§ 16 Сільське господарство як вид економічної діяльності

• До змісту відповідей

Проаналізуйте причини, за яких Україна завжди посідала чільне місце серед найбільших аграрних країн і націй світу.

Україна посідає провідне місце в аграрному секторі завдяки наявності найбільших у світі площ родючих чорноземів та сприятливому помірно-континентальному клімату. Важливим чинником є високий рівень забезпеченості земельними ресурсами: площа орних земель складає близько 33 млн га, що є одним із найвищих показників у світі. Також історично сформовані традиції землеробства та вигідне географічне положення сприяють розвитку експортно орієнтованого сільського господарства.

ПРИРОДНІ ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

1. Пригадайте з уроків біології та географії, як кожен чинник впливає на розміщення сільського господарства. Поясніть на прикладі пшениці, томатів, винограду або іншої рослини.

На розміщення сільського господарства безпосередньо впливають природні чинники: якість ґрунтів визначає рівень родючості, сума активних температур і тривалість безморозного періоду обмежують межі вирощування теплолюбних культур, а кількість опадів і режим зволоження визначають потребу в меліорації. Рельєф впливає на зручність обробітку землі технікою, а водні ресурси необхідні для зрошення. Наприклад, томати та виноград потребують високої суми активних температур і багато сонця, тому їх вирощують у південних областях і на Закарпатті. Пшениця менш вибаглива до тепла, але потребує родючих чорноземів, тому її вирощують у лісостеповій та степовій зонах.

2. Як доступ до водних ресурсів для зрошення впливає на сільське господарство в посушливих регіонах?

Доступ до водних ресурсів для штучного зрошення дозволяє перетворювати посушливі землі на високопродуктивні угіддя, що забезпечує стабільність урожаїв незалежно від погодних коливань. Завдяки поливу в посушливих зонах вирощують вологолюбні культури (овочі, рис, кормові трави) та досягають стабільної продуктивності всього рослинництва.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Працюємо в групі. За допомогою схеми та карт атласу охарактеризуйте один із соціально-економічних чинників розміщення сільського господарства.

Соціально-економічний чинник «Населення» впливає на аграрне виробництво двома шляхами: як джерело робочої сили та як основний споживач продукції. У густонаселених районах зосереджуються трудомісткі галузі (овочівництво, садівництво, ягідництво). Крім того, поблизу великих міст формуються приміські зони, які постачають населенню свіже молоко, дієтичне м’ясо, яйця, свіжі овочі та ягоди.

ЗОНАЛЬНІСТЬ СВІТОВОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

За допомогою карт атласу вкажіть, у межах яких природних зон і кліматичних поясів розташовані країни, які є світовими лідерами з виробництва пальмової олії або кави. Чи спостерігається зональність світового виробництва цієї продукції? Які природні чинники найбільше впливають на її формування?

Країни-лідери з вирощування олійної пальми (Індонезія, Малайзія, Таїланд) та кави (Бразилія, В’єтнам, Колумбія, Ефіопія) розташовані в екваторіальному, субекваторіальному та тропічному кліматичних поясах у зонах вологих екваторіальних лісів, перемінно-вологих лісів і саван. Зональність тут чітко виражена, оскільки ці культури ростуть тільки в умовах спекотного клімату. Найбільше на їх розміщення впливають висока сума активних температур (відсутність морозів) і режим зволоження.

НАЙБІЛЬШІ КРАЇНИ-ВИРОБНИКИ ЗЕРНОВИХ І ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

Назвіть країни, які є лідерами за виробництвом і врожайністю пшениці, рису та кукурудзи. Обґрунтуйте вплив природних та економічних чинників на вирощування цих культур. Поясніть, чому країни-лідери за обсягами виробництва певних сільськогосподарських культур не завжди є лідерами за їхньою врожайністю. Зробіть висновки.

За даними таблиці підручника лідерами є:

Природні чинники (температура, опади, ґрунти) визначають межі зростання рослин: пшениці потрібні родючі ґрунти помірного поясу, рису — тепло та високе зволоження, кукурудзі — тривале літо й помірна волога. Економічні чинники (техніка, добрива, зрошення, селекція) допомагають збирати високі врожаї навіть за обмежених природних умов.

Країни-лідери за валовим збором (Китай, Індія, США) виграють за рахунок гігантських площ посівів (екстенсивний шлях). Лідери за врожайністю (Ірландія, Нідерланди, Нова Зеландія) мають обмежені площі, але застосовують інтенсивні технології, якісне насіння, хімізацію та точне землеробство, збираючи рекордну кількість зерна з кожного гектара.

Висновок: обсяги збору залежать переважно від посівних площ, а врожайність — від рівня розвитку агротехнологій та інтенсифікації господарства.

ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ

Об’єднайтеся в групи та за додатковими джерелами створіть проєкт про поширення сільськогосподарських культур у світі. Проведіть захист власного проєкту на одному з уроків. Найкращий проєкт презентуйте учнівству 7 класу.

Проєкт «Глобальна карта аграрного світу» демонструє розміщення ключових сільськогосподарських культур за кліматичними поясами Землі. Зернові культури помірних широт (пшениця, жито, ячмінь) охоплюють Європу та Північну Америку, теплолюбні рис і цукрова тростина — субтропіки й тропіки Азії та Америки, а кава, олійна пальма й какао — екваторіальні зони. Для презентації підготовлено наочний плакат із географічним розподілом культур.

ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ

1. Наведіть приклади впливу природних чинників на розвиток зернового господарства в окремих країнах світу.

Родючі чорноземи та достатнє літнє тепло степової й лісостепової зон України та США визначили формування головних районів вирощування пшениці та кукурудзи. Натомість велика кількість опадів і високі температури мусонного клімату в Китаї, Індії та Бангладеш створюють ідеальні умови для вирощування рису на затоплюваних землях.

2. Поясніть вплив соціально-економічних чинників на розвиток сільського господарства в окремих регіонах і країнах світу.

Науково-технічний прогрес дає змогу долати несприятливі природні умови: наприклад, в Ісландії 78 % території непридатні для хліборобства, проте в геотермальних теплицях успішно вирощують овочі та квіти. У Західній Європі високий рівень хімізації та механізації забезпечує найвищу у світі врожайність пшениці (в Ірландії — понад 10 т/га). Крім того, наявність великих міст формує приміське сільське господарство для щоденного постачання молока, овочів та ягід.

3. Поміркуйте, чому значна кількість населення Ефіопії, Чаду та Танзанії зайнята в сільському господарстві.

В Ефіопії, Чаді та Танзанії переважає аграрна структура економіки з низьким рівнем механізації. Оскільки сучасні технології, техніка й промислові підприємства розвинені слабо, обробіток землі потребує величезної кількості ручної праці, а аграрний сектор є єдиним джерелом харчування й зайнятості для більшості громадян.

4. Доведіть за допомогою карт атласу, що для сільського господарства світу характерна зональна спеціалізація.

Карти атласу засвідчують чітку відповідність культур кліматичним поясам: у вологому екваторіальному поясі зосереджені плантації олійної пальми, гевеї та какао; у тропіках і субекваторіальних широтах вирощують каву, цукрову тростину та рис; у сухому субтропічному Середземномор’ї переважають оливи, цитрусові та виноград; у помірному поясі вирощують пшеницю, ячмінь, жито, цукрові буряки, картоплю та льон.

5. Укажіть країни світу, які є лідерами в різних напрямах сільського господарства.

Відповідно до матеріалів підручника провідними країнами є:

• Пшениця: Китай, Індія, Росія, США, Австралія.
• Рис: Індія, Китай, Бангладеш, Індонезія, В’єтнам.
• Кукурудза: США, Китай, Бразилія, Аргентина, Індія.
• Пальмова олія: Індонезія, Малайзія, Таїланд, Колумбія, Нігерія.
• Кава: Бразилія, В’єтнам, Колумбія, Індонезія, Ефіопія.
• Сорго: США, Нігерія, Індія.
• Бавовна: Китай, Індія, Бразилія.
• Цукрова тростина: Бразилія, Індія.
• Ріпак: Канада, країни ЄС, Китай.
• За кількістю зайнятих в агросекторі: Індія, Китай, США, Ефіопія, Пакистан.

6. Чи існує взаємозв’язок між рівнем економічного розвитку країни та продуктивністю її сільського господарства?

Так, існує прямий зв’язок. Економічно розвинені держави інвестують в аграрну науку, селекцію, автоматизацію, якісні мінеральні добрива та системи зрошення, завдяки чому досягають найвищої врожайності культур і продуктивності худоби за мінімальної частки зайнятих. Країни з низьким рівнем розвитку спираються на ручну працю й екстенсивні методи, тому навіть за сприятливих природних умов збирають значно менші врожаї з гектара.

ДОСЛІДЖУЄМО СВІТ НАВКОЛО НАС

Вам уже відомо про Світову спадщину ЮНЕСКО та її об’єкти. ФАО визначила 95 систем у 25 країнах світу об’єктами глобально важливої сільськогосподарської спадщини. Це ще раз свідчить про важливість сільського господарства для розвитку людства. За допомогою офіційного сайту ФАО дізнайтеся про такі об’єкти. Поясніть, чому саме вони стали в один ряд зі світовими пам’ятками людства.

Глобально важливі системи сільськогосподарської спадщини (GIAHS), наприклад багатовікові оливкові гаї в Умбрії (Італія), високогірні рисові тераси на Філіппінах чи оазисні агросистеми Північної Африки, визнані пам’ятками людства, тому що вони поєднують унікальне біорізноманіття, традиційні народні знання та стійкість до кліматичних коливань. Ці системи створювалися багатьма поколіннями, демонструють зразок гармонійного співіснування людини з природою без виснаження ґрунтів і зберігають унікальний генофонд культурних рослин і порід тварин.

ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ

Американського агронома Нормана Борлоуга називають «батьком зеленої революції», результати якої врятували від голоду понад 1 млрд осіб. За додатковими джерелами дізнайтеся більше про результати діяльності цього вченого та підготуйте повідомлення.

Американський агроном і селекціонер Норман Борлоуг у середині ХХ століття вивів високоврожайні, стійкі до вилягання та хвороб сорти напівкарликової пшениці. Їх упровадження разом із сучасними методами поливу й унесення добрив дозволило Мексиці, Індії та Пакистану в рази збільшити збори зерна та подолати загрозу масштабного голоду. За порятунок понад мільярда життів Норман Борлоуг 1970 року був нагороджений Нобелівською премією миру.

УСТАНОВЛЮЄМО ЗАКОНОМІРНОСТІ

За допомогою карт атласу розробіть картосхему структури сільськогосподарського виробництва в межах однієї з природних зон світу. Визначте склад груп країн-лідерів за обсягом виробництва видів сільськогосподарської продукції.

Структура агровиробництва степової та лісостепової зон помірного поясу:

• Зернові культури: пшениця, кукурудза, ячмінь, жито.
• Технічні та олійні культури: соняшник, цукрові буряки, ріпак, соя.
• Тваринництво: молочно-м’ясне й м’ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво.

Групи країн-лідерів за обсягом вирощування цієї продукції:

• Пшениця: Китай, Індія, Росія, США.
• Кукурудза: США, Китай, Бразилія, Аргентина.
• Цукрові буряки та соняшник: Україна, Росія, Франція, Німеччина, США.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 6

Визначення основних зернових і технічних культур, що їх вирощують у помірному й тропічному кліматичних поясах, та обґрунтування встановлених відмінностей

1. За даними карт атласу заповніть таблицю.

2. Установіть відмінності в цьому переліку основних зернових і технічних культур, що їх вирощують у помірному й тропічному кліматичних поясах.

У помірному кліматичному поясі переважають культури з помірними вимогами до тепла та стійкістю до сезонних похолодань (пшениця, жито, ячмінь, цукрові буряки, льон). У тропічному поясі вирощують винятково теплолюбні рослини, що вимагають високих цілорічних температур і тривалого вегетаційного періоду (рис, цукрова тростина, сорго, олійна пальма, бавовник, кава).

3. Обґрунтуйте встановлені відмінності за допомогою мал. 2.

Згідно зі схемою природних чинників (мал. 2), вирішальне значення мають сума активних температур, тривалість безморозного періоду та режим зволоження. У помірному поясі сонячної енергії вистачає для дозрівання холодостійких однорічних культур, а взимку триває морозний період спокою. У тропічному поясі сума активних температур висока протягом усього року, безморозний період триває 365 днів, що дає змогу вирощувати вимогливі до високих температур багаторічні деревні культури (кава, олійна пальма, гевея) та збирати по кілька врожаїв рису й цукрової тростини щороку.