§60. Яке місце України на політичній карті світу - Гільберг

• Назад до змісту

Як ви розумієте зміст епіграфа?

Географічне положення не є постійним: воно змінюється під впливом історичних подій, розвитку економіки та політичних рішень. Територія, яка колись була «окраїною», може стати центром важливих торговельних шляхів або геополітичного протистояння.

Які є види географічного положення?

Існує фізико-географічне, економіко-географічне та політико-географічне положення.

Як змінюється положення країн на політичній карті світу?

Політична карта світу є динамічною та постійно змінюється. Ці зміни відображають сукупність політичних явищ і процесів, що відбуваються в різних точках планети. На ці зміни впливають зовнішні природні, політичні та економічні чинники. Наприклад, наприкінці XX століття на формування політичної карти вплинув розпад Радянського Союзу та соціалістичної системи, що призвело до появи нових незалежних держав, зокрема України. Кількість держав у світі постійно зростає.

Найбільшими островами у відкритому морі, які належать Україні, є острів Зміїний і острів Коса Тузла (карта форзаца). За допомогою інтернет-джерел дізнайтесь про їхнє значення для обґрунтування позиції держави щодо проведення розмежування виключних економічних зон у Чорному морі.

Острів Зміїний

Його значення полягає в юридичному статусі. Україна у суді ООН (справа «Румунія проти України», 2004–2009 рр.) доводила, що Зміїний — це острів, придатний для життя і господарської діяльності, а не скеля. Статус острова давав би право відраховувати від нього 200-мильну виключну (морську) економічну зону, значно розширюючи українські володіння на шельфі, багатому на нафту й газ.

Хоча Міжнародний суд ООН визнав Зміїний островом, він вирішив не враховувати його при побудові лінії розмежування (вплив острова на делімітацію був мінімальним), і шельф поділили за «серединною лінією» між берегами країн. Однак, сам факт визнання його українським островом закріпив суверенітет над прилеглими територіальними водами (12 миль).

Острів Коса Тузла

Він став ключовим аргументом у спорі з Росією (конфлікт 2003 року) щодо розмежування Керченської протоки та Азовського моря. Україна наполягала, що Тузла є невід’ємною частиною її території (островом), тому державний кордон у протоці має проходити по лінії адміністративного кордону часів СРСР (на схід від острова). Це дозволяло Україні контролювати судноплавний канал та стягувати збори за прохід суден, а також чітко окреслити свої води в Азовському морі. Росія ж намагалася довести, що це «спірна коса», щоб змістити кордон у бік України й зробити Азов спільним внутрішнім морем без чітких зон.

Поміркуйте, чи варто Україні у рамках євроінтеграції запровадити євро як офіційну грошову одиницю.

Введення євро спростило б розрахунки з європейськими партнерами, залучило б інвестиції та зробило б ціни стабільнішими. Проте це позбавило б Україну можливості самостійно керувати грошовою політикою (наприклад, друкувати гроші у кризу) та вимагало б дуже стабільної економіки, якої поки що важко досягти в умовах війни.

Оберіть одну з країн Європи та порівняйте її політико-географічне положення з положенням України. Визначте спільні й відмінні риси.

За допомогою офіційного сайту Державної митної служби України з’ясуйте, які види транспорту є головними на державному кордоні з кожною із країн-сусідів на заході.

За даними Держмитслужби, на західному кордоні ключову роль відіграє автомобільний транспорт (вантажівки, автобуси) через велику кількість пунктів пропуску (наприклад, «Ягодин» з Польщею, «Тиса» з Угорщиною). Другим за значенням є залізничний транспорт, який використовується для масових перевезень вантажів (зерно, руда) та пасажирів (переходи в Чопі, Мостиськах). Трубопровідний транспорт важливий для транзиту енергоносіїв, але менш помітний безпосередньо на пунктах пропуску.

Порівняйте малюнки 60.1 і 60.2. Як ви думаєте, про що свідчить різне облаштування прикордоння на цих державних кордонах? Як на це вплинула євроінтеграція країн, зображених на малюнку 60.2?

На малюнку 60.1 (кордон України) зображено шлагбауми та пункти контролю, що свідчить про суворий режим перевірки документів і вантажів. На малюнку 60.2 (Бельгія–Нідерланди) кордон фактично непомітний, без парканів і зупинок. Це свідчить про те, що євроінтеграція та Шенгенська угода ліквідували внутрішні кордони, забезпечивши вільний рух людей і товарів, тоді як Україна лише прагне до такого рівня відкритості із ЄС.

Проведіть дискусію на тему «Кордон як фактор безпеки та співпраці: виклики для України».

Яке значення має державний кордон для безпеки країни?

Державний кордон — це перша лінія оборони. Він фіксує межі, де діють закони України, і не дозволяє чужим військам чи злочинцям безперешкодно проникати на нашу територію. Охорона кордону захищає від контрабанди зброї та наркотиків, а також стримує диверсійні групи ворога. Без надійного кордону держава не може гарантувати спокій своїм громадянам.

Чи сприяє він міжнародній співпраці, економічному розвитку, культурним зв’язкам?

Так, але тільки якщо це кордон із дружніми країнами. Облаштовані пункти пропуску (як на кордоні з Польщею) дозволяють швидко перевозити товари, що наповнює бюджет податками й розвиває економіку. Спрощений перетин кордону (безвіз) допомагає людям подорожувати, навчатися за кордоном та обмінюватися культурним досвідом. Кордон тут працює як «фільтр»: пропускає друзів і торгівлю, але затримує порушників.

Як сучасні виклики (міграція, збройна агресія, глобалізація) впливають на функціонування кордону України?

• Збройна агресія: Через війну кордон із Росією та Білоруссю перетворився на суцільну лінію фронту або заміновану зону, де рух повністю заблоковано.
• Міграція: Через бойові дії мільйони українців виїхали на Захід, тому прикордонникам довелося спрощувати процедури, щоб швидко пропускати біженців і гуманітарну допомогу.
• Глобалізація: Світ вимагає швидкої торгівлі, тому на західних кордонах впроваджують «електронну чергу» та спільний контроль з митниками ЄС, щоб вантажівки не стояли тижнями.

Перевіряємо себе

1. До яких країн Україна експортує більшу частину пшениці?

Згідно з даними за 2023 рік, найбільше української пшениці купують Іспанія (23,1%), Туреччина (15,2%) та Румунія (14,2%).

2. Україна має великі морські порти, але її берегова лінія переважно не має зручних природних заток і бухт. Як вдалось розв’язати це питання?

Більшість великих портів розмістили в лиманах, які є природними гаванями, захищеними від штормів.

Там, де берег відкритий (як в Одесі), збудували моли та хвилерізи, які штучно відгородили частину моря, створивши затишну акваторію для стоянки кораблів.

На Азовському морі порти сховали за піщаними косами, які виступають у море і гасять хвилі (наприклад, порт Бердянськ за Бердянською косою).

Оскільки наші лимани та прибережні зони часто мілководні, до портів прорили спеціальні глибоководні канали (фарватери), щоб туди могли заходити великі судна.

3. Переважна частина вітчизняної території є пласкою рівниною. Як це позначилось на її господарському освоєнні?

Переважно рівнинний рельєф створив сприятливі умови для розселення людей, сільськогосподарського виробництва та прокладання транспортних шляхів. Це сприяло активному господарському освоєнню українських земель із давніх часів.

4. Чому в Закарпатській області існують одночасно залізничні лінії різної ширини?

У Закарпатті історично склалася унікальна ситуація, коли одночасно функціонують три різні стандарти залізничної колії. Це пов’язано з бурхливою історією зміни державних кордонів.

Основні причини:

• Спадщина Австро-Угорщини та Чехословаччини (вузька колія). Для вивезення деревини з важкодоступних гірських районів у Карпатах ще з кінця XIX століття будували вузькоколійки. Стандартна ширина для них тоді була 760 мм (пізніше в радянський час їх перешивали на 750 мм). Відомим прикладом є Боржавська вузькоколійка, яка збереглася донині.
• Радянський стандарт (широка колія). Після приєднання Закарпаття до УРСР основну мережу залізниць перешили на радянський стандарт — 1520 мм, який є основним в Україні сьогодні.
• Європейський стандарт. Оскільки Закарпаття межує з країнами Європи (Словаччиною, Угорщиною, Румунією), де стандарт колії 1435 мм, збереглися або були збудовані ділянки європейської колії для прямого сполучення без зміни колісних пар. Наприклад, ділянки Чоп—Мукачево, Чоп—Дякове. Також існує широка колія (1520 мм), що заходить глибоко в Словаччину до металургійного комбінату поблизу Кошиць для постачання руди з України.

5. Як болота на півночі України позначились на її політико-географічному положенні?

Полісся є найбільшим болотним регіоном Європи, яким проходить державний кордон із Білоруссю. Ця природна перешкода зараз допомагає в посиленні захисту кордону від країни, що є союзницею агресора.

6. Чому євроінтеграцію визначено пріоритетом вітчизняної зовнішньої політики?

Цей напрямок обрано для підтримки миру, підвищення рівня безпеки та добробуту громадян. Співпраця з ЄС дає можливість вільного переміщення людей та доступу до вільного економічного простору.

7. Оцініть свою діяльність на уроці, продовживши речення:

Тепер я знаю, що найкоротший державний кордон Україна має зі Словаччиною — всього 97 км.

Мене здивувало, що перша українська школа в Угорщині відкрилася лише 1 вересня 2024 року.

Я б хотів / хотіла дізнатися, чому саме Іспанія купує так багато нашої пшениці.

Інтелектуальний клуб (на вибір). За розкладом руху пасажирських потягів «Укрзалізниці» установіть, до яких країн та до яких саме закордонних міст можна доїхати потягом з України. Складіть для учнів 7 класів туристичний маршрут, що має на меті вивчення фізичної географії Європи.

1. До яких країн та міст можна доїхати потягом з України (станом на 2025 рік):

За розкладом “Укрзалізниці”, прямі або узгоджені рейси курсують до таких країн:

• Польща: Варшава, Перемишль, Хелм.
• Угорщина: Будапешт, Захонь, Ніредьгаза, Дебрецен.
• Австрія: Відень.
• Словаччина: Кошице, Братислава (через Чоп).
• Молдова: Кишинів.
• Чехія: Прага (з пересадкою в Перемишлі або Чопі, прямий вагон Чоп—Прага).

2. Туристичний маршрут “Від Карпат до Альп: річки, гори та рівнини”

Назва маршруту: “Велике європейське коло: Закарпаття — Дунай — Альпи”

Тривалість: 5–7 днів

Нитка маршруту: Київ — Мукачево (Україна) — Будапешт (Угорщина) — Відень (Австрія).

Програма та географічні об’єкти для вивчення:

Етап 1: Закарпаття (Зупинка: Мукачево/Чоп)

• Що вивчаємо: Закарпатська низовина, Вулканічний (Вигорлат-Гутинський) хребет, долини річок Латориця та Тиса.
• Завдання для учнів: Оцінити ширину русла Тиси на рівнинній ділянці (Чоп) порівняно з гірськими витоками. Дослідити вулканічні останці навколо Мукачева (Замкова гора) як свідчення геологічної активності в минулому.

Етап 2: Середньодунайська низовина (Переїзд до Будапешта)

• Що вивчаємо: Паннонська рівнина (пушта), річка Дунай.
• Завдання для учнів: Простежити продовження низовинного рельєфу від Закарпаття до Угорщини. У Будапешті дослідити Дунай, що розділяє місто на горбисту (Буда) та рівнинну (Пешт) частини. Ознайомитися з природою термальних вод, пов’язаних із геологічними розломами.

Етап 3: Східні Альпи (Зупинка: Відень)

• Що вивчаємо: Віденський ліс (відроги Східних Альп), регулювання стоку Дунаю.
• Завдання для учнів: Порівняти рельєф Вулканічних Карпат та Східних Альп. Відвідати Дунайський острів для аналізу антропогенних змін русла річки (система захисту від повеней).

Чому цей маршрут корисний:

Учні на практиці дослідять перехід від вулканічних низькогір’їв і низовин (Закарпаття) до великих рівнин (Паннонська) та складчастих гір (Альпи), а також простежать течію однієї з найбільших річок Європи. Це наочна ілюстрація до тем “Рельєф Європи” та “Внутрішні води”.