ЧИ ЗНАЄМО МИ УКРАЇНУ? Розділ 2 - Гільберг

• Назад до змісту

І. Що? Де? Коли?

1. Що впливає на розміщення рослинності?

Розміщення рослинності залежить від природних чинників, як-от клімат, рельєф, геологічна будова та ґрунти. Також на видовий склад сучасної рослинності впливає господарська діяльність людини.

2. Де розміщене найвище за розташуванням озеро в Україні?

Найвище з високогірних озер в Україні — Бребенескул (1801 м над рівнем моря). Воно розміщене в Карпатах.

3. Коли було створено першу Червону книгу України?

Першу Червону книгу України було видано у 1980 році.

ІІ. Класифікуємо, порівнюємо

1. Класифікуйте на групи зображених на малюнках представників рослинного світу. Ознаку оберіть самостійно.

Найдоцільніше класифікувати зображені рослини за життєвими формами (зовнішнім виглядом):

1. Дерева:
   • Сосна (1-ше фото).
   • Дуб (2-ге фото).
   • Липа (3-тє фото).
2. Трав’янисті рослини:
   • Сон-трава (4-те фото).
   • Ковила (5-те фото).
3. Чагарнички:
   • Брусниця (6-те фото).

Також можна класифікувати за приналежністю до природних зон: лісові рослини (сосна, дуб, липа, брусниця) та степові рослини (ковила, сон-трава).

2. Порівняйте особливості географічного положення Чорного й Азовського морів.

Спільне: Обидва моря омивають Україну з півдня, є внутрішніми морями басейну Атлантичного океану. Моря пов’язані Керченською протокою.

Відмінне:

• Чорне море: Розташоване між Європою та Азією, глибоке (середня глибина 1300 м), має велику площу (422 тис. км²). Розташоване далі на південь.
• Азовське море: Наймілководніше море у світі (середня глибина 8 м, максимальна глибина 14,5 м), значно менше за площею (39 тис. км²), є одним з найізольованіших континентальних морів.

ІІІ. Моделюємо, вимірюємо

1. Складіть словесну модель Червоної книги свого населеного пункту.

Словесна модель базується на визначенні Червоної книги як документа. Ваша модель має містити таку структуру:

1. Назва: Червона книга (назва вашого села/міста/громади).
2. Вступ: Опис сучасного стану природи вашої місцевості.
3. Перелік видів: Список рідкісних рослин і тварин, що трапляються у вашому краї (наприклад, лелека білий, підсніжник тощо).
4. Характеристика видів: Для кожного виду вказати стан (зникаючий, вразливий), причини зменшення кількості та місця поширення.
5. Заходи охорони: Перелік дій для їх збереження (заборона зривання, створення заказників).

2. За фізичною картою форзаца визначте відстань між г. Берда і г. Говерла у км.

103 км (по прямій)

ІV. Пояснюємо

1. Чому глобальні зміни клімату, а саме, потепління, суттєво впливають на природні комплекси мішаних лісів?

Глобальні зміни клімату, а саме потепління, впливають на мішані ліси, оскільки збільшення днів із високою температурою спричиняє зростання ймовірності посух у літній період. Це призводить до усихання лісів через зниження вологості ґрунту. Зміни клімату також впливають на ґрунтові процеси, живлення рослин та поширення хвороб.

2. Чому висотні пояси в Карпатах на східних і західних схилах розміщені на різних висотах?

Висотні пояси в Карпатах розміщені на різних висотах, тому що рельєф впливає на місцевий клімат. Гори є природними бар’єрами для вітрів і опадів, що створює відмінності у погодних умовах на різних схилах. Зміна природних комплексів (висотна поясність) відбувається через зниження температури повітря та зростання кількості опадів із висотою.

V. Аргументуємо, узагальнюємо

1. Назвіть основні типи рослинності України. Установіть закономірність їхнього поширення.

Основні типи рослинності — це ліси, степи, луки та болота. Ліси та степи є зональними типами рослинності. На рівнинній частині України рослинний покрив змінюється зонально, залежно від географічної широти (з півночі на південь). У горах рослинність змінюється вертикально, залежно від висоти.

2. Укажіть основні сучасні виклики щодо ґрунтів степової природної зони держави.

Основні виклики щодо ґрунтів степової зони: суцільне розорювання цілинних земель (нині орні землі становлять майже 90 % площі степу), ерозія ґрунтів, вторинне засолення та заболочування ґрунтів через надмірне зрошення, а також знищення ґрунтів у районах кар’єрної розробки корисних копалин.

3. Яка роль Червоної та Зеленої книг України в збереженні рослинності?

Червона книга України — це офіційний документ, який містить перелік рідкісних видів живих організмів (рослин, тварин), що перебувають під загрозою зникнення і підлягають охороні. До Зеленої книги України занесені рідкісні та типові для регіонів рослинні угруповання, які потребують збереження.

VІ. Прогнозуємо, плануємо

1. На основі прогнозу на 2100 р. (мал. 20.1) установіть, яких змін рослинності слід очікувати у степовому Криму.

Згідно з малюнком 20.1, у степовому Криму до 2100 року прогнозується дуже сухий клімат.

Це призведе до опустелювання територій. Степова рослинність (різнотравно-типчаково-ковилова) може змінитися на напівпустельну (полиново-злакову) з переважанням посухостійких та солестійких рослин. Зменшиться густина трав’яного покриву.

2. Заплануйте з однокласниками захід до Дня Землі. Проведіть його разом.

Можна запланувати захід “Відновлення зелених насаджень громади”. План:

1. Вибрати ділянку, яка потребує озеленення або відновлення.

2. Підготувати ґрунт до висаджування рослин.

3. Разом з однокласниками провести лісовідновлення, висадивши дерева чи чагарники.

4. Провести інформаційну кампанію серед місцевого населення про важливість охорони довкілля.

V. Створюємо або розробляємо

Розробіть план навчального дослідження з однієї із тем (на вибір):

Обрана тема: «Інвазивні й реліктові рослини у ландшафтах нашої громади»

План навчального дослідження на тему: «Інвазивні й реліктові рослини у ландшафтах нашої громади»

1. Вступ:
   • Визначення понять «релікт» (рослини, що збереглися з минулих геологічних епох ) та «інвазивний вид» (чужорідні рослини, що активно поширюються і витісняють місцеві види).
   • Актуальність: чому важливо знати “ворогів” та “старожилів” місцевої флори.
2. Мета дослідження: Виявити та описати реліктові та інвазивні види рослин на території своєї громади, оцінити їхній вплив на місцеві екосистеми.
3. Методи дослідження:
   • Робота з літературними джерелами та визначниками рослин (наприклад, PlantNet ).
   • Польові спостереження (екскурсії в парк, ліс, на луки).
   • Фотофіксація.
4. Хід роботи:
   • Етап 1: Скласти список потенційних реліктів (наприклад, тис ягідний, якщо це Крим/Карпати , або гінкго у парках ) та інвазійних видів (наприклад, амброзія, борщівник).
   • Етап 2: Обстежити обрану ділянку місцевості. Знайти ці рослини.
   • Етап 3: Описати місце зростання (біотоп) та стан популяції (поодинокі рослини чи зарості).
   • Етап 4: Для інвазивних видів — оцінити, чи витісняють вони місцеву флору. Для реліктів — чи є загрози їхньому існуванню.
5. Висновки:
   • Які види знайдено?
   • Чи потребують релікти охорони (огорожа, створення пам’ятки природи)?
   • Як боротися з інвазивними видами у громаді?
6. Представлення результатів: Створення фотоальбому, презентації або буклету для місцевих жителів.