14. Адміністративно-територіальний поділ та територіальні зміни України у ХХ-ХХІ ст.

• Назад до змісту

Що вам відомо з уроків історії про формування українських земель протягом ІХ-ХІХ ст.?

З уроків історії я пам’ятаю, що формування українських земель почалося за часів Київської Русі. Потім ці території входили до складу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Пізніше, в козацьку добу, існувала Гетьманщина, а у ХІХ столітті українські землі були розділені між Російською та Австро-Угорською імперіями.

Які адміністративні одиниці у складі України вам відомі?

Мені відомо, що Україна поділяється на такі адміністративні одиниці: Автономна Республіка Крим, 24 області, райони, міста, селища та села. Також є два міста зі спеціальним статусом – це Київ і Севастополь.

Завдання 1

1. За малюнком поясніть, які адміністративні одиниці становлять регіональний, субрегіональний та базовий рівні адміністративно-територіального устрою України. Розкажіть, у межах яких із них ви проживаєте.

Згідно з малюнком, адміністративно-територіальний устрій України має три рівні:

• Регіональний рівень складається з 27 адміністративних одиниць: Автономної Республіки Крим (АРК), 24 областей та двох міст зі спеціальним статусом — Києва та Севастополя.
• Субрегіональний рівень включає 136 районів.
• Базовий рівень — це населені пункти: міста, селища та села.

2. Підготуйте інформацію про те, як була створена ОТГ у вашій місцевості. Який населений пункт став її адміністративним центром? Як змінилося життя громади після створення ОТГ?

Це завдання для самостійного дослідження. Щоб знайти інформацію про свою об’єднану територіальну громаду (ОТГ), можна запитати у батьків чи вчителів, або пошукати на сайті своєї громади.

3. Підготуйте проєкт на тему «Проблеми й шляхи вдосконалення адміністративно-територіального устрою України».

Для проєкту на цю тему можна запропонувати такий план:

Вступ. Пояснити, що таке адміністративно-територіальний устрій і чому він важливий для держави.

Основна частина. Проблеми та шляхи вдосконалення.

Проблеми:

• Тимчасова окупація Росією Криму, а також східних та південних регіонів України, що порушує її цілісність.
• Нерівномірний розвиток різних регіонів.
• Необхідність завершення реформи децентралізації.

Шляхи вдосконалення:

• Відновлення територіальної цілісності України та повернення окупованих земель.
• Продовження реформи для створення успішних та самостійних об’єднаних територіальних громад (ОТГ).
• Врахування історичних, економічних та культурних особливостей регіонів для їх збалансованого розвитку.

Висновок. Підсумувати, чому вдосконалення адміністративно-територіального устрою є важливим для майбутнього України.

Завдання 2

1. За особливостями географічного положення, історичним минулим та економічним значенням адміністративні області України умовно об’єднують у певні групи. За малюнком встановіть, які області можна віднести до: північних, східних, південних, центральних, західних.

Згідно з картою (мал. 50), області можна поділити так :

• Північні: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська.
• Східні: Харківська, Луганська, Донецька.
• Південні: Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Автономна Республіка Крим.
• Центральні: Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська.
• Західні: Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька.

2. Поясніть, від чого походять назви більшості областей. Відшукайте 4 області, назви яких не збігаються з назвами їхніх обласних центрів. Знайдіть інформацію, з чим це пов’язано.

Назви більшості областей походять від назв їхніх обласних центрів, наприклад, Львівська область має центр у місті Львів.

Чотири області, назви яких не збігаються з назвами центрів, це :

• Волинська область: центр — місто Луцьк. Назва походить від історичної землі Волинь, на частині якої розташована область.
• Закарпатська область: центр — місто Ужгород. Область названа так через своє географічне положення “за Карпатами”.
• Дніпропетровська область: центр — місто Дніпро. Назва області поки що зберігається з радянських часів, хоча обласний центр було перейменовано.
• Кіровоградська область: центр — місто Кропивницький. Ситуація схожа на Дніпропетровську, назва області ще не змінена після перейменування її центру.

3. Області України дуже різняться за своєю площею. Знайдіть найбільшу й найменшу за площею області. Яка площа вашої області?

Найбільшою за площею є Одеська область, а найменшою — Чернівецька область. Щоб дізнатися площу своєї області, потрібно подивитись у довіднику або знайти цю інформацію в інтернеті.

4. Області мають різне географічне положення. За картою відшукайте: а) 2 області, що одночасно мають вихід до моря та до державного кордону України; б) область, яка межує з чотирма державами; в) область, яка одночасно виходить до двох морів; г) 6 областей, які лежать на обох берегах Дніпра; д) 2 області з найкоротшими назвами обласних центрів.

Працюючи з картою (мал. 51), я знайшов:

• а) Дві області, що мають вихід до моря і до державного кордону, — це Одеська та Донецька області.
• б) Область, яка межує з чотирма державами (Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією), — це Закарпатська.
• в) Область, яка виходить до двох морів (Чорного та Азовського), — це Херсонська.
• г) Шість областей, що лежать на обох берегах Дніпра: Київська, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська (насправді їх 7, якщо рахувати всі, через які протікає річка в межах області, ще Чернігівська повинна бути).
• д) Дві області з найкоротшими назвами обласних центрів — наприклад, Львів та Суми.

5. За картою назвіть, які райони входять до складу вашої області.

Це завдання треба виконувати індивідуально для своєї області. У підручнику сказано, що в 2020 році кількість районів змінилася. Тому для відповіді потрібно знайти сучасну карту адміністративного устрою своєї області та перерахувати назви всіх її районів.

Завдання 3

1. Роздивіться карту на малюнку й заповніть за наведеним зразком таблицю (робота в групах). Відшукайте інформацію про походження назв українських історичних земель.

Завдання 4

1. Роздивіться карту й з’ясуйте, які території України перебували за її межами у 1921-1939 рр.

Дивлячись на карту (мал. 51), можна побачити, що в період з 1921 по 1939 рік поза межами Української РСР (яка тоді була в складі СРСР) перебували такі історичні землі :

• Східна Галичина і Західна Волинь (входили до складу Польщі).
• Північна Буковина та Південна Бессарабія (були окуповані Румунією).
• Закарпаття (входило до складу Чехословаччини).

2. Які території, що нині перебувають у складі сусідніх держав, знаходилася в складі України у першій половині XX ст.?

Згідно з картою (мал. 51), деякі території, що були в складі УРСР, згодом відійшли до сусідніх держав. Наприклад, частини Придністров’я у 1940 році відійшли до Молдавської РСР, а деякі землі у 1945 та 1951 роках були передані Польщі. Також карта історико-етнографічних земель (мал. 50) показує, що українські етнічні землі, такі як Холмщина, Надсяння, Лемківщина, зараз частково або повністю знаходяться у Польщі, частина Донщини відійшла до Росії.

3. Проаналізувавши карти на мал. 50 та 51, заповніть за зразком таблицю.

4. Підготуйте проект «Чи є передача Криму Україні «подарунком» росії?»

План проєкту:

1. Вступ

Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР у 1954 році часто називають “щедрим подарунком” від Росії. Проте аналіз історичних фактів показує, що це рішення було не подарунком, а прагматичним кроком, зумовленим глибокою економічною кризою на півострові та його тісними зв’язками з Україною.

2. Післявоєнний стан Криму

Після закінчення Другої світової війни та депортації кримських татар у 1944 році, економіка Криму перебувала в стані повного занепаду. Нові переселенці з регіонів Росії не мали навичок ведення сільського господарства в посушливих умовах півострова, що призвело до кризи. Інфраструктура була зруйнована.

3. Аргументи, що спростовують міф про “подарунок”

Економічна необхідність: До 1954 року Крим був дотаційним регіоном. Його економіка не могла відновитися самостійно. Передача до складу УРСР дозволяла інтегрувати півострів у потужніший економічний комплекс півдня України, що було єдиним шляхом до порятунку регіону.

Географічна та інфраструктурна інтеграція: Крим географічно є продовженням материкової частини України. Усі ключові комунікації – транспортні шляхи, лінії електропередач та, найголовніше, постачання води через майбутній Північно-Кримський канал – йшли з території УРСР. Керувати цими процесами з Москви було вкрай неефективно.

Адміністративна логіка: Передача області спрощувала управління. Територія сучасної України у її межах остаточно сформувалася саме в 1954 році після договору з РРФСР, що свідчить про формальний та продуманий процес, а не про спонтанний “подарунок”. Це було логічне рішення в рамках централізованої радянської системи для покращення управління.

Пропагандистський міф: Теза про “подарунок” активно використовується сучасною російською пропагандою, щоб поставити під сумнів законність українського суверенітету над Кримом та виправдати незаконну анексію півострова у 2014 році, про яку згадується у підручнику.

4. Висновок

Отже, передача Криму у 1954 році не була “подарунком”. Це було вимушене, економічно та адміністративно обґрунтоване рішення радянського керівництва, спрямоване на подолання глибокої кризи на півострові шляхом його інтеграції з Україною, з якою він мав тісні географічні та інфраструктурні зв’язки.

Проект для краєзнавця: працюємо в групі

1. Простежте шлях формування території області, в якій знаходиться ваш населений пункт, в історії об’єднання українських земель.

Мій населений пункт – це місто Київ, столиця України. Шлях його формування дуже давній. Київ був центром могутньої держави Київської Русі, з якої і почалося об’єднання східнослов’янських племен. Після її занепаду місто входило до складу Великого князівства Литовського, а потім – Речі Посполитої. В часи козацтва Київ був важливим полковим містом.

Пізніше Київ став центром губернії у складі Російської імперії. Дуже важливим моментом в історії було проголошення у 1917 році Української Народної Республіки (УНР) зі столицею у Києві. Хоч незалежність тоді втримати не вдалося, у 1934 році Київ знову став столицею, але вже Української Радянської Соціалістичної Республіки. І нарешті, з 1991 року, після проголошення Акту про незалежність, Київ є столицею сучасної незалежної України.

2. За інформаційними джерелами визначте, у межах якої історико-географічної землі ви мешкаєте, і вкажіть землі, що є вашими сусідами. Роботу оформіть у вигляді карти-схеми «Історико-географічні землі мого рідного краю».

Згідно з картою історико-етнографічних регіонів, я мешкаю в межах історичної землі Середня Наддніпрянщина.

Сусідами мого регіону є:

• На півночі – Полісся.
• На сході та північному сході – Гетьманщина та Слобожанщина.
• На заході – Поділля.

Для карти-схеми потрібно намалювати контури України, позначити на них Київ, виділити кольором Середню Наддніпрянщину та підписати сусідні історичні землі.

3. Складіть економіко-географічний паспорт свого населеного пункту за планом:

а) назва населеного пункту: Місто Київ.

б) адміністративний район: Київ є містом зі спеціальним статусом і не входить до складу жодного району. Він сам поділяється на міські райони (наприклад, Шевченківський, Печерський, Дарницький та інші).

в) адміністративна область: Київ не належить до жодної області. Він є окремою адміністративною одиницею, прирівняною до області, і водночас є адміністративним центром Київської області.

г) заснування: За легендою, Київ заснували наприкінці V – на початку VI століття три брати Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь.

д) положення відносно морських чи річкових об’єктів, що мають вплив на розвиток території: Київ розташований на обох берегах річки Дніпро. Це завжди мало величезне значення, бо Дніпро був частиною великого торгового шляху “із варягів у греки”, а сьогодні є важливою транспортною артерією та джерелом водопостачання.

е) сусіди та рівень їхнього економічного розвитку: Київ з усіх боків оточений Київською областю, яка має високорозвинене сільське господарство (зернові, цукровий буряк) та промисловість (машинобудування, харчова промисловість).

є) транспортне сполучення з центром району, області, їхнє значення: Оскільки Київ сам є столицею, він є найбільшим транспортним вузлом країни. Тут перетинаються всі види транспорту: залізничний, автомобільний, річковий та повітряний. Зв’язок з усіма регіонами України та світом забезпечують залізничні вокзали, міжнародні аеропорти, автошляхи та річковий порт. Це має величезне значення для економіки та життя всієї країни.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Поясніть своїми словами, що таке адміністративно-територіальний устрій та адміністративна одиниця.

Адміністративно-територіальний устрій – це, по суті, поділ території країни на менші частини, як-от області чи райони, щоб нею було легше керувати.

Адміністративна одиниця – це одна з таких частин (наприклад, область, місто або село), яка має свою місцеву владу.

2. Розкажіть про сучасну систему адміністративно-територіального устрою України.

Сучасна система адміністративно-територіального устрою України є трирівневою:

• Регіональний рівень (вищий): до нього належать 24 області, Автономна Республіка Крим та два міста зі спеціальним статусом – Київ і Севастополь.
• Субрегіональний рівень: це 136 районів, кількість яких було зменшено у 2020 році.
• Базовий рівень: це населені пункти, тобто міста, селища та села.

Також існує допоміжний рівень, до якого входять райони в містах та об’єднані територіальні громади (ОТГ).

3. Покажіть на карті історико-етнічні землі України. Знайдіть їхню територіальну відповідність із сучасними адміністративними одиницями.

• Східна Галичина – це Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська області.
• Північна Буковина – це Чернівецька область.
• Закарпаття – Закарпатська область.
• Волинь – Волинська та Рівненська області.
• Слобожанщина – Харківська та Сумська області.
• Запорожжя – Запорізька та Дніпропетровська області.

Також дивіться вище таблицю, де більше земель.

4. Покажіть на карті території, які були об’єднані з Україною у період з 1939 по 1954 рр. Зі складу яких країн вони були передані?

У цей період до України були приєднані :

• 1939 р. – Східна Галичина та Західна Волинь (зі складу Польщі).
• 1940 р. – Північна Буковина та Південна Бессарабія (зі складу Румунії).
• 1945 р. – Закарпаття (зі складу Чехословаччини).
• 1954 р. – Крим (зі складу РРФСР).

5. Поясніть, чому історико-етнічні землі України не збігаються з сучасними політичними кордонами держави.

Історичні землі не збігаються з сучасними кордонами, тому що протягом століть територія України неодноразово ділилася між різними імперіями та державами. Ці переділи не враховували, де насправді жили українці. В результаті, частина етнічних українських земель, таких як Холмщина, Надсяння чи Стародубщина, сьогодні знаходиться у складі сусідніх країн.

6. Які існують проблеми адміністративно-територіального устрою України? Розкажіть, як має змінитися на краще життя людей унаслідок формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ).

Головною проблемою є порушення територіальної цілісності через військову агресію Росії, яка окупувала Крим та частину східних і південних регіонів. Також проблемою є завершення реформи децентралізації.

Формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ) має покращити життя людей, оскільки ОТГ отримують більше повноважень та грошей на місцях. Це дозволяє громадам самостійно вирішувати свої проблеми: ремонтувати дороги, школи, лікарні, розвивати власну інфраструктуру, не чекаючи дозволу чи фінансування з центру.