Чи знаємо ми Україну? Політична карта світу - Гільберг

• Назад до змісту

І. Що? Де? Коли?

1. Що таке адміністративно-територіальний устрій країни?

Адміністративно-територіальний устрій — це поділ території країни на окремі частини, які називаються адміністративно-територіальними одиницями. Такий поділ потрібен для організації роботи органів державної влади і місцевого самоврядування.

2. Де проходять кордони держави?

Кордони держави проходять на поверхні суходолу, у внутрішніх і територіальних водах, у надрах та повітряному просторі над ними.

3. Коли в Україні створили територіальні громади?

Територіальні громади почали створювати з 2015 року, коли тривала адміністративно-територіальна реформа.

ІІ. Класифікуємо, порівнюємо

1. Класифікуйте подані області України на 2 групи: 1) прикордонні; 2) внутрішні.

1. Прикордонні області (межують із суміжними державами або мають морський кордон): Вінницька, Сумська, Чернігівська, Закарпатська, Рівненська, Одеська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька.
2. Внутрішні області (не мають виходу до державного кордону або моря): Черкаська, Хмельницька, Київська, Полтавська, Дніпропетровська.

2. Що спільного між поняттями «держава» і «країна» та чим вони різняться?

Країна — це певна частина суходолу, відділена межами. Держава — це незалежна країна (суверенна), яка має політичну владу, правову систему і самостійно веде внутрішню та зовнішню політику. Не всі країни можуть бути державами.

ІV. Пояснюємо

1. Назвіть країни, з якими межує Україна, та поясніть, як географічне положення і наявність спільного кордону впливають на економічні, політичні та культурні зв’язки Батьківщини з цими державами.

Україна межує на суходолі із сімома державами: Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Білоруссю, Росією. Також Україна має спільний морський кордон із Румунією та Росією, а через Чорне море межує з Туреччиною, Болгарією та Грузією.

Вплив географічного положення і спільного кордону на зв’язки з сусідніми державами:

Економічні та транспортні зв’язки:

• Велика кількість сусідів (7) – це сприятлива особливість географічного положення, що дає більше можливостей для виходу у зовнішній світ.
• Сусідні держави є найбільшими торгово-економічними партнерами України.
• Вигідне розташування на перехресті транспортних шляхів дозволяє здійснювати автомобільні та залізничні перевезення між країнами Європи та Азії через територію України.
• Через річки Дунай та Дністер підтримується річкове сполучення з іншими державами.
• Через морські порти Чорного й Азовського морів можна відправляти вантажі до всіх континентів.
• Сусідство з країнами Європейського Союзу (Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією) відкриває можливості для економічної співпраці, створення робочих місць, збільшення товарообігу та поліпшення інфраструктури прикордонних регіонів, а також допомагає Україні наближатися до європейських стандартів.

Політичні зв’язки та безпека:

• Наявність великої протяжності кордонів зумовлює багатоманітні зв’язки із сусідніми державами.
• Членство західних сусідів (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія) у Європейському Союзі (ЄС) і НАТО є важливим для України.
• Головною небезпекою є збройна агресія з боку Росії, яка почалася з 2014 року, а також Білорусі, що підтримує агресора, що робить північні та східні кордони серйозною загрозою.
• Спільний кордон із Придністровським регіоном Молдови також створює небезпеку.
• Активна розбудова державної політики на європейську та євроатлантичну інтеграцію сприяє підвищенню рівня безпеки.

Культурні зв’язки:

• Географічне положення впливає на культурний обмін, і прикордонні регіони зазвичай більш відкриті для впливу сусідніх країн.

2. Назвіть і поясніть, які природні об’єкти (річки, гори тощо) виступають межами державного кордону України. Як природні межі впливають на охорону кордону та його захист?

Більша частина нашого кордону проходить рівнинами, але є й чіткі природні бар’єри.

• Річки: На заході кордон з Польщею йде по Західному Бугу, з Румунією та Угорщиною — по Тисі та Дунаю, з Молдовою — по Дністру. На півночі з Білоруссю частина межі проходить по Дніпру, а на сході з Росією — по річці Сіверський Донець.
• Гори: На заході природною стіною стоять Карпати, які частково відділяють нас від сусідів (Польщі, Словаччини, Румунії).
• Болота і ліси: На півночі (зона Полісся) кордон проходить через густі ліси та непрохідні болота.

Як природні межі впливають на охорону кордону та його захист?

Природні перешкоди значно полегшують оборону. Гори, широкі річки та болота діють як справжні фортеці: через них важко пройти військовій техніці (танкам чи БТР), що робить раптовий напад складним. Натомість рівнинні ділянки (особливо на сході) є найбільш вразливими, бо там немає природних перепон, і ворог може рухатися вільно.

V. Аргументуємо, узагальнюємо

1. Чи можна, не знаючи економіко-географічного положення України, оцінити її політичні особливості? Доведіть своє твердження.

Ні, це неможливо. ЕГП — це фундамент, на якому будується вся політика держави.

Доказ:

1. Україна розташована між двома політичними центрами — Європейським Союзом і Росією. Це географічне положення перетворило нашу територію на “буферну зону” і поле геополітичної боротьби, що визначає наш головний політичний вибір.
2. Через те, що Україна лежить на шляху газопроводів і транспортних коридорів між Азією/Росією та Європою, ми змушені будувати політичні відносини з постачальниками (схід) і споживачами (захід).
3. Спірні питання кордонів в Азовському морі чи статус Криму — це географічні проблеми, які стали головними політичними конфліктами.

2. Поясніть, як і чому з плином часу змінювався вектор української зовнішньої політики.

Вектор змінювався від спроб всидіти на двох стільцях до чіткого курсу на Захід.

• Багатовекторність (1991–2004): На початку незалежності Україна намагалася дружити “з усіма” — і з Росією (дешевий газ), і з Заходом (інвестиції). Це був час балансування Кучми.
• Коливання (2005–2013): Спочатку була спроба піти на Захід (Ющенко), потім — розворот назад до Росії та проголошення позаблоковості (Янукович).
• Євроатлантичний курс (з 2014 року): Після Революції Гідності та початку війни з Росією (анексія Криму, вторгнення на Донбас) вектор остаточно змінився на вступ до ЄС і НАТО. Це закріплено в Конституції, а будь-які зв’язки з Росією (СНД) розриваються.

Чому змінився: Агресія Росії довела, що нейтральний статус не захищає країну, тому єдиним гарантом безпеки став західний напрямок.

VI. Прогнозуємо, плануємо

1. Назвіть природні ресурси, на які багата територіальна громада, де ви проживаєте. Спрогнозуйте, які види діяльності можуть у перспективі розвиватися у вашій місцевості.

Оскільки я не знаю, де саме ти живеш, обери варіант для свого регіону:

• Якщо ти на Поліссі (північ України): Багато лісів, торфу та води. У перспективі тут може розвиватися заготівля деревини, екотуризм (“зелений” відпочинок) та вирощування ягід (лохина, журавлина).
• Якщо ти у Лісостепу (центр): Найбільше багатство — родючі чорноземи. Тут завжди буде прибутковим сільське господарство (пшениця, цукровий буряк) та переробна промисловість (цукрові заводи, олійні).
• Якщо ти у Степу (південь і схід): Багато сонця та вітру. Майбутнє — за сонячними та вітровими електростанціями, а також туризмом на узбережжі морів.
• Якщо ти в Карпатах: Головний ресурс — гори, ліси та мінеральні води. Тут буде розвиватися гірськолижний туризм та оздоровлення.

2. Уявіть, що рівень Світового океану піднявся на 1 м. Які зміни можуть відбутися в приморських країнах?

Для міст поблизу узбережжя:

• Затоплення: Низько розташовані райони міст (наприклад, частина Одеси, Вилкове, Венеція, Амстердам) підуть під воду. Людям доведеться переселятися вглиб країни.
• Руйнування інфраструктури: Вода затопить дороги, каналізацію та підвали будинків. Порти, які є “воротами” для торгівлі, не зможуть нормально працювати.

Для сільського господарства, транспорту та економіки:

• Солона морська вода потрапить у підземні води та річки. Це зробить ґрунти непридатними для вирощування їжі (засолення земель).
• Порти доведеться перебудовувати, що дуже дорого. Деякі дороги вздовж моря зникнуть.
• Країни втратять величезні гроші на боротьбу з повенями та переселення людей. Туризм на пляжах зникне, бо пляжі просто змиє.

VII. Створюємо

3. Розробіть план дій щодо охорони і збереження природних ресурсів вашого населеного пункту.

Пропоную універсальний план, який підійде для більшості населених пунктів.

1. Очищення водойм: Організувати регулярні прибирання берегів місцевої річки або озера від пластику та сміття. Це врятує рибу та зробить воду чистішою.
2. Сортування сміття: Встановити в школі та на вулицях контейнери для роздільного збору відходів (папір, пластик, скло). Це зменшить кількість сміттєзвалищ навколо нас.
3. Озеленення: Висадити дерева та кущі на пустирях або вздовж доріг. Рослини очищують повітря від пилу та газів машин.
4. Економія ресурсів: Проводити роз’яснювальну роботу серед мешканців про важливість закривати крани, вимикати світло та утеплювати будинки, щоб менше витрачати природний газ і вугілля.
5. Суворо заборонити спалювання сухого листя та трави, бо це вбиває ґрунт і забруднює повітря шкідливим димом.