· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати
§ 27 Виробництво харчових продуктів
ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ
Яка страва або продукт, на вашу думку, може бути харчовим символом вашої родини або вашого населеного пункту? Поясніть свій вибір.
Харчовим символом мого населеного пункту є соняшникова олія. Вибір зумовлений тим, що регіон спеціалізується на вирощуванні соняшнику та має потужні підприємства з його переробки, що відображає історично сформований аграрний характер місцевої економіки.
ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ
1. Які чинники й чому найбільше впливають на розміщення підприємств харчової промисловості?
Найбільше на розміщення підприємств харчової промисловості впливають сировинний і споживчий чинники. Сировинний чинник визначає розташування виробництв, які використовують сировину, що швидко псується або потребує переробки великих обсягів (цукрова, олійна, консервна галузі). Споживчий чинник орієнтує підприємства на місця проживання населення через обмежений термін зберігання готової продукції або високі витрати на її транспортування порівняно з сировиною (хлібопекарська, кондитерська галузі).
2. Як глобалізація позначається на харчових звичках різних народів?
Глобалізація сприяє створенню єдиних стандартів виробництва, завдяки чому продукція набуває однакового смаку та якості в різних країнах, а також забезпечує доступність екзотичних товарів на світовому ринку. Вона веде до появи ф’южн-кухні, яка поєднує різні кулінарні традиції, але одночасно стимулює народи захищати свою унікальність через систему географічних зазначень для традиційних продуктів.
3. Чим харчова промисловість розвинених країн відрізняється від харчової промисловості країн, що розвиваються?
Харчова промисловість розвинених країн характеризується високим рівнем механізації, автоматизації та випуском продукції з високою доданою вартістю, як-от готові страви, дієтичні та органічні продукти. У країнах, що розвиваються, виробничий процес частіше є трудомістким із великою часткою ручної праці, а підприємства переважно орієнтовані на первинну переробку місцевої сировини для подальшого експорту.
4. Чому деякі країни є активними експортерами харчових продуктів, а інші — імпортерами?
Статус експортера залежить від наявності сприятливих природних умов, високої продуктивності сільського господарства та спеціалізації на певних видах продукції (наприклад, Україна — соняшникова олія, Бразилія — кава). Країни стають імпортерами, коли внутрішнє виробництво не може задовольнити потреби населення через кліматичні обмеження, брак земельних ресурсів або потребу у забезпеченні різноманітності харчового раціону.
5. Які харчові продукти є основними для експорту України?
Основними харчовими продуктами для експорту України є рослинні олії (соняшникова та ріпакова), борошно, крупи, цукор, кондитерські та макаронні вироби, вина, соки, мед, а також м’ясо птиці.
6. Наведіть приклади українських підприємств, що спеціалізуються на переробці м’яса, молока, соняшнику.
Прикладом підприємства з переробки м’яса є «Глобинський м’ясокомбінат»; переробку молока здійснюють компанії «Молокія» та «Danone»; на переробці соняшнику спеціалізуються компанії «Kernel» та «Bunge».
ДОСЛІДЖУЄМО СВІТ НАВКОЛО НАС
1. Проведіть опитування у своєму класі про популярні харчові продукти. Проаналізуйте, чи відповідають вони здоровому харчуванню. Намалюйте діаграму та зробіть висновок про харчові звички й уподобання ваших однолітків.
Опитування 25 учнів класу показало, що найпопулярнішими продуктами є фрукти (8 осіб), солодощі та випічка (7 осіб), фастфуд (6 осіб) і молочні продукти (4 особи). Більшість уподобань (солодощі та фастфуд) не відповідають принципам здорового харчування через надмірний вміст цукру, солі та жирів. Висновок: харчові звички однолітків мають незбалансований характер, оскільки значна частина учнів надає перевагу продуктам із високим ступенем обробки замість повноцінних обідів.

2. Проведіть спостереження вдома, як ваша родина зберігає їжу, чи є випадки її втрати. Запропонуйте власні способи зменшення харчових відходів.
У моїй родині продукти зберігаються в холодильнику (швидкопсувні) та в кухонних шафах (бакалія), проте іноді трапляються втрати хліба та свіжих овочів через надлишкові закупівлі. Для зменшення кількості відходів доцільно впровадити щотижневе планування меню, перевіряти терміни придатності перед покупкою та використовувати заморожування для надлишків продуктів.
ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ
1. Працюємо в групі. Опрацюйте офіційні статистичні джерела та з’ясуйте, як змінилися обсяги виробництва й експорту насіння олійних культур в Україні за 2020—2025 рр. Проаналізуйте причини та зміни структури експорту. Складіть прогноз щодо можливих тенденцій у виробництві й експорті олійних культур в Україні на наступні три-п’ять років.
Обсяги виробництва та експорту олійних культур у період 2020—2025 рр. зазнали значних коливань: після стабільного зростання до 2021 року відбувся спад у 2022—2023 роках через повномасштабне вторгнення, окупацію територій та блокаду морських портів. Структура експорту змінилася у бік збільшення вивозу насіння замість готової олії через пошкодження переробних заводів та складну логістику. Прогноз на наступні три-п’ять років передбачає поступове відновлення потужностей переробки, зростання площ під ріпаком і соєю як найбільш прибутковими культурами та переорієнтацію експорту на готову продукцію з високою доданою вартістю.
2. За допомогою картографічних застосунків створіть тематичну карту світу основних виробників молока, м’яса, цукру та олії. Позначте країни, додайте обсяги виробництва та проаналізуйте, чому саме вони є лідерами.

| Продукція | Країни-лідери | Причини лідерства |
|---|---|---|
| М’ясо | США, Бразилія, Китай, Австралія, країни ЄС | Величезні пасовища, потужна кормова база та високий рівень інтенсифікації тваринництва. |
| Молоко | Індія (25% світового обсягу), США, Нова Зеландія, країни ЄС | Велика чисельність поголів’я (Індія), використання автоматизованих технологій та сприятливий клімат. |
| Цукор | Бразилія (70% експорту), Індія, Таїланд (тростинний); Україна, країни ЄС (буряковий) | Сприятливі кліматичні умови (тропічні для тростини та помірні для буряку) і великі площі посівів. |
| Олія | Індонезія, Малайзія (пальмова); Україна (соняшникова); Китай, США (соєва) | Спеціалізація на культурах відповідно до природних зон та високий попит на біопаливо й харчову сировину. |
Оцініть матеріал
Натисніть на зірку для оцінки:
Коментарі
Залишити відповідь:
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься