· ГДЗ · 4 хв. читати
§53-54. Адміністративно-територіальний устрій. Населені пункти
🔎 Практикуємо
Опрацьовуючи текст параграфа, створіть таблицю «Адміністративні одиниці на території України в різні історичні епохи»
| Історична епоха / Державне утворення | Адміністративні одиниці |
|---|---|
| Русь-Україна, Галицько-Волинське князівство | Князівства, уділи, землі |
| Річ Посполита | Воєводства (Руське, Подільське, Белзьке, Берестейське, Підляське, Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське), що поділялися на повіти |
| Козацько-гетьманська держава (1648—1764 рр.) | Полки (наприклад, Брацлавський, Білоцерківський, Чернігівський, Київський, Чигиринський) та сотні |
| Російська імперія (з XVIII ст.) | Губернії (Київська, Волинська, Подільська, Полтавська, Харківська, Чернігівська, Таврійська, Новоросійська, Херсонська) та повіти |
| Австро-Угорщина | Провінції (Галичина, Буковина) |
| СРСР (1920-ті - 1930-ті рр.) | Губернії, пізніше — області (наприклад, Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська, Донецька, Чернігівська) |
| Сучасна Україна | Автономна Республіка Крим, 24 області, 2 міста зі спеціальним статусом (Київ, Севастополь), які поділяються на 136 районів та 1469 територіальних громад |
🔎 Практикуємо
Пригадайте з уроків історії України, в чому була особливість цього народовладдя, який відрізнявся від монархічних систем сусідніх держав
Особливість народовладдя на Запорозькій Січі полягала в унікальному поєднанні військової демократії та самоврядування. На відміну від сусідніх держав з монархічним устроєм, де влада належала одній особі (царю, королю) і передавалася у спадок, на Січі всі посади, включно з найвищою — кошовим отаманом, були виборними. Найважливіші рішення ухвалювала загальна козацька рада, що свідчить про високий рівень самоорганізації та демократичних свобод.
🔎 Практикуємо
1. Яким чином адміністративно-територіальна реформа 2015 року в Україні вплинула на розвиток місцевого самоврядування та ефективність управління громадами?
Адміністративно-територіальна реформа 2015 року, також відома як реформа децентралізації, суттєво змінила систему управління на місцях. Головною її метою було створення спроможних територіальних громад, які отримали значно більше повноважень та фінансових ресурсів для вирішення місцевих питань. Замість тисяч дрібних сільських та селищних рад, які часто не мали грошей навіть на власне утримання, були утворені об’єднані територіальні громади (ОТГ). Це дозволило громадам самостійно керувати своїми бюджетами, землями, планувати розвиток інфраструктури, освіти та медицини, що значно підвищило ефективність управління та стимулювало розвиток місцевого самоврядування.
🔎 Практикуємо
Не у всіх країнах світу є традиційний поділ на міста і села. Спробуйте знайти в джерелах інтернету і назвати ці винятки.
Існують країни та території, де традиційний поділ на міста та села є умовним або відсутнім. Наприклад, у містах-державах, таких як Сінгапур, Монако або Ватикан, вся територія фактично є одним великим містом, тому окремої категорії “село” там не існує. Також, у деяких кочових культурах чи у народів, що проживають на дуже віддалених та малозаселених територіях (наприклад, у деяких регіонах Арктики чи пустелях), поняття стаціонарного села може бути відсутнім, оскільки їхній спосіб життя не передбачає постійних поселень. В Російській імперії деякі великі населені пункти, як-от Луганськ чи Юзівка (сучасний Донецьк), не мали статусу міста і називалися поселеннями, хоча за розміром та функціями були значними промисловими центрами.
🔎 Практикуємо
Назвіть і покажіть на карті 10 найбільших міст Європи і і України. Порівняйте чисельність населення в них.
Нижче наведена порівняльна таблиця 10 найбільших міст Європи та України за чисельністю населення.
| Місце | Найбільші міста Європи (з населенням) | Найбільші міста України (з населенням) |
|---|---|---|
| 1 | Стамбул (близько 15.9 млн) | Київ (близько 2.9 млн) |
| 2 | Москва (близько 13.1 млн) | Харків (близько 1.4 млн) |
| 3 | Лондон (близько 9 млн) | Одеса (близько 1 млн) |
| 4 | Санкт-Петербург (близько 5.6 млн) | Дніпро (близько 968 тис.) |
| 5 | Берлін (близько 3.7 млн) | Донецьк (близько 900 тис. до 2014 р.) |
| 6 | Мадрид (близько 3.3 млн) | Запоріжжя (близько 710 тис.) |
| 7 | Київ (близько 2.9 млн) | Львів (близько 717 тис.) |
| 8 | Рим (близько 2.8 млн) | Кривий Ріг (близько 600 тис.) |
| 9 | Париж (близько 2.1 млн) | Миколаїв (близько 470 тис.) |
| 10 | Бухарест (близько 1.8 млн) | Маріуполь (близько 430 тис. до 2022 р.) |
🔎 Практикуємо
Які основні причини зникнення сіл в Україні, і чи можуть сучасні програми підтримки сільської місцевості зупинити цей процес? Які б ви запропонували заходи?
Основні причини зникнення сіл в Україні:
- Демографічна криза: Високий рівень старіння населення, низька народжуваність та висока смертність призводять до природного скорочення чисельності жителів сіл.
- Трудова міграція: Відсутність роботи з гідною оплатою праці змушує молодь та працездатне населення переїжджати до міст або за кордон у пошуках кращих умов життя.
- Низький рівень розвитку інфраструктури: Погані дороги, відсутність якісної медицини, освіти та культурних закладів роблять життя в селі менш привабливим порівняно з містом.
- Урбанізація: Загальносвітова тенденція до зростання ролі міст у житті суспільства також впливає на Україну.
- Війна: Через війну мільйони людей були змушені покинути свої домівки, ставши внутрішньо переміщеними особами (ВПО) або біженцями в інших країнах. Це найбільша криза переміщення в Європі з часів Другої світової війни, що створює величезні демографічні проблеми, адже переважно виїжджають жінки та діти. Це ставить під загрозу майбутнє генофонду нації.
Чи можуть програми підтримки зупинити цей процес?
Сучасні програми, зокрема реформа децентралізації, спрямовані на посилення спроможності місцевих громад. Вони дають селам більше фінансових ресурсів та повноважень для самостійного розвитку. Проте, щоб зупинити процес зникнення сіл, потрібен комплексний підхід.
Можливі заходи для підтримки сіл:
- Створення нових робочих місць через підтримку фермерства та малого бізнесу на селі.
- Розвиток інфраструктури: ремонт доріг, забезпечення доступу до швидкісного інтернету, модернізація шкіл та медичних закладів.
- Державна підтримка молодих спеціалістів (вчителів, лікарів), які погоджуються працювати в сільській місцевості.
- Розвиток “зеленого” туризму та інших видів підприємницької діяльності, що можуть приносити дохід громаді.
Оцініть матеріал
Натисніть на зірку для оцінки:
Коментарі
Залишити відповідь:
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься