§ 25. Які особливості розвитку легкої промисловості світу

• Назад до змісту

Як ви думаєте, чому легка промисловість отримала таку назву?

Легка промисловість отримала таку назву через те, що її сировина, напівфабрикати та готова продукція мають відносно невелику вагу й об’єм порівняно з продукцією важкої промисловості. Крім того, виробничі процеси в цій галузі є менш енергоємними і не потребують значних обсягів сировини на одиницю готового продукту.

Яку продукцію вона виготовляє?

Легка промисловість виготовляє одяг, взуття, нитки, тканини, постільну білизну, домашній текстиль, трикотаж, шкіряну галантерею та хутряні вироби. Вона також постачає неткані матеріали й оббивні тканини для меблевої, автомобільної та авіаційної промисловості.

Яке значення легкої промисловості для кожного із нас?

Легка промисловість забезпечує людей життєво необхідними товарами щоденного вжитку, які захищають від погодних умов та забезпечують гігієну і побутовий комфорт. Якість і доступність її продукції безпосередньо визначають добробут та рівень життя населення.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Дізнайтеся, які підприємства легкої промисловості є у вашому районі. Яку продукцію вони випускають?

У Подільському районі міста Києва працює виробниче підприємство «Ярослав», яке спеціалізується на виробництві постільної білизни, пледів, ковдр, рушників та інших товарів домашнього текстилю. Також у районі розташовані приватні швейні фабрики та ательє, які виготовляють повсякденний одяг, шкільну форму та спеціалізований робочий одяг для підприємств.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Ознайомтеся з технологічним процесом виробництва тканин (мал. 25.4). Поясніть, що відбувається на кожному етапі виробництва тканини. Як ви думаєте, який етап виробництва тканини є найважливішим і чому? Чому неможливо виконувати фарбування тканини перед прядінням? Поясніть логіку процесу. Як змінювався процес виготовлення тканини з давніх часів до сьогодення?

Технологічний процес виробництва тканин складається з таких етапів:

1. Первинне оброблення сировини: вихідну сировину (бавовну, льон чи вовну) очищають від бруду й домішок та сортують, у результаті чого отримують очищене волокно.
2. Прядіння волокна: очищене волокно розчісують, витягують у довгі тонкі пасма та скручують на прядильних машинах, отримуючи безперервну міцну нитку (пряжу).
3. Переплетіння ниток основи та утоку: на ткацьких верстатах поздовжні нитки (основа) та поперечні нитки (уток) переплітають між собою за певною схемою, утворюючи полотно — сурову тканину.
4. Оздоблення тканини: сурову тканину відбілюють, фарбують, наносять на неї малюнок та піддають спеціальній обробці (наприклад, для зменшення зминання чи надання вологостійкості), завдяки чому одержують готову тканину.

Найважливішим етапом є прядіння, оскільки саме на ньому формуються фізико-механічні властивості майбутньої нитки (міцність, рівномірність товщини, еластичність). Якщо нитка матиме дефекти, це призведе до частих обривів під час ткацтва та суттєво погіршить якість готового полотна.

Виконати фарбування тканини перед прядінням неможливо, оскільки на цьому етапі тканина як цілісне полотно ще фізично не існує — вона створюється лише згодом, під час переплетіння ниток. Крім того, якщо фарбувати безпосередньо окремі пухкі волокна перед прядінням, це ускладнить їхню подальшу механічну обробку, знизить зчеплення волокон між собою та призведе до нерівномірного розподілу кольору в нитці після витягування.

З давніх часів процес виготовлення тканини зазнав таких змін:

• У давнину процес був повністю ручним: волокна очищали руками, пряли за допомогою дерев’яного веретена або ручної прядки, а ткали на найпростіших дерев’яних ручних рамах, що потребувало величезних витрат часу та зусиль.
• З початком промислової революції (XVIII–XIX ст.) з’явилися механічні прядильні машини й парові ткацькі верстати, що дозволило автоматизувати основні етапи та багаторазово збільшити обсяги виробництва.
• У сучасну епоху процес є повністю автоматизованим і комп’ютеризованим: використовуються швидкісні пневматичні ткацькі верстати й інтегровані системи з цифровим керуванням на основі штучного інтелекту, що забезпечує максимальну швидкість виготовлення та високу якість продукції за мінімальної участі людини.

ЗАВДАННЯ

Проаналізуйте структуру світового виробництва текстильних товарів за видами волокон (1950–2024 рр.) (табл. 25.1). Назвіть чинники цих змін. Спрогнозуйте зміни на майбутнє. Зробіть висновки.

Чинниками цих змін є розвиток хімічної промисловості, нижча собівартість хімічних волокон, технологічність виробничих процесів, універсальність застосування синтетики та вразливість натуральних культур до несприятливих погодних умов. У майбутньому частка хімічних волокон зростатиме або стабілізується на високому рівні, тоді як натуральні волокна стануть нішевим сегментом для виробництва високоякісних товарів. Висновок: світова текстильна промисловість здійснила перехід від використання переважно натуральної сировини до домінування синтетичних матеріалів.

Розробіть картосхему «Текстильна промисловість світу» і легенду до неї, користуючись таблицею 25.2 та контурною картою світу.

Для виконання цього завдання на контурній карті світу необхідно виконати такі дії:

1. Позначити відповідними кольорами або штрихуванням країни-лідери за видами тканин згідно з таблицею 25.2 (наприклад: Китай — позначити всіма кольорами, оскільки він лідер у більшості категорій; Індія — зафарбувати кольором бавовняних, джутових тканин та шовку).
2. Створити легенду карти, де кожному виду тканини відповідатиме окремий символ або колір:
   • Бавовняні: Індія, Китай, США, Пакистан, Бразилія.
   • Вовняні: Китай, Італія, Японія, США, Індія.
   • Натуральний шовк: Китай, Індія, Узбекистан, Таїланд, Бразилія.
   • Лляні: Франція, Росія, Білорусь, Польща, Бельгія, Нідерланди.
   • Джутові: Індія, Бангладеш.
   • Трикотаж: Китай, Італія, Японія, США, Франція.
   • Неткані матеріали: Китай, Бельгія, Німеччина, В’єтнам.

ГЕОГРАФІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Обговоріть із членами своєї сім’ї, яким видам тканин вони надають перевагу. Наведіть приклади виробів із різних видів тканин, які є у вас дома. Наведіть аргументи, які властивості цих тканин впливають на ваш вибір.

Члени моєї сім’ї надають перевагу натуральним тканинам (бавовна, льон) для повсякденного одягу та постільної білизни. Удома є вироби з бавовни (футболки, постіль), вовни (светри), льону (літній одяг) та поліестеру (спортивний одяг). Вибір зумовлений такими властивостями: бавовна забезпечує гігроскопічність і комфорт для шкіри, вовна — високу теплоізоляцію, льон — повітропроникність у спеку, а поліестер — довговічність та стійкість до зминання.

ПОМІРКУЙТЕ

Як, на вашу думку, влада має діяти: підтримувати виробництво чи захищати навколишнє середовище?

Влада має впроваджувати стратегію сталого розвитку, що поєднує підтримку виробництва з екологічним контролем. Замість вибору між економікою та довкіллям необхідно стимулювати впровадження екологічно безпечних технологій, систем очищення води та енергоефективного виробництва через систему податкових пільг та суворих стандартів якості.

ЗАВДАННЯ

За допомогою сайтів про наймання на роботу з’ясуйте, яка вартість однієї години роботи на швейній фабриці в Україні та порівняйте її з іншими країнами (мал. 25.6).

За даними сайтів пошуку роботи, середня заробітна плата швачки в Україні становить близько 15 000–20 000 грн на місяць. При 160 робочих годинах на місяць вартість однієї години роботи складає приблизно 1,5–2,0 дол. США. Цей показник є вищим, ніж у Бангладеш (0,5 дол.), Пакистані (0,6 дол.) та В’єтнамі (0,6 дол.), але значно нижчим, ніж у європейських країнах (Франція — 31,3 дол., Німеччина — 23,3 дол.).

ЗАВДАННЯ

Чи є етичним виробництво дешевих товарів легкої промисловості в бідних країнах за низьку оплату?

Оцінка етичності виробництва дешевих товарів у бідних країнах має суперечливий характер. З одного боку, робота на таких фабриках часто пов’язана з важкими й небезпечними умовами праці, відсутністю соціальних гарантій та критично низькою оплатою, що трактується як експлуатація дешевої робочої сили та є неетичним з точки зору прав людини. З іншого боку, створення таких робочих місць транснаціональними компаніями забезпечує стабільний дохід для мільйонів сімей у найбідніших регіонах світу, де відсутні інші альтернативи працевлаштування, що є важливим фактором виживання та економічного розвитку цих країн.

Поясніть, яких економічних, екологічних і соціальних наслідків зазнає сучасна економіка через глобальні ланцюги постачання легкої промисловості, що охоплюють виробництво одягу, текстилю, аксесуарів тощо.

Глобальні ланцюги постачання легкої промисловості мають комплексний вплив на світову економіку:

• Економічні наслідки: відбувається суттєве зниження собівартості продукції та розширення асортименту товарів для кінцевих споживачів; великі бренди одержують високі прибутки завдяки аутсорсингу, тоді як у розвинених країнах закриваються власні виробництва, а країни-виробники потрапляють у повну економічну залежність від зовнішніх замовлень.
• Екологічні наслідки: концентрація виробництва в країнах, що розвиваються, супроводжується масштабним забрудненням місцевих водних джерел та ґрунтів хімічними барвниками; концепція «швидкої моди» призводить до утворення колосальної кількості неперероблюваних текстильних відходів, а транспортування сировини та товарів на великі відстані збільшує вуглецевий слід.
• Соціальні наслідки: у бідних країнах створюються мільйони робочих місць, зокрема для жінок, що сприяє їхній фінансовій самостійності; водночас працівники стикаються з порушенням трудових стандартів, надважкими умовами праці та недостатнім рівнем безпеки на робочому місці.

ЗАВДАННЯ

Встановіть за таблицею відповідність між країнами та їхніми перевагами в легкій промисловості. Обґрунтуйте ці зв’язки.

Відповідність між країнами та перевагами в легкій промисловості:

Обґрунтування зв’язків:

• Китай (1 — Г): володіє найбільшим за місткістю внутрішнім споживчим ринком взуття та текстилю у світі, що зумовлено чисельністю його населення та зростанням добробуту.
• Бангладеш (2 — В): має один із найнижчих показників вартості робочої сили у світі (0,5 дол. США за годину), що робить країну привабливою для масового пошиття дешевого одягу.
• Італія (3 — А): є світовим центром моди та дизайну, орієнтується на виготовлення елітної та якісної продукції, де застосовується висококваліфікована ручна праця.
• Туреччина (4 — Д): спирається на власну сировину (бавовну) та розвинені історичні традиції текстильного виробництва, постачаючи якісні тканини та трикотаж у Європу.
• США (5 — Б): через високу вартість робочої сили американські компанії компенсують витрати шляхом високого рівня автоматизації виробництва, застосування 3D-друку та розробки синтетичних волокон.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте і проаналізуйте мал. 25.8. Сформулюйте відповідні висновки.

Аналіз діаграм експорту та імпорту взуття в провідних країнах-виробниках у 2024 році дозволяє сформулювати такі висновки:

1. Спостерігається чіткий територіальний поділ праці у взуттєвій промисловості: країни, що розвиваються, здебільшого виступають експортерами продукції, тоді як розвинені держави є її основними імпортерами.
2. Сполучені Штати Америки є головним світовим споживачем взуття, на частку якого припадає майже половина глобального імпорту — 40,4%. Це підтверджує орієнтацію США на закупівлю готових товарів за кордоном через дорожнечу власного масового виробництва.
3. Близько двох третин світового експорту взуття (63,0%) припадає на категорію «Інші країни», серед яких ключові позиції займають країни Азії. Окремі країни, такі як В’єтнам, Китай та Індонезія, виступають провідними експортерами, забезпечуючи масове постачання взуття на світовий ринок.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Уявіть, що ви журналіст і вам потрібно взяти інтерв’ю у власника фабрики легкої промисловості та його працівників. Оберіть фабрику, на яку ви відправитеся у відрядження. Складіть 5–6 запитань, які ви хочете поставити керівнику та його працівникам, щоб більше дізнатися про підприємство та його роботу.

Для відрядження обрано Черкаську швейну фабрику імені Лесі Українки (бренд LESIA), яка спеціалізується на моделюванні та виробництві жіночого одягу [7].

Запитання для керівника підприємства:

1. Які технологічні інновації та нове обладнання ви впровадили на фабриці за останні роки для підвищення ефективності виробництва?
2. Звідки фабрика імпортує тканини та фурнітуру і чи є перспективи збільшення частки української сировини?
3. Які кроки робить підприємство для виходу на європейський ринок та підвищення своєї конкурентоспроможності?

Запитання для працівників фабрики:
4. Які вимоги висуваються до вашої кваліфікації та чи проходить персонал навчання для роботи із сучасним швейним устаткуванням?
5. Як ви оцінюєте умови праці, графік роботи та рівень заробітної плати на підприємстві?
6. З якими труднощами ви найчастіше стикаєтеся під час виконання щоденних виробничих завдань?

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Чи може світ обійтися без легкої промисловості? Аргументуйте.

Світ не може обійтися без легкої промисловості, оскільки вона забезпечує базові фізіологічні та соціальні потреби людства у повсякденному одязі, взутті, постільній білизні та засобах особистої гігієни [3]. Також продукція цієї галузі є критично важливою для інших секторів економіки: у медицині використовуються перев’язувальні матеріали та спецодяг, у транспортній сфері — оббивка салонів автомобілів і літаків, а в будівництві — геотекстиль, тенти й спецодяг для будівельників [4].

2. Яку країну можна вважати «світовою фабрикою» у легкій промисловості? Чому саме її?

«Світовою фабрикою» у легкій промисловості вважається Китай [2]. Ця країна зосереджує понад половину глобального виробництва взуття (54,6%) та є найбільшим експортером текстилю й готового одягу у світі [1, 2]. Таке лідерство зумовлене наявністю колосальних обсягів відносно дешевої робочої сили, розвиненою промисловою інфраструктурою, масштабною власною сировинною базою та ефективно налагодженими глобальними логістичними ланцюгами [2, 3].

3. Чи варто розвивати легку промисловість в Україні?

Розвивати легку промисловість в Україні необхідно. Галузь створює значну кількість робочих місць (особливо для жінок), сприяє швидкому обігу капіталу та забезпечує внутрішній ринок якісними товарами вітчизняного виробництва [3, 4]. Україна має вигідне географічне положення для швидкого експорту продукції до країн ЄС, досвідчені кадрові ресурси та потенціал для відродження власної сировинної бази, зокрема у сфері вирощування льону та промислових конопель [6].

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Використовуючи дані з відкритих джерел або з опитування місцевих жителів, розробіть SWOT-аналіз перспектив розвитку легкої промисловості у вашій громаді. Заповніть таблицю в зошиті.

SWOT-аналіз перспектив розвитку легкої промисловості на прикладі Хмельницької територіальної громади: