· Ілля Добрий · ГДЗ · 2 хв. читати
§58. Яка різниця між поняттями «держава», «країна», «залежна територія»
1. Порівняйте поняття «країна» і «держава».
Діаграма Венна.
| Тільки «країна» | Спільне для «країни» і «держави» | Тільки «держава» |
|---|---|---|
| Географічне поняття | Територія й кордони | Політико-правове поняття |
| Може бути суверенною або залежною територією | Господарство, населення | Обов’язково суверенна. Має міжнародне визнання |
| Може не мати власної держави (наприклад, колонія) | Можуть мати спільну історію, культуру, мову | Має органи влади, закони, символіку |
Запишіть, яке з цих понять більше відповідає змісту географічної науки та чому.
Поняття «країна» більше географічне, бо описує територію, населення, природні умови й господарство, незалежно від форми влади.
Поясніть, що саме (країни чи держави) є головними об’єктами політичної карти світу і чому.
Головними об’єктами політичної карти світу є держави, бо саме вони мають суверенітет, кордони, столицю й виступають суб’єктами міжнародних відносин.
2. Приклади держав, країн, залежних територій за частинами світу.
| Частина світу | Держава | Країна (самоврядна/автономна) | Залежна територія |
|---|---|---|---|
| Європа | Україна | Шотландія (у складі Великої Британії) | Гібралтар (Велика Британія) |
| Азія | Японія | Палестина (частково визнана) | Британська територія в Індійському океані |
| Африка | Єгипет | Канарські острови (автономія Іспанії) | Реюньйон (Франція) |
| Америка | США | Гренландія (у складі Данії) | Пуерто-Рико (США) |
3. Проаналізуйте твердження «Будь-яка країна є державою, але не будь-яка держава є країною».
Це твердження неправильне: не будь-яка країна є державою, бо країна може бути залежною територією без власного суверенного уряду (наприклад, Гібралтар).
Навпаки, будь-яка держава завжди є країною, бо держава існує на певній території з населенням, тобто на території країни (наприклад, держава Україна = країна Україна).
4. (ГР 2) Розгляньте інфографіку про збройні конфлікти у Євразії та їхню тривалість після Другої світової війни.
4.1. Тривалість яких конфліктів є найменшою та найбільшою?
Найдовші конфлікти: Джамму й Кашмір (Індія/Пакистан) – близько 75 років 10 міс.; палестино-ізраїльський конфлікт – близько 75 років 6 міс.
Найкоротші з наведених: Придністровський конфлікт (Молдова) – близько 2 років активної фази; Південна Осетія (Грузія) – близько 2–3 років активних бойових дій.
4.2. Які чинники найчастіше лежали в основі конфліктів у Євразії?
Найчастішими були етнічні та релігійні чинники (конфлікти на Балканах, Близькому Сході) та політичні чинники (наслідки розпаду СРСР та боротьба за сфери впливу). Також значну роль відіграє боротьба за контроль над енергоресурсами (економічний чинник).
4.3. Власна думка про вплив конфліктів на демографію, економіку й політичну стабільність.
Конфлікти руйнують економіку через знищення інфраструктури та зупинку торгівлі. Демографічно це веде до великих хвиль біженців, загибелі людей та падіння народжуваності. Політична стабільність втрачається, створюючи «заморожені зони», які десятиліттями заважають розвитку цілих регіонів.
4.4. Успішні приклади врегулювання та завершення тривалих конфліктів у Євразії.
Успішним прикладом є завершення Ольстерського конфлікту (Північна Ірландія) після підписання Белфастської угоди 1998 року. Також стабільною є ситуація в Хорватії після воєн на Балканах 1990-х років. В’єтнам: завершення війни в 1975 р. та подальше об’єднання країни; нормалізація відносин із сусідами й США дала можливість економічного зростання.
Оцініть матеріал
Натисніть на зірку для оцінки:
Коментарі
Залишити відповідь:
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься