· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати

§ 31. ДОСЛІДЖУЄМО ЯВИЩЕ РАДІОАКТИВНОСТІ

Назад до змісту довідника

ДОСЛІДЖУЙ

Розглянь малюнок 31.1, який ілюструє дослід із вивчення випромінювань, що виходять від радіоактивної речовини, розміщеної у свинцевому контейнері.

• Визнач, як змінюється напрям кожного виду випромінювання у магнітному полі.

Потік α\alpha-частинок відхиляється ліворуч, потік β\beta-частинок відхиляється праворуч у протилежний бік, а γ\gamma-промені не змінюють свого напрямку і проходять крізь магнітне поле прямолінійно.

• Поясни, чому α\alpha-частинки відхиляються в один бік, β\beta-частинки — у протилежний, а γ\gamma-промені не відхиляються.

На рухомі заряджені частинки в магнітному полі діє сила Лоренца, напрямок якої залежить від знака заряду. α\alpha-частинки мають позитивний заряд, а β\beta-частинки — негативний, тому магнітне поле відхиляє їх у протилежні боки. γ\gamma-промені є нейтральними електромагнітними хвилями, вони не мають електричного заряду, тому магнітне поле на них не діє.

• Яке випромінювання відхиляється найбільше?

Найбільше відхиляється потік β\beta-частинок. Маса електрона приблизно в 7300 разів менша за масу α\alpha-частинки, тому β\beta-частинки значно легші й набувають під дією сили Лоренца набагато більшого прискорення.

Що відбувається з ядрами в результаті радіоактивності?

У результаті радіоактивного розпаду вихідні нестабільні ядра самочинно розпадаються і перетворюються на ядра інших хімічних елементів, випускаючи мікрочастинки та електромагнітне випромінювання.

ДУМАЙ

1. Яка особливість відкритого Анрі Бекерелем випромінювання вказувала на його незвичайність?

Випромінювання солей Урану відбувалося постійно й самочинно без жодного зовнішнього впливу. На інтенсивність цього випромінювання не впливали ні сонячне світло, ні нагрівання, ні тиск чи хімічні перетворення сполуки.

2. У чому суть явища радіоактивності? Чому явище радіоактивності дозволило вченим підійти до дослідження атомів?

Радіоактивність — це здатність ядер атомів деяких хімічних елементів самочинно перетворюватися на ядра інших елементів із випусканням частинок та електромагнітного випромінювання. Це явище переконало фізиків у тому, що атом не є неподільним, а має складну внутрішню будову і містить колосальний запас внутрішньої енергії.

3. Чому для дослідження властивостей радіоактивного випромінення використовували метод відхилення в магнітному полі?

Магнітне поле діє виключно на рухомі електричні заряди. Завдяки цьому вчені змогли розділити складний пучок невідомого випромінювання на окремі складові й за напрямком відхилення дізнатися знак їхнього заряду, а за кривизною траєкторії — оцінити масу та швидкість частинок.

4. Які спільні й відмінні ознаки мають радіоактивні частинки? Опиши властивості α\alpha-, β\beta-, γ\gamma-променів.

Спільним для α\alpha- і β\beta-частинок є те, що вони вилітають ізсередини ядер із високою швидкістю, несуть електричний заряд та здатні іонізувати речовину.

Відмінність полягає в їхній фізичній природі, масі, знаку заряду та проникній здатності.

Властивості α\alpha-променів:

  • Складаються з ядер атома Гелію (2 протони і 2 нейтрони).
  • Мають заряд qα=+3,21019 Клq_{\alpha} = +3{,}2 \cdot 10^{-19}\text{ Кл} і масу mα=6,671027 кгm_{\alpha} = 6{,}67 \cdot 10^{-27}\text{ кг}.
  • Мають низьку проникну здатність (затримуються аркушем паперу чи шаром повітря товщиною 2–9 см9\text{ см}), але спричиняють сильну іонізацію.

Властивості β\beta-променів:

  • Складаються з потоку швидких електронів.
  • Мають негативний елементарний заряд і швидкість, близьку до швидкості світла (0,999c0{,}999c).
  • Проникають у повітрі на кілька метрів, а в твердих тілах — на кілька сантиметрів; повністю поглинаються тонким листом алюмінію.

Властивості γ\gamma-променів:

  • Являють собою високочастотне електромагнітне випромінювання (не є частинками речовини).
  • Не мають електричного заряду і маси спокою.
  • Мають надзвичайно високу проникну здатність і проходять крізь товсті шари металів; для їх послаблення необхідний шар свинцю товщиною понад 20 см20\text{ см}.

5. Які закони збереження виконуються під час радіоактивного розпаду?

Під час радіоактивного розпаду строго виконуються закон збереження електричного заряду (сума зарядових чисел ядер і частинок до розпаду дорівнює їх сумі після розпаду), закон збереження масового числа (загальне число нуклонів залишається сталим), закон збереження енергії та закон збереження імпульсу.

6. У чому суть правила зміщення? Поясни, як виконуються правила зміщення, якщо ядро атома Ксенону втратить один нейтрон.

Правило зміщення показує, на скільки клітинок і в який бік переміщується новоутворений хімічний елемент у Періодичній системі хімічних елементів Менделєєва порівняно з материнським ядром. Під час α\alpha-розпаду елемент зміщується на дві клітинки ліворуч, а під час β\beta-розпаду — на одну клітинку праворуч.

Якщо ядро Ксенону втратить один нейтрон, його порядковий номер не зміниться, тому що заряд нейтрона дорівнює нулю (Z=54Z = 54). Масове число зменшиться на 1. Елемент залишиться Ксеноном, але перетвориться на його легший ізотоп, тобто зміщення в таблиці Менделєєва не відбудеться.

7. Чи зміниться хімічна природа елемента в разі випромінювання ним γ\gamma-променів? α\alpha-частинок?

У разі випромінювання γ\gamma-променів хімічна природа елемента не змінюється, оскільки ядро не втрачає протонів і лише переходить ізі збудженого стану в стан із меншою енергією.

У разі випромінювання α\alpha-частинки хімічна природа обов’язково зміниться, тому що ядро втрачає 2 протони, його порядковий номер зменшується на 2, і утворюється ядро зовсім іншого елемента.

РОЗВ’ЯЖИ ЗАДАЧІ

1. Ядро атома 88225Ra^{225}_{88}\text{Ra} зазнало β\beta-розпаду. Застосовуючи правила зміщення, запиши рівняння розпаду.

Дано:

  • Материнське ядро: 88225Ra^{225}_{88}\text{Ra}
  • Вид розпаду: β\beta-розпад (10e^{0}_{-1}\text{e})

Знайти:

  • Рівняння розпаду — ?

Розв’язання:
Загальне правило зміщення для β\beta-розпаду:
ZAX Z+1AY+ 10e^{A}_{Z}\text{X} \rightarrow\ ^{A}_{Z+1}\text{Y} + \text{ }^{0}_{-1}\text{e}
Для Радію-225:
A=225A = 225
Z=88(1)=89Z = 88 - (-1) = 89
Елемент із порядковим номером 89 — це Актиній (Ac\text{Ac}).

88225Ra 89225Ac+ 10e^{225}_{88}\text{Ra} \rightarrow\ ^{225}_{89}\text{Ac} + \text{ }^{0}_{-1}\text{e}

Відповідь: 88225Ra 89225Ac+ 10e^{225}_{88}\text{Ra} \rightarrow\ ^{225}_{89}\text{Ac} + \text{ }^{0}_{-1}\text{e}.

Пояснення
  1. Під час електронного β\beta-розпаду один із нейтронів у ядрі перетворюється на протон, електрон та антинейтрино.
  2. Масове число залишається незмінним (A=225A = 225).
  3. Заряд ядра збільшується на одиницю (88+1=8988 + 1 = 89), що відповідає хімічному елементу Актинію.

2. Ядро якого елемента утворилося після α\alpha-розпаду ізотопу 86220Rn^{220}_{86}\text{Rn}?

Дано:

  • Материнське ядро: 86220Rn^{220}_{86}\text{Rn}
  • Вид розпаду: α\alpha-розпад (24He^{4}_{2}\text{He})

Знайти:

  • Дочірнє ядро — ?

Розв’язання:
Загальне правило зміщення для α\alpha-розпаду:
ZAX Z2A4Y+ 24He^{A}_{Z}\text{X} \rightarrow\ ^{A-4}_{Z-2}\text{Y} + \text{ }^{4}_{2}\text{He}
Для Радону-220:
A=2204=216A = 220 - 4 = 216
Z=862=84Z = 86 - 2 = 84
Елемент із зарядовим числом 84 — це Полоній (Po\text{Po}).

86220Rn 84216Po+ 24He^{220}_{86}\text{Rn} \rightarrow\ ^{216}_{84}\text{Po} + \text{ }^{4}_{2}\text{He}

Відповідь: 86220Rn 84216Po+ 24He^{220}_{86}\text{Rn} \rightarrow\ ^{216}_{84}\text{Po} + \text{ }^{4}_{2}\text{He} (утворилося ядро Полонію-216).

Пояснення
  1. Випромінюючи α\alpha-частинку, ядро втрачає два протони й два нейтрони.
  2. Масове число зменшується на 4 (2204=216220 - 4 = 216).
  3. Зарядове число зменшується на 2 (862=8486 - 2 = 84), що за таблицею хімічних елементів відповідає Полонію.

3. У верхніх шарах атмосфери під дією космічних променів утворюється радіоактивний ізотоп Карбону-14. На який елемент він перетвориться під час β\beta-розпаду? Застосовуючи правила зміщення, запиши рівняння розпаду.

Дано:

  • Материнське ядро: 614C^{14}_{6}\text{C}
  • Вид розпаду: β\beta-розпад (10e^{0}_{-1}\text{e})

Знайти:

  • Рівняння розпаду — ?

Розв’язання:
Загальне правило для β\beta-розпаду:
ZAX Z+1AY+ 10e^{A}_{Z}\text{X} \rightarrow\ ^{A}_{Z+1}\text{Y} + \text{ }^{0}_{-1}\text{e}
Для Карбону-14:
A=14A = 14
Z=6+1=7Z = 6 + 1 = 7
Елемент із порядковим номером 7 — це Нітроген (N\text{N}).

614C 714N+ 10e^{14}_{6}\text{C} \rightarrow\ ^{14}_{7}\text{N} + \text{ }^{0}_{-1}\text{e}

Відповідь: 614C 714N+ 10e^{14}_{6}\text{C} \rightarrow\ ^{14}_{7}\text{N} + \text{ }^{0}_{-1}\text{e} (Карбон-14 перетворюється на Нітроген-14).

Пояснення
  1. При β\beta-розпаді масове число дочірнього ядра залишається тим самим (14).
  2. Зарядове число зростає на одиницю (6+1=76 + 1 = 7).
  3. Елемент із атомним номером 7 у періодичній системі — це Нітроген.

4. Альфа-частинку поглинула речовина. Де поділась α\alpha-частинка?

α\alpha-частинка під час руху крізь речовину втрачає кінетичну енергію на іонізацію навколишніх атомів і гальмує. Оскільки вона є двозарядним ядром атома Гелію, після повної зупинки вона захоплює з навколишнього середовища два вільні електрони і стає звичайним нейтральним атомом Гелію.

5. На який елемент перетворюється 92238U^{238}_{92}\text{U} після трьох α\alpha-розпадів та двох β\beta-розпадів?

Дано:

  • Вихідне ядро: 92238U^{238}_{92}\text{U}
  • Кількість α\alpha-розпадів: Nα=3N_{\alpha} = 3
  • Кількість β\beta-розпадів: Nβ=2N_{\beta} = 2

Знайти:

  • Кінцевий елемент — ?

Розв’язання:
Кожен α\alpha-розпад зменшує масове число на 4, а зарядове на 2.
Кожен β\beta-розпад не змінює масове число, а зарядове збільшує на 1.

Розраховуємо нове масове число AA:
A=2383420=23812=226A = 238 - 3 \cdot 4 - 2 \cdot 0 = 238 - 12 = 226

Розраховуємо нове зарядове число ZZ:
Z=9232+21=926+2=88Z = 92 - 3 \cdot 2 + 2 \cdot 1 = 92 - 6 + 2 = 88

Елемент із порядковим номером 88 — це Радій (Ra\text{Ra}). Отже, кінцевим продуктом є ізотоп Радію 88226Ra^{226}_{88}\text{Ra}.

Відповідь: 88226Ra^{226}_{88}\text{Ra} (Радій-226).

Пояснення
  1. Три α\alpha-розпади виносять 34=123 \cdot 4 = 12 нуклонів, тому масове число стає 23812=226238 - 12 = 226.
  2. Три α\alpha-розпади зменшують заряд на 6 одиниць (926=8692 - 6 = 86), а два наступні β\beta-розпади збільшують заряд на 2 одиниці (86+2=8886 + 2 = 88).
  3. Порядковий номер 88 відповідає хімічному елементу Радію.

6. Унаслідок радіоактивного розпаду ядро U238\text{U}^{238} перетворюється на ядро Pb206\text{Pb}^{206}. Скільки α\alpha- і β\beta-розпадів при цьому відбувається?

Дано:

  • Початкове ядро: 92238U^{238}_{92}\text{U}
  • Кінцеве ядро: 82206Pb^{206}_{82}\text{Pb}

Знайти:

  • Кількість α\alpha-розпадів: x?x - ?
  • Кількість β\beta-розпадів: y?y - ?

Розв’язання:
Загальне рівняння ланцюжка розпадів має вигляд:
92238U 82206Pb+x 24He+y 10e^{238}_{92}\text{U} \rightarrow\ ^{206}_{82}\text{Pb} + x \cdot \text{ }^{4}_{2}\text{He} + y \cdot \text{ }^{0}_{-1}\text{e}

Складаємо рівняння для збереження масового числа:
238=206+4x+0y238 = 206 + 4x + 0y
4x=2382064x = 238 - 206
4x=324x = 32
x=8x = 8

Складаємо рівняння для збереження зарядового числа:
92=82+2xy92 = 82 + 2x - y
Підставляємо знайдене значення x=8x = 8:
92=82+28y92 = 82 + 2 \cdot 8 - y
92=82+16y92 = 82 + 16 - y
92=98y92 = 98 - y
y=9892y = 98 - 92
y=6y = 6

Відповідь: 8 α8\ \alpha-розпадів та 6 β6\ \beta-розпадів.

Пояснення
  1. Зміна маси ядра відбувається тільки під час α\alpha-розпадів, тому що β\beta-частинки мають нульове масове число. Різниця становить 32 одиниці, що відповідає 8 вильотам α\alpha-частинок (32:4=832 : 4 = 8).
  2. Вісім α\alpha-розпадів зменшують заряд ядра на 16 одиниць (9216=7692 - 16 = 76).
  3. Оскільки кінцевий свинець має зарядове число 82, зарядове число має збільшитися на 8276=682 - 76 = 6 одиниць, що забезпечується шістьма β\beta-розпадами.

Оцініть матеріал

Натисніть на зірку для оцінки:

Коментарі

Залишити відповідь:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься

Назад