21. Мінеральні ресурси України. Паливні корисні копалини

• Назад до змісту

1. Як утворилися кам’яне та буре вугілля, природний газ, нафта, торф?

Усі ці копалини мають осадове органічне походження. Кам’яне вугілля сформувалося в породах осадового чохла пізнього палеозою. Буре вугілля утворилося з решток рослин палеогенового та неогенового періодів. Нафта, природний газ і торф також є результатом перетворення органічних решток протягом мільйонів років.

2. Що таке шахтний та кар’єрний способи видобутку корисних копалин? Які недоліки й переваги кожного з них?

Шахтний спосіб — це підземний видобуток корисних копалин, який застосовують, коли поклади залягають на великій глибині (наприклад, 300–1400 м).

• Недоліки шахтного способу: видобуток є дуже складним та небезпечним через наявність горючого газу метану в пластах.
• Перевага шахтного способу: дозволяє добувати корисні копалини з великих глибин, де інші методи неможливі.

Кар’єрний спосіб — це відкритий видобуток, який використовують, коли корисні копалини залягають неглибоко від поверхні (наприклад, на глибині 2–150 м).

• Перевага кар’єрного способу: він є простішим і дешевшим, оскільки не потребує будівництва глибоких шахт, і є ефективним при видобутку потужних (товстих) шарів копалин.
• Недолік кар’єрного способу: значне порушення рельєфу й довкілля.

Завдання

1. Знайдіть на картосхемі та назвіть основні басейни видобутку в Україні: кам’яного вугілля, бурого вугілля, нафти та природного газу, торфу, горючих сланців.

• Кам’яне вугілля: Донецький басейн (Донбас) та Львівсько-Волинський басейн.
• Буре вугілля: Дніпровський буровугільний басейн.
• Нафта і природний газ: Дніпровсько-Донецька, Карпатська та Причорноморсько-Кримська нафтогазоносні області.
• Торф: Родовища розташовані переважно на півночі країни, зокрема в Поліссі.
• Горючі сланці: Основні поклади зосереджені в Бовтиському родовищі на межі Кіровоградської та Черкаської областей.

2. Зіставте цю карту-схему з картою тектонічних структур України (див. мал. 63 на с. 81). З’ясуйте до яких тектонічних структур приурочений кожний із районів видобутку паливних ресурсів. Поясніть, із чим це пов’язано.

Паливні корисні копалини мають осадове походження, тому їх родовища пов’язані з потужними товщами осадових порід, які накопичувалися в прогинах земної кори.

• Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни приурочені до прогинів на давній Східноєвропейській платформі. Донецький басейн пов’язаний з Донецькою складчастою структурою, а Львівсько-Волинський — з Галицько-Волинською западиною.
• Дніпровський буровугільний басейн розташований у межах Українського щита, де вугілля залягає в осадовому чохлі.
• Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область пов’язана з однойменною глибокою западиною.
• Карпатська нафтогазоносна область приурочена до Передкарпатського прогину.
• Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція пов’язана з Причорноморською низовиною.

Такий зв’язок пояснюється тим, що саме в тектонічних прогинах та западинах протягом мільйонів років накопичувалися органічні рештки рослин і тварин. Під тиском і високою температурою вони перетворювалися на вугілля, нафту та природний газ.

Завдання

1. Пригадайте, якого походження кам’яне та буре вугілля. З якими геологічними ерами пов’язане їхнє формування?

Кам’яне та буре вугілля мають осадове органічне походження — вони утворилися з давніх рослинних решток без доступу кисню. Формування кам’яного вугілля пов’язане з пізньою палеозойською ерою, а бурого — з палеогеновим та неогеновим періодами кайнозойської ери.

2. Порівняйте основні сорти вугілля за такими зовнішніми ознаками: колір, блиск, щільність.

• Буре вугілля: Має колір від світло-бурого до чорного. Блиск матовий, а саме вугілля пухке та має невисоку щільність.
• Кам’яне вугілля: Чорного кольору, іноді із сіруватим відтінком. Блиск може бути від смолистого до напівметалічного. Воно щільніше за буре вугілля.
• Антрацит: Характеризується інтенсивним чорним кольором та яскравим металічним блиском. Це найщільніший сорт вугілля.

3. З’ясуйте, який вміст карбону (вуглецю) в кожному з сортів вугілля та як це впливає на якість палива.

Вміст карбону безпосередньо впливає на якість вугілля: чим він вищий, тим більша теплотворна здатність палива.

• Буре вугілля: містить 65–70% карбону, що зумовлює його невисоку теплотворну здатність.
• Кам’яне вугілля: вміст карбону становить 80–94%.
• Антрацит: є найякіснішим сортом з умістом карбону понад 95–97%.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Які виділяють основні групи мінеральних ресурсів за їхнім використанням?

За використанням мінеральні ресурси поділяють на три основні групи: паливні (або горючі), які використовуються для отримання тепла та енергії; рудні (або металічні) для виплавки металів; та нерудні, що слугують сировиною для хімічної промисловості, будівництва і техніки.

2. Назвіть приклади корисних копалин, що належать до різних груп: а) за використанням; б) за походженням.

а) Приклади корисних копалин за використанням :

• Паливні: кам’яне та буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці.
• Рудні: залізні руди, марганцеві руди.
• Нерудні: сировина для хімічної промисловості та будівництва (наприклад, солі).

б) Приклади корисних копалин за походженням :

• Осадові: усі паливні копалини, такі як вугілля, нафта, природний газ і торф, мають осадове органічне походження.
• Магматичні та метаморфічні: більшість рудних копалин, наприклад, залізні руди, мають таке походження.

3. Поясніть на конкретних прикладах закономірності розміщення паливних ресурсів в Україні.

Розміщення паливних ресурсів пов’язане з геологічною будовою, оскільки всі вони мають осадове походження і знаходяться в чохлах платформ або передгірських прогинах. Наприклад, Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни приурочені до Донецької складчастої області та Галицько-Волинської западини відповідно. Дніпровський буровугільний басейн сформувався на Українському щиті. Нафтогазоносні області також відповідають певним тектонічним структурам: Дніпровсько-Донецька область — однойменній западині, Карпатська — Передкарпатському крайовому прогину, а Причорноморсько-Кримська — Скіфській платформі.

4. Покажіть на карті вугільні басейни та нафтогазоносні області України. Порівняйте запаси сировини та умови видобутку в них.

На карті України можна виділити такі основні райони видобутку :

• Вугільні басейни: Донецький (Донбас), Львівсько-Волинський та Дніпровський буровугільний.
• Нафтогазоносні області: Дніпровсько-Донецька, Карпатська та Причорноморсько-Кримська.

Порівняння запасів та умов видобутку :

• Донецький басейн містить 98% державних запасів кам’яного вугілля. Умови видобутку тут дуже складні: вугільні шари залягають глибоко (до 1200–1400 м), вони тонкі, а в пластах багато небезпечного газу метану.
• Львівсько-Волинський басейн має лише 2% запасів. Вугілля тут залягає не так глибоко (300–700 м), але воно містить багато домішок (високозольне) і забруднене сіркою.
• Дніпровсько-Донецька область є основною за видобутком нафти і газу. Поклади залягають на значній глибині, але нафта якісна.
• Карпатська область є найстарішою і сильно виснаженою, особливо щодо нафти.
• Причорноморсько-Кримська провінція вважається найбільш перспективною, частина видобутку ведеться на шельфі Чорного моря.

5. Оцініть ступінь забезпеченості України паливними ресурсами. Поміркуйте, яким чином можна подолати дефіцит певних видів горючої сировини. Поясніть, як ви ставитеся до освоєння родовищ «сланцевого» газу?

Забезпеченість України паливними ресурсами є неоднаковою. Країна має великі поклади кам’яного вугілля, але відчуває значний дефіцит нафти та природного газу. Щоб подолати цей дефіцит, можна збільшувати власний видобуток, зокрема освоювати нові перспективні родовища. Також певним рішенням може стати видобуток «сланцевого» газу.

Моє ставлення до освоєння родовищ «сланцевого» газу неоднозначне. З одного боку, це може допомогти зменшити залежність від імпорту газу. З іншого боку, технологія його видобутку, зокрема гідророзрив пласту, може призводити до значного забруднення підземних вод, що є серйозною екологічною проблемою.

6. Майже всі країни Європи припинили розробку кам’яного вугілля на своїй території через високу собівартість та небезпеку видобутку. Поміркуйте, чи доцільно Україні й надалі подовжувати видобуток кам’яного вугілля.

Це складне питання. З одного боку, Україна має значні запаси кам’яного вугілля, які є важливим власним джерелом енергії, особливо в умовах дефіциту нафти й газу. Це допомагає забезпечити енергетичну незалежність країни. З іншого боку, видобуток, особливо в Донбасі, є дуже дорогим і небезпечним через велику глибину залягання та наявність метану. Враховуючи досвід європейських країн, можливо, Україні варто поступово зменшувати залежність від вугілля, розвиваючи енергозбереження та альтернативні джерела енергії, але різко відмовлятися від видобутку, мабуть, поки що не можна.