11. Політична карта - Кобернік

• Назад до змісту

1. Що показано на політичній карті?

На політичній карті показано поділ світу на країни, їхні чинні кордони та столиці.

2. Які способи карто-графічного зображення застосовують для показу на політичній карті країн, їхніх кордонів, столиць та інших міст?

Для показу країн на політичній карті їхні території зафарбовують у різні кольори. Державні кордони зображують у вигляді ліній, а столиці та інші міста позначають спеціальними значками, наприклад, кружечками (пунсонами).

3. Які існують форми правління держав (з уроків історії)?

Існують дві головні форми правління держав: республіка та монархія. Республіки бувають президентські, парламентські та змішані. Монархії, у свою чергу, поділяються на конституційні та абсолютні.

Завдання 1

1. З’ясуйте різницю між поняттями «територія», «країна», «держава».

Різниця між цими поняттями полягає у ступені освоєння та політичній самостійності.

• Територія — це просто частина земної поверхні з певними межами, природними умовами та ресурсами.
• Країна — це вже заселена територія з визначеними кордонами. Вона може бути як незалежною, так і залежною від інших держав.
• Держава — це суверенне, тобто незалежне політичне утворення, яке має повну владу на своїй території. Головна ознака держави — суверенітет.

2. Поясніть: а) які території не є одночасно країнами; б) чи можна вважати країною залежну територію (колонію); в) чи усі держави є одночасно країнами.

• а) Які території не є одночасно країнами? Території, які не є заселеними, наприклад, Антарктида, не вважаються країнами. Країна – це саме заселена територія.
• б) Чи можна вважати країною залежну територію (колонію)? Так, можна. Згідно з визначенням, країна — це заселена територія, яка може бути як незалежною, так і залежною. У світі існує понад 40 залежних територій (колоній).
• в) Чи усі держави є одночасно країнами? Так, усі держави є одночасно країнами, оскільки держава — це суверенна країна.

Завдання 2

1. ООН виділяє 5 регіонів світу, які відрізняються за історичним минулим та рівнем сучасного економічного розвитку. Межі регіонів не збігаються з межами материків. За малюнком назвіть ці регіони.

За малюнком, ООН виділяє 5 регіонів світу: Європа, Азія, Америка, Океанія та Африка.

2. За діаграмою розставте регіони світу за кількістю в них держав, починаючи з найбільшого.

Регіони світу за кількістю держав у порядку спадання:

1. Африка (54 держави)
2. Азія (47 держав)
3. Європа (44 держави)
4. Америка (35 держав)
5. Океанія (14 держав).

3. Назвіть приклади найбільших за площею держав світу з різних регіонів.

Приклади найбільших за площею держав з різних регіонів:

• Азія: Китай, Індія.
• Америка: Канада, США, Бразилія.
• Африка: Нігерія.
• Європа: Німеччина.
• Океанія: Австралія.

Завдання 3

1. З’ясуйте за малюнком, які території та акваторії є складниками території держави.

Згідно з малюнком, до території держави належать:

• Площа суходолу, обмежена державним кордоном, а також внутрішні води, надра та повітряний простір над нею.
• Територіальні води, що простягаються на 22,2 км від берега.
• Кораблі та літаки, що перебувають під прапором держави у відкритому морі чи повітряному просторі.

2. Поміркуйте, чи можна вважати морську економічну зону частиною території держави.

Ні, морську економічну зону не можна вважати частиною території держави. На схемі та в тексті чітко вказано, що вона знаходиться «поза межами державного кордону». Хоча держава має там виключне право на економічну діяльність, вона не має повного суверенітету, оскільки дозволяється вільний прохід іноземних суден та літаків.

3. Україна володіє в Антарктиді полярною станцією «Академік Вернадський». Поясніть, чи належить ця територія в Антарктиді до території нашої держави.

Ні, територія станції «Академік Вернадський» в Антарктиді не належить до території нашої держави. Це пов’язано з тим, що Антарктида має статус міжнародної території, і жодна країна не може претендувати на її частини. Тому, хоча Україна і проводить там дослідження, сама земля не є українською.

4. Підготуйте проект на тему «Гельсінські угоди - програма дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної Європи» та презентуйте його однокласникам.

Це цікава тема для проекту. У підручнику сказано, що Гельсінські угоди 1975 року закріпили принцип територіальної цілісності та недоторканості державних територій, що є дуже важливим для миру в Європі. Для проекту я б знайшов більше інформації про те, які саме країни підписали ці угоди та які основні принципи в них були закладені.

Завдання 4

1. Назвіть за малюнком основні складники державного ладу. Що передбачає кожен із них?

Відповідно до малюнка, державний лад має три основні складники:

• Форма правління — це порядок, за яким формуються органи верховної влади та розподіляються повноваження між ними.
• Форма державного устрою — це спосіб, у який держава поділена на складові частини, та як між ними розподілена влада.
• Адміністративно-територіальний поділ — це поділ території країни на окремі адміністративні одиниці (області, провінції, штати тощо) для організації державного управління та місцевого самоврядування.

2. Поясніть, чим відрізняється республіка від монархії. Яка із цих форм правління виникла історично першою?

Республіка відрізняється від монархії джерелом верховної влади. У республіці вища влада належить виборним органам — парламенту та уряду, тобто владу обирає народ. У монархії верховна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха, який отримує її, зазвичай, у спадок.

Історично першою виникла монархія.

3. Поміркуйте, чи можна у наш час вважати республіканську форму правління більш демократичною, ніж монархічну. Проілюструйте це прикладами країн сучасного світу.

Так, республіканську форму правління можна вважати більш демократичною, оскільки влада в ній походить від народу через вибори. Проте, не все так однозначно. Багато сучасних монархій є конституційними, де монарх має лише символічну владу, а реально країною керує обраний парламент. Такі країни, як Велика Британія, Іспанія чи Японія є демократичними державами. Водночас існують абсолютні монархії, наприклад, Саудівська Аравія або ОАЕ, де влада монарха необмежена, і такі країни не є демократичними. Таким чином, рівень демократії залежить не стільки від форми правління, скільки від реального розподілу влади та наявності виборчих прав у громадян.

4. Порівняйте унітарну та федеративну форми державного устрою. Наведіть приклади різних за формою державного устрою країн з різних регіонів світу.

Основна відмінність між унітарною та федеративною формами устрою полягає у ступені самостійності регіонів.

• Унітарна держава — це єдина, централізована держава, де діє одна конституція, а центральні органи влади керують усіма територіями. Більшість країн світу є унітарними.
• Федеративна держава — це союз окремих територіальних одиниць (штатів, земель, провінцій), які мають певну автономію і власні органи влади та закони, що діють поряд із загальнодержавними.

Приклади країн:

• Федеративні: США (Америка), Німеччина (Європа), Індія (Азія), Нігерія (Африка), Австралія (Океанія).
• Унітарні: Україна, Франція (Європа), Японія (Азія), Єгипет (Африка).

5. Що вам відомо про державний лад в Україні?

Державний лад України:

• Форма правління — змішана (парламентсько-президентська) республіка.
• Форма державного устрою — унітарна держава.
• Адміністративно-територіальний поділ — Україна поділяється на 24 області, Автономну Республіку Крим та два міста зі спеціальним статусом: Київ та Севастополь.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Яку карту називають політичною? Назвіть її основні елементи.

Політичною називають карту, що показує поділ світу на країни з нанесенням їхніх кордонів. Її основними елементами є території, країни та держави.

2. Як ви розумієте різницю понять «територія», «країна», «держава»?

Різниця між цими поняттями полягає в тому, що територія — це просто частина земної поверхні з певними межами. Країна — це вже заселена людьми територія з визначеними кордонами, яка може бути залежною або незалежною. А держава — це завжди незалежна (суверенна) країна, яка має власні органи влади.

3. Назвіть та порівняйте різні форми правління та державного устрою країн світу.

Існують дві основні форми правління та дві форми державного устрою:

Форми правління:

• Республіка — верховна влада належить виборним органам (парламенту, уряду). Влада обирається народом.
• Монархія — верховна влада належить одній особі (монарху) і, як правило, передається у спадок.

Форми державного устрою:

• Унітарна держава — має єдині для всієї країни закони та органи влади, які керують усіма територіями з центру.
• Федеративна держава — складається з окремих самоврядних територіальних одиниць (штатів, земель, провінцій), які мають власні органи влади і закони поряд із загальнодержавними.

4. Що вважається територією держави? Поясніть на конкретних прикладах, чи мають вплив на значущість держави на політичній арені її розміри та географічне положення.

Територією держави вважається її суходіл з надрами, внутрішні води, повітряний простір над ними, а також територіальні води (22,2 км від берега) та кораблі й літаки під її прапором.

Розміри та географічне положення, безумовно, впливають на значущість держави. Наприклад, великі за площею країни, як США чи Китай, часто мають більше природних ресурсів та населення, що робить їх економічно й політично сильнішими. А держави, що мають вихід до моря, як Україна, отримують переваги для торгівлі та оборони порівняно з країнами, що не мають такого виходу.

5. Деякі частини нашої планети (як то Антарктида, відкриті моря, деякі канали й протоки, глибоководні частини Океану) та космічний простір мають статус міжнародних територій. Поясніть, із чим це пов’язано.

Це пов’язано з тим, що ці території та простори є спільним надбанням усього людства. Такий статус потрібен для того, щоб жодна країна не могла привласнити їх собі. Це гарантує, що вони будуть використовуватися в мирних цілях, для вільної торгівлі, судноплавства та наукових досліджень на користь усіх народів, а не однієї держави.

6. Аргументуйте, чому в цивілізованому світі принцип територіальної цілісності та недоторканості країн є основою міжнародного права. Поміркуйте, які існують заходи протидії агресивній політиці окремих країн з боку світової громадськості.

Принцип територіальної цілісності є основою міжнародного права, тому що він забезпечує мир та стабільність. Якби цього принципу не було, сильніші країни могли б безкарно захоплювати території слабших, що призвело б до постійних війн. Цей принцип, закріплений зокрема у Гельсінських угодах, означає, що кордони є непорушними, і ніхто не має права втручатися у внутрішні справи іншої країни.

Для протидії агресивній політиці світова громадськість може застосовувати такі заходи:

• Дипломатичний тиск (засудження дій, розрив дипломатичних відносин).
• Економічні санкції (обмеження торгівлі, заморожування активів).
• Юридичні заходи (розгляд справ у міжнародних судах).
• Надання допомоги (фінансової, гуманітарної, військової) країні, що стала жертвою агресії.