§ 26. Які тенденції розвитку легкої промисловості України

• Назад до змісту

► Що таке легка промисловість і які виробництва вона об’єднує?

Легка промисловість — це сукупність виробництв, що виготовляють тканини, одяг, взуття, предмети галантереї та парфумерії для населення і багатьох галузей господарства. За підручником вона включає 23 види економічної діяльності, об’єднані в чотири основні групи: текстильне виробництво, виробництво одягу, виробництво шкіри та виробів зі шкіри, а також виробництво взуття.

► Які є види тканин? У які групи їх можна об’єднати?

Тканини класифікують за походженням волокон, з яких їх виготовляють:

• Натуральні: рослинного походження (бавовняні, лляні, конопляні) та тваринного походження (вовняні, шовкові).
• Хімічні: штучні (віскозні, ацетатні) та синтетичні (лавсанові, капронові).

► Яке значення легкої промисловості в економіці України?

Легка промисловість забезпечує населення предметами першої потреби (одягом, взуттям, домашнім текстилем), а виробничі та невиробничі сфери — спеціальною продукцією (медицину, будівництво, сільське господарство, силові органи й ЗСУ, транспорт, металургію). Вона є експортоорієнтованою галуззю, створює значну кількість робочих місць переважно для жінок і сприяє розвитку малого бізнесу: на початку 2025 року 72 % виробників галузі становили ФОПи.

Перегляньте відео про конопляне виробництво в Україні за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=gBzCRjjWei4. У чому специфіка цього виробництва? Чим був спричинений занепад конопляної промисловості?

Специфіка полягає в екологічності та універсальності сировини: промислові коноплі не потребують пестицидів, відновлюють ґрунти, мають швидкий вегетаційний період і забезпечують сировиною виробництво тканин, взуття, будівельних утеплювачів, шпагату, біопластику та паливних брикетів.

Занепад галузі був спричинений поширенням дешевих синтетичних волокон у другій половині XX століття, жорстким правовим регулюванням через ототожнення технічних конопель із нарковмісними сортами, а також закриттям льоно- і коноплезаводів через застарілі технології обробки.

Уявіть, що ви відкриваєте підприємство легкої промисловості в Україні. У якому місці ви б його розташували? Яку продукцію виготовляли б? Чи хотіли б ви стати частиною кластера? Якого? Наведіть аргументи.

Я відкрив би швейне підприємство з випуску підліткового та повсякденного жіночого одягу в місті Хмельницькому. Це місто має потужну базу кваліфікованих швачок, розвинені торговельні канали та вигідне географічне розташування щодо ринків збуту України і країн ЄС.

Я обрав би участь у Подільському кластері (Podillya Women Apparel Cluster). Об’єднання підприємств у кластер допомагає знижувати витрати на гуртову закупівлю якісних тканин і фурнітури, впроваджувати сучасний дизайн і нові технології, спільно проводити маркетингові кампанії та значно легше виходити на експортні європейські ринки.

За допомогою даних Державної служби статистики щодо експорту товарів легкої промисловості України нанесіть на контурну карту світу країни, до яких найбільше постачають трикотаж, взуття, одяг вітчизняні підприємства. Чому українці надають перевагу придбанню одягу і взуття іноземних виробників, натомість вітчизняні підприємства експортують свою продукцію за кордон?

Покрокова інструкція до контурної карти:

• Знайдіть і позначте кордони провідних європейських партнерів України з експорту легкої промисловості: Німеччини, Польщі, Італії, Румунії, Франції, Бельгії, Литви та Данії.
• Зафарбуйте території цих країн одним кольором або нанесіть штриховку.
• Підпишіть назви цих держав та позначте стрілками експортні потоки з території України до відповідних країн.

Причини розбіжності між уподобаннями українців та експортом:

• Вітчизняні фабрики переважно працюють за давальницькими схемами на замовлення відомих європейських брендів, тому весь готовий одяг і взуття за договором одразу відправляються замовникам за кордон [мал. 26.7].
• На внутрішньому ринку України українські споживачі часто обирають продукцію іноземних торговельних марок через їхню всесвітню впізнаваність, агресивну рекламу та широкий асортимент недорогого одягу мас-маркету.

ГЕОГРАФІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Використовуючи знання про властивості тканин (гігроскопічність, повітропроникність), обґрунтуйте, який одяг краще обрати для літнього походу в гори, а який — для шкільних занять.

Для літнього походу в гори варто обрати одяг із технологічних синтетичних тканин (поліестер, поліамід): вони мають високу повітропроникність, швидко відводять піт від тіла під час фізичних навантажень, майже не вбирають вологу і швидко сохнуть, що захищає від переохолодження при зміні погоди.

Для шкільних занять слід надати перевагу виробам із натуральних тканин (бавовна, льон): вони мають високу гігроскопічність, чудово пропускають повітря, приємні до тіла та забезпечують стабільний комфорт під час кількагодинного сидіння в класі.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Як вплинула глобалізація на розвиток вітчизняної легкої промисловості?

Глобалізація відкрила для українських фабрик доступ до ринків країн ЄС та іноземних інвестицій, інтегрувала їх у світові виробничі ланцюги через роботу за давальницькою схемою. Водночас вона загострила конкуренцію на внутрішньому ринку з дешевим азійським імпортом і секонд-хендом.

2. Наскільки важливо для підприємств текстильної промисловості розвивати власну сировинну базу (вирощувати бавовну та льон, виробляти вовну)?

Власна сировина суттєво знижує залежність від імпорту й коливань валютних курсів, зменшує логістичні витрати та собівартість кінцевої продукції, створює додаткові робочі місця в сільському господарстві й формує повний технологічний цикл усередині держави.

3. Складіть ланцюжок виробництва: від вирощування льону до лляних скатертин. Які географічні фактори впливають на цей процес?

Ланцюжок виробництва:

1. Вирощування льону-довгунця в аграрному секторі.
2. Первинне перероблення трести на льонозаводі й отримання волокна.
3. Прядильне виробництво для отримання лляних ниток.
4. Ткацьке виробництво для виготовлення сурового полотна.
5. Оздоблення, вибілювання, фарбування або нанесення малюнка на тканину.
6. Пошиття готових лляних скатертин на швейній фабриці.

Географічні фактори:

• Агрокліматичні ресурси та сировинний чинник визначають вирощування льону та первинну його обробку в зоні Полісся.
• Водний фактор важливий для процесів вимочування, миття й обробки волокон.
• Споживчий чинник і забезпечення трудовими ресурсами визначають розміщення швейних підприємств у великих і малих містах.

4. Як змінилися споживчі вподобання українців щодо одягу та взуття і як це впливає на виробництво?

Українці стали більше цінувати практичність, зручність, довговічність і натуральність матеріалів. Суттєво зріс попит на продукцію українських локальних брендів, патріотичний та етнічний одяг, а також на військово-тактичну амуніцію та якісне функціональне взуття. Виробники відповідно переходять на гнучкі малі партії, розширюють онлайн-торгівлю, модернізують асортимент та адаптують лекала під повсякденні й військові потреби.

5. Створіть постер «Я ношу лише вітчизняний одяг і взуття». Позначте на картосхемі головних виробників одягу і взуття для підлітків в Україні.

Головні виробники за центрами:

• Київ: концерн «Ярослав», дизайнерське взуття Kachorovska Atelier.
• Житомир та Бердичів: Житомирська панчішна фабрика («Легка Хода»), Бердичівська фабрика одягу, взуттєві фабрики Condor Trade, СП Inblu, виробництво взуття «КРОК» та дитячого взуття «Берегиня».
• Вінниця: ПрАТ Volodarka (костюми, верхній та формений одяг для підлітків).
• Хмельницький та Дунаївці: об’єднання «Хмельницьклегпром», підприємство «Маровоір» (Дунаївці), взуттєві фабрики «Кредо», «Схід», «Літма», «Гофра».
• Черкаси: швейна фабрика імені Лесі Українки (бренд LESIA), Черкаський шовковий комбінат, взуттєва фабрика «Лавента».
• Львів та Шептицький: панчішно-шкарпеткова фабрика «Дюна-Веста», виробники взуття Stepter і Kasandra.
• Харків: фабрика ковдр і пледів VLADI, взуттєве виробництво Strado.
• Запоріжжя та Дніпро: фабрика взуття Mida (Запоріжжя), фабрика Viko (Дніпро).
• Білгород-Дністровський: фабрика домашнього й повсякденного взуття «Белста».

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Дізнайтеся в магазині одягу і взуття у вашій територіальній громаді, звідки походять відповідні вироби. Чи є серед них продукція підприємств легкої промисловості вашої області?

У магазинах громад здебільшого представлений одяг і трикотаж провідних виробників України (фабрик Києва, Хмельницького, Вінниці, Черкас, Житомира, Шептицького), а також імпортні товари з Польщі, Туреччини та Китаю. Продукція підприємств власної області зазвичай представлена робочим одягом, шкільними формами, постільною білизною або шкарпетками й трикотажем місцевих приватних підприємців і швейних ательє.