14-15. Геологічна історія та будова території України. Геологічна карта України

• Назад до змісту

🔎 Практикуємо

Порівняйте картографічні зображення (мал. 58).

На картах показано зміни території, вкритої морем, у різні геологічні епохи.

1. У яку геологічну епоху більша частина території України була вкрита морем?

Крейдовий період (мезозойська ера).

2. Які території не вкривалися морями в жодній із зазначених епох?

Центральна Україна (біля сучасних міст Вінниці, Дніпра).

3. Чи існував водний басейн на території, де проживаєте ви?

Щоб відповісти точно, потрібно знати ваше місце проживання. Але якщо ви живете, наприклад, на сході, півдні чи заході України, то так — ця територія у давнину була вкрита морем.

🔎 Практикуємо

📚 ДПА / НМТ. Який вплив мало давнє зледеніння на геологічну будову та рельєф України?

Правильні твердження:

• утворення лесів і морен
• утворення поліських зандрових рівнин
• нагромадження моренних валів та горбів

Неправильні твердження:

• підвищення сейсмічності території — не пов’язане із зледенінням
• формування дюн на узбережжях річок і морів — це еолові (вітрові) процеси, не пов’язані напряму з льодовиком
• формування рудних мінеральних ресурсів — відбувалося набагато раніше, у докембрії та палеозої

🔎 Практикуємо

Під час геологічної практики студенти-географи досліджували відслонення гірських порід. До свого звіту вони записували такі дані: пісок (палеогеновий період) — 8 м, крейда (крейдовий період) — 15 м, пісковик (юрський період) — 7 м, мергель (девонський період) — 9 м, доломіт (кембрійський період) — 5 м.

1. Складіть за даними дослідження студентів-географів схему відслонення (від найдавніших до наймолодших):

• доломіт (кембрійський період) — 5 м
• мергель (девонський період) — 9 м
• пісковик (юрський період) — 7 м
• крейда (крейдовий період) — 15 м
• пісок (палеогеновий період) — 8 м

2. Визначте сумарну потужність порід мезозойського віку:

Мезозойський вік охоплює юрський і крейдовий періоди:

• пісковик (юрський) — 7 м
• крейда (крейдовий) — 15 м

Сумарна потужність: 7 м + 15 м = 22 м

🔎 Практикуємо

1. У межах якої тектонічної структури виявлено найдавніші породи?

Найдавніші породи виявлено у межах Українського щита, який є частиною Східноєвропейської платформи. Саме тут виходять на поверхню докембрійські кристалічні породи.

2. Де на території України найбільш поширені породи кам’яновугільного періоду?

Породи кам’яновугільного періоду (карбону) найбільш поширені на території Донецької складчастої споруди (Донецький басейн) та Львівської западини.

У якій ері сформувалися гірські породи, що складають Українські Карпати, та яке їх походження?

Гірські породи, що складають Українські Карпати, сформувалися наприкінці палеозойської та на початку кайнозойської ери. Їх походження — морське, оскільки вони утворилися з осадових відкладів, які нагромаджувалися на дні давнього моря (карпатський фліш).

🔎 Практикуємо

1. Які тектонічні структури «перерізає» цей профіль?

Профіль від Дністровського водосховища через Канівське водосховище до річки Десна перетинає такі тектонічні структури:

• Український щит (на заході)
• Дніпровсько-Донецька западина (у центрі)

2. Якою цифрою на мал. 67 позначені породи:

• Піски, глини — цифрою ①. Це молоді відклади, що тонким шаром перекривають давніші породи.
• Граніти, габро, базальти — цифрою ②. Це кристалічні породи докембрійського фундаменту Українського щита.
• Вапняки, крейда, мергелі — цифрою ③. Цією цифрою позначено область поширення осадових порід, зокрема крейдового періоду, що залягають у Дніпровсько-Донецькій западині.
• Нафта — цифрою ④. Вона вказує на глибокі шари Дніпровсько-Донецької западини, де зосереджені нафтогазоносні поклади