16. Форми земної поверхні та рельєф України

• Назад до змісту

1. Що таке рельєф?

Рельєф — це сукупність нерівностей земної поверхні.

2. Які вам відомі внутрішні та зовнішні геологічні процеси?

Внутрішні: тектонічні рухи, горотворення, вулканізм, землетруси; зовнішні: вивітрювання, робота води, вітру, льоду, гравітаційні процеси (зсуви), діяльність організмів.

3. Що таке абсолютна та відносна висоти точок?

Абсолютна висота — це висота точки на земній поверхні, визначена відносно рівня моря, який приймається за 0 метрів. Відносна висота — це перевищення однієї точки земної поверхні над іншою.

4. Як визначають за фізичною картою абсолютну висоту точок?

На фізичній карті абсолютну висоту визначають за допомогою шкали висот і глибин, де кожен колір відповідає певному діапазону висот. Також на картах можуть бути позначки з точною висотою окремих вершин чи інших об’єктів.

5. Якими бувають рівнини й гори за абсолютною висотою?

За абсолютною висотою рівнини поділяються на :

• Низовини (від -5 до 200 м)
• Височини (від 300 до 400 м)

Гори в Україні за висотою є середньовисотними :

• Українські Карпати (середні висоти 1200–1600 м)
• Кримські гори (середні висоти 250–1500 м)

Завдання сторінка 70

1. Знайдіть на фізичній карті України зазначені у схемі низовини й височини. Визначте напрям похилу поверхні кожної з них.

Причорноморська низовина — похил у бік Чорного моря; найнижча точка — Куяльницький лиман, −5 м.

Північнокримська рівнина — похил у бік затоки Сиваш Азовського моря.

Придніпровська низовина — похил у бік русла Дніпра.

Поліська низовина — слабкий ухил із заходу на схід у бік долини Дніпра.

Закарпатська низовина — незначний похил у бік річки Тиси.

Придніпровська височина — загальний похил на південний схід; правобережжя Дніпра.

Приазовська височина — місцеві ухили до ярів і балок; загалом у бік узбережжя Азовського моря.

Подільська височина — висоти зменшуються з півночі на південь; розчленована долинами річок, ухили в бік долин Дністра та Південного Бугу.

Волинська височина — місцеві ухили до долин річок, загалом на південь і південний схід.

Хотинська височина — ухили до Дністра й Прута.

Передкарпатська височина — «сходинка» у бік Карпат; ухили на південний захід до передгір’їв.

Донецька височина (Донецький кряж) — ухили до Сіверського Дінця та місцевих балок; загалом на північ і південь від вододілу кряжа.

Середньоруська височина — сильно розчленована; ухили до ярів і балок у бік Дніпра та його приток

2. З’ясуйте, долини яких річок розмежовують височини.

Височини є вододілами між річковими басейнами. Наприклад, Придніпровську височину на правому березі Дніпра та Приазовську височину на лівому березі розмежовує долина річки Дніпро. Донецьку височину розчленовують долини місцевих річок басейну Сіверського Дінця.

3. На контурній карті підпишіть назви низовин та височин. Стрілками позначте напрям їхнього похилу.

Це практичне завдання для роботи з контурною картою. Потрібно позначити на карті низовини та височини, а потім стрілками вказати напрямки їхніх похилів, як зазначено у відповіді на перше запитання.

4. Поясніть, як похил поверхні впливає на напрям течії річок.

Похил поверхні безпосередньо визначає напрям течії річок: вода завжди тече від вищого місця до нижчого, тобто вниз по схилу. Тому річки течуть у напрямку загального похилу рельєфу.

5. Нанесіть на контурну карту Українські Карпати і Кримські гори. Позначте їхні найвищі точки.

Це також практичне завдання. На контурній карті потрібно позначити гірські системи та їхні найвищі вершини :

• В Українських Карпатах — гора Говерла (2061 м).
• У Кримських горах — гора Роман-Кош (1545 м).

6. Визначте географічні координати найвищих точок у горах та рівнинній частині України.

Найвища точка України в горах — це гора Говерла (2061 м) приблизно 48°09′ пн. ш., 24°30′ сх. д.. Найвища точка рівнинної частини — гора Берда (515 м) на Хотинській височині 48°26′ пн. ш., 25°57′ сх. д.

Завдання сторінка 70 (2)

1. За малюнками поясніть, чи можливо за зовнішнім виглядом поверхні розпізнати низовини та височини.

Так, низовини зазвичай рівні або полого-хвилясті з низьким горизонтом, часто із заплавами й болотами, а височини підвищені, більш горбисті та розчленовані долинами з урвистими схилами й виходами твердих порід.

2. Кожна із форм рельєфу в Україні має своє «обличчя», за яким її можна впізнати. За малюнками спробуйте виявити характерні зовнішні ознаки кожної із зображених низовин та височин.

• Придніпровська низовина (1): Характерна полого-хвиляста поверхня, широка рівнина.
• Поліська низовина (2): Можна впізнати за пласкою, заболоченою місцевістю з великою кількістю рослинності.
• Закарпатська низовина (3): Вирізняється пласкою поверхнею, над якою підносяться окремі пагорби — конуси згаслих вулканів.
• Придніпровська височина (4): Її ознакою є високі, скелясті, урвисті береги річок, що свідчить про значні перепади висот.
• Подільська височина (5): Має вигляд горбистої місцевості, що нагадує гори, з глибокими долинами, через що її називають «українською Швейцарією».
• Донецький кряж (6): Впізнається за горбистим, лінійно витягнутим рельєфом зі скельними виходами порід.

Завдання сторінка 72

Поясніть, за якими зовнішніми ознаками ви можете розпізнати Українські Карпати та Кримські гори. Порівняйте форму вершин, крутизну схилів, висоту гір.

Українські Карпати та Кримські гори можна розпізнати за їхнім зовнішнім виглядом та висотою.

• Українські Карпати — це середньовисотні гори, для яких характерні округлі вершини та полого-хвилясті схили. Їхні пересічні висоти становлять 1200–1600 м, а найвища точка України, гора Говерла, сягає 2061 м.
• Кримські гори нижчі за Карпати. Їхньою особливістю є плоскі вершини найвищого пасма, які називаються яйлами. Схили гір різні за крутизною, оскільки вони складаються з трьох паралельних пасом, що підвищуються з півночі на південь. Середні висоти тут лише 250-1500 м, а найвища точка, гора Роман-Кош, має висоту 1545 м.

Отже, Карпати вищі, з округлими вершинами й пологими схилами, а Кримські гори нижчі, з плоскими вершинами-яйлами й більш різкою зміною висот між пасмами.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть планетарні форми земної поверхні та основні форми рельєфу на суходолі.

Планетарними формами земної поверхні є материки та западини океанів. Основними формами рельєфу на суходолі є рівнини та гори.

2. Розкажіть про співвідношення та географічний розподіл основних форм рельєфу по території України.

Територія України переважно рівнинна. Рівнини займають 95% площі країни, а гори — лише 5%. Рівнини складаються з низовин, на які припадає 70% території, та височин, що займають 25%. Низовини розташовані переважно на півдні, сході та півночі України. Височини займають центральні, західні та східні частини. Гірські системи знаходяться на заході (Українські Карпати) та на крайньому півдні (Кримські гори).

3. Покажіть на фізичній карті найбільші низовини, височини та гірські системи України.

Найбільшими низовинами в Україні є Причорноморська, Придніпровська, Поліська та Закарпатська. До найбільших височин належать Придніпровська, Приазовська, Подільська, Волинська, Хотинська, а також Донецький кряж та схили Середньоруської височини. Гірські системи представлені Українськими Карпатами та Кримськими горами.

4. Порівняйте особливості рельєфу Українських Карпат та Кримських гір. Поміркуйте, як вони впливають на види економічної діяльності людини.

Українські Карпати — це середньовисотні гори з пологими схилами та округлими вершинами. Їхня найвища точка — гора Говерла (2061 м). Кримські гори нижчі, їхня найвища вершина, гора Роман-Кош, має висоту 1545 м. Вони складаються з трьох паралельних пасом, найвище з яких має плоскі вершини, що називаються яйлами. В обох гірських системах відбуваються землетруси, що свідчить про незавершені процеси горотворення.

Ці відмінності рельєфу впливають на господарство. В Карпатах розвинені лісозаготівля, туризм, зокрема гірськолижний спорт. На рівнинних ділянках між хребтами займаються сільським господарством. Унікальний рельєф Кримських гір та Південного берега Криму сприяє розвитку туризму, санаторно-курортної справи та виноградарства.

5. Поміркуйте, чому височини у більшій мірі порізані ярами й балками, ніж низовини. Як форми рельєфу впливають на напрям та характер течії водотоків?

Височини сильніше порізані ярами та балками, оскільки вони мають більші перепади висот і крутіші схили. Через це водні потоки, наприклад, після дощу, мають більшу швидкість і силу, що призводить до сильнішого розмивання поверхні. Низовини ж переважно плоскі або мають невеликий похил, тому вода тече повільно і менше руйнує поверхню.

Форми рельєфу визначають напрямок і характер течії річок. Річки завжди течуть з вищих ділянок (височин) до нижчих (низовин). Наприклад, поверхня Придніпровської та Поліської низовин має похил у бік Дніпра, тому річки течуть саме туди. Височини часто слугують вододілами, які розмежовують басейни різних річок.

6. Поясніть, яке значення має вивчення форм рельєфу для економічної діяльності людини. Чи існують певні види діяльності, які можливі лише у горах та лише на рівнинах?

Вивчення рельєфу дуже важливе для господарства, бо від нього залежить, як люди освоюють територію. Рівнинна частина України, яка є переважною, зручна для ведення сільського господарства, будівництва міст, доріг та залізниць.

Певні види діяльності дійсно прив’язані до конкретних форм рельєфу. Наприклад, вирощування зернових культур у великих масштабах можливе переважно на рівнинах. А такі види діяльності, як гірськолижний туризм або видобуток деяких корисних копалин, що залягають в гірських породах, можливі тільки в горах.