§31 Зона степів - Довгань відповіді

• Назад до змісту

🗣️ ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

Як вплинуть на природу степів глобальні кліматичні зміни?

Глобальні кліматичні зміни призведуть до підвищення температури повітря і посилення посушливості степової зони. Це спричинить прискорення процесів опустелювання та фізичної деградації ґрунтів. Степові екосистеми зазнають змін у видовому складі рослинності, оскільки багато традиційних видів не зможуть адаптуватися до нових умов. Зменшення кількості опадів і підвищення температури також негативно вплине на вологість ґрунтів.

Які наслідки це може мати для життя людей?

Для сільського господарства кліматичні зміни означатимуть необхідність зміни структури посівних площ і переходу на більш посухостійкі культури. Деградація ґрунтів знизить врожайність традиційних сільськогосподарських культур, що може вплинути на продовольчу безпеку регіону. Посилення посух і опустелювання погіршить умови життя населення степових районів, може спричинити міграцію людей з найбільш постраждалих територій. Виникне потреба у впровадженні нових агротехнологій та систем землекористування для адаптації до нових кліматичних умов.

🔍 ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Охарактеризуйте географічне положення зони степів України. Обґрунтуйте причини виділення підзон у межах степової зони.

Степова зона є найбільшим зональним природним комплексом України, займає близько 40 % її площі. Вона простягається від південної межі лісостепу до берегів Чорного й Азовського морів. Ця зона займає більшу частину Кримського півострова. У рельєфі зони переважають рівнини: на півдні — низовини, а на півночі та сході — височини. Степова зона лежить у межах Східноєвропейської рівнини.

У межах степової зони виділяють три підзони: північностепову, середньостепову та південностепову (сухостепову). Ці підзони виділені через значні відмінності у зволоженні територій та надходженні тепла. Також їх розрізняють за особливостями ґрунтово-рослинного покриву. Ці підзони змінюють одна одну широтними смугами.

2. Поясніть причини неоднорідності клімату степової зони. Як клімат впливає на внутрішні води, рослинний і тваринний світ степу?

Неоднорідність клімату степової зони пояснюється віддаленістю від Атлантичного океану та близькістю до континентальних повітряних мас. Чим далі на південь і схід, тим більша континентальність клімату та менша кількість опадів. Рельєф території також впливає на розподіл тепла і вологи.

Клімат безпосередньо впливає на внутрішні води: через малу кількість опадів і високе випаровування річки степу маловодні, влітку часто пересихають. Більшість річок живляться талими водами. Посушливий клімат визначає характер рослинності - тут переважають трав’янисті злакові рослини, стійкі до посухи. Тваринний світ степу представлений видами, пристосованими до життя на відкритих просторах: гризунами, степовими птахами, комахами.

3. Які заходи необхідні для збереження природних екосистем степу?

Для збереження природних екосистем степу необхідне створення та розширення мережі заповідників і природних парків. Потрібно обмежувати розорювання земель і зменшувати площі під інтенсивним сільськогосподарським використанням. Слід впроваджувати протиерозійні заходи для запобігання деградації ґрунтів. Необхідна реалізація програм з відновлення степової рослинності на деградованих землях. Також потрібен контроль за випасанням худоби для запобігання перевипасу та збереження рослинного покриву.

👀 ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. Складіть п’ять-шість запитань про степи та проведіть опитування серед однокласників. Проаналізуйте результати та підготуйте звіт.

Запитання для опитування:

1. Яка площа степової зони України від загальної території країни? (а) близько 20%; б) близько 40%; в) близько 60%)
2. Чи знаєш ти назви рослин, які ростуть у степу? (відкрите запитання) (Так, знаю. Це ковила, типчак, полин та горицвіт жовтий)
3. Які головні проблеми степової зони? (а) розорювання земель; б) посухи; в) забруднення; г всі варіанти
4. Чи відвідував/відвідувала ти степові заповідники? (так/ні)
5. Як ти вважаєш, чи потрібно охороняти степи? (так/ні/не знаю)
6. Що ти особисто можеш зробити для збереження степів? (відкрите запитання)

Приклад аналізу результатів (на 20 опитаних):

• Правильно відповіли на перше запитання: 12 учнів (60%)
• Назвали степові рослини: 8 учнів (40%) - ковила, типчак, полин
• Визначили головні проблеми: 18 учнів (90%)
• Відвідували заповідники: 3 учні (15%)
• Вважають необхідною охорону: 19 учнів (95%)

Висновок для звіту: більшість однокласників розуміють потребу охорони степів, але мало хто знає конкретні рослини та бував у заповідниках.

2. Напишіть листа до майбутнього покоління про красу степів і важливість їхньої охорони. Поділіться своїми порадами щодо збереження степів.

Привіт, нащадки!

Пише вам учень 8 класу з України. Я хочу розповісти про степи. Це були безкраї трав’яні роздолля, де колись трав’яне зелене море перекочувалося сріблястими хвилями ковили. У цій зоні сформувалися чорноземи, які є одними з найкращих ґрунтів у світі.

На жаль, за нашого часу природна краса степів майже зникла. Майже 90 % степів було розорано і замінено на поля. Через господарську діяльність та нераціональне використання ґрунти втрачають гумус і родючість. Тривалі посухи, суховії та пилові бурі посилюють ці проблеми.

Навіть наші заповідні території, як-от «Асканія-Нова», потрапили під загрозу через війну. Вогонь знищує рослинність, а ґрунти засмічуються та руйнуються.

Щоб ви могли побачити справжній степ, його треба рятувати.

Ось мої поради щодо збереження степів:

• Слід охороняти та відновлювати залишки природних степових ділянок, особливо в заповідниках, як Український степовий заповідник.
• Треба зменшити частку орних земель, особливо на схилах, перетворивши їх на пасовища або луки.
• Необхідно садити лісові смуги (поперек панівних вітрів). Це захищає ґрунти від вітрової ерозії, зменшує випаровування вологи і допомагає боротися із суховіями.
• Потрібно проводити рекультивацію (повне відновлення) порушених земель.
• Важливо бережливо ставитися до ґрунтів, бо це наше національне надбання.

🤝 РОБОТА В ГРУПІ

Проведіть обговорення за темою «Що важливіше: зберегти степи чи розвивати сільське господарство?». Підготуйте аргументи. Зробіть висновки.

Це складне питання, тому що степова зона є найбільшим природним комплексом України, але вона майже повністю розорана і використовується для сільського господарства.

Аргументи за збереження степів:

Степи - унікальна екосистема, яку неможливо відновити після знищення. Вони є домівкою для рідкісних рослин і тварин, які зникнуть назавжди. Степи захищають ґрунти від ерозії та підтримують водний баланс території. Природні степи потрібні для наукових досліджень та екологічної освіти. Збережені степи можуть приносити дохід від екотуризму.

Аргументи за розвиток сільського господарства:

Степова зона займає близько 40 % площі України і є основним сільськогосподарським районом. Сільське господарство забезпечує продовольчу безпеку країни. Україна експортує зерно й отримує валюту для економіки. Розорані землі дають роботу мільйонам людей. Посухостійкі культури можна вирощувати навіть в умовах кліматичних змін.

Висновок:

Обидва напрямки важливі, тому потрібен баланс. Не треба розорювати всі степи - залишені ділянки мають бути під охороною в заповідниках. На вже розораних землях потрібно впроваджувати методи землеробства, які не знищують ґрунти.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 16 (ЗАКІНЧЕННЯ)

1. Дослідіть і складіть характеристику степової природної зони.

Географічне положення

Степова зона займає найбільшу площу в Україні – близько 40 %. Вона простягається від Лісостепу до узбережжя Чорного та Азовського морів і включає більшу частину Кримського півострова.

Основні форми рельєфу

Рельєф зони рівнинний. У рельєфі чергуються низовини (наприклад, Причорноморська, Північнокримська) та височини (Придніпровська, Приазовська, Донецький кряж). Найвища точка — Бельмак-Могила. Поверхня ускладнена ярами, балками та степовими блюдцями, а на Керченському півострові є грязьові вулкани.

Кліматичні умови

Клімат помірно континентальний. Характерна найбільша в Україні річна амплітуда температур. Зволоження недостатнє, оскільки випаровуваність значно перевищує кількість опадів. Середня річна кількість опадів становить 450–350 мм. Часто бувають посухи, суховії та пилові бурі.

Внутрішні води

Річкова мережа негуста. У межах зони протікають нижні течії великих річок (Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг), які є транзитними. Невеликі річки влітку можуть пересихати. Є багато озер, особливо лиманного походження (Ялпуг, Сасик (Кундук)).

Ґрунти

На території зони поширені родючі чорноземи. Це чорноземи звичайні (на півночі) та чорноземи південні. На крайньому півдні (Південностепова підзона) сформувалися каштанові ґрунти, які часто бувають засолені (солонці та солончаки).

Рослинний покрив

Природна рослинність – трав’яниста, переважно посухостійка. Ліси майже відсутні на вододілах, трапляються лише байрачні ліси у балках. Домінують злакові: ковила, типчак, полин.

Тваринний світ

Фауна бідніша за видовим складом порівняно з Лісостепом. Переважають гризуни (ховрах, бабак, тушканчик). Також водяться хижаки (лисиця-корсак) та птахи (дрохва, степовий орел, жайворонок).

Екологічні проблеми

Територія надмірно розорана (до 80 %). Основні проблеми – ерозія, виснаження ґрунтів. Також є проблема вторинного засолення ґрунтів через зрошення.

Природоохоронні території

Створено біосферні заповідники, наприклад, «Асканія-Нова», Чорноморський, Дунайський. Також є природні заповідники, зокрема Український степовий.

2. Виберіть дві природні зони України, порівняйте географічне положення та природні компоненти. Укажіть спільні й відмінні риси. Поясніть причини, що зумовили схожість і розбіжність між природними компонентами, ураховуючи вплив природних та антропогенних чинників. Результати роботи подайте у вигляді таблиці.

Для порівняння обрано Лісостепову зону та Степову зону.

МОЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. На яких материках є такі самі природні зони, як в Україні?

В Україні наявні степи, лісостепи, змішані та широколисті ліси, а також зона гірських систем. Такі ж природні зони є на материках Євразія (крім України — у Росії, Казахстані, Монголії) та Північна Америка (тайга, змішані ліси, широколисті ліси, степи-прерії).

2. Порівняння степової зони України зі степами Північної Америки (преріями)

Природні компоненти:

Степи (як в Україні, так і в інших частинах Євразії та прерії Північної Америки) розташовані у помірно континентальному кліматі з недостатнім зволоженням.

Основне багатство степів – родючі ґрунти, такі як чорноземи та каштанові, що сформувалися на лесах. В Україні зосереджено 20% усіх чорноземів світу.

Рослинність степів складається переважно з різнотрав’я, ковили та злакових культур

Вплив людської діяльності:

В Україні природна степова рослинність майже не збереглася через розорювання земель. Створені заповідники (“Асканія-Нова”, Чорноморський) для збереження екосистем. Війна призвела до пожеж, деградації рослинного покриву та замінування територій.

На інших материках (наприклад, у Євразії) сільськогосподарська діяльність також призводить до знищення рослинного покриву степів і збіднення родючості ґрунтів

3. Важливість географічних знань для збереження природи

Географічні знання допомагають зрозуміти особливості природних зон, їхню вразливість до змін клімату та антропогенного впливу. Розуміння екологічних взаємозв’язків дозволяє створювати природоохоронні території, запобігати деградації ґрунтів, ерозії та зникненню видів. Порівняння екосистем різних материків показує спільні проблеми (розорювання степів, нестача вологи) та успішні природоохоронні практики, які можна впроваджувати для збереження біорізноманіття.