§34. Тваринний світ України

• До змісту

Пригадайте

1. Які основні класи хребетних тварин виділяють у біології?

У біології виділяють п’ять основних класів хребетних тварин: Риби, Земноводні, Плазуни, Птахи та Ссавці.

2. Як пов’язані живі організми в екосистемах? Що таке ланцюги живлення?

Живі організми в екосистемах пов’язані між собою харчовими зв’язками. Ланцюг живлення — це послідовний ряд організмів, який показує передачу енергії та речовин від одного до іншого через поїдання. Кожна ланка в ланцюзі є трофічним рівнем.

Зазвичай ланцюг починається з продуцентів, тобто рослин, які створюють органічні речовини. Наступними йдуть консументи — рослиноїдні тварини, яких, своєю чергою, поїдають хижаки. Коли різні ланцюги живлення переплітаються між собою, вони утворюють трофічну сітку, що робить екосистему більш стійкою.

Завдання: Загальні закономірності (с. 162)

1. Поясніть, чому в Україні сформувалися зональні та азональні типи фауни.

Зональні типи (Полісся, лісостеп, степ) сформувалися залежно від клімату та рослинності, які змінюються з півночі на південь. Азональні типи (Карпати, Кримські гори, узбережжя) виникли через особливі умови — висотну поясність у горах та вплив моря.

2. Порівняйте карти рослинності та тваринного світу України. Чому вони збігаються?

Карти збігаються, бо тваринний світ тісно пов’язаний із рослинністю: вона дає тваринам їжу та житло. Тому межі поширення лісових чи степових тварин відповідають межам лісів і степів. 3. До якого зонального типу подібна фауна гір та узбережжя?

Фауна Карпат і Кримських гір подібна до фауни лісів (Полісся), бо має переважно лісовий характер. Фауна Азово-Чорноморського узбережжя поєднує степові види з великою кількістю водоплавних птахів.

Завдання: Фауна Полісся (с. 163)

1. Дослідіть спосіб життя окремих тварин Полісся (на вибір). Які в них пристосування до кліматичних умов та характеру рослинності

Лось: Ця велика тварина має довгі ноги, що дозволяє їй легко пересуватися глибоким снігом взимку та болотистою місцевістю Полісся влітку. Харчується гілками дерев, корою та водною рослинністю, до якої легко дістається завдяки зросту.

Бобер річковий: Веде напівводний спосіб життя. Має густе хутро, що не намокає, та пласкій хвіст-весло для плавання. Будує греблі та хатки з гілок, що дозволяє підтримувати рівень води й захищатися від хижаків. Його потужні зуби ростуть усе життя і пристосовані для гризіння деревини.

2. Складіть ланцюги живлення в лісах України.

• Кора дерев/гілки → Заєць → Вовк.
• Комахи → Птахи → Хижі птахи (сова, яструб).

3. Які види використовує людина і хто є предками свійських тварин?

Людина полює на дичину (мисливський промисел). Дика свиня (вепр) є предком свійської свині.

4. Які тварини Полісся можуть становити небезпеку? Доберіть інформацію про них.

Це великі хижаки: вовк, рись, бурий ведмідь, а також дикі кабани, які можуть бути агресивними.

5. Які тварини Полісся перебувають під охороною?

• Зубр: Найбільша тварина України, зникла в дикій природі, але відновлена завдяки реакліматизації.
• Рись євразійська: Рідкісний хижак, який потребує великих лісових масивів.
• Кіт лісовий: Дуже обережний і рідкісний вид, схожий на свійського кота, але більший.
• Ведмідь бурий: Найбільший хижак, зберігся в глухих лісах, знаходиться під загрозою зникнення.
• Глухар: Великі лісові птахи, чисельність яких зменшується.
• Журавель сірий: Гніздиться на важкодоступних болотах.
• Пугач звичайний: Найбільша сова України, дуже вразлива до турбування людиною.
• Лось звичайний: Також занесений до Червоної книги України через різке скорочення чисельності.

Завдання: Фауна Степу (с. 164)

1. Назвіть групи тварин степів за живленням та ланцюги живлення.

Групи: травоїдні (гризуни), хижаки (птахи, вовки, павуки, змії), всеїдні (дрохва, перепілка, жайворонок, їжак вухатий).

Ланцюг живлення:

• Зерно/насіння → Ховрах → Степовий орел.
• Комахи → Ящірка → Гадюка степова.

2. Розкажіть, як пристосувалися тварини степів до місцевих кліматичних умов та характеру рослинності

Вони здатні переносити літню спеку, часто мають забарвлення під колір вигорілої трави. Гризуни живуть у норах, щоб ховатися від хижаків і спеки. Щоб врятуватися від хижаків на відкритій місцевості, тварини мають сильні ноги та здатні швидко бігати (зайці, тушканчики).

3. Які види степових тварин використовує людина в господарській діяльності? Які з них стали предками домашніх тварин?

Раніше людина активно полювала на бабаків (хутро, жир), дрохв (м’ясо), перепілок (м’ясо, яйця). Зараз багато з них охороняються.

Дикий кінь тарпан (нині вимерлий) — предок свійського коня. Муфлон — предок домашньої вівці.

4. Які тварини степу несуть загрозу людям?

Отруйна змія гадюка степова та отруйні павуки: каракурт і тарантул.

5. Які тварини під охороною або акліматизовані?

• Під охороною: хом’як звичайний, ховрах, тушканчик-ємуранчик, сліпак звичайний, дикий кролик, вухатий їжак; тхір степови́й; перегузня, степовий орел; канюк степовий, дрохва, гадюка степова; полоз жовточеревий; каракурт; тарантул південноруський.
• Акліматизовані: дикий кролик.

6. Які тварини степів є ендеміками України? Дослідіть ареал їх поширення та поясніть причини його формування.

До ендеміків належать деякі види гризунів, наприклад, сліпак звичайний, тушканчик-ємуранчик.

Сліпаки ведуть підземний спосіб життя і майже не виходять на поверхню. Великі річки (Дніпро, Південний Буг) стали для них нездоланними перешкодами. Популяції опинилися в ізоляції тисячі років тому і розвивалися окремо, утворивши нові унікальні види, пристосовані до конкретних ґрунтів (наприклад, пісків).

Завдання: Фауна гір та узбережжя (с. 165)

1. За малюнками назвіть характерні види тварин для гір України та Азово-Чорноморського узбережжя.

• Кримські гори: Характерними тваринами є рідкісні хижі птахи — чорний гриф та сип білоголовий, які гніздяться на скелястих урвищах. Серед плазунів це кримський гекон та безнога ящірка жовтопуз. Ссавці представлені акліматизованими видами, такими як муфлон європейський та білка-телеутка. Також тут мешкає кам’яний дрізд.
• Азово-Чорноморське узбережжя: Тут панують водоплавні птахи. Це пелікан рожевий, баклан великий, лебеді (шипун та кликун), гуска сіра, чапля руда, мартин сріблястий. Із ссавців зустрічається рідкісна норка європейська.

2. Поясніть, із чим пов’язане формування унікальності азональних типів фауни України. Чому на цих територіях збереглася більша кількість ендемічних видів, ніж на рівнинах?

Азональні типи фауни (гори та морське узбережжя) формуються під впливом специфічних умов, що відрізняються від сусідніх рівнинних зон. У горах це висотна поясність, на узбережжі — поєднання моря і суходолу. Кримські гори історично довгий час були ізольовані морем або степами, що перетворило їх на своєрідний “острів” біорізноманіття.

Більша кількість ендеміків у горах пов’язана з географічною ізоляцією. Гори слугували прихистком для давніх видів під час зледенінь, коли на рівнинах умови життя кардинально змінювалися. Складна будова гір створює безліч ізольованих ущелин і долин зі своїм мікрокліматом, де види еволюціонували окремо від інших.

3. За малюнками назвіть тварин з азональних видів фауни, які перебувають під охороною людини або акліматизовані. Відшукайте інформацію про них.

Під охороною (Червона книга України):

• Чорний гриф та Сип білоголовий: Рідкісні падальники, санітари природи. В Україні гніздяться лише в Криму, їх популяція дуже мала.
• Кримський гекон: Рідкісна ящірка, яка активна вночі. Є ендеміком Криму.
• Кам’яний дрізд
• Тритон гірський та карпатський
• Плями́ста (вогняна) саламандра
• Беркут
• Жовтопуз: Велика безнога ящірка, яку часто плутають зі змією. Корисна тим, що поїдає шкідників (слимаків, мишей).
• Пелікан рожевий: Великий птах, що зникає через осушення боліт. Гніздиться колоніями в дельті Дунаю.
• Норка європейська: Зникаючий вид, витіснений більш агресивною американською норкою.

Акліматизовані (штучно завезені людиною):

• Муфлон європейський (№7): Дикий баран, завезений у Крим з островів Середземномор’я у 1913 році для полювання. Добре прижився в гірських лісах.
• Білка-телеутка (№6): Підвид вивірки звичайної, завезений з Алтаю. Відрізняється більшими розмірами та густішим хутром, ніж місцеві білки.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Тема 1. Складання прогнозу зміни рослинності та тваринного світу при змінах інших компонентів природного комплексу

Основна ідея: Природний комплекс — це єдина система. Якщо змінюється клімат (температура, опади) або ґрунти, неминуче змінюється рослинність, а за нею — і тваринний світ, який від неї залежить.

Тези для виступу:

• Зміна клімату: Глобальне потепління та зменшення кількості опадів призводять до того, що кліматичні зони зміщуються. Наприклад, степова зона поступово «наступає» на лісостеп, а ліси відступають на північ.
• Зміна водного режиму: Осушення боліт (наприклад, на Поліссі) призводить до зникнення вологолюбної рослинності (журавлина, осока) та тварин (бобри, водоплавні птахи). Натомість з’являються луки або чагарники, характерні для більш сухих територій.
• Ланцюгова реакція: Якщо через посуху зникне соковита трава, це призведе до зменшення кількості травоїдних тварин, а згодом — і хижаків, які ними харчуються.

Засоби унаочнення:

• Схема: «Ланцюжок змін» (Зміна клімату → Зміна ґрунтів → Зміна рослинності → Міграція або вимирання тварин).
• Карта: Прогноз зміщення меж природних зон України через 50 років.

Тема 2. Визначення залежності напряму сільськогосподарської діяльності від типу ґрунтів

Основна ідея: Тип ґрунту визначає, які культури даватимуть найбільший врожай у конкретному регіоні.

Тези для виступу:

• Полісся (Дерново-підзолисті ґрунти): Ці ґрунти менш родючі та кислі. Тому тут найкраще вирощувати льон-довгунець, картоплю, жито, які невибагливі до ґрунтів3.
• Лісостеп (Чорноземи типові та опідзолені): Це найродючіші ґрунти з потужним гумусовим горизонтом. Це зона вирощування цукрових буряків, пшениці, кукурудзи4.
• Степ (Чорноземи звичайні та південні, каштанові ґрунти): Родючі ґрунти, але в умовах посушливого клімату. Тут зосереджено вирощування соняшнику, зернових (пшениця, ячмінь), баштанних культур (кавуни, дині)5.

Засоби унаочнення:

• Таблиця: «Ґрунт — Культура — Регіон».
• Карта: Накладання карти ґрунтів на карту розміщення посівів основних сільськогосподарських культур.

Тема 3. Наслідки впливу господарської діяльності людини на ґрунти, рослинність і тваринний світ своєї місцевості

Основна ідея: Антропогенний вплив часто призводить до спрощення природних комплексів та зникнення видів.

Тези для виступу:

• Розорювання земель: Степова зона України розорана на 80%. Це призвело до знищення природної степової рослинності (ковила, типчак) та зникнення великих тварин (тарпани, сайгаки), на зміну яким прийшли дрібні гризуни6.
• Вирубування лісів: Зменшення площі лісів (особливо в Карпатах) призводить до ерозії ґрунтів, повеней та втрати місць існування для ведмедів, рисей та лісових птахів7.
• Забудова та інфраструктура: Будівництво міст і доріг фрагментує ареали тварин, ускладнюючи їхнє пересування та розмноження.

Засоби унаочнення:

• Фотоколлаж: «Було/Стало» (природний ландшафт vs кар’єр або поле).
• Діаграма: Співвідношення природних та антропогенних ландшафтів у вашому районі.

Тема 4. Негативні зміни ґрунтів у результаті господарської діяльності людини

Основна ідея: Неправильне використання землі веде до її деградації — втрати родючості.

Тези для виступу:

• Водна та вітрова ерозія: Виникає через надмірне розорювання схилів та знищення лісосмуг. Верхній родючий шар змивається водою або здувається вітром8.
• Вторинне засолення: Відбувається на півдні України через надмірне зрошення земель. Сіль піднімається до поверхні й робить ґрунт непридатним для рослин9.
• Забруднення: Використання отрутохімікатів та мінеральних добрив вбиває корисні мікроорганізми в ґрунті. Також ґрунти забруднюються відходами промисловості та транспорту.
• Фізична деградація: Розробка кар’єрів призводить до повного знищення ґрунтового покриву.

Засоби унаочнення:

• Схема: «Види деградації ґрунтів».
• Фотографії: Яри на полях, солончаки або кар’єри.

Тема 5. Як отримати найбільший прибуток з використання власної земельної ділянки

Основна ідея: Раціональне природокористування та врахування агрокліматичних умов — запорука успіху.

Тези для виступу:

1. Аналіз ресурсів: Визначити тип ґрунту та кліматичні умови (сума температур, опади) ділянки. Наприклад, якщо це Полісся — краще вирощувати ягоди чи картоплю, якщо Південь — овочі чи виноград.
2. Підбір культур: Обрати культури, які мають високий попит і підходять для цих умов.
3. Збереження родючості: Використовувати сівозміну (чергування культур), щоб не виснажувати землю. Застосовувати органічні добрива замість хімічних.
4. Екологічні технології: Використання крапельного зрошення (для економії води) та біологічних методів захисту від шкідників. Це дозволить отримати екологічно чисту продукцію, яка коштує дорожче.

Засоби унаочнення:

• Бізнес-план (спрощений): Схема «Вкладення → Технології → Прибуток».
• Календар робіт: План посадки культур з урахуванням сівозміни.

Тема 6. Використання деяких властивостей рослин для зміцнення та профілактики здоров’я людини

Основна ідея: Природа України багата на лікарські рослини, які можна використовувати (фітотерапія) та рекреаційні ресурси лісів.

Тези для виступу:

• Лікарські рослини:
  • Полісся: тут збирають ягоди (чорниця, журавлина — вітаміни), валеріану (заспокійливе), звіробій.
  • Степ: шавлія, чебрець, горицвіт.
  • Карпати: арніка, чорниця.
• Фітонциди: Хвойні ліси (сосна) виділяють фітонциди, які вбивають хвороботворні бактерії, що корисно для лікування хвороб дихальних шляхів. Тому в таких місцях будують санаторії.
• Обережно: Деякі рослини (наприклад, дурман, блекота) є отруйними, їх не можна використовувати без знань.

Засоби унаочнення:

• Гербарій або фотоальбом: «Лікарська аптека природи».
• Плакат: «Корисні та отруйні рослини мого краю».

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть основні зональні та азональні типи фауни в Україні.

До зональних типів фауни в Україні належать фауна Полісся, фауна лісостепу та фауна степу. Азональними типами є фауна Українських Карпат, фауна Кримських гір та фауна Азово-Чорноморського узбережжя.

2. Поясніть своїми словами різницю між поняттями «тваринний світ» і «фауна».

Тваринний світ — це всі тварини, які просто живуть на певній території зараз. А фауна — це список видів тварин, які історично сформувалися в конкретній екосистемі, наприклад, фауна лісу чи моря. Тобто перше поняття ширше і стосується території, а друге — історії та екосистеми.

3. Поясніть, чим зумовлена широтна зональність тваринного світу на рівнинах України. Чому сформувалися азональні типи фауни?

Широтна зональність на рівнинах залежить від клімату та характеру рослинності, які змінюються з півночі на південь. Тварини прив’язані до своїх місць проживання та їжі, тому змінюються разом із природними зонами. Азональні типи сформувалися там, де умови не залежать від широти, а визначаються горами або близькістю до моря (Карпати, Кримські гори, узбережжя).

4. Порівняйте умови існування та видовий склад тварин фауни Полісся та фауни степів. Поміркуйте, які основні напрями використання тваринних ресурсів можливі в цих природних зонах.

На Поліссі умови вологі, там багато лісів і боліт, тому живуть вологолюбні та лісові тварини: лосі, зубри, дикі свині, бобри.

У степу клімат жаркий і посушливий, відкритого простору багато, тому переважають гризуни (бабаки, ховрахи), змії та швидкі птахи, як дрохва.

Щодо використання ресурсів, то на Поліссі традиційним є мисливство (хоча зараз воно обмежене) та збір дарів лісу. У степовій зоні через розораність земель тваринні ресурси дуже збідніли, тому можливий здебільшого рекреаційний напрям (спостереження за тваринами в заповідниках) або рибальство у водоймах.

5. Розкажіть, що таке акліматизація та реакліматизація живих організмів. З якою метою їх проводять? Поміркуйте, чи завжди наслідки є позитивними для природи та людини.

Акліматизація — це пристосування тварин до нових для них умов існування, наприклад, завезення муфлонів у Крим.

Реакліматизація — це повернення видів на території, де вони раніше жили, але зникли, як зубрів на Полісся.

Це роблять для збагачення природи та відновлення видів. Але наслідки не завжди позитивні: нові види можуть витісняти місцевих тварин, конкурувати з ними за їжу або переносити нові хвороби, порушуючи рівновагу.

6. Оцініть вплив людської діяльності на тваринний світ України. Спрогнозуйте зміни видового та кількісного складу тваринного світу України на майбутнє. Запропонуйте заходи його збереження на належному рівні.

Вплив людини переважно негативний: руйнування місць проживання (вирубування лісів, розорювання степів, осушення боліт), забруднення та браконьєрство призвели до зникнення деяких видів (тур, тарпан) та скорочення чисельності інших.

Прогноз: Якщо тиск не зменшиться, біорізноманіття продовжить скорочуватися, кількість червонокнижних видів зростатиме.

Заходи збереження: Розширення мережі природоохоронних територій (заповідників, нацпарків), раціональне лісокористування, боротьба з браконьєрством та навчати берегти природу.