§ 14. Чому сільське господарство є важливим видом економічної діяльності

• Назад до змісту

Що таке національна економіка?

Національна економіка — це сукупність усіх видів господарської діяльності на території країни, що забезпечує виробництво, розподіл, обмін та споживання товарів і послуг для задоволення потреб суспільства.

Які види економічної діяльності входять до складу первинного сектору економіки?

До складу первинного сектору економіки входять сільське господарство, лісове та рибне господарства, а також добувна промисловість і розроблення кар’єрів.

Що таке чинник розміщення виробництва?

Чинник розміщення виробництва — це сукупність природних, економічних, соціальних та технічних умов, які визначають вибір території або конкретного місця для розташування певного виробничого підприємства чи галузі.

Назвіть два природних чинники, що визначають зональну спеціалізацію сільського господарства світу.

Двома основними природними чинниками є агрокліматичні ресурси (кількість тепла, світла та вологи) та земельні ресурси (родючість і типи ґрунтів).

Назвіть приклади їжі рослинного і тваринного походження, яку ви часто вживаєте в родині, яку імпортували до України, та розрахуйте вартість коштів, які ви витрачаєте на їх придбання.

До рослинної продукції належать банани, цитрусові, ківі, чай, кава та рис басматі.
До тваринної продукції належать червона риба (лосось), морепродукти та європейські сири.

Орієнтовний розрахунок місячних витрат родини з трьох осіб:

За даними табл. 14.1 визначте країни-лідери з експорту пшениці, кукурудзи, ячменю у світі й поясніть вплив природних умов на обсяги їх поставок.

Країни-лідери з експорту зернових культур:

• Пшениця: Росія (32,7 %), Канада (25,5 %), США (21,8 %), Україна (20,7 %).
• Кукурудза: США (62,6 %), Бразилія (39,8 %), Україна (29,6 %), Аргентина (16,7 %).
• Ячмінь: Україна (13,3 %), Австралія (6,4 %), Німеччина (6,3 %), Франція (5,6 %).

Вплив природних умов: експорт зерна зосереджений у державах із великими площами родючих ґрунтів (чорноземи, каштанові ґрунти, прерійні ґрунти) та сприятливим помірним або субтропічним кліматом з достатньою кількістю тепла й вологи. Рівнинний рельєф полегшує механізований обробіток великих площ ріллі, що забезпечує високі валові збори та значні обсяги експорту.

Зіставте відомості табл. 14.1 та мал. 14.4. Поміркуйте, як відстань перевезень впливає на ціну сільськогосподарської продукції. Чи залежить вона від виду транспорту? Обґрунтуйте вашу відповідь.

Відстань перевезень прямо пропорційно впливає на кінцеву ціну продукції: що далі розташований ринок збуту, то вища частка транспортних витрат у її собівартості. Ціна суттєво залежить від виду транспорту. Найдешевшим для перевезення масових насипних вантажів зерна на великі відстані є морський транспорт (великі суховантажні судна — балкери). Залізничний та автомобільний транспорт мають вищу собівартість перевезень на 1 тонно-кілометр, що робить дальні сухопутні перевезення дорожчими. Продукція, яка швидко псується (молоко, ягоди), потребує спеціалізованих рефрижераторів, що додатково підвищує ціну товару.

За даними мал. 14.4 нанесіть на контурну карту світу провідні країни – виробники зернових культур у світі.

Інструкція для виконання на контурній карті:

1. Зафарбуйте або обведіть кордони відповідних країн:
   • Китай та Індію — провідних світових виробників рису та пшениці;
   • США та Бразилію — головних виробників кукурудзи;
   • Росію — провідного виробника ячменю та пшениці;
   • Україну — одного з лідерів вирощування гречки;
   • Бангладеш — великого виробника рису;
   • Австралію та Францію — провідних виробників ячменю.
2. Підпишіть назви цих держав та позначте умовними знаками чи написами основні культури, за збором яких вони лідирують.

Чи є загрозою для національної безпеки України збут більшої частки валового збору зерна за кордон?

Збут більшої частини врожаю зерна не становить загрози, якщо держава формує недоторканний стратегічний резерв для гарантування внутрішньої продовольчої безпеки. Україна вирощує зерна в кілька разів більше, ніж потрібно для власного споживання (населення, тваринництва і харчової промисловості), тому експорт надлишків є основним джерелом валютних надходжень і підтримує аграрний сектор. Загроза може виникнути лише в разі неконтрольованого вивезення зерна під час неврожаїв або кризових ситуацій без створення достатніх державних запасів.

Побудуйте модель «ідеальної країни» з ефективним аграрним сектором (зазначити природні, соціальні й економічні чинники).

Зіставте відомості на мал. 14.4 та 14.5. Поміркуйте, чому окремі країни є лідерами з виробництва одночасно і зернових, і технічних культур. Яке значення, з огляду на це, мають природні умови, а яке – розвиток транспорту в цих країнах?

Такі країни, як Китай, Індія, США, Бразилія та Україна, є лідерами з виробництва зернових і технічних культур завдяки великій площі території та різноманітності природно-кліматичних зон. Природні умови визначають придатність земель для культивування різних рослин (наприклад, соняшнику, цукрових буряків, бавовнику чи рису). Розвинена транспортна система (залізниці, річковий та автотранспорт, експортні порти) дозволяє швидко перевозити зібраний урожай на переробні заводи й термінали, що робить виробництво прибутковим.

Зберіть інформацію про різні способи використання технічних культур (мал. 14.5) та поміркуйте, чому окремі технічні культури використовують у різних сферах діяльності, а окремі – лише в легкій промисловості. Чим це зумовлено?

Культури комплексної переробки (насіння соняшнику, цукрові буряки) дають харчові продукти (олію, цукор), корм для худоби (макуху, жом) та сировину для біопалива завдяки багатому хімічному складу.
Волокнисті культури (бавовник) містять міцні рослинні волокна з високим вмістом целюлози, тому їхня будова придатна майже виключно для текстильної та легкої промисловості для виготовлення ниток і тканин.

А. Уявіть, що ви – міністр сільського господарства. Складіть план дій, щоб забезпечити продовольчу безпеку своєї країни в умовах посухи або війни.

План дій:

1. Сформувати державні недоторканні резерви зерна, цукру та олії.
2. Впровадити системи крапельного та штучного зрошення в посушливих регіонах.
3. Надати фінансову підтримку фермерам і забезпечити їх пільговим пальним та насінням.
4. Розширити посіви посухостійких культур (сорго, просо).
5. Захистити та диверсифікувати логістичні маршрути зерносховищ і транспорту.
6. Запровадити державний моніторинг запасів та тимчасове ліцензування експорту.

Б. Як кожна людина може вплинути на продовольчу безпеку? Чому сталий розвиток сільського господарства важливий для майбутніх поколінь?

Кожна людина може зменшувати втрати їжі через планування щоденних покупок, підтримувати місцевих фермерів купівлею локальної продукції та самостійно вирощувати частину зелені й овочів.

Сталий розвиток сільського господарства захищає родючість ґрунтів від виснаження, водойми від забруднення хімікатами та береже водні ресурси, гарантуючи наступним поколінням можливість вирощувати безпечну їжу.

ГЕОГРАФІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Створіть у групі рецепт «страви майбутнього» із продуктів, які можна виростити навіть на підвіконні.

Назва страви: «Енергетичний вітамінний салат мікрогрін».

Інгредієнти, вирощені вдома на підвіконні:

• Мікрозелень гороху, соняшнику та редису (термін пророщування 7–10 днів);
• Кімнатні томати чері з горщиків;
• Листя базиліку та шпинату з контейнерів;
• Зелена цибуля та петрушка.

Заправка: рослинна олія (лляна чи соняшникова), дрібка солі та насіння кунжуту.

Приготування: зрізати свіжу мікрозелень, вимити й розрізати навпіл томати чері, подрібнити базилік зі шпинатом, змішати всі інгредієнти в салатниці, додати насіння й заправити олією.

Дослідіть і знайдіть у джерелах інформації приклади технологій, які вплинули на врожайність сільськогосподарських культур або зайнятість населення в сільському господарстві.

Точне землеробство з використанням супутникового моніторингу та агродронів дозволяє вибірково вносити добрива і підвищує врожайність на 15–25 %.
Системи крапельного зрошення постачають воду й розчинені поживні речовини безпосередньо до коріння рослин, що зменшує витрати води на 40–60 % і забезпечує високі врожаї навіть у посуху.
Сучасні комбайни з автопілотом, комп’ютеризовані трактори та роботизовані ферми скорочують потребу в ручній праці, через що частка зайнятих в аграрному секторі суттєво зменшується.

Для виробництва одного кілограма м’яса потрібна площа, м²: баранини – 369,8; яловичини – 326,2; свинини – 17,4; курятини – 1,0. Розрахуйте, яку площу зайняв би обсяг спожитого м’яса за місяць вашою родиною.

Дано:
Споживання яловичини за місяць = 3 кг (норма площі — 326,2 м²/кг)
Споживання свинини за місяць = 4 кг (норма площі — 17,4 м²/кг)
Споживання курятини за місяць = 8 кг (норма площі — 1,0 м²/кг)

Знайти:
Загальна площа угідь (S) — ?

Розв’язання:

1. Розрахунок площі для яловичини: 3 · 326,2 = 978,6 м².
2. Розрахунок площі для свинини: 4 · 17,4 = 69,6 м².
3. Розрахунок площі для курятини: 8 · 1,0 = 8,0 м².
4. Загальна площа угідь: 978,6 + 69,6 + 8,0 = 1056,2 м².

Відповідь: для забезпечення родини спожитим за місяць м’ясом знадобилося б 1056,2 м² угідь.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Чому зі зростанням добробуту населення збільшується виробництво технічних культур?

Зі зростанням добробуту люди споживають більше переробленої якісної продукції, для якої потрібні технічні культури: рослинні олії, кондитерські вироби з цукром, натуральний бавовняний одяг, якісну каву й чай. Крім того, розвинені країни активно нарощують виробництво біопалива з ріпаку та сої для зменшення викидів.

2. Поміркуйте, чому країни-лідери з виробництва зерна розташовані переважно у Північній півкулі.

У Північній півкулі розташована переважна частина світового суходолу з великими рівнинами, сприятливими помірними й субтропічними агрокліматичними поясами та родючими ґрунтами чорноземного типу.

3. Якщо в країні збільшилося споживання м’яса, що відбудеться з площею пасовищ? Обґрунтуйте логічний ланцюг.

Площа пасовищ та посівів фуражних культур збільшиться. Логічний ланцюг: зростання споживання м’яса → зростання попиту на продукцію тваринництва → збільшення поголів’я худоби → зростання потреби у кормах → розширення площ пасовищ і посівів кормових культур.

4. Сільське господарство в багатьох країнах повністю залежить від кліматичних умов. Які сучасні «суспільні фактори» (наука, техніка) зможуть допомогти людям.

Селекція та генетика допомагають виводити нові сорти культур, стійкі до посухи, заморозків і шкідників.
Сучасні агротехнології забезпечують рослини вологою через системи крапельного зрошення, закриті теплиці та вертикальні ферми з клімат-контролем.
Цифрові сервіси й супутниковий моніторинг прогнозують погодні явища та дають змогу завчасно коригувати догляд за посівами.

5. Уявіть, що ваша громада стикається з подорожчанням продуктів і періодичним дефіцитом овочів та зерна через зміну клімату, посуху або порушення постачання. Як місцеве сільське господарство може забезпечити продовольчу безпеку громади та зменшити залежність від імпортних продуктів?

Місцеве сільське господарство може подолати кризу такими заходами:
Будівництво теплиць для цілорічного вирощування свіжих овочів незалежно від погоди.
Створення сучасних комунальних овочесховищ та елеваторів для тривалого зберігання зібраного врожаю без втрат.
Об’єднання дрібних фермерів і селянських домогосподарств у кооперативи для спільного збуту продукції за доступними цінами.
Перехід на посухостійкі культури та масове впровадження крапельного зрошення для заощадження води.

МОЯ ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Складіть рекламну листівку для жителів своєї громади на тему «Цінуй їжу – бережи планету».