§3. Зображення України в картографічних творах

• Назад до змісту

Які переваги має географічна карта порівняно з іншими джерелами географічної інформації?

Географічна карта дуже зручна, бо на ній можна побачити одразу велику територію, наприклад, всю країну або навіть світ. Вона показує, як розташовані різні об’єкти один відносно одного, і дозволяє вимірювати між ними відстані.

Що означає «читати географічну карту»?

«Читати» карту — це означає розуміти її умовні знаки, тобто що позначає кожен колір чи символ, і вміти користуватися масштабом, щоб визначати реальні розміри та відстані на місцевості.

Які існують способи зображення місцевості?

Місцевість можна зображати за допомогою географічних карт, планів, а також використовувати космічні та аерофотознімки.

Що таке масштаб?

Масштаб — це число, яке показує, у скільки разів зображення на карті менше за реальну територію.

Які існують види масштабів?

Залежно від величини, карти поділяють на великомасштабні (наприклад, 1:200 000), середньомасштабні та дрібномасштабні (дрібніші за 1:1 000 000).

Завдання

1. Підготуйте інформацію про класифікацію карт за однією з ознак (на вибір).

Карти можна класифікувати за змістом. Вони бувають:

• Загальногеографічні — на них показано всі об’єкти (річки, гори, міста) з однаковою деталізацією, наприклад, фізична карта.
• Тематичні — вони детально показують щось одне. Наприклад, кліматична карта показує зони з різним кліматом, а політична — кордони держав.

2. З’ясуйте, до яких груп географічних карт за різними ознаками належать наступні карти шкільного атласу для 8-го класу.

• а) «Україна на карті Європи»: за охопленням — регіональна, за масштабом — дрібномасштабна, за змістом — тематична (політична), за призначенням — навчальна.
• б) «Часові пояси світу»: за охопленням — світова, за масштабом — дрібномасштабна, за змістом — тематична, за призначенням — навчальна.
• в) «Геологічна будова України»: за охопленням — регіональна, за масштабом — середньомасштабна, за змістом — тематична (фізико-географічна), за призначенням — навчальна.
• г) «Чорне та Азовське моря»: за охопленням — регіональна, за масштабом — середньомасштабна, за змістом — загальногеографічна, за призначенням — навчальна.

Завдання 3: Поясніть, чим відрізняються навчальні карти шкільного атласу від спеціальних тематичних карт, які використовуються у різних сферах людської діяльності.

Навчальні карти в шкільному атласі зроблені спеціально для учнів: інформація на них спрощена, щоб було легше зрозуміти головне. Спеціальні карти (наприклад, військові або для геологів) набагато детальніші, містять багато специфічної інформації і призначені для роботи фахівців.

Оцінюємо свої досягнення

1. Які традиційні та новітні картографічні джерела інформації?

Традиційні: друковані географічні карти й атласи; новітні: електронні та інтерактивні карти, ГІС, навігаційні системи, геопортали (наприклад, Google Earth).

2. У чому унікальність географічної карти як джерела знань?

Це зменшене у масштабі зображення поверхні з умовними знаками, яке на одній площині системно подає просторові дані та дозволяє аналізувати розміщення об’єктів і явищ.

3. За якими ознаками класифікують карти та на які групи ділять?

За просторовим охопленням (світові, регіональні), за масштабом (дрібномасштабні, середньомасштабні, великомасштабні/топографічні), за змістом (загальногеографічні, тематичні: фізико‑географічні, суспільно‑економічні, комплексні), за призначенням (навчальні, військові, туристичні, дорожні, навігаційні, синоптичні, довідкові).

4. Які джерела достовірніші, зручніші та надійніші: традиційні чи новітні? Поясніть.

Новітні способи одержання географічної інформації є більш зручними, достовірними та надійними. На відміну від традиційних паперових карт, які з часом застарівають, інтерактивні карти та геопортали можна редагувати в режимі реального часу, що забезпечує актуальність даних. Вони набагато функціональніші: дозволяють миттєво змінювати масштаб, накладати кілька шарів інформації для аналізу, автоматично прокладати маршрути та визначати точне місцеперебування за допомогою супутникових систем. Це робить їх не тільки зручнішими у використанні, але й надійнішими джерелами найсвіжішої інформації.

5. Як сучасні інтерактивні Інтернет‑джерела полегшують одержання та аналіз просторової інформації?

Сучасні інтерактивні картографічні інтернет-джерела значно полегшують роботу з просторовою інформацією. Такі інструменти, як ГІС, навігаційні системи та геопортали, дозволяють не просто переглядати карту, а й взаємодіяти з нею: збільшувати та зменшувати масштаб, шукати об’єкти, вимірювати відстані. Вони дають можливість накладати різні тематичні шари (наприклад, схему руху транспорту на карту міста), що спрощує аналіз. Геоінформаційні системи поєднують карти з інформаційними таблицями, а навігаційні системи визначають точні координати, швидкість та напрямок руху в реальному часі, що робить отримання даних швидким та ефективним.

6. Приклади з життя, коли потрібна була картографічна інформація, і які джерела використовувалися.

Картографічна інформація знадобилася моїй родині, коли ми планували літню поїздку в інше місто. За допомогою геопорталу Google Maps на комп’ютері ми проклали автомобільний маршрут, подивилися, де знаходяться готелі та цікаві пам’ятки. А коли я нещодавно їхав на день народження до однокласника, який живе в іншому районі, я скористався навігаційною системою у смартфоні, щоб знайти його будинок і подивитися, яким громадським транспортом краще доїхати.