§ 14. Чому сільське господарство є важливим видом економічної діяльності

• Назад до змісту

Що таке національна економіка?

Національна економіка — це сукупність усіх видів господарської діяльності в межах певної країни.

Які види економічної діяльності входять до складу первинного сектору економіки?

До первинного сектору економіки належать сільське господарство, рибальство, лісове господарство та добувна промисловість.

Що таке чинник розміщення виробництва?

Чинник розміщення виробництва — це сукупність умов, які впливають на вибір місця для створення та розвитку того чи іншого виду господарської діяльності.

Назвіть два природних чинники, що визначають зональну спеціалізацію сільського господарства світу.

Двома природними чинниками, що визначають зональну спеціалізацію, є клімат (тепло, волога, освітлення) та ґрунти.

Назвіть приклади їжі рослинного і тваринного походження, яку ви часто вживаєте в родині, яку імпортували до України, та розрахуйте вартість коштів, які ви витрачаєте на їх придбання.

Приклади імпортованої продукції:

• Рослинного походження: кава, банани, цитрусові.
• Тваринного походження: морська риба (наприклад, лосось або оселедець), деякі види твердих сирів.

Розрахунок вартості (на прикладі умовної родини з 3 осіб за місяць):

У середньому родина витрачає 815 гривень на місяць на вказані імпортовані продукти.

ЗАВДАННЯ

За даними табл. 14.1 визначте країни-лідери з експорту пшениці, кукурудзи, ячменю у світі й поясніть вплив природних умов на обсяги їх поставок.

Країни-лідери з експорту за даними таблиці 14.1:

• Пшениця: Росія (32,7%), Канада (25,5%), США (21,8%), Україна (20,7%).
• Кукурудза: США (62,6%), Бразилія (39,8%), Україна (29,6%), Аргентина (16,7%).
• Ячмінь: Україна (13,3%), Австралія (6,4%), Німеччина (6,3%), Франція (5,6%).

Вплив природних умов: Країни з великими площами рівнинних територій та сприятливим кліматом (родючі ґрунти, достатня кількість тепла та вологи) мають переваги у вирощуванні зернових. Наприклад, сприятливі природні умови України та США дозволяють отримувати високі врожаї зерна, що забезпечує значні обсяги експорту. Австралія, попри значну посушливість, зосереджує виробництво в зонах з м’яким кліматом, використовуючи сучасні технології для забезпечення стабільного експорту ячменю.

Зіставте відомості табл. 14.1 та мал. 14.4. Поміркуйте, як відстань перевезень впливає на ціну сільськогосподарської продукції. Чи залежить вона від виду транспорту? Обґрунтуйте вашу відповідь.

Відстань перевезень безпосередньо впливає на ціну сільськогосподарської продукції через витрати на логістику: чим більша відстань до ринку збуту, тим вищою стає кінцева вартість товару. Ціна також залежить від виду транспорту: морські перевезення є найбільш економічно ефективними для великих партій зерна на далекі відстані, тоді як залізничний або автомобільний транспорт значно здорожує логістику. Для продукції, що швидко псується (ягоди, молоко), важлива швидкість доставки, тому використання спеціалізованого транспорту з холодильними камерами додатково збільшує собівартість продукції.

За даними мал. 14.4 нанесіть на контурну карту світу провідні країни – виробники зернових культур у світі.

Для виконання цього завдання на контурній карті світу необхідно позначити наступні країни:

1. Китай (провідний виробник пшениці, рису, гречки).
2. США (провідний виробник кукурудзи).
3. Росія (провідний виробник ячменю, пшениці, гречки).
4. Індія (провідний виробник рису, пшениці).
5. Бразилія (провідний виробник кукурудзи).
6. Україна (провідний виробник гречки).
7. Австралія (провідний виробник ячменю).
8. Бангладеш (провідний виробник рису).

Позначте ці країни зафарбовуванням або штриховкою відповідних територій та підпишіть назви культур, лідерами по яких вони є згідно з мал. 14.4.

Чи є загрозою для національної безпеки України збут більшої частки валового збору зерна за кордон?

Збут більшої частки валового збору зерна за кордон становить загрозу для національної безпеки, якщо він створює ризики для внутрішнього продовольчого забезпечення. Хоча експорт забезпечує валютні надходження, критично важливим є дотримання балансу: пріоритетним має бути забезпечення внутрішніх потреб населення та формування стратегічних запасів (продовольча безпека), а лише після цього — реалізація надлишків на зовнішні ринки. Надмірна орієнтація на експорт без урахування внутрішньої стабільності може призвести до дефіциту та подорожчання продуктів харчування всередині держави у разі кризових ситуацій.

Побудуйте модель «ідеальної країни» з ефективним аграрним сектором (зазначити природні, соціальні й економічні чинники).

Модель «ідеальної країни» з ефективним аграрним сектором базується на поєднанні таких факторів:

Зіставте відомості на мал. 14.4 та 14.5. Поміркуйте, чому окремі країни є лідерами з виробництва одночасно і зернових, і технічних культур. Яке значення, з огляду на це, мають природні умови, а яке – розвиток транспорту в цих країнах?

Країни є лідерами з виробництва обох видів культур завдяки наявності великих площ родючих земель та сприятливим агрокліматичним умовам, що дозволяють диверсифікувати аграрне виробництво. Природні умови визначають принципову можливість вирощування конкретних видів рослин, тоді як розвиток транспорту та логістики дозволяє ефективно доставляти товарну продукцію на внутрішні та світові ринки, забезпечуючи рентабельність виробництва.

Зберіть інформацію про різні способи використання технічних культур (мал. 14.5) та поміркуйте, чому окремі технічні культури використовують у різних сферах діяльності, а окремі – лише в легкій промисловості. Чим це зумовлено?

Технічні культури мають різне цільове призначення залежно від їхнього хімічного складу та технологічних властивостей. Універсальні культури, такі як ріпак чи соняшник, використовують у різних сферах (харчова промисловість, біопаливо, хімічна галузь) завдяки можливості глибокої переробки сировини. Культури, що використовуються лише в легкій промисловості (наприклад, бавовник для виробництва волокон), мають вузькоспеціалізоване застосування, зумовлене їхньою фізичною структурою та неможливістю отримання з них продуктів харчування чи енергоносіїв за допомогою стандартних технологій.

А. Уявіть, що ви – міністр сільського господарства. Складіть план дій, щоб забезпечити продовольчу безпеку своєї країни в умовах посухи або війни.

План забезпечення продовольчої безпеки:

1. Формування державних стратегічних запасів зернових та продуктів тривалого зберігання.
2. Впровадження програм підтримки внутрішнього виробника через субсидії для закупівлі стійких до посухи сортів та модернізації систем зрошення.
3. Оптимізація логістичних ланцюгів для безперебійного постачання продуктів харчування між регіонами.
4. Контроль ціноутворення на соціально значущі продукти для підтримання їхньої доступності для населення.
5. Стимулювання розвитку місцевих агровиробників та малих господарств для зниження залежності від імпорту.

Б. Як кожна людина може вплинути на продовольчу безпеку? Чому сталий розвиток сільського господарства важливий для майбутніх поколінь?

Кожна людина може вплинути на продовольчу безпеку шляхом раціонального споживання продуктів, зменшення харчових відходів та підтримки місцевих виробників. Сталий розвиток сільського господарства є необхідним для збереження родючості ґрунтів, біорізноманіття та якості водних ресурсів, що забезпечує можливість наступним поколінням виробляти достатню кількість харчових продуктів.

Географія в нашому житті. Створіть у групі рецепт «страви майбутнього» із продуктів, які можна виростити навіть на підвіконні.

Страва: «Вітамінний мікрогрін-мікс із томатами чері».

Складники:

• Мікрогрін (горошок, соняшник, редис) — вирощується на підвіконні за 7–10 днів.
• Томати чері (карликові сорти) — вирощуються у вазонах.
• Базилік — вирощується у горщику.
• Оливкова олія та насіння льону — для заправки.

Приготування:

1. Зрізати свіжий мікрогрін та базилік.
2. Зібрати стиглі томати чері.
3. Змішати всі інгредієнти в салатнику.
4. Додати олію та насіння льону.
   Ця страва забезпечує організм свіжими вітамінами та мікроелементами, не потребуючи великих площ землі для виробництва.

ДОСЛІДІТЬ

Дослідіть і знайдіть у джерелах інформації приклади технологій, які вплинули на врожайність сільськогосподарських культур або зайнятість населення в сільському господарстві.

Ось приклади технологій, що суттєво змінили сільське господарство:

• Системи точного землеробства (Precision Agriculture): Використання GPS-навігації, дронів та сенсорів для диференційованого внесення добрив і засобів захисту рослин. Це підвищує врожайність завдяки оптимізації витрат ресурсів на кожній ділянці поля.
• Генетична модифікація та селекція (ГМО): Створення сортів рослин, стійких до шкідників, посухи або гербіцидів, що дозволяє отримувати вищі врожаї навіть у несприятливих умовах.
• Автоматизація та роботизація: Використання автоматизованих систем поливу, роботизованих доїльних апаратів та комбайнів з автопілотом. Ці технології суттєво зменшують потребу в ручній праці, що веде до зниження зайнятості населення в сільському господарстві при одночасному зростанні продуктивності.

ЗАВДАННЯ

Для виробництва одного кілограма м’яса потрібна площа, м²: баранини – 369,8; яловичини – 326,2; свинини – 17.4; курятини – 1,0. Розрахуйте, яку площу зайняв би обсяг спожитого м’яса за місяць вашою родиною.

Примітка: для розрахунку припустимо, що родина з трьох осіб споживає за місяць 4 кг яловичини та 6 кг курятини.

Дано:

• Яловичина: 4 кг (площа 326,2 м²/кг)
• Курятина: 6 кг (площа 1,0 м²/кг)

Знайти:

• Загальна площа ($S$) — ?

Розв’язання:

1. Площа для яловичини: $4 \cdot 326{,}2 = 1304{,}8\text{ м}^2$
2. Площа для курятини: $6 \cdot 1{,}0 = 6{,}0\text{ м}^2$
3. Загальна площа: $1304{,}8 + 6{,}0 = 1310{,}8\text{ м}^2$

Відповідь: Для виробництва спожитого родиною м’яса за місяць потрібно 1310,8 м² площі.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Чому зі зростанням добробуту населення збільшується виробництво технічних культур?

Зі зростанням добробуту населення збільшується попит на готову продукцію харчової, легкої та переробної промисловості, сировиною для яких є технічні культури (олійні, цукристі, волокнисті), а також зростає попит на біопаливо та товари вищої якості.

2. Поміркуйте, чому країни-лідери з виробництва зерна розташовані переважно у Північній півкулі.

Це зумовлено наявністю у Північній півкулі великих масивів рівнинних територій з родючими ґрунтами (чорноземи, прерії) та сприятливим помірним кліматом, що є оптимальним для вирощування основних зернових культур (пшениці, кукурудзи, ячменю).

3. Якщо в країні збільшилося споживання м’яса, що відбудеться з площею пасовищ? Обґрунтуйте логічний ланцюг.

Площа пасовищ збільшиться. Логічний ланцюг: збільшення споживання м’яса зумовлює зростання попиту на продукцію тваринництва $\rightarrow$ виникає потреба у збільшенні поголів’я худоби $\rightarrow$ для утримання та відгодівлі більшої кількості тварин потрібно більше пасовищ для випасу або площ для вирощування фуражних культур.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

4. Сільське господарство в багатьох країнах повністю залежить від кліматичних умов. Які сучасні «суспільні фактори» (наука, техніка) зможуть допомогти людям.

Людям допомагають такі сучасні суспільні фактори:

• Впровадження нових сортів рослин та порід тварин, адаптованих до змін клімату.
• Використання сучасної техніки та автоматизація агровиробництва для підвищення врожайності.
• Застосування ефективних добрив та засобів захисту рослин.
• Розвиток інтенсивних технологій землеробства, зокрема використання теплиць та систем штучного зрошення для нівелювання впливу посух.

5. Уявіть, що ваша громада стикається з подорожчанням продуктів і періодичним дефіцитом овочів та зерна через зміну клімату, посуху або порушення постачання. Як місцеве сільське господарство може забезпечити продовольчу безпеку громади та зменшити залежність від імпортних продуктів?

Місцеве сільське господарство може забезпечити продовольчу безпеку шляхом:

• Розвитку локальних мереж виробництва, таких як малі фермерські господарства та домогосподарства, що спеціалізуються на вирощуванні овочів.
• Впровадження технологій закритого ґрунту (теплиць) для цілорічного вирощування свіжої продукції незалежно від погодних умов.
• Створення місцевих кооперативів для зберігання, переробки та логістики продукції, що зменшує залежність від зовнішніх постачальників.
• Переорієнтації на вирощування стійких до місцевого клімату культур, що потребують менше ресурсів та догляду.

Моя територіальна громада. Складіть рекламну листівку для жителів своєї громади на тему «Цінуй їжу – бережи планету».

[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
A vibrant and modern educational poster for a local community titled “Цінуй їжу – бережи планету” in Ukrainian. The poster features a split design: one side shows fresh, locally grown vegetables and fruits in a basket, representing local sustainable farming; the other side shows a stylized Earth with icons of a water drop, a seedling, and a recycling symbol. The style is clean, professional, and eco-friendly with a color palette of green, yellow, and earthy tones. All text, including the main slogan and tips like “Купуй місцеве”, “Зменшуй відходи”, and “Підтримуй фермерів”, must be clearly written in Ukrainian.