§ 17 Сільське господарство України

• До змісту відповідей

ПОМІРКУЙТЕ

Спробуйте пояснити, чому сільське господарство вважають мистецтвом.

Сільське господарство вважають мистецтвом, оскільки воно вимагає від людини не лише технічних навичок, а й творчого підходу до роботи з землею, інтуїтивного відчуття природних циклів та здатності гармонійно взаємодіяти з навколишнім середовищем. Вирощування рослин та догляд за тваринами передбачають естетичне формування ландшафтів та створення унікальних сортів і порід, що є результатом багаторічної творчої праці.

Як воно пов’язане з наукою, що дає людям багатовіковий досвід цього виду діяльності?

Сільське господарство базується на наукових досягненнях біології, генетики, хімії та агротехнології для підвищення врожайності та стійкості культур. Багатовіковий досвід передає знання про особливості ґрунтів, методи селекції та оптимальні терміни робіт, що дозволяє людям ефективно використовувати ресурси та забезпечувати продовольчу безпеку.

МАЛ. 1. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ

За даними з відкритих джерел інформації та телевізійними новинами наведіть конкретні приклади до кожного із чинників. Зробіть висновки.

Висновки: Найбільшим деструктивним чинником для сільського господарства України є повномасштабна війна, яка руйнує логістичні ланцюги та інфраструктуру. Водночас аграрний сектор демонструє високу адаптивність, шукаючи нові шляхи експорту та впроваджуючи ощадливі технології.

МАЛ. 2. СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ УКРАЇНИ

Обчисліть, яка кількість сільськогосподарських угідь України припадає на одного жителя країни.

Дано:
Площа сільськогосподарських угідь ($S$) = 41,5 млн га
Чисельність населення ($N$) $\approx$ 35 млн осіб (фактична оцінка) або 41,5 млн осіб (за постійним обліком)

Знайти:
Забезпеченість угіддями на одного жителя ($S_{\text{на 1 особу}}$) — ?

Розв’язання:
$S_{\text{на 1 особу}} = \dfrac{S}{N}$

$S_{\text{на 1 особу}} = \dfrac{41{,}5}{35} \approx 1{,}19$ га/особу.

Якщо вести розрахунок на 41,5 млн населення:
$S_{\text{на 1 особу}} = \dfrac{41{,}5}{41{,}5} = 1$ га/особу.

Відповідь: На одного жителя України припадає від 1 до 1,19 га сільськогосподарських угідь (це значно перевищує середньоєвропейський рівень, який становить близько 0,44 га/особу).

МАЛ. 3. ГЕОГРАФІЧНА СТРУКТУРА ЕКСПОРТУ УКРАЇНИ У ВАРТІСНОМУ ВИМІРІ

Проаналізуйте зміни географічної структури експорту України у вартісному вимірі.

За період із 2021 по 2023 рік відбулася кардинальна переорієнтація вітчизняного аграрного експорту на ринок Європейського Союзу, частка якого зросла більше ніж удвічі — з 28% до 57%. Водночас істотно скоротилися частки традиційних ринків: експорт до країн Азії (без Китаю та Туреччини) зменшився з 31% до 13%, до Китаю — з 15% до 10%, а до країн Африки — з 14% до 7%. Частка Туреччини зросла з 5% до 9%, тоді як постачання до країн СНД впало з 4% до 1%. Головною причиною такої трансформації стало блокування морських шляхів у Чорному морі внаслідок повномасштабної агресії Росії та перенаправлення товарних потоків через західні сухопутні кордони й річкові порти Дунаю безпосередньо до країн ЄС.

ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ

Покажіть на прикладі одного з напрямів рослинництва України, як і чому впродовж десятиліть змінювалися обсяги виробництва певної сільськогосподарської продукції. Результати оформте у вигляді статистичних таблиць і діаграм.

Обсяги виробництва соняшнику в Україні демонструють стійке зростання впродовж останніх десятиліть завдяки високій рентабельності культури, сприятливим кліматичним умовам та розбудові потужної мережі олійноекстракційних заводів.

Динаміка виробництва соняшнику в Україні (1995–2021 рр.)

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Доведіть, що сільськогосподарські угіддя України займають значні території в Європі.

Сільськогосподарські угіддя України становлять близько 70% її території, або 41,5 млн га, що становить 19% усіх сільськогосподарських угідь Європи. Площа ріллі складає 32,7 млн га (близько 33 млн га), що відповідає 27% загальноєвропейської площі ріллі. Цей показник майже втричі перевищує площі орних земель у Німеччині чи Польщі та виводить Україну в десятку провідних країн світу за площею ріллі.

2. Обґрунтуйте необхідність подальшого розвитку зернового господарства в Україні.

Подальший розвиток зернового господарства є стратегічно важливим, оскільки зернові культури (кукурудза, пшениця, ячмінь) є основою українського експорту та забезпечують значні валютні надходження в бюджет. Збільшення виробництва зерна дозволяє Україні зміцнювати статус гаранта глобальної продовольчої безпеки та створює необхідну кормову базу для розвитку вітчизняного тваринництва.

3. Порівняйте за допомогою кліматичних карт природні умови для розвитку рослинництва в Україні та Польщі.

Природні умови обох країн належать до помірного кліматичного поясу, проте Україна має більшу тривалість вегетаційного періоду та вищу суму активних температур, що дозволяє вирощувати широкий спектр теплолюбних культур. На відміну від Польщі, де переважають дерново-підзолисті та піщані ґрунти, територія України вкрита родючими чорноземами, які мають значно вищий природний потенціал для рослинництва.

4. Назвіть і проаналізуйте причини, які гальмують розвиток тваринництва України.

Розвиток тваринництва гальмується внаслідок воєнних дій, що призводять до руйнування ферм, значних втрат поголів’я та скорочення кормової бази через замінування земель. Також негативний вплив мають фінансові труднощі, відсутність довгострокових інвестицій, подорожчання логістики та загальне зниження обсягів виробництва у малих господарствах.

5. Поясніть значення водних ресурсів для розвитку сільського господарства на прикладі Каховського водосховища.

Водні ресурси Каховського водосховища забезпечували роботу розгалуженої системи зрошувальних каналів, що було критично важливим для ведення сільського господарства в посушливому Степу. Втрата водосховища унеможливила полив сотень тисяч гектарів земель, що призвело до різкого зниження врожайності, неможливості вирощування овочевих і баштанних культур та посилило загрозу опустелювання південних регіонів.

6. Спрогнозуйте зростання значення аграрної продукції України для світового ринку.

Значення аграрної продукції України для світового ринку зростатиме через посилення глобальної продовольчої кризи та збільшення кількості населення планети. Україна залишатиметься ключовим гарантом продовольчої безпеки, особливо в сегментах постачання соняшникової олії, кукурудзи та пшениці. Післявоєнне відновлення територій, впровадження технологій точного землеробства та розвиток переробної галузі дозволять країні перейти від експорту сировини до експорту продукції з високою доданою вартістю, що закріпить її позиції на ринках ЄС, Азії та Африки.

ДОСЛІДЖУЄМО СВІТ НАВКОЛО НАС

1. Перегляньте харчові продукти, які є у вас удома. Дізнайтеся за допомогою інформації на упаковці, де вони зроблені, яка частина з них має українське походження. Зробіть висновки.

Аналіз харчових продуктів у домашньому господарстві продемонстрував такі результати:

• Молоко, сметана, масло — Україна (Вінницька та Київська обл.).
• Олія соняшникова — Україна (Полтавська обл.).
• Крупи (гречка, пшоно) — Україна.
• Макаронні вироби — Україна та Італія.
• Чай, кава — Шрі-Ланка, Бразилія, Німеччина (фасування може бути українським).
• Овочева консервація (горошок, кукурудза) — Україна (Черкаська обл.).

Висновок: Більшість продуктів базового кошика (молочні продукти, олія, овочі, бакалія) мають українське походження, що свідчить про високий рівень самозабезпечення країни основними продуктами харчування. Імпортні товари представлені переважно продукцією, вирощування якої неможливе через кліматичні умови, або брендами преміум-сегменту.

2. Підготуйте мініпроєкт «Як зробити сільське господарство ефективнішим». Запропонуйте, як можна оптимізувати структуру посівних площ у вашій місцевості з урахуванням природно-кліматичних умов, потреб населення, сучасних тенденцій (наприклад, попит на екологічно чисті продукти або нові культури), можливостей збуту продукції.

Для підвищення ефективності аграрного сектору в лісостеповій зоні варто реалізувати такі практичні кроки:

1. Доцільно зменшити надмірну частку соняшнику в сівозміні та збільшити площі під зернобобовими культурами, зокрема соєю і нутом, які природним шляхом збагачують ґрунти азотом.
2. Необхідно впроваджувати посухостійкі гібриди зернових культур і розширювати посіви нішевих культур із високою рентабельністю, таких як горіхи чи лаванда.
3. Важливо відвести частину угідь під сертифіковане органічне землеробство для виходу на ринки країн Європейського Союзу з продукцією без хімічних добрив і пестицидів.
4. Слід активно застосовувати системи точного землеробства з використанням агродронів і супутникового моніторингу для економії пального, добрив і засобів захисту.
5. Варто створювати локальні потужності для первинної переробки, заморожування ягід і пакування овочів безпосередньо в місцях вирощування для збереження доданої вартості в регіоні.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ

1. Працюємо в групі. За допомогою статистичних даних, карт атласу та додаткових джерел визначте країни-лідери за обсягом виробництва певних видів сільськогосподарської продукції. Установіть, як кліматичні умови впливають на спеціалізацію країн.

Спеціалізація країн напряму залежить від агрокліматичних ресурсів: країни тропічного поясу спеціалізуються на екзотичних культурах, тоді як країни помірного поясу є головними постачальниками зернових та олійних культур.

2. За додатковими джерелами визначте зміни в географії вирощування сільськогосподарських культур в Україні під впливом глобального потепління.

Глобальне потепління спричинило зміщення природно-кліматичних зон України на північ, що дозволило розширити географію вирощування теплолюбних культур. У північних та центральних регіонах країни тепер активно вирощують соняшник, кукурудзу на зерно та сою, які раніше були притаманні переважно південним областям. На півдні України через зростання середньорічних температур розпочалося культивування екзотичних та нових для регіону рослин: ківі, арахісу, батату, бавовни, спаржі, артишоку, мигдалю, хурми та інжиру.