§32. Основні типи ґрунтів україни. Ґрунтові ресурси та земельний фонд

• До змісту

Пригадайте

Що таке природні ресурси?

Природні ресурси — це цінності або запаси, які можна використати в разі потреби. Це частини та властивості природи, які використовують для виробництва товарів чи надання послуг. Вони є сировиною або джерелом енергії.

Що таке водна та вітрова ерозія? Які їх наслідки?

Ерозія — це руйнування ґрунту текучими водами (водна ерозія) або вітрами (вітрова ерозія). Наслідком вітрової ерозії є розвіювання верхнього родючого шару ґрунту. Ці процеси негативно впливають на продуктивність та екологічний стан земельних ресурсів.

Як ведуть боротьбу з водною та вітровою ерозією у вашій місцевості?

Для боротьби з вітровою ерозією створюють польові захисні лісосмуги, які зменшують швидкість вітру та запобігають видуванню ґрунту.

Завдання сторінка 151

1. Назвіть основні таксономічні одиниці ґрунтів та з’ясуйте ознаки, за якими їх виділяють.

Основні таксономічні одиниці ґрунтів — це тип, підтип та різновид. Тип виділяють за речовинним складом і будовою ґрунтового профілю (наявність горизонтів, їх потужність). Підтип виділяють за ступенем вираженості певних горизонтів у будові ґрунту. Різновид визначають за механічним складом — співвідношенням часток піску та глини.

2. За картою ґрунтів України в атласі:

а. Назвіть приклади типів та підтипів ґрунтів.

Приклади типів: дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи, каштанові. Приклади підтипів чорноземів: опідзолені, вилугувані, типові, звичайні, південні. Приклади підтипів сірих лісових: ясно-сірі, сірі, темно-сірі. Приклади підтипів каштанових: темно-каштанові, каштанові.

б. Простежте, в якому напрямку ґрунти змінюються.

На рівнинній частині України ґрунти змінюються з півночі на південь (широтна зональність), а в горах — від підніжжя до вершин (висотна поясність).

в. Які типи й підтипи ґрунтів займають найбільші площі.

Найбільші площі в Україні займають чорноземи (різних підтипів)

3. Зіставте карту ґрунтів з картою «Родючість ґрунтів». Визначте, які типи та підтипи ґрунтів України мають родючість високу, вище середньої, середню, нижче середньої та низьку. З’ясуйте, як це пов’язано з кліматичними умовами.

• Висока родючість (90–100 балів): Чорноземи (формуються в умовах степу та лісостепу, де достатньо тепла і не надто багато вологи, що сприяє накопиченню гумусу).
• Вище середньої (70–80 балів): Сірі лісові ґрунти. Формується у зоні широколистих лісів з достатнім зволоженням.
• Нижче середньої (60–65 балів): Каштанові ґрунти (формуються в сухому кліматі, мають менше гумусу).
• Низька (22–44 бали): Дерново-підзолисті ґрунти (надмірне зволоження на півночі призводить до вимивання поживних речовин).

Завдання сторінка 153

1. За малюнками дослідіть, які землі належать до сільськогосподарських угідь, а які — до несільськогосподарських земель.

Сільськогосподарські угіддя: рілля (орні землі), сади й виноградники, природні луки й пасовища.

Несільськогосподарські землі: ліси, болота, землі під забудовою, водоймами, дорогами тощо.

2. Поясніть, для яких видів діяльності вкрай важливий ступінь родючості ґрунтів, а для яких якість ґрунтів не має значення.

Ступінь родючості ґрунтів вкрай важливий для сільського господарства — рільництва, садівництва, вирощування кормових культур на луках і пасовищах.

Для будівництва, транспорту, видобутку корисних копалин або промисловості родючість не має значення.

3. Порівняйте структуру земельного фонду України та світу. Зробіть висновок про доцільність використання земель в Україні відповідно до ступеня якості ґрунтів.

В Україні рілля займає 56,9%, а у світі — лише 11%. Сільськогосподарські угіддя в Україні становлять 70,5% (56,9% + 11,7% + 1,9%), тоді як у світі — 44% (11% + 30% + 3%). Це свідчить про те, що в Україні землі використовуються доцільно, оскільки високоякісні чорноземи та інші родючі ґрунти задіяні під ріллю, що відповідає їхньому природному потенціалу.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

Складання таблиці за різними джерелами інформації «Основні зональні типи ґрунтів України» (робота в групах)

1. Таблиця «Основні зональні типи ґрунтів України»

2. Аналіз таблиці (Висновки)

а) Закономірності розташування:

На рівнинній частині України чітко простежується широтна зональність. Ґрунти змінюють один одного смугами з півночі на південь у такій послідовності:

1. Зона мішаних лісів - Дерново-підзолисті.
2. Лісостеп (північ) - Сірі лісові.
3. Лісостеп і Степ - Чорноземи (опідзолені, типові, звичайні, південні).
4. Сухий степ (Причорномор’я) - Каштанові.

б) Залежність від клімату та рослинності:

• Клімат (опади): Чим більше опадів (північ), тим більше промивається ґрунт, поживні речовини вимиваються вглиб (підзолистий процес), ґрунт стає кислим. Чим менше опадів (південь), тим менше вимивання, але може виникати засолення.
• Рослинність: Під лісами (опад листя/хвої) гумусу накопичується менше. Під трав’янистою рослинністю степу (відмирає коріння трав) гумусу накопичується найбільше, що формує чорноземи.

в) Необхідні види меліорації:

Вид меліорації залежить від недоліків ґрунту:

• Кислим ґрунтам (Полісся) потрібне хімічна меліорація (вапнування).
• Заболоченим ґрунтам потрібна гідротехнічна меліорація (осушення).
• Чорноземи (Степ): потребують вологи, тому головний захід — зрошення та захист від ерозії.
• Засоленим ґрунтам (каштанові) потрібне гіпсування та промивання.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть основні зональні типи ґрунтів в Україні.

Основними зональними типами ґрунтів на рівнинній частині України є:

• Дерново-підзолисті (поширені на Поліссі).
• Сірі лісові (перехідна зона, Лісостеп).
• Чорноземи (найпоширеніші: опідзолені, типові, звичайні, південні — у Лісостепу та Степу).
• Каштанові (сухий Степ, узбережжя морів).

Також на Південному березі Криму виділяють коричневі та червоно-бурі ґрунти.

2. Поясніть, які закономірності поширення основних типів ґрунтів можна помітити за картою ґрунтів України.

За картою ґрунтів України можна помітити дві головні закономірності:

1. Широтна зональність: На рівнинах ґрунти змінюються з півночі на південь (від дерново-підзолистих до каштанових) відповідно до зміни клімату (співвідношення тепла і вологи) та рослинності.
2. Вертикальна (висотна) поясність: У горах (Карпати, Кримські гори) ґрунти змінюються від підніжжя до вершин зі зниженням температури та збільшенням вологості.

3. Колись побутувало прислів’я: «Земля така добра, що посадиш оглоблю, то виросте тарантас». Про родючість якого типу ґрунтів так говорили? На яких територіях нашої держави й чому вони сформувалися?

Так говорили про чорноземи, які мають найвищу родючість (90–100 балів) і високий вміст гумусу (4–9%).

Вони сформувалися в зонах лісостепу та степу.

Чорноземи утворилися під багатою трав’янистою рослинністю в умовах помірно-континентального клімату. Малоактивний промивний режим (опадів не надто багато) дозволив гумусу (перегною) накопичуватися у верхніх шарах, не вимиваючись у глибину. Материнською породою для них слугували леси (пухка гірська порода), які добре утримують вологу.

4. Широко відомий факт, що під час Другої світової війни німці вивозили ешелонами українські чорноземи в Західну Європу. Поясніть, чому з часом ці ґрунти в нових природних умовах перетворилися на бурі лісові.

Це пов’язано зі зміною кліматичних умов та водного режиму. У Західній Європі клімат більш вологий (морський), а опадів випадає більше, ніж ґрунт може утримати. Це призводить до промивного режиму: вода вимиває з чорнозему кальцій та органічні сполуки в нижні горизонти. В умовах підвищеної вологості та під впливом місцевої лісової рослинності ґрунтотворний процес змінюється — гумус розкладається швидше і набуває ознак бурих лісових ґрунтів, характерних для тієї зони.

5. Які проблеми виникають у зв’язку з нераціональним використанням ґрунтів у нашій державі? Як, на вашу думку, їх можна подолати?

Основні проблеми:

• Водна та вітрова ерозія: Змивання та видування родючого шару через тотальне розорювання схилів та знищення лісосмуг.
• Виснаження: Втрата родючості через відсутність сівозмін (постійне вирощування соняшнику, ріпаку).
• Засолення та заболочування: Через неправильне зрошення.
• Забруднення: Хімікатами, гербіцидами та мінеральними добривами.

Шляхи подолання:

• Впровадження науково обґрунтованих сівозмін.
• Відновлення полезахисних лісосмуг.
• Перехід на органічне землеробство (зменшення хімікатів).
• Рекультивація земель (відновлення порушених територій, наприклад, після видобутку копалин).

6. Дайте господарську оцінку земельного фонду України. Поміркуйте, чи потрібно розширювати площі орних земель у нашій державі. Якщо так, то за рахунок якої частини земельного фонду ви пропонуєте це зробити?

Земельний фонд України має надзвичайно високий господарський потенціал, оскільки понад 65% покриву складають родючі чорноземи. Частка ріллі становить 56,9%, що є одним із найвищих показників у світі (для порівняння, у світі — 11%).

Чи потрібно розширювати площі орних земель?

Ні, категорично не потрібно.

Аргументація:

1. Україна вже має один із найвищих показників розораності земель у світі (понад 50%, а в деяких степових областях — до 80%). Це порушує природну рівновагу.
2. Розширення ріллі за рахунок схилів, пасовищ чи лісів призведе до катастрофічної ерозії та пилових бур.
3. Навпаки, площу орних земель доцільно зменшувати, виводячи з обробітку деградовані та малопродуктивні землі, перетворюючи їх на луки (залуження) або ліси (заліснення). Розвиток сільського господарства має йти шляхом інтенсифікації (підвищення врожайності на існуючих полях), а не розширення площ.