19. Геологічна будова території України

• Назад до змісту

Завдання сторінка 84

1. Роздивіться геологічний профіль. Порівняйте його з геологічною картою України в атласі. Поясніть, гірські породи якого віку виходять на денну поверхню на Українському щиті та на Дніпровсько-Донецькій западині.

На Українському щиті на денну поверхню виходять гірські породи палеогенового (P) та неогенового (N) періодів, а також докембрійські породи (AR-PR), такі як граніти та гнейси.

На території Дніпровсько-Донецької западини поверхня вкрита переважно наймолодшими відкладами неогенового (N) періоду, біля річки Псел виходять гірські породи палеогенового (P) та крейдового (К).

2. Роздивіться на профілі, на яких глибинах знаходяться гірські породи фундаменту платформи архейсько-протерозойського віку (AR-PR) на кожній із тектонічних структур. Якого віку породи їх перекривають зверху.

На Українському щиті породи архейсько-протерозойського фундаменту (AR-PR) розташовані дуже близько до поверхні, майже на глибині 0 метрів. Їх перекривають тонкі шари порід палеогенового (P) та неогенового (N) віку. У Дніпровсько-Донецькій западині фундамент залягає на великих глибинах, що перевищують 6500 метрів. Зверху його перекривають потужні товщі осадових порід палеозойської (D, C, P), мезозойської (T, J, K) та кайнозойської (P, N) ер.

3. Спрогнозуйте, які корисні копалини доцільно шукати на кожній із тектонічних структур.

На Українському щиті, де на поверхню виходять давні кристалічні породи, доцільно шукати рудні корисні копалини, наприклад, залізні руди, а також будівельні матеріали, як-от граніти, гнейси, лабрадорити. У Дніпровсько-Донецькій западині, яка заповнена осадовими породами, варто шукати поклади кам’яного вугілля, а також нафту та природний газ.

Завдання сторінка 84 (2)

1. Які гірські породи є найбільш характерними для докембрійських відкладів на території України? Яке вони мають походження?

Для докембрійських відкладів в Україні характерні такі гірські породи: граніти, гнейси, лабрадорити, габро, кварцити та глинисті сланці. Переважно вони мають магматичне походження (граніти, лабрадорити, габро), оскільки утворилися із застиглої лави, та метаморфічне (гнейси, кварцити, сланці), бо сформувалися внаслідок зміни інших порід під дією високих температур і тиску.

2. Поясніть, про перебіг яких геологічних процесів у ті часи свідчить наявність подібних гірських порід у земній корі України?

Наявність таких порід свідчить про активні геологічні процеси в докембрії. Величезні площі, вкриті застиглою лавою (граніти, габро), вказують на потужний вулканізм. Присутність метаморфічних порід (гнейси, сланці, кварцити) свідчить про процеси горотворення, адже на початку протерозою на більшій частині України існували гори. Згодом ці гори швидко руйнувалися, перетворюючи територію на рівнину.

3. За геологічною картою з’ясуйте, в яких частинах України докембрійські породи виходять на денну поверхню, тому їх там доцільно видобувати.

Докембрійські породи виходять на денну поверхню в межах Українського щита. Саме тому тут доцільно їх видобувати відкритим способом.

4. Для яких потреб використовуються дані гірські породи людиною?

Ці гірські породи широко використовуються людиною. Граніти, габро та лабрадорити застосовують як будівельний та облицювальний камінь, для створення пам’ятників. Кварцит використовують у металургії як вогнетривкий матеріал. Глинистий сланець може слугувати покрівельним матеріалом.

Завдання сторінка 85

1. Роздивіться, які гірські породи найбільш характерні для палеозойських відкладів на території України. Яке вони мають походження?

Найбільш характерними гірськими породами палеозойських відкладів в Україні є пісковик, вапняк і кам’яне вугілля. Також поширені піски, глини та кухонна сіль. Усі ці породи мають переважно осадове походження.

2. Поясніть, які з цих порід могли сформуватися в умовах суходолу, а які на морському дні? Як це допоможе відновити геологічну історію територій їхнього залягання?

• На морському дні утворилися вапняки, пісковики, глини та кухонна сіль. Про це свідчать знахідки решток давніх морських молюсків і ракоподібних у цих породах.
• На суходолі сформувалося кам’яне вугілля. Воно утворилося з відмерлих деревоподібних папоротей, що росли в умовах теплого і вологого клімату.

Це допомагає відновити геологічну історію, бо ми можемо зрозуміти, де в палеозойську еру було море (наприклад, на місці Полісся, долини Дністра, Донбасу, Карпат і Криму), а де — суходіл із болотами та лісами (наприклад, на Волині та сході України).

3. За геологічною картою з’ясуйте, в яких частинах України палеозойські породи виходять на денну поверхню.

Палеозойські породи виходять на денну поверхню у Донецькій складчастій області (Донбас), у долині річки Дністер та на Волині.

4. Розкажіть, для яких потреб використовує їх людина.

Людина використовує ці породи для різних потреб:

• Кам’яне вугілля — як паливо для електростанцій і заводів.
• Вапняк і пісковик — як будівельні матеріали.
• Кухонна сіль — у харчовій та хімічній промисловості.

Завдання сторінка 86

1. Роздивіться, які гірські породи найбільш характерні для мезозойських відкладів на території України. Яке вони мають походження?

Для мезозойських відкладів на території України найбільш характерними є крейда, гіпс, кухонна сіль, а також сланці, вапняки, піски, пісковики та глини. Більшість цих порід має осадове походження, оскільки вони утворилися на дні моря, що вкривало значну частину сучасної України. Проте є і породи магматичного походження, наприклад, ртутні руди Донбасу та виробне каміння біля згаслого вулкана Карадаг у Криму, що є наслідком вулканічної діяльності.

2. Поясніть, за яких умов дані породи могли сформуватися. Як ці знання сприяють відновленню геологічної історії територій їхнього залягання?

Ці породи сформувалися переважно в умовах наступу моря, яке було теплим і мілководним. Про це свідчать рештки давніх морських молюсків та риб, які знаходять у цих відкладах. Кухонна сіль та гіпс утворювалися в мілководних затоках, де вода інтенсивно випаровувалася. Ці знання допомагають відновити геологічну історію. Ми розуміємо, що більша частина України в мезозойську еру була морським дном. Суходолом залишалися лише сучасні Придніпровська та Приазовська височини. Також ми дізнаємося про руйнування давніх гір на Донбасі та в Криму і про активний вулканізм у цих районах.

3. За геологічною картою з’ясуйте, в яких частинах України мезозойські породи виходять на денну поверхню.

Мезозойські породи виходять на денну поверхню в Карпатах, Кримських горах, на сході України (зокрема на півночі Донбасу) та на заході (Львівщина, Волинь).

4. Розкажіть, для яких потреб використовує людина дані гірські породи.

Людина використовує ці гірські породи для різних потреб:

• Крейда — для виробництва вапна, цементу, а також у школі.
• Гіпс — у будівництві (суха штукатурка, гіпсокартон) та в медицині.
• Кухонна сіль — у харчовій та хімічній промисловості.
• Піски, глини, пісковики — як будівельні матеріали.
• У товщах мезозойських порід, зокрема в Дніпровсько-Донецькій западині, сформувалися поклади нафти та природного газу, які є важливим паливом.
• Ртутні руди є сировиною для отримання ртуті, а виробне каміння (як біля Карадагу) — для прикрас та декоративних виробів.

Завдання сторінка 87

1. Роздивіться за картою, які території були вкриті Дніпровським льодовиком. Поміркуйте, за якими ознаками це вдалося відтворити вченим.

Згідно з картою, Дніпровський льодовик вкривав Поліську низовину, а також потужним язиком спускався вздовж долини Дніпра аж до широти сучасного міста Дніпро. Вченим вдалося це відтворити за наявністю морени — льодовикових відкладів, що складаються з валунів, гальки, піску та глини. Склад цих відкладів схожий на гранітні скелі Північної Європи, звідки й прийшов льодовик.

2. Поясніть, чому південна межа зледеніння була такою нерівною.

Південна межа зледеніння була нерівною через рельєф. Льодовик, рухаючись, обирав шляхи найменшого опору, тому він просувався далі на південь по низовинах та річкових долинах. Зокрема, він “сповз” набагато далі на південь по широкій долині річки Дніпро, утворивши так званий “льодовиковий язик”, тоді як на вищих ділянках його просування було обмежене.

3. Який вплив мав льодовик на розвиток органічного світу?

Можна зробити висновок, що він був величезним. Зледеніння спричинило різке похолодання клімату. Це змусило теплолюбні види рослин і тварин або відступити далеко на південь, або вимерти. На територіях, вкритих льодом, життя було практично неможливим. Після відступу льодовика на цих землях почали формуватися нові екосистеми, пристосовані до холодніших умов.

Завдання сторінка 87 (2)

1. Підготуйте інформацію для повідомлення про утворення морени та лесу.

Морена — це, по суті, будівельне сміття, яке залишив після себе льодовик. Уявіть, що величезна маса льоду, сповзаючи зі Скандинавії, тягнула за собою все, що траплялося на шляху: величезні валуни, гальку, пісок і глину. Коли льодовик танув, увесь цей матеріал залишався на поверхні. Саме тому на Поліссі можна побачити такі великі камені, як на фото. Ці відклади називають мореною, і вони є прямим доказом того, де проходила межа зледеніння.

Лес — це порода, що утворилася в той самий час, але трохи інакше. Біля краю льодовика дули сильні вітри. Вони підхоплювали дрібний пил, який утворювався від руйнування гірських порід льодовиком, і розносили його на сотні кілометрів на південь. Цей пил осідав і з часом утворив товсті шари порожнистої, пилуватої породи сіро-жовтого кольору, яку називають лесом. Лес дуже важливий, бо саме на ньому сформувалися наші знамениті чорноземи. Найпотужніші лесові товщі знаходяться в западинах, наприклад, у Причорноморській.

2. З’ясуйте, чи є у вашій місцевості гірські породи, які сформувалися під впливом давнього льодовика.

Щоб з’ясувати це, треба подивитися на карту Дніпровського зледеніння (Мал. 69 у підручнику).

• Якщо твоя місцевість знаходиться в межах синьої зони (наприклад, Київ, Житомир, Рівне, Луцьк, північ Чернігівської та Сумської областей), то у вас точно є породи, залишені льодовиком. Це, в першу чергу, морена (валуни, глина, пісок) та піски, нанесені талими водами льодовика.
• Якщо твоя місцевість розташована південніше від синьої межі (наприклад, Полтава, Кропивницький, Одеса, Дніпро), то у вас немає морени, але дуже ймовірно є потужні товщі лесу. Лес, принесений вітром від льодовика, вкриває майже всю рівнинну частину України на південь від межі зледеніння і є основою для родючих чорноземів. Винятком є лише Донецький кряж та гори, де лесу немає.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Розкажіть, що можна простежити за геологічною картою.

За геологічною картою можна простежити поширення гірських порід різного віку, які виходять на денну поверхню. За допомогою геологічного профілю можна уявити вік і залягання порід під поверхнею та “прочитати” етапи геологічної історії території.

2. За геологічною картою з’ясуйте, в якій частині України виходять на поверхню найдавніші гірські породи.

Найдавніші гірські породи в Україні виходять на поверхню в межах Українського щита.

3. Розкажіть, що таке неотектонічні рухи та як вони вплинули на формування сучасного рельєфу України.

Неотектонічні рухи — це коливання земної кори, що відбувалися протягом останніх 20–25 мільйонів років і створили основні риси сучасного рельєфу України. Внаслідок цих рухів сформувалися складчасті споруди Карпат і Кримських гір, а платформні ділянки зазнали повільних вертикальних коливань.

4. Поясніть на конкретних прикладах, як за складом та віком гірських порід можна відновити геологічну історію території.

За складом і віком гірських порід можна відновити геологічну історію території. Наприклад, поклади кам’яного вугілля на сході України свідчать про існування там у палеозойську еру суходолу з вологим і теплим кліматом. А знахідки вапняків з рештками морських молюсків у долині Дністра вказують на те, що ця територія колись була вкрита морем.

5. Які докази свідчать і вас запевняють в існуванні у минулому кількох епох зледеніння?

Про існування зледеніння в минулому свідчать льодовикові відклади, як-от морена — суміш валунів, гальки, піску та глини, склад якої подібний до гірських порід Північної Європи. Також доказом є поширення лесу — породи, що сформувалася під впливом льодовиків, талих вод і вітру.

6. Яке практичне значення має вивчення геологічної будови для господарської діяльності людини?

Вивчення геологічної будови має велике практичне значення, бо це допомагає в пошуках і розвідці корисних копалин. Також ці знання дозволяють прогнозувати та попереджати небезпечні явища, наприклад землетруси, що важливо для безпеки людей.