штаб-квартири найбільших транснаціональних корпорацій та міжнародні біржі.
• Європа та Північна Америка значно раніше пройшли процес індустріалізації й сформували розвинену інфраструктуру світового рівня.
• Більшість провідних міст розташовані на узбережжях океанів і морів або на перетині головних глобальних транспортних і торговельних коридорів.

Чи завжди велика густота населення є перевагою для країни?

Велика густота населення є перевагою лише тоді, коли країна має потужну економіку, високий рівень розвитку інфраструктури та забезпечує гідні умови життя для своїх громадян.

А. У яких випадках велика густота – це плюс, а в яких – мінус?

• Плюс: у розвинених державах висока густота сприяє концентрації кваліфікованої робочої сили, розвитку бізнесу, науки, торгівлі та швидкій окупності масштабних транспортних проєктів (метро, швидкісні залізничні магістралі).
• Мінус: у бідних країнах надмірна густота спричиняє безробіття, брак питної води, їжі та житла, веде до появи стихійних нетрів і колосального навантаження на лікарні й школи.

Б. Як вона впливає на довкілля, інфраструктуру та якість життя?

• На довкілля: зростає обсяг шкідливих викидів в атмосферу, стічних вод і сміття, скорочується площа лісів і зелених насаджень.
• На інфраструктуру: виникають систематичні дорожні затори, перевантажуються електромережі, системи водопостачання та каналізації.
• На якість життя: за належного благоустрою люди мають максимальний доступ до всіх послуг, а за неконтрольованого зростання — стикаються зі стресом, шумом, погіршенням екології та санітарних умов.

В. Краще жити в густозаселеному місті чи в малолюдній місцевості?
Вибір залежить від особистих пріоритетів людини: густозаселене місто дає більше можливостей для навчання, кар’єри, культурного життя й високого заробітку, тоді як малолюдна місцевість приваблює тишею, чистим повітрям, безпекою і простором.

Розгляньте мал. 6.3. Назвіть незаселені регіони з найменшою і найбільшою густотою населення.

Незаселені регіони (0 осіб/км²): Антарктида, льодовиковий щит Гренландії, арктичні острови Північного Льодовитого океану, центральні райони Сахари та пустель Аравійського півострова, високогірні хребти Гімалаїв і Тибету.

Регіони з найменшою густотою населення (від 1 до 10 осіб/км²): зона тундри й тайги на півночі Канади, Аляски та Сибіру, внутрішні пустельні райони Австралії, басейн річки Амазонки в Південній Америці, пустелі Калахарі й Наміб.

Регіони з найбільшою густотою населення (понад 100–800 осіб/км²): Велика Китайська рівнина, Японські острови, долина та дельта річки Ганг в Індії та Бангладеш, узбережжя Західної Африки (район Лагосу), острів Ява в Індонезії, долина річки Ніл у Єгипті, Західна та Центральна Європа, північно-східне узбережжя США.

Розрахуйте густоту населення своєї області. Скористайтеся даними Держстату https://stat.gov.ua

Розрахунок на прикладі Київської області (без міста Києва):

Дано:

• Чисельність наявного населення ($H$): 1 795 500 осіб
• Площа території ($S$): 28 131 км²

Знайти:

• Густота населення ($Г$) — ?

Розв’язання:

$Г = \dfrac{Н}{S}$

$Г = \dfrac{1\ 795\ 500}{28\ 131} \approx 63,8\text{ осіб/км}^2$

Відповідь: середня густота населення Київської області становить близько 63,8 осіб/км².

За посиланням у «Словнику суспільної географії» (https://geohub.org.ua) ознайомтеся з визначеннями всіх типів постійних населених пунктів.

Назвіть позитивні та негативні наслідки урбанізації. Що важливіше: можливість для людей реалізувати себе в місті чи збереження екологічного балансу та комфорту життя в менших поселеннях?

Позитивні наслідки урбанізації:

• Створення нових високооплачуваних робочих місць і концентрація капіталу.
• Доступ до сучасної якісної освіти, передової медицини, науки та культурних закладів.
• Високий рівень благоустрою житла (централізоване тепло-, водо- та енергопостачання, транспортне сполучення).

Негативні наслідки урбанізації:

• Забруднення повітря викидами транспорту й промисловості, забруднення водних об’єктів.
• Накопичення величезної кількості твердих побутових відходів.
• Дорожні затори, шумове забруднення, високий рівень стресу та зменшення зелених зон.

Обидва аспекти є однаково важливими для суспільства. Самовираження та розвиток у містах рухають уперед цивілізацію та технології, проте без чистого довкілля життя втрачає якість і безпеку. Виходом є сталий розвиток: перетворення міст на екологічно чисті простори із зеленими поясами, а також забезпечення сіл і містечок міськими стандартами комфорту (рурбанізація).

Порівняйте використання берега річок у містах Дніпро та Луцьк (мал. 6.12) і поясніть вплив природних і суспільних чинників на щільність забудови берегів річок.

• У місті Дніпро прибережна зона річки Дніпро використана максимально щільно: зведено багатоповерхові будинки, широку набережну, автомагістралі, причали та бізнес-центри.
• У місті Луцьк узбережжя річки Стир залишилося переважно відкритою рекреаційною територією з луками, зеленими насадженнями, пішохідними доріжками та малоповерховою забудовою.

Вплив чинників:

• Природні чинники: Дніпро — широка, глибока й судноплавна річка зі стійкими берегами, що дозволяє споруджувати важкі гідротехнічні та багатоповерхові об’єкти. Стир — невелика звивиста річка з низькою заболоченою заплавою, яка зазнає сезонних паводків і підтоплень, що обмежує масштабне будівництво.
• Суспільні чинники: Дніпро — місто-мільйонник, великий промисловий і комерційний центр, де земля біля води має високу комерційну вартість. Луцьк — середнє місто, де немає потреби в ущільненні прибережної смуги висотками, тому берег збережено як зону відпочинку.

Об’єднайтеся у дві команди. Одна захищає ідею «місто – двигун прогресу», інша – «місто – причина екологічних та соціальних проблем».

• Команда 1 («Місто – двигун прогресу»): у містах народжуються технологічні стартапи, функціонують провідні університети та науково-дослідні інститути; міста забезпечують найвищу продуктивність праці, генерують левову частку ВВП країни та формують світові стандарти освіти й культури.
• Команда 2 («Місто – причина екологічних та соціальних проблем»): міста виробляють понад 70 % світових викидів парникових газів і мільйони тонн сміття; у них загострюються проблеми соціального розшарування, самотності, росту злочинності, хронічного стресу й дефіциту чистого простору для життя.

Чому понад 70 % усіх хмарочосів світу зосереджено у світових містах Азії (мал. 6.14)? Який вплив природних умов цього регіону?

Концентрація понад 70 % хмарочосів у містах Азії викликана бурхливим економічним розвитком країн регіону (Китаю, країн Перської затоки, Південної Кореї), величезною кількістю міського населення та катастрофічним дефіцитом і дорожнечею вільної землі в центрах метрополій, що змушує рости вгору («вертикалізація» міст).

Вплив природних умов полягає в тому, що цей регіон часто стикається з високою сейсмічністю (землетрусами), потужними тайфунами та складними мулистими ґрунтами в приморських низовинах. Це змусило архітекторів розробляти унікальні сейсмостійкі конструкції з потужними внутрішніми маятниками-демпферами та глибокими палями, що зробило азійські хмарочоси вершиною інженерної безпеки.

Оберіть за допомогою розкладу руху «Укрзалізниці» маршрути й кінцеві станції приміських електропоїздів одного з великих міст держави і нанесіть їх на контурну карту України.

Приклад для Київського залізничного вузла:

• Ніжинський напрямок: Київ-Пасажирський — Бровари — Бобровиця — Ніжин.
• Яготинсько-Гребінківський напрямок: Київ-Пасажирський — Бориспіль — Баришівка — Яготин — Гребінка.
• Миронівський напрямок: Київ-Пасажирський — Трипілля-Дніпровське — Кагарлик — Миронівка.
• Фастівсько-Козятинський напрямок: Київ-Пасажирський — Вишневе — Васильків-1 — Мотовилівка — Фастів-1 — Козятин-1.
• Коростенський напрямок: Київ-Пасажирський — Святошин — Ірпінь — Буча — Клавдієво — Бородянка — Тетерів — Малин — Коростень.

Покрокова інструкція для роботи з контурною картою:

1. Позначте пунсоном столицю України — місто Київ.
2. Проведіть від Києва лінії залізниць у п’яти вказаних радіальних напрямках.
3. Підпишіть кінцеві станції приміського руху: Ніжин, Гребінка, Миронівка, Козятин-1, Коростень.

ГЕОГРАФІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Дізнайтеся, у яких містах України є національні оперні та драматичні театри. З’ясуйте на офіційних сайтах театрів, коли вони були засновані, та подумайте, у якій частині міста вони розміщені. Поміркуйте, чому вони є лише в кількох вітчизняних містах. Які ще об’єкти культури свідчать про те, що ці міста є важливими центрами управління в державі?

• Оперні театри: Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка у Києві (заснована 1867 року), Одеський національний академічний театр опери та балету (1810 рік), Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької (1900 рік), Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка (1925 рік), Дніпровський академічний театр опери та балету (1974 рік).
• Драматичні театри: Національний драматичний театр ім. Івана Франка (Київ, 1920 рік), Національний театр ім. Лесі Українки (Київ, 1926 рік), Національний драматичний театр ім. Марії Заньковецької (Львів, 1917 рік), Харківський драматичний театр ім. Т. Шевченка (1922 рік).
• Розміщення: театри побудовані в історичному центрі міст, біля центральних площ чи головних бульварів, де вони формують культурне ядро міста.
• Чому лише в кількох містах: функціонування опери та національної драми вимагає складних технічних сценічних комплексів, великих труп та значного глядацького ринку, що можливо лише в містах-мільйонниках і великих історичних центрах.
• Інші об’єкти культури й управління: національні художні та історичні музеї, наукові бібліотеки загальнодержавного значення, будівлі консерваторій, міністерств, вищих судів та урядових резиденцій.

Розгляньте світлини. Визначте типи населених пунктів.

• Світлина ліворуч: сільський населений пункт (село) — переважає одноповерхова садибна забудова, присадибні ділянки, городи та значні відкриті природні простори.
• Світлина праворуч: міський населений пункт (велике місто) — щільна багатоповерхова забудова, заасфальтовані магістралі, висока концентрація транспортних засобів та інженерних споруд.

Розгляньте ситуації у групах та виконайте завдання.

Група 1. У м. Ірпінь (Київська область) за роки незалежності України було відкрито університет, розміщено великі торговельні центри, розбудовано нові житлові мікрорайони. Населення цього міста постійно зростає.

• Поясніть, чому саме м. Ірпінь було обрано для розміщення цих закладів освіти і торгівлі?
  Місто Ірпінь розташоване поруч зі столицею (входить до Київської агломерації), має залізничне та автомобільне сполучення з Києвом, дешевшу землю під забудову та привабливі рекреаційні зелені зони, куди масово переїжджають нові мешканці.
• Як називається процес зростання значення міст у житті суспільства?
  Цей процес називається урбанізацією, а прискорений розвиток приміської зони навколо столиці — субурбанізацією.
• Поміркуйте, як зросла ціна на житлові помешкання у цьому місті.
  Ціна на житло істотно підвищилася через великий попит на нерухомість біля Києва, наявність сучасної інфраструктури, парків і торгових центрів.

Група 2. Молода сім’я з двома дітьми різної статі хоче обрати місце проживання – в обласному центрі або у селі. Запишіть переваги проживання у місті та в селі у таблицю. Зробіть висновок, де краще жити і чому.

Висновок: для родини з дітьми шкільного віку практичнішим вибором є обласний центр або його найближче передмістя, оскільки вони забезпечують доступ до різнобічної освіти, медицини та секцій без щоденних багатогодинних доїздів.

Група 3. У м. Львів за останні роки зросла кількість населення.

• Який процес спричинив ці проблеми?
  Зростання кількості населення зумовлене внутрішньою міграцією (механічним рухом населення) — приїздом вимушено переміщених осіб із прифронтових областей, а також студентів і трудових мігрантів.
• Які заходи міської влади необхідно реалізувати для розміщення нових жителів міста?
  Будівництво соціального та доступного житла, спорудження нових шкіл і дитсадків, закупівля додаткового громадського транспорту, реконструкція очисних споруд, підстанцій та мереж водопроводу, а також підтримка бізнесу для відкриття робочих місць.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Як визначити густоту населення? Чим відрізняється «денне» та «нічне» населення міст?

Густота населення визначається як відношення чисельності постійного населення до площі території, на якій воно проживає:

$\text{Густота населення} = \dfrac{\text{Кількість постійного населення (осіб)}}{\text{Площа території (км}^2\text{)}}$

«Нічне» населення міста — це жителі, які мають у ньому постійне місце проживання та ночують у своїх домівках. «Денне» населення суттєво більше за «нічне», оскільки вдень до міста прибувають працівники, студенти й відвідувачі з приміських зон і міст-супутників (маятникові мігранти), а також туристи.

2. Що таке міська агломерація? Які її складові? Наведіть приклади міських агломерацій у Європі та в Україні.

Міська агломерація — це компактне просторове об’єднання групи міських та сільських поселень у єдине ціле спільними трудовими, виробничими й культурно-побутовими зв’язками.

Складові агломерації:

• Метрополія — центральне велике місто (ядро).
• Передмістя та субурбанізована територія.
• Міста-супутники навколо ядра.

Приклади в Європі: Лондонська, Паризька, Празька, Мадридська агломерації.
Приклади в Україні: Київська, Харківська, Дніпровська, Одеська, Львівська агломерації.

3. Як ви вважаєте, які види транспорту є найважливішими для функціонування агломерації? Чому без швидкісного сполучення агломерація може розпастися?

Найважливішими видами транспорту є приміські електропоїзди (електрички), швидкісні трамваї, метрополітен, приміські автобуси та мережа швидкісних автошляхів для особистого транспорту.

Міська агломерація тримається на щоденних поїздках людей на роботу та навчання до метрополії. Якщо швидкісний транспорт відсутній або працює з перебоями, час у дорозі перевищуватиме 1,5–2 години в один бік. Щоденні зв’язки розірвуться, жителі шукатимуть роботу на місцях або переїдуть у центр, і суцільна взаємопов’язана система поселень розпадеться на окремі ізольовані населені пункти.

4. Поясніть, які чинники призвели до утворення конурбацій.

До виникнення конурбацій (зростання кількох міст чи агломерацій зі схожим значенням без єдиного домінуючого центру) призвели:

• Спільна сировинна або видобувна база, біля якої близько одне від одного одночасно зростали промислові міста (наприклад, Рурський вугільний басейн у Німеччині).
• Густа мережа транспортних комунікацій (автомагістралей і залізниць), яка сполучила ці міста в єдину мережу.
• Дефіцит вільного простору між містами за швидкого приросту населення, через що сусідні поселення розрослися назустріч одне одному та злилися забудовою (наприклад, Рандстад у Нідерландах).

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

До якого типу належить населений пункт, у якому ви проживаєте? Чи входить ваша громада до складу якоїсь агломерації? Якщо так, яке місто є її центром (метрополією) і як це впливає на щоденне життя ваших односельців чи містян?

Я проживаю в місті Ірпінь, яке за класифікацією належить до середніх міст. Наша громада є невіддільною складовою Київської міської агломерації, метрополією (ядром) якої виступає місто Київ.

Це безпосередньо формує життєвий ритм населення: значна частина дорослих мешканців та студентів щоранку виїжджає до Києва на роботу чи навчання електричками, маршрутними таксі або автомобілями, а ввечері повертається додому. Близькість до метрополії забезпечує високі заробітки, розвиток малого бізнесу та торгівлі, але водночас створює значне навантаження на автодороги й приміський транспорт у години пік.