55. Трудові ресурси та зайнятість населення - Кобернік

• Назад до змісту

ПРИГАДАЙТЕ

З якого віку в Україні можна працювати повний робочий день?

Згідно з трудовим законодавством, самостійно укладати трудовий договір можна з 16 років. Проте повний робочий день (дорослу норму годин) дозволено працювати лише після досягнення повноліття, тобто з 18 років, оскільки для підлітків передбачено скорочений графік.

У якому віці в Україні жінки та чоловіки виходять на пенсію?

У тексті параграфа зазначено, що за українським законодавством пенсійний вік визначений для чоловіків і жінок у 60 років.

Що таке демографічна політика та які її цілі в Україні?

Демографічна політика — це система державних заходів, спрямованих на регулювання кількості та складу населення. В Україні її головними цілями є подолання демографічної кризи, підвищення рівня народжуваності та збільшення тривалості життя громадян.

У яких сферах діяльності працюють люди, що живуть у вашій місцевості?

Я живу у великому місті, тому, на мою думку, більшість людей тут працюють у третинному секторі економіки (сфера послуг). Це передусім торгівля, освіта, медицина, транспорт та сфера інформаційних технологій.

Чому безробіття є негативним явищем для економіки країни?

Безробіття призводить до того, що частина працездатного населення не створює національний продукт, а держава змушена витрачати кошти на соціальні виплати. Також, як згадується в підручнику, це спричиняє трудову міграцію: кваліфіковані працівники виїжджають за кордон, що послаблює економіку України.

ЗАВДАННЯ

За мал. 227 поясніть, які три вікові категорії населення належать до трудових ресурсів.

Згідно зі схемою, до трудових ресурсів належать: працюючі підлітки (до 15 років), населення працездатного віку (15–59 років) та працюючі пенсіонери (після 60 років).

Яка з цих груп кількісно є найбільшою?

Найбільшою групою є люди працездатного віку.

Які люди працездатного віку не належать до трудових ресурсів?

До трудових ресурсів не належать ті люди працездатного віку, які за станом здоров’я не можуть працювати (люди з інвалідністю, які не працюють).

Поясніть різницю між поняттями «трудові ресурси» та «економічно активне населення».

Трудові ресурси — це загальний потенціал людей, які можуть працювати, а економічно активне населення — це лише та частина трудових ресурсів, яка вже працює або активно шукає роботу (реальна робоча сила).

Назвіть категорії людей, які за віком належать до трудових ресурсів, але є економічно неактивним населенням.

До цієї категорії належать школярі (після 15 років) та студенти денної форми навчання, люди, зайняті в домашньому господарстві (догляд за дітьми або хворими), пенсіонери на пільговій пенсії, а також особи, які не мають потреби або бажання працювати.

Поясніть, чому саме вони є економічно неактивним населенням.

Ці люди належать до економічно неактивного населення, тому що вони не мають роботи й не шукають її. До цієї категорії відносять школярів і студентів, пенсіонерів, які не працюють, та людей, які займаються домашнім господарством або доглядом за дітьми.

Наведіть приклади робіт, які потребують загальної працездатності, а які — професійної.

До робіт, що потребують загальної працездатності (без спеціальної підготовки), належать вантажники, прибиральники або кур’єри. До робіт, що потребують професійної працездатності (спеціальної освіти), відносяться лікарі, вчителі, інженери та агрономи.

Поміркуйте, яка працездатність більше цінується й чому.

На мою думку, більше цінується професійна працездатність. Це пов’язано з тим, що кваліфіковані працівники мають спеціальні знання та навички, на здобуття яких потрібен час і навчання, тому їхня праця є складнішою та важливішою для економіки.

З’ЯСУЙТЕ

З’ясуйте, до яких категорій населення щодо працездатності належать такі люди: Вікторії Михайлівні 48 років… Олександрі Олегівні 35 років… (та інші ситуації, описані в підручнику).

• Вікторія Михайлівна (48 років, директор школи): Економічно активне населення (зайнята).
• Олександра Олегівна (35 років, домогосподарка): Економічно неактивне населення (зайнята в домашньому господарстві).
• Галина Йосипівна (пенсіонерка, навчає онуку): Економічно активне населення (працюючий пенсіонер/репетиторство).
• Орест (23 роки, студент): Економічно неактивне населення (студент денної форми).
• Дмитро Федорович (45 років, робота на присадибній ділянці): Економічно активне населення (зайнятий в особистому підсобному господарстві).
• Марина Іванівна (52 роки, інвалідність І групи): Економічно неактивне населення (непрацездатна за станом здоров’я).
• Микола (шукає роботу): Економічно активне населення (безробітний, що шукає роботу).
• Світланка (17 років, школярка): Економічно неактивне населення (учениця).
• Мама Катрусі (48 років, пільгова пенсія): Економічно неактивне населення (пенсіонер, який не працює).
• Христина (28 років, скорочена, не на біржі): Економічно неактивне населення (оскільки не зареєстрована і офіційно не шукає роботу).
• Петро (14 років, кур’єр): Економічно активне населення (підліток, який працює).
• Таїсія Антонівна (волонтер): Економічно неактивне населення (волонтерство не є економічною діяльністю, бо не оплачується).

ЗАВДАННЯ

За легендою до діаграм установіть, якою економічною діяльністю займається первинний, вторинний та третинний сектори економіки.

Первинний сектор економіки займається виробництвом сировини. Вторинний сектор відповідає за виробництво кінцевої продукції. Третинний сектор займається наданням послуг.

Порівняйте структуру зайнятості в різних за рівнем економічного розвитку країнах.

У високорозвинених країнах переважна більшість населення (75 %) зайнята у третинному секторі (сфера послуг), а найменша частка (4 %) — у первинному. У країнах, що розвиваються («більшість країн»), ситуація протилежна: 70 % людей працюють у первинному секторі (сільське господарство), і лише близько 20 % — у сфері послуг. Нові індустріальні країни займають проміжне положення, де сфера послуг складає 50 %, а промисловість — 30 %.

Знайдіть закономірність між рівнем економічного розвитку та значенням різних секторів економіки в країні.

Закономірність така: чим вищий рівень економічного розвитку країни, тим більша частка людей працює у сфері послуг (третинний сектор) і тим менша частка зайнята у виробництві сировини (первинний сектор).

Порівняйте структуру зайнятості в Україні та різних за рівнем економічного розвитку країнах.

Структура зайнятості в Україні (за даними 2022 року) наближається до розвинених країн за часткою сфери послуг (63,6 %), проте частка зайнятих у сільському господарстві (21,1 %) у нас значно вища, ніж у високорозвинених державах (4 %). Водночас Україна суттєво відрізняється від бідних країн, де в аграрному секторі працює більшість населення.

ГОТУЄМОСЯ ДО ЗАХИСТУ ПРОЄКТІВ

За різними джерелами інформації підготуйтеся до захисту проєктів за темами:

Прогнози забезпеченості України трудовими ресурсами.

За даними підручника, кількість трудових ресурсів в Україні скоротилася на 30 % (з 17,4 до 11,9 млн осіб) через війну та еміграцію. Прогнози складні, оскільки спостерігається демографічне старіння нації, а також зростає кількість людей з інвалідністю, які потребують особливих умов праці.

Роль освіти у підготовці конкурентоздатних на ринку праці трудових ресурсів.

Я вважаю, що освіта є ключовою, адже вона перетворює загальну працездатність на професійну. Підручник зазначає, що економіка втрачає фахівців через «відплив умів», тому якісна підготовка кадрів необхідна для розвитку науки, медицини та культури.

Проблеми зайнятості населення в Україні.

Основною проблемою є безробіття, яке виникає через перевищення пропозиції робочої сили над попитом, а також через руйнування підприємств під час війни. Також існує «приховане безробіття», коли люди працюють неповний день, та вимушена трудова міграція за кордон через низькі зарплати або відсутність роботи в селах.

Проблеми зайнятості населення в різних за рівнем економічного розвитку країнах світу.

У високорозвинених країнах головною проблемою є старіння населення, через що бракує робочих рук і доводиться підвищувати пенсійний вік. У країнах, що розвиваються, навпаки, висока народжуваність створює надлишок робочої сили, що призводить до масового безробіття та бідності.

Продумайте засоби унаочнення свого виступу: презентації, плакати, листівки, тематичні карти.

Для захисту цих тем я планую використати:

Для теми №1: Графік скорочення населення України за останні роки.

Для теми №3: Карту України з позначенням регіонів, де рівень безробіття найвищий.

Для теми №4: Секторні діаграми (як на мал. 228), щоб візуально порівняти зайнятість у багатих та бідних країнах.

ПРОЄКТ ДЛЯ КРАЄЗНАВЦЯ: ПРАЦЮЄМО В ГРУПІ

Підготуйте повідомлення про зайнятість населення у вашій місцевості.

На даний момент ситуація із зайнятістю в моїй місцевості (як і загалом в Україні) є складною та нестандартною. Через війну значна частина працездатного населення виїхала за кордон або була мобілізована до лав ЗСУ, що спричинило дефіцит кадрів. Водночас багато підприємств релокувалися або закрилися, що змусило людей змінювати професію або шукати підробітки.

З’ясуйте, у які сфери економіки в основному залучене населення вашої місцевості.

Більшість населення зараз залучена у сферу послуг (торгівля, логістика, доставка) та критичну інфраструктуру (енергетика, комунальні служби). Також значна частина людей працює у державному секторі: це освіта, медицина та органи місцевого самоврядування. Зростає потреба у працівниках будівельної сфери та промисловості для відновлення пошкоджених об’єктів.

Який рівень безробіття зареєстровано?

Згідно з останніми офіційними даними НБУ та статистики за 2024 рік, реальний рівень безробіття в Україні становить близько 14,2%. Хоча офіційно на біржі праці зареєстровано рекордно низьку кількість людей, це не відображає повної картини, адже існує приховане безробіття та частина людей працює неофіційно.

Які перспективи існують для осіб, які шукають роботу?

На мою думку, перспективи для пошуку роботи зараз досить високі, оскільки на ринку праці спостерігається «голод кадрів». Роботодавці активно шукають водіїв, будівельників, медиків, електриків та продавців. Для тих, хто готовий перекваліфікуватися на робітничі спеціальності, знайти роботу стало набагато легше, ніж до війни.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Поясніть своїми словами, кого вважають трудовими ресурсами.

Я думаю, що трудові ресурси — це, по суті, «людський капітал» країни. Це всі люди, які мають достатньо здоров’я, вік та вміння, щоб працювати і приносити користь економіці. Сюди входять не лише дорослі працездатного віку, а й підлітки або пенсіонери, які працюють.

2. Назвіть категорії людей, які належать до трудових ресурсів.

До трудових ресурсів належить усе населення працездатного віку (люди 15–59 років), яке за станом здоров’я та кваліфікацією здатне працювати. Також до цієї категорії входять працюючі підлітки (до 15 років) та працюючі пенсіонери (після 60 років).

3. Поясніть різницю між поняттями «трудові ресурси» та «економічно активне населення».

Трудові ресурси — це загальна кількість людей, які потенційно можуть працювати, включаючи й тих, хто не працює (студенти, домогосподарки). Економічно активне населення (ЕАН) — це лише та частина трудових ресурсів, яка реально залучена до економіки (зайняті) або активно шукає роботу (безробітні).

4. Порівняйте структуру зайнятості в різних за рівнем економічного розвитку країнах світу.

У високорозвинених країнах переважна більшість населення (близько 75%) зайнята у третинному секторі (сфера послуг), а найменша частка — у первинному. У країнах, що розвиваються, навпаки, до 70% людей працюють у первинному секторі (сільське господарство, видобуток сировини), а сфера послуг розвинена слабко (близько 10%).

Поясніть, як між собою пов’язані структура зайнятості та рівень економічного розвитку.

Між ними існує прямий зв’язок: чим вищий рівень економічного розвитку країни, тим більша частка людей працює у сфері послуг і тим менша — у виробництві сировини. Я думаю, це пояснюється тим, що розвинені економіки базуються на технологіях та сервісі, а не на ручній праці.

5. Оцініть сучасні проблеми, пов’язані із забезпеченням трудовими ресурсами економіки України.

На мою думку, найгострішою проблемою є скорочення кількості трудових ресурсів на 30% через війну та еміграцію працездатного населення за кордон. Також значними проблемами є демографічне старіння, «відплив умів» (професіоналів), зростання кількості людей з інвалідністю та безробіття серед внутрішньо переміщених осіб.

Спрогнозуйте перебіг цих проблем у найближчій перспективі.

На мою думку, ситуація з трудовими ресурсами в Україні у найближчі роки залишатиметься складною. Кількість працездатного населення продовжить скорочуватися через еміграцію та наслідки війни. Також зросте частка людей з інвалідністю та пенсіонерів, що збільшить навантаження на тих, хто працює. Я думаю, що держава відчуватиме гостру нестачу фахівців для відбудови, особливо у будівництві та промисловості.

6. Запропонуйте заходи, які б змогли покращити стан забезпеченості української економіки трудовими ресурсами.

Щоб покращити ситуацію, я пропоную такі заходи:

1. Створити державні програми швидкого перенавчання для людей, які втратили роботу, щоб вони могли опанувати актуальні професії.

2. Підтримувати малий та середній бізнес, щоб підприємці створювали нові робочі місця.

3. Запровадити пільги та зручні умови праці для ветеранів та людей з інвалідністю, щоб залучити їх до економіки.

4. Розробити стратегію повернення українців, які виїхали за кордон.

Дослідіть іноземний досвід із цього питання.

Німеччина: Використовує «дуальну освіту», де студенти 70% часу навчаються безпосередньо на підприємстві, отримуючи зарплату і практичні навички. Це дозволяє молоді відразу знайти роботу.

Японія: Через старіння нації та нестачу людей активно впроваджує роботизацію та автоматизацію виробництва, щоб машини виконували роботу замість людей.

Країни Європи та Канада: Мають спеціальні програми залучення кваліфікованих мігрантів та створюють умови для активної праці жінок (наприклад, розвинена мережа дитсадків).

Поясніть, що з нього можна запозичити нашій державі.

На мою думку, Україні варто запозичити німецьку систему дуальної освіти, щоб випускники виходили з училищ та університетів вже готовими фахівцями з досвідом. Також нам буде корисним досвід Японії щодо автоматизації виробництва, оскільки робочих рук фізично не вистачатиме. Крім того, важливо створювати умови для максимального залучення всіх громадян до роботи, незалежно від віку чи фізичного стану, як це роблять у розвинених країнах.