48. Статево віковий склад населення - Кобернік

• Назад до змісту

ПРИГАДАЙТЕ

Як тип відтворення населення впливає на віковий склад населення?

Тип відтворення населення безпосередньо формує вікову структуру: перший тип (звужений) призводить до зменшення частки дітей і зростання частки літніх людей (регресивний тип вікової структури). Другий тип (розширений) забезпечує велику кількість дітей та молоді (прогресивний тип). Тобто від народжуваності та смертності залежить, чи буде населення країни «молодим» або «старим».

Що таке демографічне старіння? Які негативні наслідки цього явища?

Демографічне старіння — це зростання частки людей похилого віку у структурі населення. Негативним наслідком цього явища є збільшення демографічного навантаження на працездатних людей, адже менша кількість працюючих змушена утримувати більшу кількість пенсіонерів.

ЗАВДАННЯ

Роздивіться діаграми та поясніть, які регіони мають подібну до загальносвітової ситуацію щодо статевої структури населення, а в яких вона суттєво відрізняється.

Подібну до загальносвітової ситуацію (де чоловіків більше, ніж жінок) мають Азія та Океанія. Суттєво відрізняється ситуація в Європі, Америці та Африці: у Європі та Америці переважають жінки, а в Африці спостерігається рівновага статей (100 на 100), що не відповідає світовій перевазі чоловіків.

Поясніть, які чинники впливають на статеву структуру населення.

На статеву структуру впливають біологічні чинники (генетично зумовлена вища тривалість життя жінок), історичні події (війни, які зменшують кількість чоловіків) та соціальні умови (становище жінки, важка праця). Також суттєво впливають міграції: у країнах, куди приїжджає багато емігрантів на роботу, зазвичай переважають чоловіки.

ЗАВДАННЯ

За діаграмами з’ясуйте, які вікові категорії населення важливі для оцінки забезпеченості економіки робочою силою.

Для оцінки забезпеченості економіки робочою силою важливі три вікові групи: діти (0–14 років), люди працездатного віку (15–60 років) та літні люди (старші за 60 років).

Установіть: а) для якого типу відтворення населення (першого чи другого) характерна кожна з вікових діаграм; б) якого типу вікова структура притаманна розвиненим країнам, а яка — більшості країн, що розвиваються.

а) Прогресивний тип вікової структури характерний для другого типу відтворення населення, а регресивний та стаціонарний — для першого типу.

б) Розвиненим країнам притаманна регресивна або стаціонарна вікова структура, а більшості країн, що розвиваються, — прогресивна.

Поясніть, які проблеми із навантаженням на працездатне населення відчувають країни з різними типами вікової структури.

У країнах з прогресивною структурою навантаження виникає через велику кількість дітей, яких треба утримувати й навчати. У країнах з регресивною структурою проблемою є велика частка літніх людей, що створює значний тиск на пенсійну систему та медичне забезпечення, який лягає на плечі працюючих.

Який тип вікової структури й чому вам здається найбільш оптимальним?

Найбільш оптимальним є стаціонарний тип вікової структури (проміжний). При ньому кількість населення залишається стабільною, а навантаження на працюючих розподіляється рівномірно

ЗАВДАННЯ

За таблицею простежте, як змінювалася частка різних вікових груп населення в Україні протягом останніх 130 років. Зверніть увагу, як змінилося співвідношення дітей та літніх людей.

За останні 130 років частка дітей (0–14 років) зменшилася з 41,0% до 12,3%, а частка літніх людей (понад 60 років) зросла з 3,5% до 23,7%. Співвідношення кардинально змінилося: якщо у 1897 році дітей було значно більше за літніх людей, то у 2024 році частка пенсіонерів майже вдвічі перевищує частку дітей.

Порівняйте структуру населення в Україні 2024 року із середньосвітовими показниками: 0–14 років — 26%, 15–59 років — 61%, понад 60 років — 13%.

В Україні спостерігаються суттєві відмінності від середньосвітових показників. Частка дітей (0–14 років) становить 12,3%, що більш ніж удвічі менше за світовий показник (26%). Водночас частка людей похилого віку (понад 60 років) в Україні складає 23,7%, що майже вдвічі перевищує середній показник у світі (13%). Кількість людей працездатного віку (15–59 років) в Україні трохи вища — 64% проти 61% у світі.

Поясніть, за якими даними помітно, що в Україні відбувається демографічне старіння як «зверху», так і «знизу».

Демографічне старіння в Україні підтверджується зміною вікової структури населення. Старіння «зверху» помітне через зростання частки літніх людей (понад 60 років), яка збільшилася до 23,7% у 2024 році. Старіння «знизу» проявляється через значне скорочення частки дітей (0–14 років), яка зменшилася до 12,3% внаслідок падіння народжуваності.

Розкажіть, як змінюється в Україні демографічне навантаження на працездатне населення. Поміркуйте, завдяки яким заходам держава може вирішувати такі проблеми.

Демографічне навантаження в Україні зростає, оскільки зменшується кількість працездатних людей, які повинні утримувати непрацездатних (дітей та пенсіонерів). Зараз у пенсійній системі на 10 платників податків припадає вже 9 пенсіонерів. На мою думку, держава може вирішувати ці проблеми шляхом стимулювання народжуваності, створення умов для повернення мігрантів, підвищення пенсійного віку або проведення економічних реформ для зростання продуктивності праці.

ЗАВДАННЯ

За малюнком простежте: а) якими зовнішніми ознаками відрізняються статево-вікові піраміди різних типів; б) як розрізняються в різних типах пірамід: ширина основи, висота піраміди, кути нахилу бічних сторін до основи, співвідношення чоловічої та жіночої частини населення.

а) Піраміди відрізняються загальною формою: перший тип нагадує правильний трикутник, другий — урну або краплю (звужується знизу), третій — дзвін або прямокутник.

б) Розбіжності у параметрах:

• Ширина основи: у першого типу — широка (багато дітей), у другого — вузька, у третього — стабільно вузька.
• Висота: перший тип має меньшу висоту (коротка тривалість життя), другий і третій — більшу висоту.
• Кути нахилу: у першого типу кути гострі (висока смертність), у другого і третього бічні сторони майже прямі або стрімкі (низька смертність).
• Співвідношення статей: у першому типі чоловіків і жінок приблизно порівну, у другому і третьому жінки переважають у старшому віці.

Поясніть, для якого типу відтворення населення і країн за рівнем економічного розвитку притаманний кожний тип статево-вікової піраміди.

Зростаючий тип піраміди характерний для країн, що розвиваються (наприклад, Нігерія), з другим типом відтворення. Скорочувальний та омолоджувальний типи пірамід притаманні розвиненим країнам (наприклад, Республіка Корея, США) з першим типом відтворення населення.

ЗАВДАННЯ

Роздивіться статево-вікові піраміди населення України різних років. Які зміни ви помітили в їхній формі? Зверніть увагу на такі риси: як змінилися ширина основи, висота піраміди, кути нахилу бічних сторін до основи, співвідношення чоловічої та жіночої частини населення. Прямою чи звивистою є бічні сторони піраміди?

Порівнюючи піраміди 1950 та 2024 років, я помітив, що основа піраміди стала значно вужчою, що свідчить про скорочення народжуваності. Висота піраміди збільшилася, оскільки зросла тривалість життя. Кути нахилу бічних сторін до основи стали крутішими, а сама форма змінилася з правильного трикутника на фігуру, звужену знизу. Жіноча частина населення, як і раніше, переважає у старшому віці. Бічні сторони піраміди є звивистими, що відображає нерівномірність демографічних процесів.

Із чим пов’язані зміни в зовнішньому вигляді статево-вікових пірамід України з часом?

Зміни у вигляді пірамід пов’язані зі зміною типу відтворення населення (перехід до регресивного типу з низькою народжуваністю), процесами демографічного старіння та міграцією. Також на форму впливають історичні події (війни, голодомори), які залишають «сліди» у віковій структурі через зниження кількості населення певного віку.

Як за статево-віковими пірамідами можна «читати» історію країни?

Я думаю, історію можна «читати» за нерівностями граней піраміди. Різкі звуження (западини) на бічних сторонах вказують на трагічні події: війни, стихійні лиха або голод, коли падала народжуваність або зростала смертність. Натомість розширення вказують на періоди спокою та зростання народжуваності («бебі-буми»).

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Чоловіче чи жіноче населення переважає у світі, Європі, Україні?

Загалом у світі переважає чоловіче населення (за рахунок країн Азії). У Європі та Україні переважає жіноче населення.

2. Які вікові групи населення враховують для аналізу забезпеченості країни робочою силою?

Для цього аналізу враховують три вікові групи: діти (0–14 років), люди працездатного віку (15–60 років) та літні люди (старші за 60 років).

3. Яку інформацію про населення країни можна одержати зі статево-вікової піраміди?

Зі статево-вікової піраміди можна дізнатися про співвідношення чоловіків і жінок у різних вікових групах та розподіл населення за віком. За формою піраміди можна визначити тип відтворення населення (зростаючий, скорочувальний або омолоджувальний), рівень народжуваності (за шириною основи) та смертності/тривалості життя (за висотою та шириною верхівки). Також “вибоїни” або розширення на піраміді показують вплив історичних подій, таких як війни, голодомори або хвилі міграції.

4. На які елементи статево-вікової піраміди треба звертати увагу для її аналізу? Відшукайте в мережі «Інтернет» статево-вікову піраміду Саудівської Аравії за 2024 рік. Про які ознаки демографічної ситуації в країні вона свідчить?

Для аналізу піраміди треба звертати увагу на ширину основи, ширину верхівки, кути нахилу бічних сторін та симетрію між лівою (чоловіки) і правою (жінки) частинами. Піраміда Саудівської Аравії свідчить про значну перевагу чоловіків у вікових групах 25–54 роки (через трудову міграцію), помірну основу (стабілізація народжуваності) та високу частку працездатного населення.

5. Поясніть, чому статево-вікові піраміди країн із часом змінюються. Доведіть свою думку на прикладі статево-вікових пірамід в Україні за різні роки.

Статево-вікові піраміди змінюються під впливом біологічних (народжуваність, смертність) та соціальних процесів (війни, міграції, рівень медицини).

Це добре видно на прикладі пірамід України з підручника (мал. 197). 1950 рік: Піраміда мала широку основу, що свідчило про високу народжуваність («бебі-бум») після війни. 2020–2024 роки: Піраміда змінила форму на «урну». Основа звузилася через низьку народжуваність, а верхня частина розширилася через старіння населення («старіння зверху»).

Також на сучасній піраміді помітні глибокі «впадини» (наприклад, мало людей у віці 20–25 років), що є наслідком демографічної кризи 1990-х років та міграції.

6. Оцініть практичне значення складання та аналізу статево-вікових пірамід країн.

На мою думку, практичне значення пірамід полягає у можливості прогнозування майбутнього. Уряд використовує їх, щоб планувати кількість шкіл і садочків (якщо основа піраміди широка) або лікарень і пенсійних виплат (якщо широка верхівка). Також аналіз піраміди дозволяє оцінити забезпеченість економіки робочою силою та обчислити демографічне навантаження на працездатне населення.