§53. Як ресурси Світового океану можна використати для розвитку України - Гільберг

• Назад до змісту

Як ви розумієте слова епіграфа “Океан – дитина струмка”?

Ці слова означають, що великі речі починаються з малого. Океан складається з безлічі маленьких струмків, які зливаються в річки, а річки впадають у моря та океани. Це також говорить про те, що кожна маленька дія має значення для великого результату.

Як Україна поєднана зі Світовим океаном?

Україна має вихід до Чорного та Азовського морів, які є частиною Світового океану. Через Чорне море Україна має доступ до океанів через протоки Босфор і Дарданелли. Українські компанії ведуть рибальство в різних частинах океану.

Які види морської риби ви споживаєте?

Я споживаю такі види морської риби: хек, тріска, минтай, скумбрія, сардини, тунець, лосось. Також їм морепродукти: креветки, мідії, кальмари.

Поясніть, чому водні ресурси Світового океану відносять до вичерпних відновлюваних природних ресурсів?

Водні ресурси океану відновлюються через природні процеси: випаровування, опади, циркуляцію води в природі. Однак вони можуть бути вичерпані в окремих місцях, якщо людина використовує їх занадто інтенсивно (наприклад, надмірний вилов риби, забруднення води). Тому їх називають вичерпними, але відновлюваними.

Які види вантажів відправляли з Херсонського порту у 2020 році?

З Херсонського порту у 2020 році відправляли: зернові культури (пшениця, ячмінь, кукурудза, кавуни), олійні культури (соняшникова олія), металопродукцію, добрива, деревину, контейнерні вантажі. Порт мав важливе значення для експорту сільськогосподарської продукції.

Яка інформація про вилов риби українськими компаніями у Чорному й Азовському морях?

Останніми роками обсяги вилову скорочувалися. Основу промислового вилову в Чорному морі складають кілька (шпрот) та хамса, в Азовському морі — бичок та тюлька. Також виловлюють чорноморську камбалу (калкан), але в значно менших обсягах. Через військові дії та окупацію значної частини узбережжя промисловий вилов зараз критично обмежений або зупинений у багатьох районах.

Як використовують у господарській діяльності острови в українській частині Чорного моря?

Українські острови в Чорному морі (зокрема Зміїний, Джарилгач, Березань, Довгий та інші невеликі острови й коси) використовують для розміщення маяків, прикордонних та військових постів, наукових станцій і об’єктів навігації. Острів Зміїний має стратегічне значення для контролю судноплавства до дунайських портів, а також забезпечує роботу морського шляху Дунай – Чорне море та експорт українських вантажів. Джарилгач та частина інших островів і приморських територій виконують рекреаційну й туристичну функцію (пляжний відпочинок, еко‑туризм, заказники), а також слугують природоохоронними територіями для збереження унікальних ландшафтів і видів тварин.

Чи існує зв’язок між обсягом споживання риби та її виловом в Україні?

Зв’язок існує, але він не прямий. Україна виловлює значно менше риби, ніж споживає населення. Власний вилов (переважно дрібна риба — кілька, бичок) покриває лише невелику частку попиту. Тому обсяг споживання більше залежить від імпорту (лосось, хек, оселедець з Норвегії, Ісландії, США), ніж від власного вилову.

Чи доцільно в Україні відновлювати виробництво солі з морської води та солоних озер?

Так, це надзвичайно доцільно і наразі критично необхідно. Після зупинки та руйнування найбільшого підприємства «Артемсіль» у Соледарі через війну, Україна зіткнулася з дефіцитом солі. Відновлення видобутку солі з ропи озер і лиманів (наприклад, у районі Генічеська, Геройського, або на Тузлівських лиманах) дозволить забезпечити внутрішній ринок власною якісною харчовою та технічною сіллю.

Запропонуйте місце для створення морського курорту в Україні. Які проблеми необхідно розв’язати?

Найкращим місцем для створення курорту світового рівня може стати Арабатська стрілка (після деокупації) або узбережжя Чорного моря поблизу Затоки/Кароліно-Бугаз.

Для ефективного функціонування потрібно розв’язати такі проблеми:

1. Повне розмінування акваторії та пляжів.
2. Будівництво якісних доріг, водопостачання та сучасної каналізації (щоб стоки не йшли в море, як це часто бувало раніше).
3. Запровадження системи «все включено» (All Inclusive) та високих стандартів обслуговування, як у Туреччині.
4. Очищення моря від наслідків бойових дій та сміття.

Перевіряємо себе

1. Чому українські моря є менш солоними, ніж води Світового океану?

Це пов’язано з тим, що у Чорне та Азовське моря впадає багато великих річок (Дніпро, Дунай, Дністер), які приносять величезну кількість прісної води та «розбавляють» морську. Крім того, ці моря мають обмежений зв’язок зі Світовим океаном через вузькі протоки, тому солона океанічна вода потрапляє сюди повільно.

2. Який вид господарської діяльності переважає у Чорному й Азовському морях?

Головними видами діяльності є морський транспорт (порти), рибальство (вилов риби та молюсків), видобуток корисних копалин (нафти та газу на шельфі) та рекреаційне господарство (туризм і відпочинок на узбережжі).

3. Чи потрібно збільшувати видобуток нафти і природного газу на шельфі Чорного моря?

Так, збільшення власного видобутку важливе для енергетичної незалежності України, щоб не залежати від імпорту палива. Проте це необхідно робити з дотриманням суворих екологічних норм, щоб уникнути аварій та забруднення моря, яке є замкненою екосистемою.

4. Чи доцільно розвивати рекреаційну діяльність на морському узбережжі Азовського моря під час відновлення України?

Так, це доцільно, оскільки Азовське узбережжя має унікальні природні умови для оздоровлення (теплa вода, піщані коси, лікувальні грязі), що сприятиме економічному відродженню постраждалих регіонів. Однак першочерговим завданням буде розмінування акваторії та берегів для безпеки відпочивальників.

5. Щорічно внаслідок аварій на нафтопроводах та танкерах, промислових та транспортних викидів, миття автомашин, суден, цистерн та трюмів танкерів у Світовий океан потрапляє 14 млн т нафти. Один грам нафти (нафтопродуктів) здатний утворити плівку на площі 10 м2 водної поверхні. Визначте площу щорічного забруднення світових водойм. Розрахуйте, скільки сорбенту знадобиться для збору нафтової плівки, що припадає на 1 км2 поверхні морської води, якщо один кілограм сорбенту може ввібрати 8 л нафти. Середня щільність нафти 820 кг/м3 . Які біологічні методи використовують для видалення нафтового забруднення?

Дано:

Загальна маса нафти: 14 млн т (це 14 000 000 000 000 г).

Площа плівки від 1 г нафти: 10 кв. м.

Щільність нафти: 820 кг/куб. м.

Поглинання сорбенту: 1 кг вбирає 8 л.

Розв’язання:

Визначаємо площу щорічного забруднення:

Маса нафти в грамах (14 трлн г) множиться на площу плівки від 1 грама (10 кв. м).

Загальна площа = 140 000 000 000 000 кв. м.

Переведемо у квадратні кілометри (в 1 кв. км міститься 1 000 000 кв. м):

Загальна площа = 140 000 000 кв. км.

Розраховуємо кількість сорбенту для збору плівки з 1 кв. км:

Знайдемо масу нафти на 1 кв. км (1 000 000 кв. м). Якщо 1 г займає 10 кв. м, то на 1 кв. м припадає 0,1 г нафти.

Маса нафти на 1 кв. км = 0,1 г · 1 000 000 = 100 000 г = 100 кг.

Знайдемо об’єм цієї нафти (маса ділиться на щільність):

Об’єм = 100 кг / 820 кг/куб. м ≈ 0,122 куб. м.

Оскільки 1 куб. м = 1000 л, то Об’єм ≈ 122 л.

Визначимо масу сорбенту:

Маса сорбенту = 122 л / 8 л/кг ≈ 15,25 кг.

Біологічні методи: Для очищення води використовують біоремедіацію — внесення спеціальних бактерій та грибів, які «поїдають» нафту, розкладаючи її на безпечні речовини.

6. Оцініть свою роботу на уроці.

Я навчився / навчилася розраховувати масштаби забруднення океану та визначати необхідні ресурси для його ліквідації.

Тепер я можу пояснити причини нижчої солоності наших морів та обґрунтувати важливість їх охорони.

Наступного разу хочеться дізнатися більше про технології майбутнього для очищення морів від пластику.

Інтелектуальний клуб. Які види господарської діяльності доцільно розвивати на українській полярній станції «Академік Вернадський» (Антарктида)?

На станції «Академік Вернадський» не можна займатися звичайною господарською діяльністю, як-от видобуток корисних копалин, оскільки це заборонено міжнародними договорами про Антарктиду. Проте можна розвивати унікальні напрямки, що базуються на науці та географічному положенні.

Ось кілька видів діяльності, які доцільно розвивати:

• Науковий і освітній туризм: Станція вже приймає туристів. Можна створювати спеціальні освітні програми для відвідувачів, розповідати про дослідження клімату та унікальну природу Антарктиди. Також полярники могли б проводити онлайн-лекції для шкіл та університетів.
• Біологічні дослідження: Вивчення унікальних мікроорганізмів, що живуть в екстремальних умовах Антарктики. Це може призвести до створення нових ліків чи біотехнологій, на які Україна зможе отримати патенти.
• Надання логістичних та наукових послуг: Станція має вигідне розташування. Вона могла б надавати підтримку (наприклад, місце для відпочинку чи заправки) невеликим експедиціям інших країн, що подорожують Антарктикою.