§ 25. Які особливості розвитку легкої промисловості світу

• Назад до змісту

Як ви думаєте, чому легка промисловість отримала таку назву?

Легка промисловість отримала таку назву через те, що її сировина, напівфабрикати та готова продукція мають відносно невелику вагу й об’єм порівняно з продукцією важкої промисловості. Крім того, виробничі процеси в цій галузі є менш енергоємними і не потребують значних обсягів сировини на одиницю готового продукту.

Яку продукцію вона виготовляє?

Легка промисловість виготовляє одяг, взуття, нитки, тканини, постільну білизну, домашній текстиль, трикотаж, шкіряну галантерею та хутряні вироби. Вона також постачає неткані матеріали й оббивні тканини для меблевої, автомобільної та авіаційної промисловості.

Яке значення легкої промисловості для кожного із нас?

Легка промисловість забезпечує людей життєво необхідними товарами щоденного вжитку, які захищають від несприятливих погодних умов, підтримують гігієну та формують побутовий комфорт. Якість і доступність її продукції безпосередньо впливають на рівень життя, добробут та індивідуальний стиль кожної людини.

Дізнайтеся, які підприємства легкої промисловості є у вашому районі. Яку продукцію вони випускають?

У Києві та прилеглих районах працює відоме виробниче об’єднання «Ярослав», яке спеціалізується на виготовленні постільної білизни, пледів, ковдр, рушників та інших виробів домашнього текстилю. Також функціонують приватні швейні фабрики й ательє, які шиють формений і спеціалізований захисний одяг для екстрених служб та військових, а також повсякденний одяг.

Ознайомтеся з технологічним процесом виробництва тканин (мал. 25.4). Поясніть, що відбувається на кожному етапі виробництва тканини. Як ви думаєте, який етап виробництва тканини є найважливішим і чому? Чому неможливо виконувати фарбування тканини перед прядінням? Поясніть логіку процесу. Як змінювався процес виготовлення тканини з давніх часів до сьогодення?

Технологічний процес виготовлення тканини складається з таких стадій:

1. Первинне оброблення сировини: волокна очищають від сторонніх домішок, пилу та бруду, сортують і готують до подальшої обробки, отримуючи очищене волокно.
2. Прядіння волокна: очищені волокна розчісують, вирівнюють, витягують та скручують, утворюючи міцну нитку (пряжу).
3. Переплетіння ниток основи та утоку: на ткацьких верстатах переплітають поздовжні й поперечні нитки, формуючи текстильне полотно — сурову тканину.
4. Оздоблення тканини: сурове полотно вибілюють, фарбують, наносять візерунки та піддають фінішній обробці, одержуючи готову тканину.

Найважливішим етапом є прядіння волокна, оскільки саме на цій стадії закладаються міцність, еластичність, товщина та однорідність майбутньої нитки. Дефекти пряжі зроблять неможливим якісне ткацтво та призведуть до браку всього полотна.

Фарбування тканини неможливо провести до прядіння, адже тканого полотна як цілісного матеріалу ще не існує. До прядіння можна пофарбувати хіба що окремі пухкі волокна (або нитки), проте суцільне фарбування тканини відбувається лише після її виткання.

Процес виготовлення тканин суттєво змінився:

• У давнину процес був суто ручним і тривалим; прядіння вели за допомогою веретена або ручної прядки, а тканину виготовляли на простих дерев’яних ручних верстатах.
• У період промислової революції винайдення механічних прядок і ткацьких верстатів із паровим приводом багаторазово прискорило виробництво.
• Сьогодні застосовуються повністю автоматизовані високотехнологічні верстати з числовим програмним керуванням і цифрові системи контролю якості без участі людини.

Проаналізуйте структуру світового виробництва текстильних товарів за видами волокон (1950–2024 рр.) (табл. 25.1). Назвіть чинники цих змін. Спрогнозуйте зміни на майбутнє. Зробіть висновки.

Чинники змін:

• Низька собівартість та технологічність виробництва хімічних волокон.
• Незалежність хімічних волокон від погодних умов і посух, які загрожують урожаям бавовнику чи льону.
• Висока зносостійкість, міцність та універсальність синтетичних матеріалів.

Прогноз на майбутнє:
Частка хімічних волокон залишатиметься домінуючою (85–90 %), проте зростатиме використання вторинної переробленої синтетики та біополімерів. Натуральні тканини збережуть стабільний попит у сегменті дорожчого якісного та екологічного одягу.

Висновок:
За період 1950–2024 рр. світове текстильне виробництво кардинально змінило структуру: частка натуральних волокон скоротилася з 84 % до 15 %, натомість частка хімічних волокон зросла з 16 % до 85 %.

Розробіть картосхему «Текстильна промисловість світу» і легенду до неї, користуючись таблицею 25.2 та контурною картою світу.

Покроковий план створення картосхеми:

1. Підпишіть на контурній карті світу назви країн-лідерів або позначте їх кольоровою штриховкою відповідно до спеціалізації:
   • Бавовняні тканини: Індія, Китай, США, Пакистан, Бразилія.
   • Вовняні тканини: Китай, Італія, Японія, США, Індія.
   • Натуральний шовк: Китай, Індія, Узбекистан, Таїланд, Бразилія.
   • Лляні тканини: Франція, Польща, Бельгія, Нідерланди.
   • Джутові тканини: Індія, Бангладеш.
   • Трикотаж: Китай, Італія, Японія, США, Франція.
   • Неткані матеріали: Китай, Бельгія, Німеччина, В’єтнам.
2. У кутку карти оформте легенду: накресліть прямокутники або геометричні значки, позначивши відповідний колір чи символ для кожного виду тканин.

ГЕОГРАФІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Обговоріть із членами своєї сім’ї, яким видам тканин вони надають перевагу. Наведіть приклади виробів із різних видів тканин, які є у вас дома. Наведіть аргументи, які властивості цих тканин впливають на ваш вибір.

Для повсякденного одягу та постільної білизни в родині перевага надається бавовні та льону (футболки, сорочки, простирадла), оскільки вони натуральні, приємні до тіла, пропускають повітря та добре вбирають вологу. Для зимових светрів і теплих шарфів використовують вовняні вироби завдяки їхній здатності утримувати тепло. Для спортивного гардероба та верхнього одягу обирають синтетичні тканини (поліестер, нейлон), бо вони міцні, не мнуться, захищають від вітру й вологи та швидко висихають.

У країні підприємства легкої промисловості приносять прибуток і сплачують податки і збори, але вони забруднюють воду та повітря. Як, на вашу думку, влада має діяти: підтримувати виробництво чи захищати навколишнє середовище?

Влада має поєднувати підтримку промисловості з жорстким екологічним контролем:

1. Зобов’язати підприємства встановлювати сучасні системи замкненого циклу очищення води та повітряних фільтрів.
2. Надавати податкові пільги та дешеві кредити фабрикам, які модернізують виробництво та впроваджують безводні технології фарбування тканин.
3. Застосовувати штрафи до порушників і спрямовувати ці кошти на відновлення природних водойм та утилізацію відходів.

За допомогою сайтів про наймання на роботу з’ясуйте, яка вартість однієї години роботи на швейній фабриці в Україні та порівняйте її з іншими країнами (мал. 25.6).

Середня заробітна плата швачки в Україні становить близько 16 000–20 000 грн на місяць. При 160 робочих годинах на місяць це становить орієнтовно 2,3–2,8 дол. США за годину праці.

Порівняння за даними діаграми:

• В Україні оплата праці вища, ніж у Бангладеш (0,5 дол.), Пакистані (0,6 дол.), В’єтнамі (0,6 дол.), Індії (1,1 дол.) та Болгарії (2,0 дол.).
• Рівень оплати співмірний із показниками Китаю (2,1 дол.), Тунісу (2,6 дол.) та Марокко (2,9 дол.).
• Оплата в Україні істотно нижча за ставки в розвинених країнах: США (17,6 дол.), Італії (21,9 дол.), Німеччині (23,3 дол.) та Франції (31,3 дол.).

Чи є етичним виробництво дешевих товарів легкої промисловості в бідних країнах за низьку оплату?

Це суперечливе питання:

• З одного боку, оплата праці в кілька десятків центів за годину у важких та небезпечних умовах є соціальною несправедливістю й експлуатацією населення бідних країн великими транснаціональними корпораціями.
• З іншого боку, перенесення фабрик до таких країн забезпечує роботою десятки мільйонів людей, для яких це часто єдине регулярне джерело доходу для виживання родин.

Поясніть, яких економічних, екологічних і соціальних наслідків зазнає сучасна економіка через глобальні ланцюги постачання легкої промисловості, що охоплюють виробництво одягу, текстилю, аксесуарів тощо.

• Економічні наслідки: суттєве зниження собівартості пошиття, поява дешевого масового одягу для населення світу, концентрація прибутків у власників глобальних брендів, висока залежність світової торгівлі від стабільності морських шляхів.
• Екологічні наслідки: значне забруднення водойм хімічними بارвниками, надмірне використання прісної води, викиди від міжконтинентальних перевезень і накопичення мільйонів тонн невикористаного одягу на сміттєзвалищах через концепцію «швидкої моди».
• Соціальні наслідки: створення мільйонів робочих місць для жінок у країнах, що розвиваються; водночас закріплення низьких соціальних стандартів і відсутність належної безпеки праці на азійських швейних підприємствах.

Встановіть за таблицею відповідність між країнами та їхніми перевагами в легкій промисловості. Обґрунтуйте ці зв’язки.

Відповідність:

• 1. Китай — Г (Найбільший ринок збуту)
• 2. Бангладеш — В (Дешева робоча сила)
• 3. Італія — А (Якісна продукція)
• 4. Туреччина — Д (Текстильна традиція)
• 5. США — Б (Автоматизація)

Обґрунтування:

• Китай (1 — Г): має найбільшу чисельність платоспроможного населення, що формує величезний внутрішній ринок споживання одягу та взуття.
• Бангладеш (2 — В): вартість години праці є однією з найнижчих у світі (0,5 дол.), що приваблює сюди світові швейні фабрики.
• Італія (3 — А): відома модельними будинками, високими стандартами обробки шкіри, дорогими натуральними тканинами та брендами преміум-класу.
• Туреччина (4 — Д): спирається на багатовікові традиції текстильного ткацтва, власну бавовняну базу та пряме сусідство з ринком ЄС.
• США (5 — Б): компенсують високу вартість робочої сили масштабним упровадженням роботизованих ліній, цифрових технологій та інноваційних штучних волокон.

Розгляньте і проаналізуйте мал. 25.8. Сформулюйте відповідні висновки.

Найбільшим імпортером взуття є В’єтнам (40,4%), за ним ідуть Китай (23,1%) та Італія (17,4%).

Домінування інших країн в експорті (63,0%) свідчить про високу диверсифікацію виробництва взуття у світі, де значну частку випуску займають країни, що розвиваються. Серед окремих названих експортерів лідирують США (21,4%), Японія (4,0%) та Росія (3,9%).

Висновки:

Країни Азії (В’єтнам, Китай) виступають основними ринками збуту або вузлами імпорту сировини/готової продукції, тоді як експортні потужності розподілені між багатьма країнами світу з помітною часткою США.

Структура світового ринку взуття характеризується високою концентрацією імпорту в кількох ключових країнах (на перші три припадає понад 80% імпорту) та розсередженим експортом.

Уявіть, що ви журналіст і вам потрібно взяти інтерв’ю у власника фабрики легкої промисловості та його працівників. Оберіть фабрику, на яку ви відправитеся у відрядження. Складіть 5–6 запитань, які ви хочете поставити керівнику та його працівникам, щоб більше дізнатися про підприємство та його роботу.

Підприємство для інтерв’ю: ПАТ «Черкаський шовковий комбінат».

Запитання керівнику підприємства:

1. Звідки комбінат отримує сировину для тканин і яку частку в ній становлять хімічні волокна?
2. Як підприємство вирішує проблему очищення води від промислових барвників?
3. До яких країн постачається вироблена продукція та як комбінат конкурує з азійськими тканинами?

Запитання працівникам фабрики:
4. Наскільки автоматизованими є ваші робочі місця та як здійснюється контроль якості полотна?
5. Які умови створено в цехах для захисту здоров’я від шуму верстатів та текстильного пилу?
6. Скільки часу триває навчання, щоб опанувати роботу на сучасному ткацькому обладнанні?

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Чи може світ обійтися без легкої промисловості? Аргументуйте.

Світ не може обійтися без легкої промисловості, оскільки вона задовольняє щоденні базові потреби кожної людини в одязі, взутті, білизні та постільних речах. Крім того, її матеріали є незамінними для меблевого виробництва, транспорту (оббивка салонів літаків та автомобілів), медицини (перев’язувальні засоби, спецодяг) та будівництва.

2. Яку країну можна вважати «світовою фабрикою» у легкій промисловості? Чому саме її?

«Світовою фабрикою» є Китай. Країна виготовляє 54,6 % світового взуття та 63,0 % його експорту, а також є лідером у виробництві й експорті тканин і одягу. Це стало можливим завдяки потужній сировинній базі, значним трудовим ресурсам, сучасній логістиці та розвиненій інфраструктурі.

3. Чи варто розвивати легку промисловість в Україні?

Розвивати легку промисловість в Україні варто. Вона вирізняється швидкою окупністю витрат, створює масові робочі місця (переважно для жінок) і має вигідне логістичне положення поруч із ринком ЄС. Україна має хорошу сировинну перспективу у вирощуванні технічних конопель і льону, а також кваліфіковані дизайнерські та швейні кадри.

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Використовуючи дані з відкритих джерел або з опитування місцевих жителів, розробіть SWOT-аналіз перспектив розвитку легкої промисловості у вашій громаді. Заповніть таблицю в зошиті.

SWOT-аналіз розвитку легкої промисловості в громаді: