§46. Як природні умови впливають на життя і господарську діяльність людини

• Назад до змісту

У природи-матері немає нічого некорисного. Мішель Монтень, французький філософ. Поясніть, як ви розумієте слова епіграфа. Відповідь аргументуйте.

Природа дає людині все, що потрібне для життя, наприклад, повітря, воду, продукти харчування та корисні копалини. Природні умови, які створює природа (рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинність), впливають на наше життя та господарську діяльність. Навіть гірський рельєф, який здається складним, сприяє розвитку туризму і курортно-санаторного господарства.

Які погодні умови є некомфортними для життя?

До некомфортних погодних умов належать несприятливі явища, як-от град, шквали та смерчі. Також небезпечними є хуртовини, сильні снігопади, морози, ожеледі, спека, суховії та пилові бурі.

Як рельєф Карпат вплинув на прокладання автомобільних доріг?

У гірських районах, до яких належать Карпати, будівництво і прокладання шляхів є складнішим та дорожчим. Важливі автомобільні й залізничні шляхи прокладають через перевали.

За мал. 46.2 установіть, як використовують гірську місцевість у господарській діяльності мешканці територіальної громади.

Згідно зі схемою, мешканці адаптують господарську діяльність до складних природних умов такими способами:

• Розміщують житлову забудову переважно у нижній частині схилів та на освітлених ділянках, уникаючи тіньових схилів.
• Для захисту будівель від затоплення талими водами на дні улоговин створюють спеціальні насипи вище рівня весняних повеней.
• Здійснюють відновлення лісового деревостою для природного закріплення ґрунтів та захисту схилів від впливу опадів (снігу і дощу).

Які небезпечні явища зображено на малюнку? Що є причиною цих явищ? Які їхні наслідки? Як з ними боротися?

На малюнку 46.4 зображено снігові лавини (ліворуч) та обвали або каменепади (праворуч).

Головними причинами є крутизна схилів, надмірна кількість опадів (сніг і дощ), перенасиченість гірських порід вологою та дія сили тяжіння. Також ці процеси можуть активізуватися внаслідок землетрусів або людської діяльності, наприклад вирубування лісів.

Ці явища створюють загрозу для життя людей, руйнують будівлі, перекривають транспортні шляхи та пошкоджують інфраструктуру.

Для захисту будують спеціальні інженерні споруди: снігозатримувальні щити (як на фото ліворуч), підпірні стіни та захисні сітки (як на фото праворуч). Також ефективним методом є відновлення лісів, коріння яких природним чином закріплює ґрунт і сніг на схилах.

Як рельєф вплинув на розміщення населених пунктів у вашій територіальній громаді?

Залежно від типу рельєфу, вплив може бути таким:

Якщо ви живете на рівнині (більшість території України):

• Форма розселення: Переважають компактні населені пункти (міста й села), що розташовані доволі щільно.
• Причини: Рівна поверхня зручна для будівництва житла, промислових об’єктів та прокладання транспортних шляхів (доріг, залізниць). Також такі території сприятливі для землеробства, що історично сприяло густому заселенню.

Якщо ви живете у гірському районі (Карпати або Крим):

• Форма розселення: Переважає розсіяне або лінійне розселення. Населені пункти зазвичай витягнуті вздовж долин річок або автомобільних доріг.
• Причини: Будівництво на схилах обмежене через їхню крутизну та ризик природних катастроф (зсуви, лавини). Тому люди заселяють переважно річкові долини, де є доступ до води та більш родючі ґрунти.

Якщо ви живете у прибережному районі (узбережжя морів):

• Форма розселення: Часто зустрічаються лінійні форми розселення, що витягнуті вздовж берегової лінії.
• Причини: Розміщення населених пунктів обумовлене доступом до води, що сприяє розвитку портового господарства, торгівлі, рибальства та туризму.

Дослідіть у групі, де в Україні впродовж останніх п’яти років були землетруси. Складіть хронологічну таблицю, вкажіть місце, рік і кількість балів.

Найбільша сейсмічна активність спостерігалася в західних областях (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська) через близькість до зони Вранча (Румунія). Однак останнім часом почастішали землетруси в центральній частині України, зокрема в Полтавській області, а також фіксувалися поштовхи у Дніпропетровській області та Криму.

Як сильна спека впливає на споживання електричного струму в Україні?

Сильна спека критично збільшує споживання електроенергії, створюючи ефект «зимового піка» влітку. Це відбувається через масове ввімкнення кондиціонерів та холодильного обладнання. Енергосистема, ослаблена обстрілами, не може покрити цей різкий попит. Це призводить до дефіциту, який змушує енергетиків залучати аварійну допомогу з Європи або запроваджувати графіки відключень. Парадоксально, але спека заважає і виробляти енергію. Висока температура повітря знижує ефективність роботи обладнання на сонячних та вітрових станціях, а також може призводити до обміління водойм, що обмежує роботу ГЕС.

За допомогою інтернет-джерел з’ясуйте, які традиційні страви кожного регіону України. Чи вплинула на їхній склад континентальність клімату?

Кожен регіон має свої «коронні» страви, які залежать від того, що там росте і кого там більше жило (наприклад, горян чи степовиків).

• Північ (Полісся): край картоплі та лісу. Тут готують деруни (Житомирщина), грибну юшку, печеню в горщиках і страви з ягід (чорниці, журавлини).
• Захід (Карпати, Галичина): тут популярні кукурудзяні та молочні страви. Це банош з бринзою, грибна юшка, бограч (вплив угорців), яворівський пиріг (гречка з картоплею) і львівський сирник.
• Центр (Наддніпрянщина): серце борошняних страв. Головні хіти — полтавські галушки, вареники з вишнями, борщ з пампушками та котлета по-київськи.
• Південь: багато овочів і риби. Тут їдять биточки з тюльки, форшмак, юшку по-миколаївськи та баклажани по-херсонськи.
• Схід: тут люблять ситні м’ясні страви. Традиційними є окрошка, м’ясні рулети та слобожанський борщ.

Чи вплинула на їхній склад континентальність клімату?

Так, і дуже сильно. Континентальний клімат — це коли літо спекотне, а зима холодна, що диктувало два головні правила харчування:

1. Сезонність та заготівля: Через довгу зиму українці мусили консервувати продукти. Влітку їли свіже, а на зиму квасили капусту, солили огірки, сушили гриби та фрукти (узвар), коптили м’ясо і сало, щоб мати їжу до нового врожаю.
2. Калорійність: Холодні зими вимагали багато енергії для зігрівання, тому в раціоні (особливо на півночі та в центрі) закріпилися ситні, жирні страви — сало, свинина, борошняні вироби (вареники, галушки) та картопля.

За словами давньоримського географа Страбона, задача географії – це «вивчення мистецтва жити». Як ви розумієте ці слова? Наведіть приклади, які свідчать про різноманітність «мистецтва жити» у різних природних умовах нашої країни.

Географія вчить, як люди пристосовуються до природи й організовують своє життя, працю та побут залежно від клімату, рельєфу й ресурсів місцевості. Наприклад, у Карпатах люди розвивають лісове господарство, тваринництво на гірських пасовищах і туризм, пристосовуючись до гір і вологого клімату. У степах півдня України переважає землеробство, зрошення полів і вирощування зернових через теплий, посушливий клімат і родючі чорноземи. На Поліссі важливі лісове господарство, збирання грибів і ягід.

Перевіряємо себе

1. Як висока сейсмічна небезпека впливає на господарювання?

У районах з високою сейсмічною активністю (наприклад, у Карпатах чи Криму) діють суворі будівельні норми: будинки мають бути сейсмостійкими. Також обмежується будівництво небезпечних промислових об’єктів (атомних станцій, хімічних заводів), а населення та служби постійно готуються до можливих землетрусів.

2. Чому необхідно адаптуватись до глобальних змін клімату в Україні?

Адаптація необхідна для збереження врожаїв, адже почастішали посухи й спека, що вимагає нових сортів рослин і систем зрошення. Також це важливо для захисту здоров’я людей від аномальних температур і запобігання руйнуванню інфраструктури через стихійні лиха (повені, буревії).

3. Поясніть на конкретних прикладах, як пов’язаний раціон харчування людини з особливостями клімату, рослинним і тваринним світом місцевості.

• Карпати: Через гірський рельєф і вологий клімат тут важко вирощувати пшеницю, але є чудові пасовиська (полонини). Тому в основі харчування — молочні продукти.
• Полісся: У лісовій зоні з вологим ґрунтом добре росте картопля, а в лісах багато ягід і грибів. Тому тут традиційними є деруни, грибна юшка та страви з лісовими ягодами.
• Південь України: Спекотний клімат Степу дозволяє вирощувати теплолюбні овочі (помідори, перець, баклажани) та баштанні культури, а близькість до моря додає в меню багато риби.

4. Розробіть екологічну стежку у вашому населеному пункті з описом екскурсійного маршруту.

Назва: «Зелені легенди парку».

Маршрут:

1. Зупинка «Віковий Дуб» — огляд найстарішого дерева району, розповідь про його значення для екосистеми.
2. Зупинка «Чисте джерело» — перевірка чистоти води, розповідь про підземні води.
3. Зупинка «Пташине містечко» — спостереження за годівничками та видами птахів нашої місцевості.
4. Зупинка «Сортувальна» — майстер-клас із правильного сортування сміття біля контейнерів парку.

5. Опишіть усно свої враження на уроці, доповнивши речення:

Було цікаво дізнатися, як клімат впливає на наші улюблені страви.

Було важко розробити власний маршрут екологічної стежки.

Мене здивувало, наскільки сильно сейсмічна небезпека змінює правила будівництва.

Тепер я можу пояснити друзям, чому важливо дбати про природу та адаптуватися до змін клімату.

Інтелектуальний клуб. «Уявний експедиційний проєкт». Уявіть, що ви є частиною команди дослідників, яка вивчає острів Зміїний (Україна). Створіть проєкт, у якому опишіть, як природні умови цього острова впливають на рослинний і тваринний світ та як їх можна використати у господарському розвитку селища Біле, розташованого на острові. Додайте карти, діаграми та інформацію про потенційні виклики, з якими можуть зіткнутися мешканці цього селища через природні умови.

Проєкт: «Зміїний — форпост сталого розвитку в Чорному морі»

Мета: Розробити концепцію відновлення та розвитку селища Біле на засадах сталого розвитку, враховуючи статус загальнодержавного зоологічного заказника та необхідність збереження унікальної острівної біоти.

Вплив природних умов

Рельєф та ґрунти: Острів має тектонічне походження і складений переважно з осадових порід (конгломерати, пісковики), що утворюють скелясті береги (кліфи) висотою до 25 м. Ґрунтовий покрив представлений малопотужним шаром (щебенюваті ґрунти), що перешкоджає росту природної деревної рослинності. Тут домінує степовий різнотравно-злаковий травостій та ксерофіти (посухостійкі види). Штучні насадження дерев потребують постійного догляду та захисту від вітрів.

Клімат: Помірний степовий клімат із значним впливом моря (висока вологість повітря при малій кількості опадів — бл. 300 мм/рік). Острів є ключовим вузлом міграції птахів: навесні та восени тут зупиняються до 200 видів пернатих, значна частина яких занесена до Червоної книги України. Прибережна акваторія вирізняється високим біорізноманіттям: понад 50 видів риб, дельфіни та рідкісні види крабів (зокрема, кам’яний краб).

Стратегія розвитку селища Біле

Враховуючи необхідність післявоєнного відновлення інфраструктури та острівну ізоляцію, розвиток має базуватися на автономності:

• «Зелена» енергетика: Острів має один із найвищих показників сонячної інсоляції в Україні та стабільні вітрові потоки. Встановлення гібридної системи (вітрогенератори + сонячні панелі) дозволить повністю забезпечити потреби науково-дослідної станції та гарнізону, мінімізуючи використання дизель-генераторів.
• Науковий туризм та дайвінг: Розвиток контрольованого екотуризму замість масового. Пріоритетні напрямки: бердвочінг (спостереження за міграцією птахів) та рек-дайвінг (дослідження затонулих об’єктів, зокрема судна «Патрокл»). Це дозволить монетизувати рекреаційний потенціал без шкоди для вразливої екосистеми заказника.
• Марикультура: Організація ферм для вирощування мідій та збору рапани. Це економічно вигідно і екологічно доцільно: рапана є інвазивним хижаком, тож її вилучення сприяє відновленню популяції чорноморських мідій та устриць.

Виклики та ризики

• Дефіцит прісної води: Відсутність власних джерел. Вирішення проблеми можливе через комбінацію методів: зворотний осмос (опріснення морської води) та системи збору конденсату й дощової води, оскільки доставка води морем є коштовною та залежною від погоди.
• Ізоляція та шторми: У зимовий період навігація часто блокується штормами, що вимагає створення значних автономних запасів продовольства та палива на острові.
• Ерозія: Активна абразія (руйнування берегів хвилями) та зсувні процеси загрожують будівлям на периметрі плато, що потребує інженерних берегоукріплювальних робіт.