· ГДЗ · 7 хв. читати
§30 Лісостепова природна зона - Довгань
🗣️ ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ
Що нового ви дізналися про природні умови лісостепової зони України та охорону природи?
Я дізнався, що лісостепова зона є унікальною перехідною зоною між лісом і степом, яка простягається через центральну частину України. Її рельєф дуже різноманітний: на Правобережжі переважають височини, як-от Подільська та Придніпровська, а на Лівобережжі — Придніпровська низовина. Клімат тут тепліший і сухіший, ніж у зоні лісів, що, разом із родючими чорноземами та сірими лісовими ґрунтами, створює сприятливі умови для землеробства.
Рослинний і тваринний світ поєднує лісові та степові види. У лісах ростуть дуби, граби, клени та липи, а на степових ділянках — ковила, тонконіг і різноманітні трави. Тут можна зустріти як козулю, дикого кабана і білку, так і ховраха, зайця-русака та польову мишу.
Природа лісостепу сильно змінена людиною, тому для її збереження створено природоохоронні території.
Чому важливо вивчати природу України?
Вивчати природу України важливо, щоб розуміти, наскільки вона унікальна і різноманітна. Це допомагає усвідомити, як діяльність людини впливає на довкілля, адже лісостепова зона є прикладом того, як природні ландшафти перетворюються на сільськогосподарські угіддя. Знання про природу необхідні для того, щоб правильно використовувати її багатства, наприклад родючі ґрунти, і водночас зберігати її для майбутніх поколінь, охороняючи рідкісні види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України.
🔍 ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ
1. Назвіть основні риси географічного положення зони лісостепу.
Лісостепова зона є перехідною між лісами та степом. Вона простягається широкою смугою з південного заходу на північний схід. Ця зона займає центральну частину України й охоплює приблизно 25% або 31% території країни.
2. Стисло охарактеризуйте природні компоненти лісостепу, порівняйте їх із природними компонентами мішаних та широколистих лісів.
Природні компоненти лісостепу мають свої особливості порівняно з лісовими зонами:
- Рельєф тут різноманітніший: на Правобережжі переважають височини (Подільська, Придніпровська), а на Лівобережжі — Придніпровська низовина, поверхня сильно порізана ярами та балками.
- Клімат тепліший і сухіший, з вищими температурами влітку та меншою кількістю опадів. Кількість опадів зменшується з 600–690 мм на північному заході до 450–500 мм на півдні та сході.
- Ґрунти значно родючіші. Переважають чорноземи (типові та опідзолені) і сірі лісові ґрунти, тоді як для лісових зон характерні менш родючі ґрунти.
- Рослинність і тваринний світ є поєднанням лісових і степових видів. У лісах ростуть дуб і граб, а на відкритих ділянках — ковила і тонконіг. Тут зустрічаються як козуля і білка, так і ховрах та заєць-русак. Порівняно з лісовими зонами, тут менше вологолюбних видів і з’являються більш південні, посухостійкі рослини.
3. Доведіть необхідність проведення природоохоронних заходів у лісостеповій зоні.
Природоохоронні заходи в лісостеповій зоні є вкрай необхідними, оскільки ця територія зазнала найбільшого впливу з боку людини. Більша частина природних ландшафтів перетворена на сільськогосподарські угіддя, а степова рослинність збереглася переважно на схилах балок. Через вирубування лісів та розорювання степів багато видів рослин і тварин опинилися під загрозою зникнення, тому їх збереження можливе лише на заповідних територіях.
4. Наведіть приклади природоохоронних територій у межах лісостепу.
У межах лісостепу створено низку природоохоронних територій. Прикладами є:
- Канівський природний заповідник.
- Природний заповідник «Михайлівська цілина».
- Національний природний парк «Гомільшанські ліси».
👀 ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО
1. Які дії людини зараз найбільше впливають на ландшафти лісостепової зони та які є альтернативні підходи?
Найбільший вплив на ландшафти лісостепової зони має сільськогосподарська діяльність, оскільки значна частина природних степів і лісів була перетворена на поля. Також негативно впливає вирубування лісів та створення штучних лісосмуг замість природних лісових масивів. Це призводить до збіднення рослинного і тваринного світу та порушення природного балансу.
Для зменшення негативного впливу можна запропонувати такі підходи:
- Замість суцільних полів створювати “екологічні коридори” з природною рослинністю, що з’єднуватимуть залишки лісів і степів. Це дозволить тваринам вільно переміщатися, а рослинам — поширюватися.
- Використання методів землеробства, які не виснажують ґрунти й не потребують великої кількості хімічних добрив. Це збереже родючість чорноземів.
- Не розорювати схили, а залишати на них природну степову рослинність, що запобігатиме ерозії ґрунтів.
- Замість інтенсивного господарства розвивати туризм у природоохоронних зонах, що приверне увагу до проблем збереження природи і створить нові робочі місця.
2. Створіть допис для соціальних мереж.
Збережемо серце України разом! 💚
Чи знаєте ви, що лісостеп — це унікальна зона, де зустрічаються ліс і степ? Колись тут вирувало життя: в дібровах бродили козулі, а в степу ховалися рідкісні птахи. Сьогодні ж на місці дикої природи — переважно поля.
Через надмірне розорювання та вирубку лісів ми можемо назавжди втратити неймовірне багатство нашої землі. Рідкісні види рослин і тварин, занесені до Червоної книги, опинилися на межі зникнення!
Що можемо зробити ми?
- Підтримувати місцеві заповідники та національні парки.
- Поширювати інформацію про важливість збереження природи.
Дбаймо про лісостеп, адже це не просто територія на карті, а наш дім! 🏡
#ЗбережемоПрироду #Лісостеп #ЕкологіяУкраїни #ДбайПроМайбутнє
3. Дослідіть ландшафт біля невеликого населеного пункту в лісостеповій зоні.
Я обрав для дослідження село Ковалівка, розташоване в Київській області, яке входить до лісостепової зони.
Аналізуючи карти та супутникові знімки, можна побачити типову для лісостепу картину. Навколо Ковалівки ландшафт сильно змінений людиною. Природні степові ділянки практично відсутні, їх місце зайняли великі сільськогосподарські угіддя — поля, де вирощують зернові та технічні культури.
Проте, тут збереглися і елементи природного ландшафту:
- Невеликі лісові масиви та штучні лісосмуги розташовані вздовж полів та доріг. Вони виконують функцію захисту полів від вітрів.
- Ландшафт перетинає річка Кам’янка, в долині якої можна спостерігати лучну рослинність.
- Також помітні яри та балки, схили яких не розорані і вкриті залишками природної трав’янистої рослинності, що є притулком для місцевої фауни.
Таким чином, ландшафт біля Ковалівки є мозаїкою з полів, невеликих лісових насаджень та річкових долин, що є характерним прикладом антропогенного перетворення природи лісостепу.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 16 (ПРОДОВЖЕННЯ)
| Характеристика | Зона мішаних лісів (Полісся) | Зона широколистих лісів | Лісостепова зона |
|---|---|---|---|
| 1. Географічне положення в межах території України | Розташована на півночі України. Тягнеться широкою смугою із заходу на схід. Займає близько 17 % або 20 % площі країни. | Займає західну частину рівнинної України. Поширюється до Передкарпатської височини. Становить близько 7 % території. | Є перехідною зоною між лісом і степом. Простягається широкою смугою з південного заходу на північний схід. Займає центральну частину України. Становить 25 % або 31 % площі. |
| 2. Основні форми рельєфу | Здебільшого Поліська низовина. Поверхня майже плоска. Збереглися горби з морени. Є дюни з піску. | Переважають височини (Волинська, Подільська, Хотинська). Поширені горбогір’я та водно-ерозійні форми. Є карстові форми (понад 100 печер, наприклад, Оптимістична). | Правобережна частина — височини (Подільська, Придніпровська). Лівобережна частина — Придніпровська низовина. Поверхня розчленована ярами та балками. |
| 3. Кліматичні умови | Помірно континентальний клімат. Зима м’яка (–5…–8 °С). Літо тепле (+18…+20 °С) і вологе. Річна кількість опадів 500–700 мм. Зволоження надмірне. | Помірно континентальний клімат. Річна кількість опадів 600–700 мм (найбільше серед рівнинних територій). Температура січня –4 до –8 °С, липня +17 до +19 °С. | Помірно континентальний клімат. Континентальність зростає на схід. Опади 600 мм (північ) до 500 мм (південь). Зволоження достатнє. Бувають посухи. |
| 4. Внутрішні води | Густа річкова мережа. Характерна заболоченість. Дніпро, Прип’ять, Десна. Багато невеликих прісних озер (Шацькі озера, карстового походження). На Дніпрі створене Київське водосховище. | Річки (наприклад, Дністер) мають глибокі каньйоноподібні долини. | Густота річкової мережі зменшується на схід. На Дніпрі створені Канівське та Кременчуцьке водосховища (залили озера-стариці). Річки басейнів Дніпра, Дністра, Південного Бугу. |
| 5. Ґрунти | Здебільшого малородючі кислі дерново-підзолисті ґрунти. Є також торфово-болотні та лучні ґрунти. | Родючі сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені. | Переважають родючі чорноземи (типові та опідзолені). Також поширені сірі лісові ґрунти. |
| 6. Рослинний покрив | Збереглася лісова, лучна й болотна рослинність. Головні породи: сосна, дуб, граб, береза. Лісистість 25 %. | Панівні в минулому широколистяні ліси (бук, дуб, граб) нині займають менш ніж 15 % площі. Сучасні ландшафти схожі на лісостепові. | Поєднання лісових та степових видів. Ліси (дуб, граб) збереглися в долинах річок та межиріччях. Степове різнотрав’я збереглося на схилах балок. |
| 7. Тваринний світ | Лісові та лісово-болотні угруповання. Зубр, лось, косуля, дикий кабан, рись, бурий ведмідь (зрідка). Птахи: тетерук, глухар, лелека чорний. | Подібний до фауни мішаних лісів. Є лісові види: козуля, дикий кабан, вовк, лисиця. | Поєднує лісові (козуля, лисиця, куниця) та степові види (хом’як, сліпак, полівка). Птахи: дятли, сови, жайворонки, лелеки. |
| 8. Екологічні проблеми | Значне вирубування лісів. Осушення боліт. Радіаційне забруднення (Чорнобильська АЕС). Стихійне видобування бурштину. | Майже повне вирубування листяних лісів. Сільськогосподарські угіддя охоплюють 80 % площі. | Розораність земель сягає 75 %. Ліси вирубано. Орне землеробство призвело до виснаження ґрунтів. Майже всі природні степові ділянки перетворені на поля. |
| 9. Природоохоронні території | Поліський, Рівненський природні заповідники. Шацький національний природний парк. Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. | Природний заповідник «Розточчя». Національні природні парки: «Яворівський», «Подільські Товтри». Природний заповідник «Медобори». | Канівський природний заповідник. Природний заповідник «Михайлівська цілина». |
Оцініть матеріал
Натисніть на зірку для оцінки:
Коментарі
Залишити відповідь:
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься