Самостійна робота №3 розв’язування задач на визначення різних характеристик клімату

• Назад до змісту

1. Запишіть формулу, за якою можна обчислити полуденну висоту сонця над горизонтом (h) та поясніть, що означають її складові.

Формула для обчислення полуденної висоти Сонця над горизонтом: $h = 90^\circ - \varphi \pm \delta$.

• $h$  — висота Сонця над горизонтом у градусах.
• $\varphi$  — географічна широта місцевості.
• $\delta$  — схилення Сонця. У дні рівнодення  $\delta = 0^\circ$, а в дні літнього та зимового сонцестояння  $\delta = \pm 23^\circ 23'$.

2. Розв’яжіть задачі:

а) Обчисліть полуденну висоту сонця у Чернівцях у день зимового сонцестояння.

Географічна широта Чернівців $\varphi \approx 48^\circ 20'$ пн. ш., а схилення Сонця $\delta = -23^\circ 23'$.

$h = 90^\circ - 48^\circ 20' - 23^\circ 23' = 18^\circ 17'$.

б) Обчисліть полуденну висоту сонця у Полтаві у день літнього сонцестояння.

Географічна широта Полтави $\varphi \approx 49^\circ 35'$ пн. ш., а схилення Сонця $\delta = +23^\circ 23'$.

$h = 90^\circ - 49^\circ 35' + 23^\circ 23' = 63^\circ 48'$.

в) Обчисліть полуденну висоту сонця у Луцьку у дні весняного та осіннього рівнодення.

Географічна широта Луцька $\varphi \approx 50^\circ 45'$ пн. ш., а схилення Сонця $\delta = 0^\circ$.

$h = 90^\circ - 50^\circ 45' + 0^\circ = 39^\circ 15'$.

г) Обчисліть полуденну висоту сонця у вашому населеному пункті та поясніть одержані дані:

(Населений пункт на широті $\varphi = 50^\circ 00'$ пн. ш.)

У день літнього сонцестояння: $h = 90^\circ - 50^\circ 00' + 23^\circ 23' = 63^\circ 23'$.

У день зимового сонцестояння: $h = 90^\circ - 50^\circ 00' - 23^\circ 23' = 16^\circ 37'$.

У дні весняного та осіннього рівнодення: $h = 90^\circ - 50^\circ 00' + 0^\circ = 40^\circ 00'$.

3. Пригадайте та запишіть, яка існує закономірність у зміні температури повітря та атмосферного тиску тропосфері з висотою.

Температура повітря у тропосфері з висотою знижується на 6 °С на 1 км.

Атмосферний тиск з висотою знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м.

4. Розв’яжіть задачі:

а) Яким є атмосферний тиск на вершині гори Берда (515 м), якщо в цей час на вершині гори Камула (471 м) він становить 738 мм рт. ст.?

515 м - 471 м = 44 м

44 м / 10 м ≈ 4,4 мм рт. ст.

738 мм рт. ст. - 4,4 мм рт. ст. = 733,6 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Берда становить 733,6 мм рт. ст.

б) Яким є атмосферний тиск на вершині гори Роман-Кош (1545 м), якщо в цей час на вершині гори Ай-Петрі (1234 м) він становить 610 мм рт. ст.?

1545 м - 1234 м = 311 м.

(311 м / 100 м) · 10 мм рт. ст. = 31,1 мм рт. ст.

610 мм рт. ст. - 31,1 мм рт. ст. = 578,9 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Роман-Кош становить 578,9 мм рт. ст.

в) Яким є атмосферний тиск на вершині гори, якщо біля її підніжжя він становить 745 мм рт. ст., а різниця температури між вершиною та підніжжям становить 9 °С?

Висота = (9 °С / 6 °С) · 1000 м = 1,5 · 1000 м = 1500 м.

(1500 м / 100 м) · 10 мм рт. ст. = 150 мм рт. ст.

745 мм рт. ст. - 150 мм рт. ст. = 595 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становить 595 мм рт. ст.

г) Яким є атмосферний тиск на вершині гори, якщо біля її підніжжя він становить 737 мм рт. ст., а різниця температури між вершиною та підніжжям становить 15 °С?

Висота = (15 °С / 6 °С) · 1000 м = 2,5 · 1000 м = 2500 м.

(2500 м / 100 м) · 10 мм рт. ст. = 250 мм рт. ст.

737 мм рт. ст. - 250 мм рт. ст. = 487 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становить 487 мм рт. ст.

5. Запишіть формулу, за якою можна обчислити коефіцієнт зволоження (К) та поясніть, що означають її складові.

Формула для обчислення коефіцієнта зволоження:

К = О / В

• К – коефіцієнт зволоження.
• О – річна кількість опадів (мм).
• В – випаровуваність (мм), тобто кількість вологи, яка могла б випаруватися за певних температурних умов.

6. Розв’яжіть задачі:

а) Обчисліть коефіцієнт зволоження у Львові, якщо середньорічна кількість опадів у місті становить 740 мм, а показник випаровуваності 670 мм. Яким вважається таке зволоження?

К = 740 мм / 670 мм ≈ 1,1.

Оскільки коефіцієнт зволоження більший за 1 (К > 1), то зволоження вважається надмірним.

б) Обчисліть річну кількість опадів у Ялті, якщо коефіцієнт зволоження становить 0,86, а показник випаровуваності 728 мм.

З формули К = О / В знаходимо кількість опадів: О = К · В.

О = 0,86 · 728 мм = 626,08 мм.

Відповідь: річна кількість опадів у Ялті становить 626,08 мм.

в) Обчисліть показник випаровуваності у Полтаві, якщо річна кількість опадів становить 569 мм, а коефіцієнт зволоження становить 0,95.

З формули К = О / В знаходимо випаровуваність: В = О / К.

В = 569 мм / 0,95 ≈ 598,9 мм.

Відповідь: показник випаровуваності у Полтаві становить приблизно 598,9 мм.