54. Урбанізація - Кобернік

• Назад до змісту

Пригадайте

Що означає поняття «міський спосіб життя»?

Це поняття означає стиль життя, пов’язаний із проживанням у щільно забудованих населених пунктах, де населення зайняте переважно не в сільському господарстві. Він передбачає доступ до розвиненої сфери послуг, закладів освіти, культури, місць відпочинку та сучасних наукомістких виробництв.

Коли й де виникли перші міста?

Перші міста виникли приблизно 4-3 тисячі років до нашої ери. Місцями їхньої появи були долини великих річок у Месопотамії (Шумер), Єгипті, Індії та Китаї, де розвивалося зрошувальне землеробство та ремесла.

Які міста вважаються великими?

Згідно з класифікацією у підручнику, до великих міст належать населені пункти з кількістю населення від 100 до 500 тисяч осіб. Міста з населенням 500 тис. – 1 млн вважаються надвеликими, а понад 1 млн — містами-мільйонниками.

Що таке «маятникові» міграції?

Це регулярні щоденні поїздки населення з передмість або міст-супутників до головного міста (ядра агломерації) на роботу чи навчання та повернення назад додому.

ЗАВДАННЯ

За схемою назвіть загальні риси урбанізації, притаманні всім країнам світу.

Згідно зі схемою, загальними рисами є: швидке зростання міського населення, концентрація населення та господарства у великих містах, а також «розповзання» міст і перехід до міських агломерацій.

За стовпчиковими діаграмами поясніть, якими темпами відбувалося зростання частки міського населення у ХІХ, ХХ та ХХІ ст.

У ХІХ столітті темпи були повільними: зростання з 3% у 1800 році до 14% у 1900 році. У ХХ столітті відбувся стрімкий стрибок: з 14% на початку століття до 49% у 2005 році. У ХХІ столітті зростання продовжується, і станом на 2024 рік частка міського населення становить 54%.

Який проміжок часу ви назвали б «міським вибухом»?

На мою думку, «міським вибухом» можна назвати ХХ століття, оскільки саме в цей період відбулося найстрімкіше зростання частки міського населення у світі.

Які чинники могли спричинити швидке зростання населення міст?

Головними причинами є економічні та духовні запити людей: наявність великої кількості робочих місць, розвинена сфера послуг, доступ до закладів освіти, культури та побутового обслуговування.

Підтвердіть цифрами той факт, що найшвидше зростають саме великі міста.

Цей факт підтверджує статистика: якщо у 1900 році міст-мільйонників було лише 10, то у 2024 році їх стало 548. Кількість міст із населенням понад 100 тисяч осіб за цей час зросла з 360 до понад 2500.

Які причини такого явища?

Причинами швидкого зростання великих міст є те, що вони найбільше відповідають економічним та духовним запитам людей. Тут зосереджено багато робочих місць, особливо на сучасних наукомістких виробництвах, а також добре розвинута сфера послуг: заклади освіти, культури та побутового обслуговування.

Розгляньте малюнок та поясніть, як формуються міські агломерації, з яких населених пунктів вони складаються.

Міські агломерації формуються, коли великі міста «розповзаються» і залучають у зону свого впливу найближчі населені пункти. Згідно з малюнком та текстом, агломерація складається з головного міста (ядра агломерації) та міст-супутників, які розташовані на відстані не більше 30 км від ядра.

Поясніть зв’язки між ядром агломерації та містами-супутниками.

Між ядром та містами-супутниками існують тісні виробничі, культурно-побутові та трудові зв’язки. Головним показником цих зв’язків є «маятникові міграції», коли люди щодня їздять із передмість на роботу чи навчання до центрального міста і повертаються назад.

Чому в економічному сенсі вони становлять єдине ціле?

Я думаю, що вони становлять єдине ціле, тому що мають спільний ринок праці та єдину транспортну інфраструктуру. Жителі супутників забезпечують робочою силою підприємства ядра, а ядро надає послуги та товари для жителів усієї агломерації.

Чим відрізняються міські агломерації від мегаполісів?

Міська агломерація — це об’єднання одного великого міста (ядра) з навколишніми поселеннями, тоді як мегаполіс — це група кількох агломерацій, що майже зливаються забудовою. Також у мегаполісах проживають десятки мільйонів людей, а їхня територія значно більша і має лінійний характер забудови вздовж транспортних магістралей.

ЗАВДАННЯ

1. Найбільші міські агломерації світу (за картою-схемою):

Користуючись картою-схемою підручника, до найбільших агломерацій (з населенням понад 15-20 млн осіб) належать:

• Токіо-Йокогама (Японія) — найбільша, 37,4 млн.
• Нью-Делі (Індія) — 27,1 млн.
• Шанхай (Китай) — 22,0 млн.
• Сан-Паулу (Бразилія) — 21,8 млн.
• Мехіко (Мексика) — 21,8 млн.
• Каїр (Єгипет) — 20,4 млн.
• Мумбаї (Індія) — 20,5 млн.
• Пекін (Китай) — 20,9 млн.
• Осака (Японія) — 19,2 млн.
• Нью-Йорк (США) — 18,8 млн.

2. Регіони та типи країн з найбільшими агломераціями:

Найбільші агломерації сформувалися переважно в Азії (Китай, Індія, Японія, Пакистан, Філіппіни), Латинській Америці (Бразилія, Мексика, Аргентина) та Африці (Нігерія, Єгипет, ДР Конго).

Переважна більшість припадає на країни, що розвиваються.

Це пов’язано з високими темпами приросту населення в цих регіонах та явищем «хибної урбанізації», коли міське населення зростає швидше, ніж розвивається економіка, через масове переміщення збіднілих селян до міст. У розвинених країнах темпи урбанізації нижчі, а населення часто переїжджає у передмістя (субурбанізація).

3. Мегаполіси та порівняння їхнього населення:

На карті зазначено такі мегаполіси:

1. Дельта річки Перл (Китай) — 120 млн осіб.
2. Дельта річки Янцзи (Китай) — 105 млн осіб.
3. Трансєвропейський (охоплює міста Великої Британії, Німеччини, Франції, Бенілюксу) — 89,8 млн осіб.
4. Токайдо (Японія) — 75 млн осіб.
5. Приатлантичний / Босваш (США) — 52 млн осіб.
6. Каліфорнійський / Сансан (США) — 40 млн осіб.
7. Китайський Столичний (Китай) — 40 млн осіб.
8. Приозерний / Чипіттс (США) — 35 млн осіб.

Населення мегаполісів значно перевищує населення навіть найбільших окремих агломерацій (наприклад, 120 млн у дельті річки Перл проти 37,4 млн у Токіо). Це пояснюється тим, що мегаполіс — це група агломерацій, що зливаються.

4. Регіони з мегаполісами та Україна:

Мегаполіси є в Північній Америці (США), Азії (Китай, Японія) та Європі (Західна Європа). Також формується мегаполіс у Південній Америці (Бразилія).

Чи є вони в Україні? Ні, на території України мегаполісів немає. У нас сформувалися лише міські агломерації (наприклад, Київська, Харківська, Дніпровсько-Кам’янська, Одеська, Львівська), які значно менші за масштабами та кількістю населення.

ЗАВДАННЯ

Користуючись схемою і текстом підручника, порівняйте ознаки урбанізації в розвинених країнах та країнах, що розвиваються.

У розвинених країнах рівень урбанізації високий (понад 50 %), але темпи зростання низькі, і відбуваються процеси субурбанізації та джентрифікації. У країнах, що розвиваються, навпаки: темпи урбанізації дуже високі (в 4,5 раза вищі), але це часто призводить до «хибної урбанізації» та появи нетрів.

Поясніть зміст понять «субурбанізація», «рурбанізація», «джентрифікація», «хибна урбанізація».

• Субурбанізація — відплив міського населення в передмістя, що веде до їхнього зростання.
• Рурбанізація — процес поширення міського способу життя на сільську місцевість.
• Джентрифікація — реконструкція й оновлення раніше непривабливих частин міста та переїзд до них заможних верств населення.
• Хибна урбанізація — стрімке зростання міського населення, що не супроводжується формуванням міського способу життя, призводить до появи перенаселених нетрів.

Поміркуйте, які ознаки урбанізації притаманні Україні.

Для України характерний високий рівень урбанізації (близько 69,7 %), але низькі темпи її зростання. У нас сформувалися великі міські агломерації, такі як Київська, Харківська та Дніпровсько-Кам’янська. Водночас відбувається процес субурбанізації, хоча якість міського життя часто знижується через екологічні проблеми та застарілу інфраструктуру.

ГОТУЄМОСЯ ДО ЗАХИСТУ ПРОЄКТІВ

За різними джерелами інформації підготуйтеся до захисту проєктів за такими темами: 1. Сучасні проблеми сільських населених пунктів. 2. Соціальні проблеми малих міст України. 3. Проблеми великих міст. 4. Урбанізація — благо чи шкода для людства? 5. Екологічні та соціальні проблеми густозаселених територій.

Ось тези, які я підготував для захисту кожного з проєктів:

1. Сучасні проблеми сіл: Головними проблемами є старіння нації (депопуляція) та виїзд молоді через відсутність роботи. Також у селах погано розвинена сфера послуг та медицина.
2. Проблеми малих міст: Я думаю, що тут основна біда — це безробіття та залежність від одного-двох великих підприємств, які часто закриваються. Це призводить до трудової міграції у мегаполіси.
3. Проблеми великих міст: Це передусім «хвороби міста»: забруднене повітря, шум, затори та проблеми з утилізацією сміття.
4. Урбанізація — благо чи шкода: На мою думку, це складний процес: з одного боку, це доступ до освіти, культури та медицини (благо), а з іншого — це стреси, екологічні лиха та відрив від природи (шкода).
5. Проблеми густозаселених територій: Екологічні проблеми включають накопичення відходів і смог, а соціальні — високу конкуренцію за робочі місця, дорожнечу житла та поширення інфекційних хвороб.

Продумайте засоби унаочнення свого виступу: презентації, плакати, листівки, тематичні карти.

Для захисту проєктів я планую використати мультимедійну презентацію зі стовпчиковими діаграмами зростання населення. Також я підготую тематичну карту України, де позначу найбільші агломерації та депресивні регіони, і плакат із фотопорівнянням життя в мегаполісі та селі.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

Як ви розумієте поняття «урбанізація»?

Я розумію урбанізацію як процес швидкого зростання кількості міських жителів та поширення міського способу життя на всі сфери діяльності. Це також означає підвищення ролі міст у розвитку суспільства.

Поясніть, за якими ознаками помітно, що урбанізація є всесвітнім процесом.

Це помітно насамперед через стрімке зростання частки міського населення у світі: з 3 % у XIX столітті до 54 % сьогодні. Другою ознакою є концентрація господарства та населення у великих містах, яка відбувається в усіх країнах. Третьою ознакою є глобальна тенденція до «розповзання» міст і утворення агломерацій та мегаполісів.

Покажіть на карті світу приклади мегаполісів, що сформувалися в різних регіонах світу.

Згідно з картою в підручнику (мал. 225), у світі сформувалося 8 мегаполісів. У США це Приатлантичний (Босваш), Приозерний (Чипіттс) та Каліфорнійський (Сансан). У Європі існує Трансєвропейський мегаполіс. В Азії розташовані японський Токайдо та три китайські мегаполіси: Дельта річки Янцзи, Дельта річки Перл та Китайський Столичний. Також у Бразилії формується мегаполіс між Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.

На карті України покажіть міста-мільйонники та надвеликі міста.

В Україні містами-мільйонниками є Київ, Харків та Одеса. До надвеликих міст (500 тис. – 1 млн осіб) належать Дніпро, Донецьк, Львів, Запоріжжя та Кривий Ріг. Вони є центрами найбільших агломерацій: Київської (5,2 млн осіб), Дніпровсько-Кам’янської (2,4 млн), Харківської (2,2 млн), Одеської та Львівської (по 1,5 млн), Запорізької (1,1 млн).

Порівняйте ознаки урбанізації в розвинених країнах та країнах, що розвиваються.

У розвинених країнах рівень урбанізації високий (понад 50 %), але темпи зростання низькі; там відбуваються процеси субурбанізації (переїзд у передмістя), джентрифікації та рурбанізації. Натомість у країнах, що розвиваються, темпи урбанізації дуже високі (у 4,5 раза вищі), але це часто призводить до «хибної урбанізації» — зростання населення без розвитку міського способу життя, що спричиняє появу нетрів і безробіття.

Розкажіть, які ознаки урбанізації притаманні Україні.

Для України характерний високий рівень урбанізації (69,7 %) та низькі темпи її зростання. Відбувається процес субурбанізації, навколо великих міст формуються агломерації. Проте, як зазначено в підручнику, якість міського життя та сфера послуг часто залишаються невисокими, а в містах наявні екологічні проблеми.

Поясніть, як між собою пов’язані явище субурбанізації та «маятникові» міграції.

Я думаю, що ці явища пов’язані безпосередньо. Коли відбувається субурбанізація, люди переїжджають жити у передмістя (міста-супутники) заради кращої екології чи дешевшого житла. Однак їхня робота або навчання залишаються в центрі великого міста, тому вони змушені щодня їздити туди й назад, створюючи потік «маятникової» міграції.