§40. Як змінювалися степи України - відповіді

• Назад до змісту

Як ви уявляєте степову зону? Прокоментуйте епіграф.

Я уявляю степ як безкрайній простір, де немає лісів, а лише трави, що хвилюються від вітру, наче море. В епіграфі Тарас Шевченко порівнює два різні степи: один, мабуть, чужий і випалений сонцем — “рудий, аж червоний”, а інший — рідний український степ, який він змальовує як живий, барвистий, “голубий, зелений, мережаний нивами”, з високими могилами-курганами та темними лугами. Це показує, що степ може бути і суворим, і неймовірно красивим та багатим.

Назвіть критерії, що дозволили провести межу між лісостепом і степом.

Межу між лісостепом і степом проводять за кількома критеріями, перш за все — за зміною клімату та рослинності. Для степу характерна менша кількість опадів. Також у степу вищі середні температури липня. У лісостепу спостерігається достатнє зволоження, а в степовій зоні – недостатнє вологозабезпечення. Степова зона відрізняється від лісостепу тим, що в ній немає лісів на вододілах; невеликі ліси (байраки) ростуть лише у балках.

Які тварини та рослини, на вашу думку, можуть адаптуватися до життя в умовах степу з його сухим кліматом?

До життя в сухому кліматі степу пристосувалися рослини й тварини, які навчилися економити воду та ховатися від спеки. Серед рослин це, наприклад, ковила та типчак, які мають вузьке листя для меншого випаровування, та рослини з глибоким корінням. Серед тварин тут живуть переважно гризуни, що риють нори, рятуючись від спеки та хижаків: ховрахи, бабаки, тушканчики. Також зустрічаються степова гадюка, ящірки та різні птахи, наприклад, степовий орел.

Позначте на контурній карті зону степу. Підпишіть області, які повністю розміщені у межах цієї зони.

Області, які повністю або переважно розміщені у межах степової зони:

• Херсонська область.
• Запорізька область.
• Дніпропетровська область.
• Миколаївська область.
• Одеська область.
• Донецька область.
• Луганська область.
• Автономна Республіка Крим.

У межах яких тектонічних структур розташована зона степу в Україні.

Степова зона розташована на Східноєвропейській давній платформі. У її межах розміщені тектонічні структури: Причорноморська западина, Донецька складчаста споруда, а також частини Українського щита (наприклад, Придніпровська та Приазовська височини). Також степова зона охоплює молоду Скіфську платформу, що лежить в основі рівнинного Криму.

Як зміни клімату можуть вплинути на степову зону в майбутньому.

Степова зона вже має посушливий клімат і недостатнє зволоження. Зміни клімату в Україні спричиняють частіші спеки та тривалі бездощові періоди, що призводить до посух. Це посилюватиметься, оскільки над рівнинною частиною країни континентальність клімату зростає з північного заходу на південний схід. Вже зараз великі посухи, які охоплюють понад половину території України, фіксують переважно на півдні та сході, де також трапляються суховії та пилові бурі. Ці явища можуть спричинити зниження врожаїв або повну загибель сільськогосподарських культур.

Такі зміни вимагатимуть адаптації сільського господарства, зокрема переходу на більш посухостійкі культури, як-от просо, щоб пристосуватися до нових агрокліматичних умов.

За малюнком 40.2 виділіть дві спільні і дві відмінні риси природного степу і степу, зміненого людиною.

Спільні риси:

• Рівнинний рельєф: І природний, і змінений людиною степ розташовані на рівній, безлісій місцевості з відкритим горизонтом.
• Відкритий простір: На обох зображеннях показано великі простори, де немає лісів або значних підвищень.

Відмінні риси:

• Рослинний покрив: У природному степу (2) росте дика ковила, що надає йому сріблястого, хвилястого вигляду. На антропогенному ландшафті (1) видно рівні посіви зернових культур, що вказує на сільськогосподарську діяльність.
• Вплив людини: Змінений степ (1) є результатом господарської діяльності людини, де природна рослинність замінена на посіви. Природний степ (2) є заповідною територією («Асканія-Нова»), де збережено первозданний вигляд природи без втручання людини.

Графічна модель взаємозв’язків природних компонентів для Північностепової підзони (за мал. 40.3):

1. Клімат

• Опади: 425–500 мм.
• Середня температура липня: +21…+22 °C.

(впливає на)

    **↓**

2. Ґрунти

• Чорноземи звичайні (сформувалися завдяки клімату та рослинності).

(створюють умови для)

     **↓**

3. Рослинність

• Трави: Найбільш густий трав’яний покрив.
• Ліси (у балках): Байрачні ліси (дуб, клен).
• Чагарники: Колючі чагарники (терен, глід).

Де треба створювати нові заповідники у степу? Свою відповідь обґрунтуйте.

Нові заповідники у степу треба створювати там, де збереглася природна трав’яна степова рослинність, або на невеличких нерозораних ділянках.

Це необхідно, бо степова зона зазнала найбільших змін через господарський вплив, і природний степ зберігся лише в існуючих заповідниках та на малих ділянках. Створення заповідників є одним із заходів для збереження природних екосистем степу.

Перевіряємо себе

1. Які повітряні маси приносять у степ посуху? Чи можна їй протистояти?

Посуху в степ приносять сухі та жаркі континентальні тропічні повітряні маси, що приходять з Центральної Азії. Вони спричиняють тривалу бездощову погоду, високі температури, а також суховії та пилові бурі. Протистояти посусі можна, наприклад, створюючи полезахисні лісосмуги, які зменшують швидкість вітру.

2. Уявіть, що люди припинили розорювати степи. Чи відновиться природна степова рослинність, яка нині збереглася тільки в заповідниках?

Якби люди припинили розорювати степи, природна рослинність почала б відновлюватися, але це був би дуже повільний і складний процес. Оскільки 90% степів уже змінено, насінню диких рослин, як-от ковила, було б важко пробитися крізь бур’яни, що швидко захоплюють покинуті поля. Повне відновлення до первозданного вигляду, як у заповідниках, могло б зайняти сотні років і потребувало б допомоги людини.

3. Як кліматичні умови степової зони (високі температури, мінімальна кількість опадів) впливають на рослинність і тваринний світ?

Клімат степу змусив рослини й тварин пристосовуватися до спеки та нестачі вологи. Рослини, як ковила і типчак, мають вузьке листя, щоб менше випаровувати воду, і глибоке коріння, щоб діставати її з глибини. Тварини, особливо гризуни (ховрахи, бабаки), рятуються від спеки та хижаків у глибоких норах, де температура стабільніша, і ведуть активне життя переважно вранці та ввечері.

4. Чим відрізняється ґрунт степу від ґрунтів інших природних зон? Чому це важливо для сільського господарства?

Ґрунти степу — це переважно чорноземи (звичайні та південні), які є найродючішими у світі. Вони утворилися під густою трав’янистою рослинністю, яка щороку відмирала, накопичуючи в ґрунті величезну кількість гумусу (перегною). Завдяки їхній високій родючості, степ є основним сільськогосподарським районом України.

5. За мал. 40.2 з’ясуйте, чим різняться типові природні та антропогенні ландшафти степу.

На малюнку 40.2 показано дві ключові відмінності:

• Рослинність: У природному степу (2) росте дика ковила, яка створює хвилястий, сріблястий килим. Антропогенний ландшафт (1) — це рівне поле, засіяне зерновими культурами.
• Вплив людини: Природний степ (2) є недоторканою заповідною територією, тоді як антропогенний (1) повністю змінений для ведення сільського господарства.

6. Намалюйте у групі символ уроку. Прокоментуйте вашу ідею. Інтелектуальний клуб. Підготуйте творче есе «Образ степу у творах Тараса Шевченка». Знайдіть описи степу України у віршах поета. Визначте, які рослини і яких тварин Тарас Шевченко вважав характерними для цієї природної зони.

Ідеєю символу уроку могла б бути стилізована скіфська могила (як форма рельєфу) на тлі колоска пшениці (як сільськогосподарська культура). Це символізувало б історичне минуле та господарське освоєння степової зони.

Інтелектуальний клуб

Підготуйте творче есе «Образ степу у творах Тараса Шевченка». Знайдіть описи степу України у віршах поета. Визначте, які рослини і яких тварин Тарас Шевченко вважав характерними для цієї природної зони.

Творче есе «Образ степу у творах Тараса Шевченка»

Степ у творчості Тараса Шевченка — це набагато більше, ніж просто географічний простір. Це живий, багатогранний образ, що втілює саму душу України, її славетне минуле, трагічне сьогодення та мрію про вільне майбутнє. Для поета степ був одночасно і колискою волі, і свідком кривавих битв, і мовчазним хранителем історичної пам’яті.

В одних творах степ змальований спокійним та мирним. Наприклад, у вірші «Світає, край неба палає…» поет пише: «Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Меж ярами над ставами Верби зеленіють». Цей образ уособлює красу та гармонію української природи. В інших поезіях степ асоціюється з героїчним минулим та козацькою волею: «Степ і степ, ревуть пороги, І могили – гори, – Там родилась, гарцювала Козацькая воля». А у знаменитому «Заповіті» Шевченко просить поховати його «серед степу широкого, на Вкраїні милій», що підкреслює єдність поета з рідною землею.

У творчості Кобзаря згадується понад 80 видів рослин та 60 видів тварин. Для образу степу та й загалом України характерними є:

• Рослини: Найчастіше в поезії зустрічаються верба (понад 40 разів), тополя, калина, дуб, ковила, очерет, барвінок та терен. Тополі, наприклад, «стоять собі, мов сторожа, розмовляють з полем».
• Тварини: Яскравим представником тваринного світу у творах Шевченка є соловейко, що «в темнім гаї сонце зустрічає». Також з образом степу та козацтва нерозривно пов’язаний кінь.